Расчет гидравлического пресса на мощность и деформацию

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 20 Декабря 2012 в 20:53, курсовая работа

Описание работы

Пресовані профілі з алюмінієвих сплавів є універсальним конструкційним матеріалом з унікальними властивостями. Тонкостінні високоміцні профілі зі сплавів алюмінію, наприклад, легованих скандієм, багато в чому визначають розвиток техніки й транспортного машинобудування. Зниження ваги транспортних засобів забезпечує істотне зниження енергоспоживання й шкідливих викидів у навколишнє середовище.
Застосування алюмінієвих профілів у будівництві відкрило широкі можливості розвитку сучасної архітектури міст.

Содержание работы

ВСТУП
1 АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА
1.1 Аналіз сортаменту пресу
1.2 Характеристика устаткування і технологія виробництва профілів на пресі
1.2.1 Характеристика устаткування
1.2.1.1 Піч нагрівання заготовок і ножиці гарячого різання
1.2.1.2 Гідравлічний прес
1.2.1.3 Пристрої транспортування, виправлення й укладання профілів
1.2.1.4 Піч старіння
1.2.1.5 Піч попереднього нагрівання матриць із транспортуючим пристроєм
1.2.1.6 Пристрій для поділу матричного комплекту
1.2.2 Характеристика технологічного процесу
1.3 Аналіз устаткування, технології і якості профілів
2 ОСНОВНА ЧАСТИНА
2.1 Обґрунтування доцільності запропонованого технологічного рішення
2.2 Розрахунок двжини заготовки та вибір температурно-швидкісних параметрів при виробництві прямокутних труб розміром 33х20 мм
2.3 Проектування технологічного інструменту
2.3.1 Виконавчі розміри каналів матриці
2.3.2 Визначення габаритних розмірів матриці
2.3.3 Визначення розмірів та форми складових елементів розсікача
2.3.4 Визначення глибини зварної камери
2.3.5 Обґрунтування доцільності використання форкамери
2.3.6 Розрахунок довжини калібруючого пояска
2.4 Розрахунок енергосилових параметрів при виробництві прямокутних труб розміром 33х20 мм
2.5 Розрахунок елементів конструкції пресу на міцність
2.5.1 Розрахунок контейнера
2.5.1.1 Розрахунок питомого тиску пресування
2.5.1.2 Розрахунок питомого тиску, створеного гарячою посадкою
2.5.1.3 Розрахунок напруг від гарячої посадки
2.5.1.4 Розрахунок напруг від тиску пресування
2.5.1.5 Розрахунок сумарних напруг від гарячої посадки й тиску пресування
2.5.2 Розрахунок колон і гайок преса
2.5.2.1 Розрахунок зусилля, діючого на одну колону
2.5.2.2 Розрахунок різьблення колон
2.5.2.3 Розрахунок подовження колон
2.5.2.4 Розрахунок різьблення гайок
2.5.3 Розрахунок головки прес-штемпеля
2.5.4 Розрахунок пружної деформації прес-шайби
2.6 Розрахунок годинної продуктивності обраного пресу
3 ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА
3.1 Проектні рішення
3.2 Розрахунок собівартості продукції
4 ОХОРОНА ПРАЦІ
4.1 Вибір і характеристика будівельного майданчика
4.2 Аналіз шкідливих і небезпечних чинників на пресовій дільниці
4.3 Розрахунок необхідного повітрообміну у виробничих приміщеннях
4.4 Вибір засобів індивідуального захисту
4.5 Пожежна безпека
ВИСНОВКИ
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

Файлы: 1 файл

Андреев.docx

— 455.11 Кб (Скачать файл)

 

б) на зовнішньому  діаметрі втулки:

 

  (2.36)

 

в) на внутрішньому діаметрі контейнера

 

 

;     (2.37)

 

г) на зовнішньому  діаметрі контейнера

 

  (2.38)

 

 

2.5.2 Розрахунок колон і гайок преса

 

 

Основні стяжні колони преса, що пов'язують передню хрестовину з головним циліндром, повинні бути розраховані з достатнім запасом міцності. Кріплення колон і їхнє затягування виконується за допомогою рознімних гайок, різьблення на колонах упорне.

