Творчество Стейнбека-романиста в контексте американской литературы начале ХХ в

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ 1. ТВОРЧІСТЬ СТЕЙНБЕКА–РОМАНІСТА В КОНТЕКСТІ АМЕРИКАНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ПОЧАТКУ ХХ ст…………………….5

1. Світоглядні позиції митця…………………………………………..5
2. Проблематика морального вибору в творчості письменника…....9

РОЗДІЛ 2. ТЕМА «АМЕРИКАНСЬКОЇ МРІЇ» В РОМАНІ ……………..12

2.1 Конфлікт особистості  і суспільства………………………………..12

2.2. Ієрархія образів (біблійні, історичні, сучасні)……………………18

2.3.Художні засоби віддзеркалення  проблеми в романі……………...21

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..27

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………….........29

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Економічна криза в США 20–30–х рр. стягла всі протиріччя в єдиний вузол, загостривши соціальні конфлікти – на Півдні й Заході масами розорялися ферми, на Півночі й Північному сході на шахтах і заводах розгорнулися запеклі соціальні зіткнення.

Своє найбільш правдиве й глибоке відбиття бурхливі 30-х рр. знаходять у творчості видатних американських письменників Е. Хемінгуея, У. Фолкнера, Дж. Стейнбека, А. Міллера, З. Фіцджеральда, а також залишила відчутний слід в їх подальшій творчості. 

При підготовці матеріалу  ми врахували, що економічна криза і сьогодні торкнулася вітчизняного й світового суспільства, проблеми моралі, які відображали у своїй творчості американські митці, знов набувають актуальності, а література вказаного періоду стає знов цікавою й пізнавальною для пересічного громадянина.

 Роман Дж. Стейнбека  «Зима тривоги нашої»  у 1962 році отримав Нобелівську премію  «за реалістичний та поетичний  талант, який поєднується з м’яким гумором та гострим соціальним баченням» [13, с.112].

Мета  роботи – дослідити основні проблеми, які намагається зобразити автор, малюючи типову «американську мрію». 

Перед нашим дослідженням ставляться наступні завдання:

• з’ясувати світоглядні засади творчості Дж. Стейнбека, та його бачення людської моралі у суспільстві;
• проаналізувати проблематику твору «Зима тривоги нашої» та основні художні засоби зображення суспільних проблем;
• дослідити тему «американської мрії» та її трагічних наслідків на прикладі роману.

Об’єкт дослідження – реалістичний роман Дж. Стейнбека «Зима тривоги нашої».

Предмет дослідження  –  тема «американської мрії» та художні засоби її зображення.

Теоретичної базою  нашого дослідження стали праці Зверєва О.М., Денисова Т.Н., Мендельсона М., присвячені історії та еволюції американського роману ХХ ст., а також дослідження життя і творчості американського письменника-реаліста Дж. Стейнбека (Глотов О.Л., Федорова О.О., Батурина С.С.).

Практичне значення роботи.   Наша робота  може успішно використовуватися у подальших дослідженнях творчості американського письменника реаліста Дж. Стейнбека, його філософсько-естетичних поглядах, як автора-гуманіста, а також допомогти студентам філологічних спеціальностей розширити власні знання про американський соціальний роман ХХ ст.

Робота складається  зі вступу, двох частин та висновків, та списку використаних джерел.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

ТВОРЧІСТЬ СТЕЙНБЕКА-РОМАНІСТА В КОНТЕКСТІ АМЕРИКАНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ПОЧАТКУ ХХ ст.

 

1.1. Світоглядні позиції митця

Особливості історичного  розвитку Америки, наявність «вільних земель» на Заході, військові поставки в ході першої світової війни були причинами, внаслідок яких США стали  центром капіталістичного миру.

США оголосили про  вступ у першу світову війну у квітні 1917 року, а участь у воєнних діях прийняли за кілька місяців до підписання перемир'я. Америка не воювала на своїй території, але її література не пройшла мимо «загубленого покоління». Проблеми, пов'язані з війною, пафос війни, її герої ввійшли не тільки до книг тих письменників, які воювали на фронтах Європи, але й торкнулися широкого кола письменників які переплелися з іншими проблемами, специфічними для Америки, з темою наживи грошей та крахом Американської мрії. Війна викликала гіркоту й гнів, допомогла прозріти й побачити щиру ціну речей, неправду й продуманість офіційних гасел [15, c.57].

