Мозковий штурм як один із найпоширеніших евристичних методів. Основні стадії мозкового штурму

Зміст

 

Вступ………………………………………………………………………………3

1. Мозковий штурм як один із найпоширеніших евристичних методів. Основні стадії мозкового штурму………………………………………………4

2. Ефективність методу мозкового штурму як інструмент контролінгу……..9

3. Переваги та недоліки мозкового штурму…………………………………...12

4. Модифікації методу мозкового штурму…………………………………….14

Висновки…………………………………………………………………………18

Список використаної літератури……………………………………………….19

 

Вступ

Іноді бувають  проблеми, знайти рішення яких досить проблематично. У таких випадках хорошим способом буде застосування мозкового штурму.

Метод мозкового  штурму (англ. brainstorming) придуманий Алексом Осборном (США) у 40-ві роки 20-го століття.  Основна ідея така: відокремити генерацію ідеї від її критики, а точніше відокремити мрійника від критика. Нам часто доводиться стикатися з завданнями, які вимагають значного часу і сил їх рішення, вичитувати масу літератури, питати поради у друзів і все безуспішно, рішення так і не знайдено.

В наш час  метод мозкового штурму використовується для того, щоб вирішувати завдання, а точніше, генерувати рішення і вибирати найбільш підходящі. Приміром, пошук нової назви продукту або компанії, пошук нестандартних підходів, - одним словом, коли є завдання, і не уявляють, як до неї підступитися, з чого почати.

1. Мозковий штурм як один із найпоширеніших евристичних методів. Основні стадії мозкового штурму

Під час проведення економічного аналізу слід враховувати те, що математичні методи є важливою, але  не вичерпною основою прийняття  рішення. Крім них слід враховувати інші фактори: мораль, традиції, звички, досвід, експертні оцінки тощо, які не піддаються формалізації та кількісній оцінці. Тому поряд з найбільш поширеними загальними, універсальними методами і прийомами аналізу доцільно застосовувати евристичні (логічні) методи аналізу, які ґрунтуються не на точних математичних розрахунках, а на досвіді та інтуїції дослідників.

Слово "евристика" трактується  як метод пошуку, винаходів. Основи евристичних методів були закладені  ще у філософській концепції Сократа. Проте тільки у XX ст. це поняття отримало широке наукове та практичне визнання як евристичного мислення, евристичні прийоми і методи, евристичні властивості. Хоча нині немає єдиного однозначного тлумачення евристики як такої, проте її повсюдно асоціюють з творчістю, творчим пошуком, кмітливістю, передбаченням.

Евристичні методи – це спеціальні методи аналізу, що базуються на використанні досвіду, інтуїції фахівця та його творчого мислення (рис. 1).

 

Рис. 1. Групування евристичних методів

 

 

 

 

 

 

 

 

Метод мозкового штурму (мозковий штурм, мозкова атака, англ. brainstorming) є найпоширенішим методом генерації нових ідей в результаті творчої співпраці групи фахівців, яке забезпечується особливими прийомами.

Ця форма спілкування  виникла наприкінці 30-х років XX ст. з метою активізації творчої думки (використовувалися засоби для зниження критичності і самокритичності людини. Це сприяло підвищенню її впевненості в собі й готовності до творчого пошуку).

Існують певні правила  організації та проведення мозкового штурму:

1) визначення керівником  групи мети у вигляді проблеми  чи завдання, яке потребує вирішення  (підвищити рентабельність виробництва  певного виробу або перетворити  виробництво виробу зі збиткового  на прибуткове). Завдання керівника  полягає в активізації творчого мислення учасників групи з метою продукування якомога більшої кількості ідей, пропозицій щодо поставленого завдання;              

2) суворе дотримання  розподілу часу в цілому і  за стадіями: І стадія – висування  нових ідей, II стадія – обговорення та оцінка цих ідей. У такий спосіб розмежовується у часі висунення та обговорення ідей. Засідання не може тривати більше ніж півтори години. У разі необхідності можна провести кілька засідань з одного питання;

3) дотримання встановленого  порядку організації творчого процесу. Так, на І стадії тільки висуваються ідеї, навіть, на перший погляд, недоречні, нездійснені, фантастичні. Перевага надається їх кількості, а не якості. При цьому забороняється критикувати ідеї, щоб не порушити творчий процес. На II стадії відбувається активне обговорення висунутих пропозицій із зазначенням їх переваг і недоліків. Корисним є комбінування декількох ідей. Завершенням цього обговорення є вибір найкращого із запропонованих варіантів.

