Аварії з викидом радіоактивних речовин в навколишнє середовище

 

Рівненський інститут слов’янознавства

Київського славістичного  університету

 

 

 

Реферат

з дисципліни:

“Безпека життєдіяльності ”

на тему:

 

“Аварії з викидом радіоактивних речовин в навколишнє середовище”

 

 

 

 

Виконала:

студентка

факультету 

спеціальності

групи

 

Керівник:

 

 

 

 

Рівне – 2012

Зміст

	Вступ………………………………………………………………………	3
1.	Відомі радіаційні аварії………………………………………………….	5
2.	Стан здоров’я населення в умовах довгострокової дії випромінювання…………………………………………………………	9
3.	Шляхи підвищення життєдіяльності  в умовах радіаційної небезпеки………………………………………………………………….	11
4.	Викиди радіоактивних  речовин на Україні……………………………	15
5.	Поведінка людей у випадку  аварії на АЕС……………………………	18
	Використана література…………………………………………………	21

 

 

Вступ

Аварія – це вихід з  ладу машин, механізмів, пристроїв, комунікацій, споруд внаслідок порушення технології виробництва, правил експлуатації, правил безпеки, помилок, які допущені при  проектуванні, будівництві, а також  внаслідок стихійних лих. Джерелом аварії можуть бути транспортні засоби, заводи, відсталі технології, застаріле обладнання електростанцій, АЕС.

Згідно з розмірами  та завданою шкодою розрізняють легкі, середні, важкі та особливо важкі  аварії. Особливо важкі аварії призводять до великих руйнувань та супроводжуються великими жертвами.

Аналіз наслідків аварій, характеру їх впливу на навколишнє середовище обумовив розподіл їх за видами. Види аварій, які зустрічаються найчастіше:

• аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин (аміаку, хлору, сірчаної та азотної кислот, чадного газу, сірчаного газу та інших речовин);
• аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище;
• пожежі та вибухи;
• аварії на транспорті та інші.

Серед надзвичайних ситуацій особливе місце займають спричинені аваріями з викидом радіоактивних речовин. Радіоактивне забруднення місцевості викликає необхідність швидкої евакуації населення, промислових підприємств, проведення дорогих засобів дезактивації місцевості, може призвести до численних жертв і захворювань населення.

В теперішній час  аварії на виробництвах з викидом  РР можливі на атомних електростанціях (АЕС), підприємствах з виготовлення ядерного палива, на підприємтствах переробки та захоронения відпрацьованого ядерного палива і радіоактивних відходів (усі ці виробництва називаються підприємствами ядерного циклу - ПЯЦ), а також у науково-дослідних і проектних установах, які мають ядерні реактори, та на об'єктах транспорту, де використовуються ядерні енергетичні установки.

Найбільшу небезпеку  для людини становлять аварії на АЕС.

Міжнародною комісією з атомної енергетики (МАГATE) встановлено вісім рівнів небезпеки аварій на АЕС (аналогічно до сейсмічних показників оцінки землетрусу за Ріхтером).

Відлік починається  з нульового рівня, куди відносяться  події, які не мають істотного значення для безпеки. Рівні з першого по третій — це події чи інциденти незначного, середнього серйозного ступенів. Незначні інциденти називають ще аномаліями. Події з четвертого по сьомий рівні - це вже аварії: в межах АЕС, з ризиком для навколишнього середовища, важкі і глобальні.

Перші два рівні  не завдають реальної загрози для  людей і природи. Вони пов'язані лише зі зниженням готовності захисних систем енергоблоку. Події третього рівня — це часткова втрата одного з елементів глибокоешелонованого захисту чи переопромінення персоналу станції, чи незначний викид радіоактивності, який не перевищує встановлених обмежень, тобто йдеться про потенційну (а не реальну) небезпеку.

Рівні з четвертого по сьомий (аварії) пов'язані з радіоактивними викидами і вони можуть бути спричинені пошкодженням реактора. Наприклад, Чорнобильська катастрофа належить до сьомого рівня. Аварія в США на АЕС «Три Майлс Айленд» у 1979 р. — до п'ятого.

