Особливості перекладу фразеологічних одиниць сучасної німецької мови

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 15 Января 2014 в 16:28, курсовая работа

Описание работы

Метою цієї роботи, а властиво її практичної частини, є дослідження та переклад фразеологічних одиниць сучасної німецької мови, запозичених з художньо-літературних джерел. Цей аспект вивчення фразеології має особливе значення, тому що велика частина фразеологізмів запозичена з художньої літератури як німецької, так і інших мов, і деякі фразеологічні одиниці зберегли свою первісну іншомовну форму. Запозичення є одним з основних джерел поповнення німецької фразеології. Особливо численні запозичення з німецької літератури. Є окремі запозичення з літератури латинської, грецької, французької, іспанської, італійської й інших мов.

Файлы: 1 файл

Курсовая работа.docx

— 58.98 Кб (Скачать файл)

 

Фразеологічні одиниці широко використовуються в літературі всіх стилів, грамотний перекладач не повинен  допускати неточностей у перекладі  того або іншого фразеологізму. Без  знання фразеології неможливо оцінити  яскравість і виразність мовлення, зрозуміти жарт, гру слів, а іноді  просто й зміст усього висловлювання.

 

 

 

РОЗДІЛ 3. Семантика фразеологічних одиниць

 

Специфіка фразеологічного  значення стоїть у даний час в  центрі фразеологічної проблематики. Чи є це значення лише різновидом лексичного або воно є особливим видом, для  якого потрібне особливе термінологічне позначення, належить вирішити теорії фразеології в майбутньому. Для  фразеографії істотними є деякі  попередні міркування, висловлені фразеологами вже в даний час.

 

Так, представляється вірним положення, сформульоване на основі аналізу німецької фразеології, що одиниці фразеології і лексики  як двосторонні лінгвістичні знаки  протиставили:

 

а) по зовнішній (матеріальній) стороні: роздільно оформленість - цільнооформленість;

 

б) по внутрішній (семантичній) стороні: фразеологічне значення - лексичне значення.

 

Якщо в спеціальній  літературі зроблені вже цікаві і  цінні спостереження над зіставленням значення слова і фразеологізму, де лексичне значення слова припускає  розгляд семантичної структури  останнього зі всіма вхідними в неї  лексико - семантичними варіантами, то в плані з'ясування специфіки  фразеологічного значення, повинна  бути розглянута спеціально лексична семантика вторинної освіти, тобто  переносне значення слова в зіставленні  із значенням фразеологічної одиниці.

 

Якщо представити значення знаків вторинної освіти у вигляді  набору семантичних компонентів, то як в слові, так і у фразеологізмі  будуть присутні, в якості обов'язкових, денотативний, сигніфікативний і  конототивний компоненти. Наявність  конотації - необхідна складова частина  значення будь-якого мовного знаку  вторинної освіти.

 

Проте як спосіб освіти, так  і матеріальне втілення конотації  в слові і фразеологізмі неоднакові. Якщо в слові семантичне зрушення створюється унаслідок зміни  денотата, то у фразеологізмі це - повна метафоризація змінного словосполучення  або часткова, залежно від типу фразеологізму. Та обставина, що у фразеологізмі  семантичне зрушення зачіпає словосполучення (фразеологічні єдності) або предикативні поєднання (фразеологічні вирази), створює  образну мотивованість значення, фразеологічний образ, який утворює  семантику широкого плану, що володіє  здатністю ситуативної конкретизації  в тексті. Конототивний компонент  значення фразеологізму, на відміну  від аналогічного компоненту лексичної  одиниці вторинної освіти, володіє  потенційною здібністю до збільшення експресивного потенціалу через  модифікацію компонентного складу.

 

Специфіка фразеологічного  значення полягає в основі розуміння  інших семантичних категорій  фразеології: фразеологічної полісемії, омонімії, синонімії, антонімії.