Досвід свідчить, що завдяки  відокремленню за часовими проміжками генерування та обговорення ідей, кількість нових ідей удвічі більша, ніж при застосуванні інших традиційних методів.

Здебільшого процес мозкового  штурму проходить 5 послідовних стадій: визначення проблеми, генерація ідей, аналіз ідей, пошук можливостей для їх реалізації та завершення (рис. 2).

Рис. 2. Основні стадії мозкового штурму

1. Визначення проблеми. Цей етап доцільно виділяти  в тому випадку, коли з самого  початку не окреслена проблема, що потребує вирішення. У такому разі (особливо за невеликої чисельності учасників гри) можна провести вивчення важливості проблем за рейтинговою оцінкою за допомогою карток, які роздаються кожному учаснику гри для виявлення його думки.

2. Генерація ідей є  найважливішим етапом роботи, оскільки від якості висунутих ідей залежить ефективність застосування мозкового штурму. Для цього учасники гри можуть розділитися на групи по 5–6 осіб у кожній і на окремих картках записувати нові ідеї – по одній ідеї на кожній картці. Необхідно висунути якомога більше ідей і зафіксувати їх. На цьому етапі не допускається критика висунутих ідей. Тривалість етапу генерації ідей – 30 хвилин. Після цього групи повідомляють ведучого про кількість висунутих ідей.

3. Аналіз ідей полягає  у глибокому вивченні, обговоренні, навіть критичному розгляді висловлених пропозицій з метою виявлення раціонального зерна в кожній з них. Відкидати ідеї не можна. На цей етап відводиться теж 30 хвилин.

4. Пошук можливостей  для реалізації відбувається  шляхом оцінювання кожної ідеї  з двох позицій – оригінальності та можливості втілення в життя. Для цього виділяється 20 хвилин.

5. Завершення. На цьому  етапі представники усіх груп  роблять повідомлення про ідеї, які визнані в результаті проведеного  аналізу дуже вдалими, оригінальними,  та які можна дійсно реалізувати.

Метод мозкового штурму найкраще застосовувати для вирішення  нескладних, здебільшого загального, чи організаційного плану завдань, про які є достатньо інформації, і з якою обізнані учасники засідання.

Прикладом розв'язання таких завдань є задача під назвою "Час на перекури". Справа в тому, що на одному з японських підприємств з'явилася проблема зниження продуктивності праці токарів у цеху через їх часте відволікання під час робочої зміни на перекури. Керівництво не могло виробити прийнятне рішення, оскільки не було змоги поставити біля кожного верстата контролера або встановити відеокамеру. Тому було проведено мозковий штурм із залученням менеджерів різного рівня управління. У його процесі було знайдено просте рішення, яке не потребувало великих фінансових чи матеріальних вкладень, і враховувало особливості людської психології. Так, експерти прийшли до рішення перенести місце для паління ("курилку") з далекого приміщення в центр цеху. При цьому його встановили на високому постаменті та зробили скляним. В результаті різко скоротилися непродуктивні втрати робочого часу і підвищилася продуктивність праці токарів.

У результативності "мозкового  штурму" велику роль відводять лідерові (від нього залежить моральна і  психологічна атмосфера групи, уміння організувати роботу так, щоб жодна пропозиція не була втрачена, щоб усі ідеї було обговорено, щоб висловлювання були не оціночними, а змістовними).

Усе це стимулює зацікавленість учасників "мозкового штурму" процесом пізнання, сприяє підвищенню активності людини, розвиткові її творчого потенціалу, сприяє встановленню взаєморозуміння, високої моральної культури спілкування, адже учасникам довіряли керувати іншими і виступати перед ними публічно.

Для успішного "мозкового  штурму" важливо вміти користуватись як вербальними, так і невербальними засобами.