 

 

2.5.2.1 Розрахунок зусилля, діючого на одну колону

 

 

      (2.39)

 

де n - число колон;

1,2 - коефіцієнт  попереднього затягування.

 

 

 

2.5.2.2 Розрахунок різьблення колон

 

 

а) на зріз:

 

  (2.40)

 

де d1 – середній діаметр різьблення колони, мм.

 

 

б) на зминання:

  (2.41)

 

 

в) на вигин:

 

  (2.42)

 

 

 

2.5.2.3 Розрахунок подовження колон

 

 

     (2.43)

 

де L - довжина колони, мм;

Е – модуль пружності сталі, Н/мм2;

F – площа  перетину колони, мм2;

n - число  колон.

 

 

 

2.5.2.4 Розрахунок різьблення гайок

 

 

Для розрахунку гайок приймаємо наступні співвідношення розмірів:

 

     (2.44)

 

 

;     (2.45)

 

 

а) на зріз:

 

  (2.46)

 

де Dг – зовнішній діаметр різьблення гайки, мм;

Нг – висота гайки, мм;

 

 

б) на зминання:

 

   (2.47)

 

де dг1 – середній діаметр різьблення гайки, мм;

 

в) на вигин:

 

  (2.48)

 

 

 

2.5.3 Розрахунок головки прес-штемпеля

 

 

Прес-штемпель передає основний тиск від головного плунжера преса на вироб, що пресується. Головка пресс-штемпеля перебуває під внутрішнім тиском. Відповідно до теорії пластичності критичне значення внутрішнього тиску, при досягненні якого буде відбуватися роздача головки прес-штемпеля до її руйнування, визначаєтся так:

 

     (2.49)

 

де σт – межа плинності сталі з якої зроблена головка прес-штемпеля, Н/мм2;

R - зовнішній  діаметр головки прес-штемпеля, мм;

r - внутрішній  середній діаметр головки прес-штемпеля, мм.

 

.

Згідно  отриманих результатів питомий  тиск пресування (σП) менше критичного значення внутрішнього тиску і має певний запас міцності.

 

 

2.5.4 Розрахунок пружної деформації прес-шайби

 

 

Величина пружної деформації прес-шайби:

 

      (2.50)    

 

де hпш – висота головки прес-шайби, мм;

Епш - модуль пружності матеріалу прес-шайби, Н/мм2;

Smіn - площа мінімального поперечного перетину прес-шайби , мм2

Smax - площа максимального поперечного перетину прес-шайби , мм2.

Матеріал  прес-шайби - сталь 3Х2В8. Модуль пружності для цієї марки сталі - Ен.в. = 2,3·105 Н/мм2. За формулою (2.50):

 

 

 

2.6 Розрахунок  годинної продуктивності обраного  пресу

 

 

Час переміщення  прес-штемпеля в контейнері (машинний час) на довжині 320 мм при швидкості пресування 10 мм/с складає:

 

.     (2.51)

 

Час допоміжних операцій при роботі пресу в автоматичному режимі складає 25 с.

Годинна продуктивність пресу складає:

 

. (2.52)

 

У перерахунку  на погонний метр:

 

   (2.53)

 

3 ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА

3.1 Проектні рішення

 

 

Пресова лінія ЗАТ «Дніпровський Завод «АЛЮМАШ»» є сучасною та високопродуктивною, що призначена для виробництва замкнених, напівзамкнених та суцільних профілів, що знайшли широке використання в будівництві, транспортному машинобудуванні тощо.

Запропонованим  технологічним рішенням є розробка виробництва нового профілю, а саме  прямокутної труби 33х20 зі сплаву АМг2 (див. рис. 2.1), яка є конструкційним елементом драбини. Для його реалізації необхідне введення технологічного інструменту, спроектованого раніше, дивись 2.3.

Результати  досліджень маркетингового відділу ЗАТ «Дніпровський Завод «АЛЮМАШ»» показали, що у нашій країні та поза її межами збільшився попит на алюмінієві конструкції. А отже завдяки розширенню сортаменту буде досягнуто збільшення рівня реалізації продукції. Проектний об’єм виробництва зазначеного вище профілю становить 400000 п. м.