 

3.1 Фразеологічна полісемія  і омонімія

 

Квантитативна характеристика полісемії фразеологічних одиниць, проведена в даний час на матеріалі  декількох мов, показує, що полісемія  у фразеології явище мало продуктивне. В основному вона властива лише одному розряду фразеологізмів - фразеологічним єдностям, особливо із структурою дієслівних словосполучень. Ця корінна відмінність  фразеологічної полісемії від полісемії  в лексиці пов'язана з тим, що фразеологізми як знаки вторинної  освіти вже є результатом метафоричного  зрушення. Таким чином їх подальше семантичне утворення можливе лише в тих випадках, де первинно-образне  значення фразеологізму допускає подальше семантичне зрушення по лінії від  конкретного до абстрактного, при  якому може виникнути повторно-образне  значення. Наприклад, j-m auf die Beine helfen утворює  через первинне метафоричне зрушення первинно-образне значення «поставити на ноги», «вилікувати» і при вторинному зрушенні - повторно-образне значення «допомогти встати на ноги», «допомогти (у фінансовому відношенні)». Динамічний аспект фразеологічної полісемії представляє  також великий інтерес в плані  з'ясування особливостей фразеологізмів як мовних знаків вторинної освіти. У фразеології, окрім вторинної  метафоризації, тобто семантичного утворення однієї одиниці з іншої, подібно семантичному утворенню  в лексиці, є інший шлях, відомий  тільки у фразеології. Це створення  нового варіанту семантико-фразеологізму  через паралельну метафоризацію  одного і того ж наочно-конкретного  словосполучення. Наприклад, фразеологізм vor Anker gehen має три значення:

 

1)  «кинути якір», «влаштуватися» (на проживання де-небудь);

 

2)  «зайти посидіти»  (у ресторан);

 

3)  «кинути якір в  тихій гавані», тобто одружуватися.

 

Всі три значення, як можна  думати, виникли через метафоризацію  одного і того ж наочно-конкретного  словосполучення vor Anker gehen «встати на якір», «кинути якір». Навряд чи можна  тут припустити семантичне утворення  варіанту, семантико-фразеологізму, 2 з 1 і 3 з 2 або навпаки.

 

Через паралельну метафоризацію  утворюється також значне число  фразеологічних омонімів. Це має місце  в тих випадках, коли у фразеологізмів, що виникли таким чином, відсутні семантичні асоціативні зв'язки. Так, наприклад, фразеологізм j-m schwillt der Kamm означає:

 

1)  хто-небудь миттєво  закипає (від злості);

 

2)  хто-небудь загордився  про себе; хто-небудь надувся пихою,  надувся як індик.

 

Даний спосіб розвитку полісемії  і омонімії у фразеології є  ведучим, особливо в утворенні фразеологічних омонімів.

 

3.2 Фразеологічні синоніми

 

Найбільш специфічну особливість  фразеологічної синонімії німецької  мови, складає значна група рівнозначних або рівноцінних синонімів, явищ, абсолютно чужих лексичній синонімії. Повна рівнозначність фразеологічних синонімів - семантична, стилістична  функціональна - властива якраз неструктурним, так в одноструктурним одиницям. Порівняємо фразеологізми розмовне -повсякденної мови для виразу загального значення «дивна, дивакувата людина», «не всі вдома».

 

а) різноструктурні:

 

der hat einen Vogel, bei dem piept e wohl?

 

bei dem ist eine Schraube locker

 

б) одноструктурні:

 

nicht alle Töne auf der Zither haben,

 

nicht alle Töne auf der Flцte haben,

 

nicht alle auf dem Kasten haben,

 

nicht alle auf dem Christbaum haben,

 

nicht alle nebeneinander haben,

 

nicht alle Tassen im Schrank (Spind) haben,

 

nicht alle Daten im Speicher haben (Neubildung der neueren Pressesprache).

