Автор работы: Пользователь скрыл имя, 17 Апреля 2014 в 10:08, реферат
Французький романтизм сформувався пізніше, ніж англійський і німецький. Статус загальнонаціонального явища він набув лише у 20-х рр. ХІХ ст. Каталізатором розвитку романтизму завжди ставав розвиток буржуазних настроїв у суспільстві. На заміну феодальним, релігійним цінностям прийшли цінності інші. Відмовившись від суворого давнього Бога, люди післяреволюційної епохи створили нового кумира – грошового, який ніяким чином не міг задовольнити художньо налаштовані душі. Так було в Англії на початку індустріальної революції, так було в Німеччині, де геніальна особистість вимушена була усамітнитися, відгородити себе від світу філістерів. Ставлення до буржуа у Франції на початку ХХ ст. було іншим: там буржуа виступили революційною силою, вони проливали кров на барикадах, героїчно руйнуючи жорстокий світ абсолютизму.
ВСТУП
Романтичний рух у Франції XIX ст.
Романтизм у літературі
Романтизм у музиці
Романтизм в образотворчому мистецтві
Романтизм в театрі
Романтичний балет.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Дом'є-живописець володів монументальною цілісністю і гостротою сприйняття, стрімкою силою експресії і ліричної ніжності.
Спосіб друку, розроблений в 1798 р. Засновано на принципі відділення жиру від води. Малюнок виконується жирною крейдою на абсорбуючій поверхні каменю, яка потім змочується. Мокрий камінь відторгає жирну фарбу, нанесену на його поверхню, і крейда її вбирає, тик що малюнок можна друкувати.
Становленню прогресивно-романтичного театру у Франції сприяла творчість таких прогресивні письменників, як Сталь, Стендаль, Гюго, Меріме.
Вершина драматургії – драми Гюго, в яких яскраво проявилися риси прогресивного романтизму (пристрасний гуманізм, викриття правлячих класів, співчуття простим людям, прагнення до історичної правди, висока поетичність). Кращі його п'єси – «Маріон де Лорм», «Ернані», «Король бавиться», «Марія Тюдор», «Рюї Блаз».
Найбільш значний успіх мали актори Фредерік Леметр, П'єр Бокаж і Еліза Рашель (1821-1958), яка відродила в розпал романтизму класицистичну традицію, підкреслюючи у трагедіях великих класиків тираноборецькі мотиви. У революційні дні 1848 р. Рашель виконувала «Марсельєзу», що було найбільшим її акторським досягненням.
Особливо яскраве вираження романтизм отримав у балеті. Романтичний балет сформувався у Франції на рубежі другої третини ХІХ ст. і набув поширення по всій Європі. З утвердженням романтизму в балетному спектаклі чільне місце посіла танцівниця, отримала розвиток стрибкова техніка, виникла техніка танцю на пальцях (пуантах), що відкрило нові виразні можливості. Першою почала використовувати танець на пуантах одна з найбільш прославлених, яскравих представниць цього напрямку в балеті – італійська танцівниця Марія Тальоні (1804-1884). Вона створила багато ролей, в тому числі головну роль в «Сильфіді», перша постановка якої відбулася в Паризькій опері.
Від романтичного балету беруть початок ансамблеві танці – форма кордебалетного танцю, яка отримає подальший розвиток протягом ХІХ ст. Ансамблевий танець представляв собою масу танцюючих, що діють одночасно, утворюють симетричні групи і акомпанують танцю солістів. Особливо яскраво ці риси проявилися в балеті «Жизель» композитора А. Адана, поставленому в Парижі у 1841 р. балетмейстерами Ж. Перро і Ж. Кораллі.