Мозковий штурм як один із найпоширеніших евристичних методів. Основні стадії мозкового штурму

Деякі поради для успішного сеансу мозкового штурму:

• Використовуйте досвідченого посередника.

• Призначте одну людину для того, щоб записувати виникаючі ідеї під час сеансу мозкового штурму.

• Використовуйте фліп-чарт для того, щоб робити примітки. Це включає наступне вивчення й оцінку по завершенні сеансу.

• Визначте точну тему, котру потрібно обговорити (зберігайте фокус сеансу на проблемі).

• Не більш ніж 8-10 людей під час одного сеансу. Якщо буде більше учасників, то необхідно розділити групу і зв'язатися з кожним учасником у наступному.

• Одна людина все записує.

• Оцініть ідеї в 2 стадіях:

А: визначте критерії;

В: оцініть результати критерій.

• По завершенні сеансу мозкового штурму обговоріть стадії, необхідні для того, щоб впровадити ідеї. Якщо виникають ускладнення, то проведіть інший сеанс мозкового штурму на тему впровадження ідей.

• Ясно визначено проблему, що ви хочете вирішити, визначіть всі необхідні критерії.

• Простежте, щоб ніхто не критикував або оцінював ідеї під час сеансу. Критика вводить елемент ризику для членів групи, що пропонують ідеї. Це придушує творчість і порушує  атмосферу ефективного сеансу мозкового  штурму.

• Заохочуйте конструктивну некритичну взаємодію серед членів групи.

• Спробуйте щоб кожен, включаючи найпасивніших членів групи, зробив внесок у розвиток ідей.

• Дозвольте учасникам створити невимушену атмосферу на нараді мозкового  штурму.

• Заохочуйте людей до пошуку все нових і нових ідей. Як винятково практичних, так і  виразно непрактичних.

• Заохочуйте креативність.

• Простежте, щоб жоден  з напрямків думок не займав занадто  багато часу.

• Заохочуйте людей до розвитку ідей інших учасників або використанню інших ідей для створення нових.

3. Переваги та недоліки мозкового штурму

Мозковому штурму, також  як і багатьом іншим колективним  методам прийняття рішень, властиві певні переваги і недоліки. Одна з найбільш важливих переваг мозкового  штурму полягає в тому, що під час мозкового штурму заохочується творче мислення, причому генерування ідей відбувається в умовах комфортної творчої атмосфери. Йде активізація всіх учасників процесу. Вони глибоко залучені в хід генерування ідей та їх обговорення, більш гнучко освоюють нові ідеї, відчувають себе рівноправними. Лінь, рутинне мислення, раціоналізм, відсутність емоційного «вогника» в умовах застосування цієї технології знімаються практично автоматично. Розкутість активізує інтуїцію і уяву. Відбувається вихід за межі стандартного мислення. Інтерактивна взаємодія породжує синергічний ефект. Чужі ідеї допрацьовуються, розвиваються і доповнюються, зменшується шанс втратити конструктивну ідею.  
Залучається велика кількість ідей, пропозицій, що дозволяє уникнути стереотипу мислення і відібрати продуктивну ідею.

Мозковий штурм - це простий  метод, який легко зрозуміти і  легко застосовувати на діловій  нараді. Для його проведення не потрібно складне обладнання, техніка, багато часу та спеціально організоване просторове середовище.

Необхідно виділити також  недоліки мозкового штурму, що допоможе уникнути появи проблем при вирішенні  задач методом мозкового штурму.

У зв'язку з тим, при  мозковій атаці заохочується генерування  будь-яких ідей, навіть фантастичних, найчастіше його учасники йдуть від реальної проблеми. У потоці різноманітних пропозицій буває часом досить важко знайти раціональні і продуктивні ідеї. Крім того, метод не гарантує ретельну розробку пропонованої ідеї. Через високий ступень залученості учасників наради відповідальність за кінцевий результат несуть усі, і якщо ідеї є у ​​всіх, витрати часу на їх обговорення зростають.

При слабкій навченості персоналу співпраці та командної  роботи, учасники наради можуть бути незадоволені ефективністю своєї діяльності. Крім того, багато учасників можуть наполягати на своє авторство обговорюваних ідей і вважають за краще бути лідерами творчого процесу за рахунок тих, хто менш розвинений і підготовлений.

Недостатньо розвинена  здатність здійснювати дистиляцію викликає труднощі з вибору з великої кількості напрацьованих ідей тільки тих, які будуть реально сприяти вирішенню проблеми або завдання і, отже, їх можна перевести в конкретні дії.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Модифікації методу мозкового штурму

У мозкового штурму є досить багато різновидів, більшість з яких можна застосовувати на ділових нарадах для вирішення професійних завдань. До них відносяться: зворотний, тіньовий і комбінований мозкові штурми, брейнрайтінг, індивідуальний мозковий штурм, мозковий штурм на дошці, мозковий штурм в стилі «Соло», візуальний мозковий штурм, мозковий штурм по-японськи.