Номінальний час роботи пресу складає 3720 годин, фактичний складає 57% від номінального. Таким чином, ми маємо можливість збільшити виробництво на зазначену проектну величину без збільшення номінального часу роботи, що дозволяє залишити рівень умовно-постійних витрат на тому ж рівні.

 

 

3.2 Розрахунок собівартості продукції

 

 

Виробництво алюмінієвих виробів для  будівництва посіло своє місце серед інших видів продукції, що постачаються з ЗАТ «Дніпровський Завод «АЛЮМАШ»». Вони, у свою чергу, задовільняють потреби не тільки внутрішнього, а й зовнішнього ринку. Так, проектні потреби внутрішнього ринку складають – 50000 п. м., а зовнішнього – 350000 п. м..

Розрахуємо масу проектного об’єму виготовляємого профілю, [10]:

 

Мпр= NSвк·mт,     (3.1)

 

де NSвк – сумарна довжина труби, м;

mт – маса погонного метра труби.

 

Мпр= 400000·0,319 = 127,6 т.

 

Визначимо проектний обсяг виробництва:

 

Впр= Вб + Мпр      (3.2)

 

де Bб – базовий об’єм виробництва, т.

 

Впр= 1859,1 + 127,6 = 1986,7 т.

 

Тоді збільшення обсягу виробництва  буде становити:

 

∆ Вб = (Мпр/ Вб) ·100%;     (3.3)

 

∆ Вб = (127,6/1859,1)·100 % = 6,86 %.

 

В металургійному підприємстві  велика група витрат об'єднана в розділі «Витрати на виробництво», які можна розрахувати аналітичним методом.

Економічний ефект від розширення сортаменту пресової продукції визначиться  тільки за рахунок зниження собівартості продукції. Розроблена технологія не передбачає встановлення додаткового обладнання, а лише використання нового матричного комплекту, який коштує 6084,4 грн.

Приріст виробництва у проектному періоді за рахунок введення нового типу продукції складає 127,6 т. Розрахований обсяг випуску продукції на наступний рік дозволяє визначити ріст обсягу виробництва, як:

 

Кр= Впро ,     (3.4)

 

де Во - обсяг продукції по звіту за 2010 рік, т;

 

Кр=1986,7/1859,1 = 1,0686.

 

Збільшення обсягу виробництва за формулою (3.1) на 6,86 % відповідно дозволяє одержати економію також від зниження значень статей розділу «Витрати на переробку» за рахунок зменшення умовно - постійної її частини. Перерахуємо статті зазначеного розділу з урахуванням росту виробництва, використовуючи звітні дані калькуляції:

 

Хпр = (Хотч·а / (100·Кр)) + (Хотч· (100 - а)/100),   (3.5)

 

де Хпр – проектна  величина статті, що розраховується, грн;

Хотч – звітна  величина перелічуваної статті, грн;

а – частка умовно постійної частини, %;

Кр – ріст обсягу виробництва;

Паливо технічне - газ природний 1000 м3, згідно формулою (3.5):

 

Хт = (102,27·30/100/1,0686) + (102,27·70/100) = 100,3 грн.

 

Енергетичні витрати:

- електроенергія , кВт/ч;  а = 40%, згідно з формулою (3.5):

Хе =(102,59·40/100/1,0686) + (102,59·60/100) = 99,95 грн;

 

- вода питна, м3; а = 100%, згідно з формулою (3.5):

 

Хвп = 42,73/1,0686 = 39,99 грн;

 

- вода технічна, м3; а = 40%, згідно з формулою (3.5):

 

Хвт = (97,65·40/100/1,0686) + (97,65·60/100) = 95,14 грн;

 

- стисле повітря, 1000 м3; а = 30%, згідно з формулою (3.5):

 

Хсп = (9,36·30/100/1,0686) + (9,36·70/100) = 9,18 грн.

 

Разом енергетичних витрат:

 

X∑Е = Хе + Хвп + Хвт + Хсп;    (3.6)

 

X∑Е = 99,95 + 39,99 + 95,14 + 9,18 = 244,26 грн.

 

Основна заробітна плата  по звіту  Xз.о = 1887,18 грн.