Це насамперед мовлення. Таке мовлення часто називають ораторською, або публічною, мовою. Промовляючи  перед аудиторією, учасники "шліфують" уміння будувати і подавати свій виступ так, щоб він якнайкраще відповідав вимогам інформування, переконання, навіювання та зараження. Звичайно, кожен промовець повинен мати певні мовленнєві навички, відпрацьовану техніку. Тому перед промовцем постає завдання:

• учитися вибудовувати образи засобами мови і вміти їх виголошувати;
• добре знати особливості монологічної форми мовлення;
• уміти користуватися всіма прийомами впливу на слухачів;
• навчитися точно формулювати свої думки;
• вдало добирати слова;
• граматично правильно будувати фрази;
• чітко промовляти звуки та їх сполучення;
• правильно ставити наголос тощо.

Тоді культура мовлення, у свою чергу, сприятиме підвищенню культури спілкування людей, що зібралися  на зустріч. Мовлення має бути грамотним, літературним.

2. Ефективність методу мозкового штурму як інструмент контролінгу

Хоча мозковий штурм  часто використовується у світовій практиці вже протягом більш 70 років, його ефективність з погляду генерування  нових ідей безумовна. Мозковий штурм  — найбільш ефективний спосіб зробити  безліч ідей за короткий період. Групові  процеси також ефективні для оцінки поточних ідей. Однак (яскраві) особистості, як вважається, більш успішні в створенні оригінальних і якісних ідей.

Профессор Фольмут Х. Й. наводить такий приклад. На одному підприємстві проблема дрібних замовлень вирішувалася на внутрішньому семінарі. Три групи розглянули питання зниження кількості дрібних замовлень і розробили план заходів. У результаті цієї групової роботи були запропоновані наступні заходи:

1) уведення мінімальних  партій по реалізації;

2) установлення надбавок для мінімальних партій;

3) визначення значень  мінімальних обсягів замовлень;

4) пропозиція знижок  для великих замовлень;

5) відпустка дрібних  партій тільки при оплаті готівкою;

6) вивіз дрібних партій  самими клієнтами;

7) прийом дрібних замовлень  тільки за умови надходження наступних замовлень;

8) підключення торговельних  організацій для реалізації дрібних  замовлень;

9) прийом дрібних замовлень  тільки на умовах передоплати;

10) окремий облік запасних  частин;

11) франко-постачання  для великих замовлень, що перевищують установлені кількісні характеристики;

12) відмовлення від відвідувань клієнтів;

13) дослідження потенціалу клієнтів;

14) установлення мінімальної  кількості одиниць в одній  упаковці;

15) обслуговування  клієнтів тільки по телефону;

16) пропозиція клієнтам оформити замовлення на кілька місяців уперед;

17) спрощені розрахунки  по дрібних замовленнях;

18) "чищення" асортименту;

19) диференціація розміру  комісійних у залежності від  обсягу замовлення;

20) установлення нової  шкали знижок за кількість;

21) визначення ставки постійних витрат у розрахунку на одне замовлення;

22) розрахунок сум покриття  по замовленнях у розрізі діапазонів  шкали обсягів замовлень;

23) диференціація ставок  витрат у керуванні і збуті  в розрізі діапазонів шкали  обсягів замовлень для цілей калькулювання собівартості.

Якщо затверджені заходи послідовно реалізуються на підприємстві, то відносно швидко виявляться позитивні  зміни в структурі обсягів  замовлень. Тоді зросте і величина середнього обсягу замовлення. Інтенсивне навчання співробітників відділу збуту дозволить зробити зрушення в обсязі замовлень. Оскільки витрати на оформлення й обробку одного замовлення при цьому зменшуються, на підприємстві підвищиться прибуток.

Щоб сеанс мозкового штурму виявився успішним існують три правила:

1. Потрібно заохочувати учасників придумати якнайбільше ідей, якими б дивними вони не здавалися (немає поганих ідей).

2. Не слід представляти ніякі  судження про будь-яку ідею  до завершення сеансу. Будь вона  негативна або позитивна.

3. Потрібно заохочувати учасників поліпшувати ідеї інших, створюючи малоймовірні комбінації і непередбачені сценарії.