Треба підкреслити, що за цією шкалою події оцінюються лише з точки зору ядерної і радіаційної безпеки. А події, не пов'язані з безпекою, класифікують як ті, що поза шкалою.

Аварії на АЕС  залишаються значним чинником виникнення НС.

 

1. Відомі радіаційні аварії

Найнебезпечнішими за наслідками є аварії на АЕС з викидом в атмосферу радіоактивних речовин, внаслідок яких має місце довгострокове радіоактивне забруднення місцевості на величезних площах.

На підприємствах атомної енергетики відбулися такі значні аварії:

• 29 вересня 1957 сталася Киштимська трагедія — вибух на сховищі радіоактивних відходів ВО «Маяк», розташованому в СРСР на Південному Уралі в не позначеному на жодній радянській карті таємному місті «Челябінськ-40». Радіаційне забруднення місцевості переважно стронцієм-90 території, на якій мешкало 0,5 млн осіб вдвічі перевищувало аналогічне забруднення, викликане Чорнобильською аварією. Вважають, що вибух у Киштимі (найближче до місця подій «відкрите» місто) до 1986 р. був найбільшою у світі катастрофою в ядерній промисловості.
• 10 жовтня 1957 року — аварія в Віндскейлі (Північна Англія) на заводі по виробництву плутонію (зона радіоактивного забруднення становила 500 кв.км);
• 1961 рік — аварія на АЕС в Айдахо-Фолсі, США (в реакторі стався вибух);
• 1979 рік — аварія на АЕС «Тримайл-Айленд» у Гарисберзі, США (сталося зараження великих територій короткоживучими радіонуклідами, що призвело до необхідності евакуювати населення з прилеглої зони).
• 26 квітня 1986 Чорнобильська аварія
• Атомна аварія на заводі «Червоне Сормово»

Інші аварії з викидом радіоактивних  речовин у навколишнє середовище

• 21 квітня 1964 падіння супутника «Транзит-5В» з ядерною енергетичною установкою SNAP-9A на борту.
• Радіоактивне забруднення внаслідок наземних термоядерних вибухів на атолах Еніветок і Бікіні.
• Радіологічний інцидент в Гоянії 1987 рік.
• Руйнування трьох плутонієвих ядерних бомб в селі Паломарес (Іспанія).
• Руйнування чотирьох термоядерних бомб в авіакатастрофі над Гренландією, 1968 рік. Взагалі відомо приблизно про 20 авіаційних інцидентів в США з втратою і/або руйнуванням ядерної зброї. В СРСР такі випадки були засекреченими від громадськості та екологів.
• Аварія на підводному човні К-19
• Аварія на АЕС Фукусіма-1 в 2011 році в Японії.

28березня 1979 р. близько 4-ї години ранку за місцевим часом в системі охолодження АЕС «Тримайл-Айленд» відмовив насос. Реактор автоматично відключився. Радіоактивна пара вийшла в атмосферу. Співробітників вивезли з небезпечної зони, під'їзд до АЕС перекрили.

29березня в реакторі виникла газова бульбашка, яка перешкоджала циркуляції охолоджувальної води. Рівень радіації в районі Гарисберга - 0,3 мбер/год.

30 березня - новий викид радіоактивних парів в атмосферу. Рівень радіації підвищився до 20-25 мбер/год. Мешканцям п'ятимильоної зони не рекомендують виходити із будинків. Понад мільйон осіб, котрі проживають у радіусі 25 км від АЕС, готуються до евакуації.

31березня представник АЕС повідомив про зменшення аномальної активності реактора. Евакуація відміняється.

1квітня знову з'явилась газова бульбашка. 60 тис. чоловік покинули небезпечну зону.

2квітня газова бульбашка в реакторі зменшується. Евакуація знову відміняється.

3квітня об'єм бульбашки ще більше зменшується, небезпека катастрофи відступила.

4квітня газова бульбашка в активній зоні реактора зникла.

5квітня 80 тис. осіб повернулися додому.