Додаткова заробітна плата, а= 10%, згідно з формулою (3.5):

 

Хз.д = (158,56·10/100/1,0686) + (158,56·90/100) = 157,54 грн;

 

Знос технологічного інструменту, а = 40%, згідно з формулою (3.5):

 

Хі.і = (920,26·40/100/1,0686) + (920,26·60/100) = 896,62 грн;

 

Допоміжні матеріали, а = 30%, згідно з формулою (3.5):

Хд.м = (5,41·30/100/1,0686) + (5,41·70/100) = 5,31 грн;

 

Поточний ремонт і утримання  основних засобів, а = 20%, згідно з формулою (3.5):

 

ХПР = (346,38·20/100/1,0686) + (346,38·80/100) = 341,93 грн;

 

Амортизація основних засобів, а = 100%:

 

Хам = Ав/ Кр;     (3.7)

 

де Ав – амортизаційні відрахування, грн;

 

Хам = 2037,2/1,0686 = 1906,36 грн;

 

Інші витрати по цеху, а= 80%, згідно з формулою (3.5):

 

Хів = (371,78·20/100/1,0686) + (371,78·80/100) = 367 грн;

 

Разом витрат на переробку:

 

Eпр = Хт + X∑Е + Xз.о + Хз.д + Хі.і + Хд.м + ХПР + Хам + Хів;  (3.8)

 

Eпр = 100,3 + 244,26 + 1887,18 + 157,54 + 896,62 + 5,31 + 341,93 +

 

+ 1906,36 + 367 = 5906,5 грн.

 

Економія від зниження витрат на переробку визначається як:

Е = E0 - Eпр,     (3.9)

 

де E0 – базові витрати на переробку;

 

Е = 6081,37 – 5906,5 = 174,87 грн/т.

 

Результати розрахунку наведені у таблиці 3.1.

Економічний ефект від зниження собівартості 1 тонни продукції по проекту, або абсолютна зміна собівартості, складає:

 

∆Cа = C0 – Cпр,     (3.10)

 

де С0 – базова собівартість, грн/т;

Cпр – проектна собівартість, грн/т;

 

∆Cа = 21972,06 – 21760,51 = 211,55 грн/т.

 

Економічний ефект з урахуванням  росту виробництва визначається величиною:

 

Е.е. = ∆Cа· Впр;     (3.11)

 

Е.е. = 211,55·1986,7 = 420294,45 грн.

 

Відносна зміна собівартості:

 

ΔСв = (∆Cа/ C0)·100;     (3.12)

 

ΔСв = (211,55/21972,06)·100 = 0,96 %.

 

При середній відпускній ціні 26450 грн. за 1 тонну, рентабельність продукції  складає:

Ро = ((Ц – С)/С)·100,    (3.13)

 

де Ц - відпускна ціна 1 тонни заготовок, грн;

С - собівартість 1 тонни продукції  в аналізованому  періоді, грн.

До впровадження згідно з формулою (3.13):

 

Ро = ((26450 – 21972,06 )/21972,06 )·100 = 20,38 %.

 

По проекту згідно з формулою (3.13):

 

Рпр = ((26450 – 21760,51)/ 21760,51)·100 = 21,55 %.

Прибуток на 1 т становить:

 

П = Ц – С.     (3.14)

 

Прибуток  на тону продукції у базовому періоді за формулою (3.14) становитиме:

 

По1т = (26450 – 21972,06) = 4477,94  грн/т;

 

Прибуток на тону продукції у проектному періоді за формулою (3.14) становитиме:

 

Ппр1т = (26450 – 21760,51) = 4689,49 грн/т.

 

Загальний прибуток визначаємо так:

 

П = (Ц – С)·Вб.      (3.15)

 

Загальний прибуток у базовому періоді  визначаємо за формулою (3.15):

 

П0 = (26450 - 21972,06)·1859 = 8324490,46 грн.

 

Загальний прибуток у проектному періоді визначаємо за формулою (3.15):

 

П1 = (26450 - 21760,51)·1986,7 = 9316617,85 грн.

 

Чистий прибуток складе:

 

Пч.о = П·(1 – 0,25),     (3.16)

 

де 0,25 – податок на прибуток в долях одиниць.

Чистий прибуток в базовому періоді  відповідно до формули (3.16) становитиме:

 

Пч.о = 4477,94·0,75 = 3358,46 грн/т.

Информация о работе Расчет гидравлического пресса на мощность и деформацию