Вважалося, що в суспільстві переважає сильна романтика наживи та впевненість, що існуюча система найкраща, Голівуд тримає мертвою хваткою не тільки кінематографію, але й літературу; в американській літературі ніхто ніколи не працює, немає бідності, а труднощі дозволяються за допомогою різних інтриг. У ряді великих журналів («Успіх», «Американський журнал», «Суботня пошта») прославляється американський спосіб життя, приватне підприємництво, «Америка – країна рівних можливостей для всіх», найкращий у світі американський державних лад [18, с.28].

Хочемо відзначити, що велике поширення в літературі 20–х рр. ХХ ст. одержав політичний пригодницький роман, героєм якого є заповзятливий бізнесмен, дипломат, розвідник, у ряді випадку цей роман трансформувався в детективно-шпигунську повість, для якої була характерна антирадянська спрямованість.

На початку ХХ століття в Америці панує література декадансу, проте, реалістична література існувала але перебувала в стадії оформлення. Своє найбільш правдиве й глибоке відбиття бурхливі 30-х рр. знаходять у творчості Е. Хемінгуея, У. Фолкнера, Дж. Стейнбека, А. Міллера, З. Фіцджеральда.

Ми повинні відзначити, що характерною рисою американських реалістів було те, що, запозичаючи деякі формальні особливості модерністського роману, вони зберігають естетичні принципи критичного реалізму: уміння створювати типи величезного соціального значення, показувати глибоко типові для американської дійсності обставини провінційного й столичного життя; уміння зображувати життя як суперечливий процес, як постійну боротьбу й дію, на відміну від декадентського роману, що заміняє зображення соціальних протиріч відходом у внутрішній мир героя, в область підсвідомого [1, c.308].

Майстри американської  прози свідомо відмовлялися від  складної техніки багато розробленого гострого й цікавого сюжету роману 19 століття, на їхню думку, простий сюжет, позбавлений елементів цікавості, краще здатний підкреслити трагізм положення головного героя. Вони вважали, що в ХХ столітті естетика читання повинна стати більше напруженої, чим у минулому сторіччі, тому вони не прагнуть, як їхні попередники, повідомити в експозиції все основне про своїх героїв; від читача потрібне додаткове зусилля, щоб засвоїти й осмислити компоненти складної композиції роману.

Перша половина ХХ століття виявилася плідною для розвитку всіх напрямків в американській  літературі, відкрила імена Т. Вулфа, У. Фолкнера, Ю. О'нила, Е. Хемингуея, Ф.С. Фицджеральда, Д. Стейнбека. Їхніми добутками посилили європейську популярність і всесвітній авторитет літератури США [8, с.73].

Треба відмітити, тридцяті роки ввійшли в історію Америки як «червоні тридцяті». По гостроті соціальної, політичної й економічної кризи вони не мають аналогії у всій двохсотлітній історії США. І хоча «велика депресія» була офіційно переборена в 1933 році, її присутність у літературі виходить за позначені межі. Досвід таких важких років назавжди залишився в американцях як імунітет проти самовдоволення, безтурботності й байдужності [4, с.31].

Все це лягло в основу подальшого розвитку національної формули  успіху, сприяло зміцненню моральної  основи американського бізнесу. На новому матеріалі літератури прийнялися ретельно розслідувати Американську трагедію, що має глибокий корінь у національній свідомості.

Було визначено, що поняття «американська мрія» часто використовується для опису якоїсь загальнонаціональної ідеології, що об’єднує американців. Однак кожен житель США вкладає в це визначення власні уявлення про прекрасне майбутнє. Зазвичай цю тезу вважають однією із засад протестантської трудової етики. Ймовірно, так і є. Цікаво, що поняття «американської мрії» виникло через півтора століття після утворення США. Його квінтесенцією заведено вважати думку, що кожна людина, котра володіє здібностями, енергією та працьовитістю, здатна чесним шляхом домогтися успіху в житті, ставши добропорядною й заможною [7, c.75].

Творчість видатного  американського письменника Джона  Стейнбека приваблює своєю широтою, гострою актуальністю в зазначених вище проблемах. Найбільші досягнення літератури США ХХ ст. нерозривно пов’язані з його іменем, самі яскраві сторінки сучасного критичного реалізму. Взаємовідносини людини і суспільства, людини і природи – джерело конфліктів і естетичного змісту його романів.

Людина, суспільство, природа – об'єкт пильної уваги письменника, однак йому завжди вдається зрозуміти й відтворити зі справжньою динамікою складний механізм цих єдностей. Новаторство Стейнбека, художника XX століття, що виявилося в ретельному вивченні людини як у соціальному, так і в чисто «природному», натурфілософському аспекті, знижується в ряді випадків нігілістичного відношення автора до природи, до органічного життя. Стейнбек прекрасно розуміє, що найважливішою причиною перекручування природних основ: виснаження ґрунтів, поширення епідемій, деградації людини – є соціальне безладдя, хаос буржуазного суспільства [2, с.301].

