Соціокультурний компонент лексики з позначенням кольору (на матеріалі фразеологізмів англійської мови)

 Стаття робить аналіз співвідношення функціонально-семантичної сутності фразеологізмів, які використовують кольоронайменування, висвітлює соціокультурні особливості фразеологізмів такого типу. У статті з’ясовується вплив семантичного значення колороніма на загальне значення фразеологічної одиниці. Досліджено типологію фразеологічних одиниць виявлені основні джерела асоціативних зв’язків, які формують основу переосмислення та перетворення змістової структури колоронайменувань та набуття ним соціокультурного навантаження.

                                               Соціокультурний компонент

лексики з позначенням  кольору

(на матеріалі  фразеологізмів англійської мови)

Антропоцентричний підхід сучасної лінгвістики до вивчення процесів мовної номінації, відкриває нові перспективи у вивченні семантики номінативних одиниць, зокрема, складу колірної номенклатури – одного з найбільш тонко диференційованих лексичних пластів мови, та зумовлює необхідність аналізу номінаційних процесів та їх результатів. Не виникає сумніву, що саме в національній мові відбиваються культурні, моральні та естетичні цінності соціуму [14, 238]. Осмислення проблем семантики фразеологізмів з позначенням кольору з позицій когнітивної лінгвістики дозволяє встановити соціокультурні чинники утворення композиту з колоративним компонентом, а також метафоричного переносу колоронайменування; скласти уявлення про структуру знань, об’єктивовану у слові з погляду здійснення ним номінативної функції. Кожен окремий народ володіє своєю власною історією, культурними традиціями і соціальним устроєм, що знаходить своє відображення в його мові [9, 45-46]. Саме тому протягом останнього часу дослідження у сфері вивчення фразеологізмів з компонентом кольору набуло широкого розголосу. 

  Увага буде зосереджена на компонентах фразеологізмів, а саме тих лексемах, денотативним значенням для яких є ознака кольору. Такі лексеми називаються колоронімами (від лат.color – колір, гр.onima – ім’я) [8, 159-160].

  Мета роботи полягає у тому, щоб дослідити та проаналізувати співвідношення функціонально-семантичної сутності фразеологізмів, які використовують кольоронайменування, висвітлити соціокультурні особливості фразеологізмів такого типу.

Досягнення поставленої  мети обумовило необхідність вирішення завдань:

- виявити основні джерела  асоціативних зв’язків, які формують  основу переосмислення та перетворення  змістової структури колоронайменувань та набуття ним соціокультурного навантаження;

- з’ясувати вплив семантичного значення колороніма на загальне значення фразеологічної одиниці;

- виявити семантичні можливості  даних компонентів фразем у сфері системних зв’язків;

- класифікувати фразеологізми  за типами переосмислення.

Наукова новизна роботи полягає у багатосторонньому розкритті основних властивостей компонентного складу фразеологічних одиниць, до складу яких входять колороніми, а також дослідження впливу семантичного значення колороніма на загальне значення фразеологічної одиниці.

З приватного лінгвістичного питання фразеологія виросла в особливий розділ мовознавства, про неї і за багатьма її проблемами написані сотні робіт. Вивчення фразеології в нашій країні характеризується не тільки числом опублікованих робіт, але і їх фундаментальним характером. Серед них чимало монографій, дисертацій, навчальних посібників, фразеологічних словників. Внесок у розвиток теорії фразеології зробили такі мовознавці, як Є.В. Люкін, З.В. Корзюкова, Г.П. Манушкіна, О.В. Праченко, Д.Ф. Санліер, В.В. Шевченко (компонентний аналіз ФО), Ю.С. Кузін і В.В. Гузікова (функціонування ФО в художній літературі), А.С. Хрустальов (аналіз ФО в поетичних текстах), Р.І.Ковальова-Виноградова (полісемія фразеологізмів), Є.В. Рижкін і Д.Н.Давлетбаєва (фразеологічна оказіональність), С.В. Лесіна (неологізація ФО), К.П. Сидоренко і Е.А. Нікуліна (фразеологізми термінологічного походження). Поряд із традиційними напрямками досліджень все більшої популярності набуває вивчення гендерних аспектів фразеології, яким присвячені роботи Е.А. Картушиної, В.А. Микільської, О.А. Васькова [4, 363; 11, 216].

А.В. Кунін розробив теорію фразеології англійської мови, яка раніше не була предметом дослідження лінгвістів. В основі даної теорії лежить розробка такого основного показника фразеологізму, як стійкості. А.В. Кунін довів, що стійкість ФО ― комплексне явище, що включає в себе стійкість вживання, стійкість на структурно-семантичному рівні, стійкість повністю або частково переосмисленого значення, стійкість лексичного складу, яка допускає підміну ФО тільки в межах фразеологічної варіантності, морфологічну стійкість і синтаксичну стійкість, пов'язану зі стабільністю порядку слів ФО, зміни якого можливі виключно в рамках варіантності структурної синонімії та оказіональних перетворень. Теорія А.В. Куніна надала можливість з’ясувати багато питань, усвідомити значення фразеології для будь-якої мови, сприяла виокремленню фразеології у самостійну дисципліну. Методи дослідження ФО, запропоновані та обгрунтовані А.В. Куніним, в тому числі метод фразеологічної ідентифікації, широко застосовуються при написанні робіт, присвячених фразеологізмам [183, 29]. Такі дослідники як Н.М. Амосова, С.Г. Гаврин, В.Л. Архангельський також займалися вивченням методів дослідження фразеологічних одиниць.

