Аварії з викидом радіоактивних речовин в навколишнє середовище

Використовувати засоби індивідуального  захисту, не ходити без потреби по вулиці. При виході зі сховища необхідно  вдягати засоби індивідуального  захисту органів дихання й  шкіри. Режим поведінки людей  на місцевості, зараженій радіонуклідами, їх трудова діяльність, час перебування  у сховищах, укриття та інші питання  вирішують органи самоврядування на підставі даних штабів ЦО. З населенням проводиться медична профілактика шляхом прийому протирадіаційних препаратів до і після опромінення.

У зв'язку з тим, що територія в  радіусі ЗО км підлягає тривалому  радіоактивному зараженню, основним засобом  захисту є евакуація. В першу  чергу евакуйовуються діти дошкільного  віку. В цьому разі збірні евакопункти  не створюються, а евакуація проводиться  безпосередньо від будинків. Евакуація  проводиться на автомашинах і  пішки у два етапи. На першому  етапі людей підвозять транспортом  до контрольно-перевірного пункту і  висаджують там. На другому етапі  евакуйовані проходять дозиметричний  контроль, медичний огляд, при необхідності санітарну обробку і чистим транспортом розвозяться по пунктах розселення. Основним шляхом проникнення радіоактивних речовин в організм є органи дихання, травлення, шкіра. При проведенні ліквідації використовують протигази, респіратори, костюми Л-1. Одягати і знімати їх дозволяється тільки у спеціально відведених місцях. Після закінчення робіт необхідно пройти дозиметричний контроль для визначення ступеня ураження засобів індивідуального захисту, шкіри, потім пройти санітарну обробку. На ураженій території заборонено їсти, пити, лежати і сидіти на землі.

Поведінка населення у випадку аварій на АЕС:

1. одержавши повідомлення про радіаційну небезпеку, люди повинні залишатися у приміщенні, оскільки стіни цегляного будинку послаблюють іонізуюче випромінювання у 10 разів, заглиблені укриття (підвали) з покриттям із дерева — у 7 разів, з покриттям із цегли або бетону — в 40— 100 разів.
2. організувати періодичний контроль рівня доз радіації на території і в приміщеннях.
3. провести герметизацію приміщень з метою зменшення проникнення радіоактивних речовин (щільно зачиніть вікна, двері, вентиляційні отвори тощо).
4. забезпечити людей засобами індивідуального захисту органів дихання (протигаз, респіратор, ватно-марлева пов'язка).
5. провести йодну профілактику.
6. щоденно виконувати вологе прибирання приміщень, на вході до приміщень мати вологі килимки.
7. обмежити куріння, обов'язково мити руки перед кожним вживанням їжі.
8. організувати своєчасне інформування мешканців про зміни радіаційної обстановки, поширення чуток і неправдивих висловлювань щодо підвищеної небезпеки радіаційного ураження.
9. періодично проводити медичні огляди мешканців.
10. у випадку забруднення території будинку з рівнем радіації більше 5 мр/год. усі мешканці підлягають евакуації в безпечне місце (район).
11. після прибуття в безпечне місце необхідно провести часткову санітарну обробку шкіри (вмийте відкриті ділянки шкіри водою, прополощіть рот і ніс), дезактивацію засобів захисту, одягу і взуття

Використана література

1. Атаманчук, П. С. Безпека життєдіяльності: навч. посіб. / П. С. Атаманчук. – К. : Центр учбової літератури, 2011. – 276 с.
2. Бедрій Я.І. Безпека життєдіяльності: Навч. посіб. – Київ: Кондор, 2009. – 286 с.
3. Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник для студ. вищих навч. закладів. – К.: Каравела, 2004. – 328 с.
4. Лапін В. М. Безпека життєдіяльності людини: Навч. посіб. - 6-те вид., перероб. і доп. - К.: Знання, 2007. - 332 с.
5. Основи безпеки життєдіяльності: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл./В.А.Гайченко, Г.М.Коваль, Є.П.Буравльов. – 3-тє вид., переробл. і допов.- К.:МАУП, 2006. – 440 с.
6. Харічков С.К. Фактори виникнення екологічних небезпек і їх вплив на стан довкілля України// Стратегія екологічної безпеки (регіональний контекст). – Львів, 1999. – С. 49-57.
7. Цапко В.Г. Безпека життєдіяльності: навч. посіб. – К.: Знання, 2008. – 398 с.
8. Цивільна оборона та цивільний захист. Стеблюк М.І. – К.: Знання, 2006. – 487 с.
9. Шовкун Т.М. Стан оточуючого середовища як критерій стану здоров'я населення // Геоморфологія в Україні: новітні напрямки і завдання. – К., 1999. – С. 140-143.