Ми помітили, що його книги наповненні жертвами як соціальних, так і природних конфліктів. Песимізм Стейнбека у відношенні до природи приводить часом письменника до натуралізму у виборі об'єкта (це часто хворі, божевільні, неповноцінні персонажі) і до нігілізму у відношенні до прогресивних соціальних рухів. Безпосередньо обурюючись расизмом у США, Стейнбек висловлює скептичні погляди з приводу боротьби з дискримінацією негрів у своїй країні.

Стейнбек — нещадний суддя соціальних пороків США, але  позитивна стихія в книгах художника  майже завжди зв'язана з іронією, тобто лише відносно позитивна. У сутності, позиції Стейнбека глибоко суперечливі — це наслідок викриття бездієвості. Але в переважній більшості його книг є об'єктивна послідовність правди, реалізму. Ми бачимо, що позитивні герої Стейнбека, приречені бути неповноцінними й смішними диваками [5, с.19].

Джерелом трагічного сприйняття природи в Стейнбека  є хаотичність і аналогічність  соціальних законів життя США. Він  у сутності поширює на увесь світ імпульси цього життя: безсердечність, злість, страх перед майбутнім, безнадійність.

У романах Стейнбек як реаліст уміє розкрити щирий взаємозв'язок явищ, проаналізувати відносини людини й середовища, відтворити пластику життя.

Автор бачить всю значущість впливу соціального на людину. Соціальна  й біологічна стихії в точних пропорціях сполучаються в нього й створюють яскравий і вигадливий, трагічний і прекрасний, складний і повчальний «стейнбековський» світ. Життєвий матеріал немов диктує свою волю Стейнбеку.

На нашу думку, в романі «Грона гніву» знайдено відображення основних американських філософських течій 20століття:

1)  трансцендентальна наддуша, емерсонівська віра в звичайну людину, її протестантська впевненість в своїх силах (Р. У. Емерсон, Г.Д. Торо, Г. Мелвіл, Н. Гортон);

2)  уітменівська релігія всезагальної любові та його масова демократія (У.Уітмен);

3)  реалістична філософія прагматизму, наголос на ефективності дії (С. Льюіс, Т. Драйзер; ідеї Томаса Джеферсона) [10, с.18]. 

Взагалі, можна відзначити, що письменник творить під лозунгом "E Pluribus Unum", («З багатьох – єдине»), в якому власне акцентується поліетнічність та гетерогенність самої Америки, тлумачиться концепція "melting pot" (докорінна зміна). Пройшовши у трьох поколіннях довгий і складний шлях становлення американця, Дж. Стейнбек коментує психоісторичні чинники формування нації, детально простежує  еволюцію  американотворення, американізації змішаних рас, важку боротьбу за самоутвердження новоприбулих на "обіцяній утопії". Здійснюються спроби  письменника показати стан американського суспільства його часу: перенасичення Америки, зростаючий матеріалізм та нечесність, аморальність, "розчленування" американця.

 

2. . Проблематика морального вибору в творчості письменника

Дж. Стейнбек, типовий "переплавлений" з європейського матеріалу американець, з великим досвідом закордонних мандрівок, спостережливий письменник-публіцист, зумів об’єктивно й критично оглянутись на минуле своєї нації, вникнути прискіпливо в сутність американця, виявити те неповторне й особливе, що вирізняє його співвітчизників з-поміж французів, італійців, росіян, українців, іспанців  і багатьох інших народів, з якими він, як військовий кореспондент, цивільний журналіст, як початкуючий письменник і лауреат Нобелівської премії з літератури, усе своє творче життя зустрічався. Письменника непокоїть моральний занепад у країні, духовна зрада світлих ідеалів перших американських переселенців, які мріяли про свободу та справедливість. Автор роману прагне відповісти на запитання: що спонукає зовні благополучного громадянина скоїти злочин і які невидимі обставини цьому сприяють. Саме ці питання і визначають проблематику роману "Зима тривоги нашої".

Розглядаючи спостереження Стейнбека ми виявили, що Америка наскрізь пронизана парадоксами. Парадокси трапляються в сферах політики, культури, господарювання й виховання, а також є рисою американського психоменталітету. У підрозділі аналізується поняття "американська мрія". Ця мрія полягає у тому, щоби мати своє житло, оточене зеленню, у маленькому містечку чи у передмісті, мрія про "мобілі" – пересувні будиночки. Спостерігається амбівалентне ставлення американців до свого президента: вони гордяться ним, поважають його, але їм дуже важко перебороти страх та недовіру до влади [14, с.16].