Фразеологізм – це поняття, яке набагато важче пояснити, ніж  слово. Особливості фразеологізмів потребують особливих методів вивчення [13, 166].

Класифікація ФО займає особливе місце в лінгвістичних дослідженнях. З’ясовано, що в сучасній лінгвістиці існують різні системи класифікації фразеологізмів, розроблені провідними вітчизняними та зарубіжними вченими.

Традиційні класифікації англійських ФО ґрунтуються на різних критеріях і відрізняються за ступенем повноти. Найбільш відомі класифікації О.В. Куніна, В.В. Виноградова, Н.М. Амосової та  О.І. Смирницького. Велике значення має також те, під яким кутом зору пропонується класифікація. Для О.І.Смирницького одним із найважливіших параметрів фразеологічності є еквівалентність ФО слову [10, 8]. Для інших вчених, зокрема для Н.М. Амосової, важливим є тип постійного для ФО контексту. Для С.Г. Гавріна  – їх функціонально-семантична комплікативність [7, 162].

Класифікація ФО за семантичним  принципом (або ступенем мотивації ,,зрозумілості значення“) була вперше запропонована В.В. Виноградовим. Даний принцип, розроблений автором стосовно російської мови, може використовуватися і при класифікації англійських фразеологізмів. На думку В.В. Виноградова, одиниця з частково переосмисленим значенням демонструє слабкіший ступінь єдності між компонентами, ніж залежність значення ФО від значень її складників, тим більше семантичної єдності [3, 223]. Важливість даного принципу підтверджує той факт, що багато авторів у своїх дослідженнях посилаються на В.В. Виноградова і вважають семантичний принцип, заснований на ступені семантичного зв'язку між компонентами ФО, одним з найважливіших при класифікації стійких словосполучень. Виноградов поділяє фразеологічні одиниці на фразеологічні зрощення, сполучення і єдності.

О.В. Кунін пропонує класифікацію ФО, поділяючи їх на класи, підкласи, розряди. Це структурно-семантична класифікація. Дослідник класифікує ФО на основі їх функцій у процесі спілкування, де класи визначаються на основі структурно-семантичних особливостей: 1) номінативні ФО; 2) номінативно-комунікативні ФО; 3) ФО, які не належать ні до номінативних, ні до комунікативних; 4) комунікативні ФО [13, 166].

Входячи до складу фразеологізмів, назви кольорів у деяких випадках втрачають своє первинне значення (ознака кольору) і набувають зовсім інших  семантичних відтінків. У певних ФО можна виокремити значення компонента, в інших же це неможливо, бо взаємодія  всіх компонентів фраземи породжує її значення. Семантика кожного з компонентів по-різному виявляється в різних типах ФО. Для виявлення певних закономірностей в межах одного типу фраземи слід розподілити їх так, щоб наявно проступала деактуалізація компонента фразеологізму. Оскільки деактуалізація слова у складі ФО безпосередньо пов’язана з переосмисленням значення самого виразу, фразеологізми, до складу яких входить назва кольору, доцільно класифікувати за типами переосмислення. Можна виділити фразеологізми-порівняння, фразеологізми-метафори, фразеологізми-метонімії. До найважливіших типів переосмислення О.В.Кунін відносить також евфемізм. Але з огляду на стилістичний розподіл тропів, доцільно розглядати евфемізми та перифрази в межах метонімії [16, 94].

Як зазначає О.В.Кунін, в сфері фразеології можуть використовуватись структурно-семантичні моделі ФО. Цей тип моделювання наявний у стійких порівняннях, які ще називаються компаративними зворотами. Ад’єктивні компаративи, типу “as + прикметник + as + іменник (чи словосполучення)” є одним з основних [5, 34-35].

До фразеологізмів-порівнянь  відносяться такі, в основу яких покладено часткове переосмислення. Як справедливо зазначає В.М. Мокієнко, в порівняннях зміст фразеологізму виражений майже експліцитно [15, 51].

До цієї групи фразем належать ФО типу as black as night, as black as a crow, as green as a grass, as blue as a badger, as red as a rose, as red as a lobster, as white as snow, as white as sheet, as white as death, as yellow as gold.