Розглянемо характеристики перерахованих технологій.

1. Зворотний  мозковий штурм. Його переважно застосовують при створенні нового покращеного зразку, нової послуги або розробки нової ідеї, коли вирішуються дві творчі завдання:

· Виявлення в існуючих виробів, послуг, ідеях максимального  числа недоліків;

· Максимальне усунення цих недоліків, після чого знову  розробляється виріб або послуга.

Мета методу зворотного мозкового штурму полягає в складанні найбільш повного списку недоліків розглянутого об'єкта чи ідеї, на які обрушується нічим не обмежена критика. У результаті зворотного мозкового штурму складається максимально повний список недоліків, дефектів і потенційних проблем у аналізованого об'єкта, прогнозуються недоліки і труднощі експлуатації на 10-20 років вперед, щоб отриманий список недоліків забезпечив найбільш тривалу конкурентоспроможність об'єктів.

2. Тіньовий  мозковий штурм. Далеко не кожна людина може займатися творчою діяльністю у присутності і при активному втручанні сторонніх осіб. У зв'язку з цим при проведенні мозкового штурму на діловій нараді буває доцільно для частини генераторів ідей забезпечити умови одночасної присутності та відсутності. Дозволити ці протиріччя можливо за допомогою тіньового мозкового штурму. Сеанс проводиться двома підгрупами генераторів ідей. Одна з них - власне генератори - називають ідеї вголос при дотриманні умов критики. Інша підгрупа - тіньова стежить за ходом роботи генераторів, але не приймає в обговоренні безпосередньої участі. Кожен її учасник записує свої ідеї, що виникають під впливом обговорення, проведеного активної підгрупою. Перелік висунутих генераторами ідей та списки рішень, запропонованих усіма учасниками тіньової підгрупи, передаються після завершення сеансу в групу експертів, у завдання яких входить не тільки оцінка ідей, але і їх розвиток, комбінування, тобто творчий процес у цій групі переходить у нову фазу.

3. Комбінований мозковий штурм. Вищеописані методи прямого (або тіньового) і зворотного мозкового штурму можуть бути спільно використані в різних комбінаціях. Подвійний прямий мозковий штурм полягає в тому, що після проведення прямого мозкового штурму робиться перерва протягом 2-3 днів, після чого він повторюється ще раз. Під час перерви включається в роботу потужний апарат вирішення творчих завдань - підсвідомість людини, яка видає несподівані фундаментальні ідеї. Зворотно - прямий мозковий штурм, як правило, використовується для прогнозу розвитку мозкового штурму. Спочатку за допомогою зворотного мозкового штурму виявляють всі недоліки і слабкі погано опрацьовані або недостатньо обгрунтовані ідеї і виділяють серед них головні. Потім проводять зворотний мозковий штурм з метою усунення виявлених головних недоліків і розробляють проект принципово нового рішення. З метою збільшення часу для прогнозування цей цикл варто повторити.

4. Брейнрайтінг. Ця методика заснована на техніці мозкової атаки, але учасники групи висловлюють свої пропозиції не вголос, а в письмовій формі. Вони пишуть свої ідеї на листках паперу і потім обмінюються ними один з одним. Ідея сусіда стає стимулом для нової ідеї, яка вноситься в отриманий листок. Група обмінюються листками з протягом 15 хвилин.

5. Індивідуальний мозковий штурм. Даний метод, по суті, не відрізняється від методу колективного мозкового штурму і проводиться за тими ж правилами. Єдина відмінність - сеанс проводиться одним фахівцем. Він сам генерує ідеї, сам їх реєструє, часто сам робить оцінку своїх ідей. Тривалість сеансу не повинна перевищувати 3-10 хв. Усі виниклі ідеї обов'язково фіксуються на папері. До їх оцінки автору слід приступити не відразу, а через деякий час, наприклад через тиждень.  
Для успішного застосування індивідуального мозкового штурму необхідно навчитися ставити самому собі питання з можливими альтернативними відповідями.

6. Мозковий штурм на дошці. У спеціальному приміщенні, де проводять ділову нараду, необхідно повісити на стіну спеціальну дошку, щоб співробітники розміщували на ній листки із записами тих творчих ідей, які прийдуть їм в голову протягом робочого дня. Цю дошку слід повісити на самому видному місці. У її центрі повинна бути написана великими яскравими (різнокольоровими) літерами – "Вимагає рішення проблема".