 

Рівнозначні фразеологічні  синоніми не тільки дуже численні й  стійкі, але і володіють крім того потенційною властивістю безперервного  розширення, що підтверджується спеціальними дослідженнями.

 

Причиною такої абсолютно - особливої властивості рівнозначних фразеологічних синонімів є образно-мотивована семантика, де кожен фразеологізм має  свій особливий образ фразеологізму. Структурна ж своєрідність фразеологізму - його роздільно оформленість - є  тією основою, яка дозволяє потенційно - синонімічне варіювання фразеологізмів, що підвищує їх конототивний ефект. З  цим пов'язано широко відому властивість  фразеологічних одиниць в мові «оновлювати» через модифікації компонентів  образну умотивованість значення.

 

Які модифікації компонентного  складу одержать надалі термінологічне позначення фразеологічних синонімів, а які - фразеологічних варіантів, належить вирішити теорії фразеології. Для практики фразеографії залишається, мабуть, актуальною точка зору H. H. Амосової [2:100], яка  вважала структурними варіантами ідіоми відомі формальні варіації другорядного порядку, що не відображаються ні на мотивуванні, ні на характері її реалізації. Це - варіації словоформ компонентів, словотворчої перебудови одного з компонентів, підміни  службового елементу, перестановки компонентів  тощо.

 

3.3 Фразеологічні антоніми

 

Фразеологічні антоніми ще мало вивчені на матеріалі німецької  мови. Проте і тут відмінності  виразу семантичної полярності через  слова або фразеологізми вельми суттєві.

 

Ці відмінності позначаються, по-перше, в квантитативних показниках. Фразеологічні антоніми менш розвинені, ніж антонімія лексичних одиниць. На це указується в роботі з англійської  фразеології і така ж картина  спостерігається при дослідженні  фразеологічних антонімів німецької  мови.

 

Квантитативна характеристика по лексико-семантичних розрядах лексичної  антонімії і фразеологічної також  неоднакова. Найбільша кількість  фразеологізмів - антонімів спостерігається  серед дієслівних фразеологічних одиниць, тоді як в словах - антонімах кількісна  перевага припадає на прикметники.

 

І, нарешті, властивість фразеологічних антонімів, що визначається цілком специфікою фразеологічного значення, полягає  в їх неможливості моделювання.

 

Таким чином, всі похідні  семантичні категорії фразеології (полісемія, омонімія, синонімія, антонімія) протиставили семантичним категоріям лексики квантитативна і квалітативна.

 

 

 

РОЗДІЛ 4. Перекладацькі трансформації  при перекладі німецьких фразеологізмів українською мовою

 

Суть трансформаційного  аналізу полягає в тому, що основою  класифікації мовних одиниць є їх здатність чи нездатність перетворюватися (трансформуватися) на інші одиниці. Якщо одна з досліджуваних одиниць  допускає якусь трансформацію, а  інша - ні, то такі одиниці належать до різних класифікаційних рубрик.

 

Трансформаційний аналіз знайшов практичне застосування в прикладній лінгвістиці, особливо в автоматичному перекладі (різні  синтаксичні конструкції трансформуються  в основну, інваріантну, а вже  інваріантні перекладаються на іншу мову) й у викладанні рідної та іноземної  мов.

 

Існує п'ять можливих способів перекладу фразеологічних одиниць:

 

1)  дослівна відповідність  (еквівалент):Bei Nacht sind alle Katzen grauВночі  всі коти сірі;

 

2)  адекватний відповідник:Eile mit Weile.

 

Хто спішить, той й людей  смішить;

 

3) калькування:

 

Ein Kalb darf kein Kalb bleiben. Не увесь  час теляті телятком бути;

 

4) псевдо прислівна відповідність:

 

Die Hand bleibt über, die nach dem Schatten greift. Свою тінь не доженеш;

 

5) описовий переклад висловлювання.