В таких фразеологізмах перший значущий компонент (колоронім), як правило, вживається в буквальному значенні. За класифікацією типів лексем, запропонованою О.В.Куніним, назва кольору в даному випадку відноситься до реальних слів [5, 37]. У фразеологізмах-порівняннях можна виділити безпосереднє значення кожного компонента-колороніма.

На думку багатьох фразеологів найбільш розповсюдженим типом фразеологічного переосмислення є метафоричне. За визначенням О.В.Куніна, цей тип переосмислення є “переносом найменування з одного денотата на інший, який асоціюється з ним на основі реальної або уявної схожості” [5, 40].

Фразеологізми-метафори досить образні, і за висловом В.М.Мокієнка, метафора є “фактором створення образності” [17, 88]. Ця група ФО найчисельніша.

До неї належать такі фраземи як to look black, the pot calling the cattle black, to have a fit of blues, once in a blue moon, to show the white feather, white elephant, red cock, to paint the town red, in the green, to turn yellow, the gray mare is the better horse, to see through rose-coloured spectacles, in a brown study, a purple patch, the pink of health та інші.

З метою з’ясування значення колороніма у складі метафоричних фразеологізмів, варто розглянути дані фраземи як вільні словосполучення. Адже “більшість фразеологізмів спочатку були вільними словосполученнями, заміна компонентів була для них природньою” [6, 111].

Фраземи цього типу ґрунтуються на метонімічному переосмисленні, що за висловом О.В.Куніна є переносом “найменування з одного денотата на інший, який асоціюється з ним за суміжністю” [10, 10]. Оскільки в основі метонімії лежить реальний зв’язок об’єкта номінації з тим об’єктом, який вона позначає, то переосмислене значення таких фразеологізмів асоціативно пов’язане з буквальним значенням компонентів.

Як було зазначено вище, в межах метонімії розглядаються перифрази та евфемізми. Хоча межа між ними досить нечітка.

Серед власне фразем-метонімій можна виділити декілька груп:

1) фразеологізми на позначення  осіб через елемент її одягу:

- верхній одяг (пальто, жакет, сорочка): black coat (священик, піп), red coat (англійський солдат), blue-coat boy (учень благородної школи), black shirt (фашист), blue jacket (матрос англійського військового флоту), black gown (католицький священик);

- головні убори: red hat (звання кардинала), blue bonnet, blue cap (шотландець);

- аксесуари: red tab (штабний офіцер).

Всі ці вирази пов’язані  з носієм того чи іншого одягу. Одяг в даному випадку є елементом, який виступає на позначення цілого.

Колороніми в даних метоніміях виступають смислоутворювальними компонентами, завдяки яким відбувається розрізнення семантики даних ФО (пор. black coat, red coat – в обох фраземах присутня лексема coat, отож саме лексема на позначення кольору є смислорозрізнювальною).

2) ФО на позначення  людей, до складу яких входить  колоронім, що означає колір одягу загалом: the light blues (кембриджські студенти на спортивних змаганнях), the dark blues (оксфордські студенти на спортивних змаганнях), gray friar (монах-францисканець), black friar (монах-домініканець).

Як і в попередній групі  назви кольорів несуть основне семантичне навантаження і вживаються як складова частина цілісного поняття.

3) вислови, які позначають  неістоти; їхні складові є частиною  того об’єкту, який внаслідок  переосмислення став у центрі  семантичного ядра даної ФО: the green cloth (більярдний стіл), green room (артистична вбиральня – колись в них стіни були зеленого кольору), black bottle (отрута – назва посуду вживається замість вмісту), black letter (старовинний англійський готичний шрифт), black literature (книги з готичним шрифтом), white letter (латинський шрифт).

Перифраз – це така стилістична  фігура, що полягає в заміні назви  предмета (чи явища) описом його найсуттєвіших  ознак або вказуванні на його характерні риси [1, 43-44]. Колоронім, як складова частина фразеологізму, здебільшого вказує на характерну особливість предмета і тому вживається у буквальному значенні. Із назвами кольорів зустрічаємо наступні фраземи-перифрази: yellow metal (золото), white fuel (“біле паливо”, гідроенергія), black gold (нафта), black diamonds (кам’яне вугілля). Дані вислови означають речовини. Зустрічаються і ті, що означають тваринний світ: the little gentleman in black velvet (кріт), the gentleman in brown (клоп). Наявні також перифрази на позначення предметів та явищ: the long green (гроші), green stuff, green meat (овочі, зелень), the blue blanket (небо). Деякі фразеологізми означають людей: priest of the blue bag (адвокат), knight of the green cloth (картяр), black-coated workers, white-collared workers (трудова інтеліґенція), the red-coated gentry (британські солдати).

Серед перифраз є і власне авторські – green-eyed monster (ревнощі) у Шекспіра.

Щодо евфемізмів, то це – явище лінгвосоціальне, зумовлене умовами та характером спілкування. Їх можна розглянути з психологічного боку. Такі фраземи як the black man та the gentleman in black означають диявола. В таких ФО чорний колір символізує світ темряви, де панує сатана [15, 52].