7. Мозковий штурм в стилі «соло». Цією технологією можна користуватися як при колективній роботі, так і індивідуальній. Якщо хтось із фахівців хоче скористатися технікою мозкової атаки самостійно, то краще створити для своїх ідей спеціальну картотеку. Занесення в картотеку заслуговують абсолютно всі ідеї - вдалі, не дуже вдалі, а то і ті, що зовсім здаються абсурдними чи порожніми. Потім необхідно розсортувати всі свої ідеї, щось додати, покращити і підвести підсумки, вибравши ті думки, які будуть оптимально сприяти досягненню поставленої мети, вирішення проблеми.

8. Візуальний  мозковий штурм. Як правило, ідеї з'являються швидко, одна за одною, і замальовка зроблена в момент народження ідеї дозволить не тільки зафіксувати вдалу думку, але й не втратити темп у процесі міркування.

Основні принципи візуальної мозкової атаки:

· Швидкість і гнучкість  мислення

· Відсутність передчасної  критики

· Швидка реакція

9. Мозковий штурм по-японськи. Існує також японська (кільцева) система прийняття рішень - «кінгісе», суть якої полягає в тому, що на розгляд готується проект нововведення. Він передається для обговорення особам за списком, складеним керівником. Кожен повинен розглянути запропоноване рішення і дати свої зауваження в письмовому вигляді. Після цього проводиться нарада. Як правило, запрошуються ті фахівці, чия думка керівнику не зовсім зрозуміла. Експерти вибирають своє рішення відповідно до індивідуальних переваг. І якщо вони не збігаються, то виникає вектор переваг, який визначають за допомогою одного з наступних принципів:  
а) більшості голосів - вибирається рішення що має найбільше число прихильників;  
б) диктатора - за основу береться думка однієї особи. Цей принцип характерний для військових організацій, а так само для прийняття рішень у надзвичайних обставинах;

в) принцип Курно використовується в тому випадку, коли коаліцій немає, тобто пропонується число рішень, рівне числу експертів;

г) принцип Пярето використовується при прийнятті рішень, коли всі експерти утворюють єдине ціле, одну коаліцію;

д) принцип Еджворта використовується в тому випадку, якщо група складається з декількох коаліцій, кожній з яких невигідно відміняти своє рішення.  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

В сьогоденні процвітаючі організації - це ті, які здатні мобільно реагувати на ситуації, що складаються у зовнішньому середовищі, і залишатися конкурентоспроможними. 

Таким чином технології мозкового штурму мають велике значення, тому що корисні не тільки для колективного вирішення проблем на діловій  нараді, розвитку творчого потенціалу його учасників, підвищення вартості ресурсів компанії, але також для розвитку смислової, комунікативної та емоційної компетентності керівників і фахівців, формують у них ефективні навички говоріння і слушанія.В даній роботі були розглянуті як існуючі види мозкового штурму, так і інновації в цій галузі; методологія, принципи та етапи проведення мозкового штурму; основні види технологій мозкового штурму і його модифікації. 

На мою думку, мозковий штурм є невід'ємною частиною процесу прийняття рішень в організації. Безсумнівно, що грамотний керівник повинен завжди тримати на озброєнні  дану техніку прийняття рішень, адже вона сприяє мисленню зростання, орієнтації на розвиток та пошуку можливостей, управління змістом. Це дозволяє колективу не тільки вижити в умовах інтелектуальної конкуренції, але і завдяки компетентності та емоційної грамотності при впровадженні інновацій створити корпоративну культуру, що сприяє стабільному успіху, і допомогти зрозуміти глибші причини змін.  
Список використаної літератури

1.  Гриценко Т.  Етика ділового спілкування [Електронний ресурс] - Бібліотека українських підручників. Режим доступу: 

http://pidruchniki.ws/19991130/menedzhment/etika_dilovogo_spilkuvannya_-_gritsenko_tb.

2. Ільїна С. Контролінг процесів господарської діяльності [Електронний ресурс] – Бібліотека українських підручників. Режим доступу:  http://pidruchniki.ws/15840720/finansi/kontroling_protsesiv_gospodarskoyi_diyalnosti_-_ilyina_sb

3. Купалова Г. Теорія економічного аналізу [Електронний ресурс] – Бібліотека українських підручників. Режим доступу: http://pidruchniki.ws/15840720/ekonomika/teoriya_ekonomichnogo_analizu_-_kupalova_gi

4. Соколян М. Управління персоналом [Електронний ресурс]. – Електрон. текcтові дані (22546 байт) // Києво-Могилянська Бізнес Студія (№ 9, 2004). – Режим доступу: <http://www.management.com.ua/hrm/hrm109.html>.

5. Чумаченко П. Евристичні прийоми дослідження [Електронний ресурс]. – Електрон. текстові дані (38274 байт) // Економіка підприємства (№ 5, 2007). – Режим доступу: < http://www.100pudov.com.ua/manual/ukr/2/26/978/ >.