На думку американських  спеціалістів, аварія на АЕС «Тримайл-Айленд» поблизу Гарисберга «не досягла таких маштабів, щоб її можна було назвати катастрофою».

Однак найбільшою за масштабами забруднення навколишнього середовища є аварія, яка сталася 1986 р. на Чорнобильській АЕС. Внаслідок грубих порушень правил експлуатації та помилкових дій 1986 рік став для людства роком вступу в епоху ядерної біди. Історія людства ще не знала такої аварії, яка була б настільки згубною за своїми наслідками для довкілля, здоров'я та життя людей. Радіаційне забруднення величезних територій та водоймищ, міст та сіл, вплив радіонуклідів на мільйони людей, які довгий час проживають на забруднених територіях, дозволяє назвати масштаби Чорнобильської катастрофи глобальними, а ситуацію надзвичайною.

За оцінками спеціалістів, відбулись  викиди 50 мегакюрі небезпечних ізотопів і 50 мегакюрі хімічно інертних радіоактивних газів. Сумарне радіоактивне забруднення еквівалентне випадінню радіоактивних речовин від вибуху декількох десятків таких атомних бомб, які були скинуті над Хіросімою. Внаслідок цього викиду були забруднені води, ґрунти, рослини, дороги на десятки й сотні кілометрів. Під радіоактивне ураження потрапили території України, Білорусі, Росії, де зараз проживає 5 млн осіб.

Нині радіоактивний стан об'єкта ЧАЕС такий: доза опромінення становить 15-300 мР/год, а на окремих ділянках 1-5 Р/год. Проектний термін служби саркофага, який захищає четвертий реактор, — 30 років. Зараз планується будівництво «Саркофага-2», який повинен вмістити «Саркофаг-1» і зробити його безпечним. 15 грудня 2000 року відбулося закриття Чорнобильської АЕС.

Порушеннями були:

• реактор був переведений у важкокерований і тому заборонений інструкціями режим;
• сигналізація тривоги була вимкнена персоналом;
• реактор не був зупинений в критичний момент, що призвело до різкого збільшення швидкості ланцюгової реакції.

Причини аварії:

• грубі помилки персоналу, який проводив експеримент, особливо з техніки безпеки;
• недостатній нагляд державних органів як за експлуатацією реактора, так і за експериментом на ньому;
• недостатня кваліфікація персоналу;
• недоліки конструкції реактора;

недостатньо автоматизована й обладнана система безпеки.

Сьогодні ніхто практично не застрахований від впливу наслідків  цієї аварії чи будь-якої іншої аварії на об'єктах атомної промисловості. Навіть віддаленість на сотні і тисячі кілометрів від АЕС не може бути гарантією безпеки.

 

2. Стан здоров’я населення в умовах довгострокової дії випромінювання

Особливу загрозу для  здоров’я людей та існуванню природних  біоценозів становить забруднення  біосфери радіоактивними речовинами, які небезпечні своїм іонізуючим випромінюванням. Розрізняють іонізуюче  випромінювання природного і штучного походження. До недавнього часу, до середини ХХ ст., основним джерелом іонізуючого  випромінювання були природні джерела  – Космос, гірські породи та вулканічна діяльність. У різних регіонах Землі  рівень природної радіації сильно різниться, збільшуючись у десятки й сотні  разів у районах родовищ уранових руд, радіоактивних сланців тощо. До зон підвищеної радіоактивності  в Україні належать Жовті води, Кіровоградська область, Хмельник, Миронівка, Полісся та ін.

Сьогодні основними джерелами  радіоактивного забруднення біосфери є джерела антропогенного походження: випробовування ядерної зброї, аварії на атомних електростанціях, підводних  човнах та виробництвах радіоактивних  матеріалів тощо.

Стан здоров'я населення в  умовах довгострокової дії малих  доз іонізуючого випромінювання. Одним з наслідків аварії на Чорнобильській станції є довгострокове опромінення малими дозами іонізуючого випромінювання за рахунок надходження в організм радіоактивних речовин, які містяться в продуктах харчування та воді. При впливі малих доз іонізуючого випромінювання відбувається поступовий розвиток патологічних процесів.