Творчість

Велику роль у творчості відіграє натхнення. Натхнення - це особливий стан людської психіки, що передбачає підвищену творчу активність індивіда, високу інтенсивність процесу мислення. Іноді акт натхнення нагадує стан сп'яніння - тільки це, як говорили філософи в старовину, духовне сп'яніння. При всій мимовільності, як це вважається, натхнення визначене. Умовою натхнення є усвідомлення суспільної значимості рішення задачі, захоплення ідеєю, що розробляється. Передумовою натхнення є попередня завзята праця, довгі роздуми. Результатом натхнення є виникнення або реалізація задуму та ідеї твору науки, мистецтва, техніки.

Аналіз механізму і  закономірностей творчості показує, що всі якості людини, необхідні для творчості, розвиваються в процесі навчання і творчої діяльності. Отже, якості, необхідні для творчості, доступні кожній людині, що має нормальну психіку і необхідні фізичні дані.

Творчість - родова властивість  життєдіяльності людини і людства, але в різні історичні епохи реалізується по-різному. В сучасних умовах наукова творчість набуває якісно іншого характеру завдяки евристичній можливості моделювання і обчислювального експерименту на базі ЕОМ. Незважаючи на різноманітні перепони, вдачі і невдачі, творчі можливості людства зростають щоденно. Людський розум є єдиною силою, здібною пізнати і загнуздати всі інші сили природи, їм людство протиставляє своє надбання, плід своєї творчості - культуру. Обнадійливі перспективи відкриваються для творчої діяльності людей з моменту «зняття» відчуження людини як суб'єкта праці і життя.

ЛІТЕРАТУРА

1. Алексеев П. В., Панин А. В. Философия.— М., 1996.
2. Бажан В. В., Дшилевой П. С., Лукьянец В. С. Диалектический материа-лизм й проблема реальиости в совремешюй физике.— К., 1974.
3. Бердяев Н. А. Смьісл творчества.— 1983.
4. Новиков Б. В. Творчість і філософія.— К., 1989.
5. Пуанкаре А. Наука й метод.— СПб, 1910. Пушкин А. С. Собр. соч. В 10 т., т. 2.- М., 1959, с. 179.
6. Шумилин А. Г. Проблеми теории творчества.— М., 1989.