 

Kinegramme - кінограми (невербальне  поведінка щойно закодована)

 

1  ein Auge zudrücken - закривати  око;

 

2  die Achseln zucken - знизувати  плечима;

 

3  die Hände über dem Kopf zusammen schlagen - розгубленим бути;

 

4  sich die Beine in den Leibstehen - довго  чекати;

 

5  die Nase rümpfen - морщити носа;

 

6  auf großen Fuße leben - житина  широку ногу;

 

7  an der Nase führen - водити за  носа.

 

Існують різні точки зору з приводу розділення трансформацій  на види, але більшість авторів  сходяться в одному, що основні  види трансформацій - це граматичні і  лексичні. У свою чергу, ці трансформації  діляться на підвиди.

 

З самого початку слід підкреслити, що ділення такого роду є значною  мірою приблизним і умовним. Ці два  типу елементарних перекладацьких трансформацій  на практиці «в чистому вигляді» зустрічаються  рідко - звичайно вони поєднуються один з одним, приймаючи характер складних, «комплексних» трансформацій. З  цими обмовками ми приступаємо до розгляду виділених нами двох типів  трансформацій, здійснюваних в процесі  перекладу.

 

4.1 Граматичні трансформації

 

Переклад з однієї мови на іншу неможливий без граматичних  трансформацій. Граматичні трансформації - це в першу чергу перебудова речення (зміна його структури) і  всілякі заміни - як синтаксичного, так і морфологічного порядку. Граматичні трансформації обумовлюються різними  причинами - як чисто граматичного, так і лексичного характеру, хоча основну роль грають граматичні чинники, тобто відмінності мов.

 

При зіставленні граматичних  категорій і форм німецької і  української мов звичайно виявляються  наступні явища:

 

1)  відсутність тієї  або іншої категорії в одній  з мов;

 

2)  частковий збіг;

 

3)  повний збіг.

 

Необхідність граматичних  трансформаціях природно виникає лише в першому і другому випадках. В українській мові, в порівнянні з німецькою, відсутні такі граматичні категорії, як артикль або герундій, а також інфінітивні і прийменникові  комплекси і абсолютна номінативна  конструкція. Частковий збіг або  неспівпадання в значенні і вживанні відповідних форм і конструкцій  теж вимагає граматичних трансформацій. Сюди можна віднести такі явища, як часткове неспівпадання категорії  числа, часткове неспівпадання у  формах пасивної конструкції, неповний збіг форм інфінітива і дієприкметника, деякі відмінності у виразі модальності  і т.п.

 

Артикль (як означений, так  і неозначений), не дивлячись на своє украйвідвернуте значення, нерідко  вимагає смислового виразу в перекладі. Як відомо, обидва артиклі мають  займенникове походження: означений  артикль походить від вказівного займенника, а неозначений - від неозначеного займенника, який сходить до числівника один. Ці первинні значення артиклів іноді  виявляються в їх сучасному вживанні. У таких випадках їх лексичне значення повинно бути передано в перекладі, інакше українське речення було б  неповним і неточним, оскільки денотативне  значення артиклів семантичне є невід'ємною  частиною всього смислового змісту речення.

 

Ігнорування лексичного, а  іноді і граматичного значення артикля  при перекладі привело б до неповної або неточної передачі змісту.

 

В українській мові відсутні інфінітивні комплекси, які так  поширені в німецькій мові. Проте  дуже часто граматичні трансформації  бувають необхідні і при передачі відповідних форм і конструкцій  через деякі розбіжності в  їх значенні і вживанні. Такі розбіжності  спостерігаються, наприклад, у вживанні категорії числа.

 

Що стосується незчисленних іменників, особливо тих, які виражають  абстрактні поняття, то тут кількість  неспівпадань може бути більше. Розбіжність  виявляється і в деяких випадках вживання інфінітива. Український інфінітив  не має ні перфектної, ні тривалої форми.

Информация о работе Особливості перекладу фразеологічних одиниць сучасної німецької мови