Використання радянської естетики в сучасній рекламі

          Перше завдання для виробника  будь-якої торгової марки (товару або послуги) — забезпечити, щоб його рекламні оголошення були помічені. Друге завдання полягає в тому, щоб гарантувати, що реклама продовжує виконувати роботу, для якої вона призначена, тобто  стимулювати покупку даного товару. І третім завданням є забезпечення стійкості попиту на товар, підтримування авторитету торгової марки. Завдання рекламодавця — створювати рекламу, яка діє. Адже реклама, яка діє, — це та реклама, яка подобається людям. Робота реклами полягає в тому, щоб вона запам’яталася покупцеві і могла певним чином впливати на рішення про покупку.   
          Для того щоб реклама взагалі мала ефект, вона повинна привертати увагу реципієнтів.

Увага спрямовує та організує всі процеси — сприйняття, мислення, почуття, уяву. Сконцентрувавши свою увагу на важливому об’єкті, людина відсіює другорядні подразники та інформацію. Використання людьми своєї здатності до зміни напрямку уваги і її переключення активно застосовується в рекламі. Можна також розподіляти увагу людей на декілька об’єктів, таким чином штучно розсіюючи увагу аудиторії, що значно знижує можливості людини сприйняти та усвідомити важливий об’єкт.                                                                                                                               

При здійсненні впливу на увагу  аудиторії враховуються і такі важливі  характеристики, як стійкість та інтенсивність  уваги. Ці характеристики залежать від  рівня освіти, віку, професії, тренування людей, їх можна експериментально вивчати. Оперуючи даними характеристиками, можна  зосереджувати, розсіювати та переключати увагу аудиторії [1, с. 13].

Одним із ефективних засобів  привертання уваги – “радянська”  реклама.

Такий вид реклами автоматично  діє на підсвідомість споживача, занурюючи його в світ спогадів про  дитинство, молодість та прекрасне  радянське життя. Досить значна частина  населення України застала ті радянські часи, коли існувало життя  під знаком радянської якості. Будь-яка  деталь радянської епохи, що використовується в сучасній рекламі нагадує екс-радянській людині про, так би мовити епоху якісного життя, продукції, послуг.

Багато рекламних агенцій  використовують радянську естетику в сучасній рекламі, тим самим  привертаючи увагу більшої частини  населення, зокрема людей від  двадцяти років, які народилися в  Радянському Союзі та пізнали  радянське життя. Не можна обійти стороною і підлітків, які народилися на Україні. Саме підліткам їхні батьки, бабусі та дідусі розповідають про  часи своєї молодості, коли все робили так би мовити під знаком якості. Цю частину населення (підлітків) можна розділити на дві групи: перша — ті які довіряють радянській якості, друга — ті яким цікаво, які хочуть спробувати та перевірити, чи були насправді ті “якісні” радянські часи, за яких усім було так добре. Але друга не має успіху в своїх дослідженнях та намірах, тому що використання радянської естетики в сучасній рекламі — це так званий рекламний трюк, а не знак якості. Виходячи з цього можна сказати, що людина мислить та робить висновки через свій психологічний стан та своє емоційне ставлення до речей та світу. Коли людина читає та слухає розповіді про Радянський Союз, вона одразу ж формує своє ставлення до нього, позитивне чи негативне, в залежності від емоційного забарвлення інформації. І коли вона бачить рекламу з використанням радянської естетики, інформація, яку несе реклама, проникає в мозок і психіку людини та активізує це ставлення. І людина одразу робить висновок, чи варто довіряти такій рекламі.

Радянська реклама одразу ж “впадає в око”. Вона зроблена так, що коли людина бачить знайомі  образи (малюнки, надписи) й автоматично  починає цікавитися цим, спочатку на споглядальному рівні, а потім йде  і набуває рекламовану продукцію.

Радянська реклама широко використовується в сучасному інформаційному просторі пострадянських країн. Зокрема, радянська естетика використовується досить активно в політичній рекламі.

Приклад 1: реклама взуття, де на плакаті зображена жінка, усім нам відома з плакату часів Великої Вітчизняної війни “Родина-Мать зовет”, створений митцем І. Тоідзе в кінці червня 1941 року. У ті часи плакат був виданий мільйонними тиражами на всіх мовах народів СРСР. Художник талановито представив узагальнений образ Вітчизни, яка потребує захисту від ворога. Схвильоване обличчя, рішучий погляд простої жінки справді вражали, змушуючи людей відчувати потребу зробити все можливе і неможливе задля Батьківщини у цей непростий час.

Важко знайти навіть серед  сучасного молодого покоління людину, яка б ніколи не бачила зображення Жінки-Батьківщини. Тож цей упізнаваний образ активно використовується в сучасній рекламі. Наприклад, Мати-Батьківщина нагадує нам, що скоро прийде зима і буде холодно, і тому треба купувати тепле взуття, а для цього є прекрасна нагода — низькі ціни і знижки.  Причина, чому для звичайної реклами взуття був використаний відомий плакат — очевидна — упізнаваність, яка легко приверне  увагу споживача, що є головним. Якщо реципієнт звернув увагу, то значить є надія, що придбає рекламований товар.

Приклад 2: плакат, на якому зображений президент України Віктор Федорович Янукович в образі відомого не менше, ніж Мати-Батьківщина, червоноармійця, який запитує: “Ти заплатив за новими тарифами?!”.

Оригінальний плакат був  створений  митцем Д. С. Моор (справжнє ім’я Дмитро Стахієвич Орлов) у червні 1920 року, за часів громадянської війни в Росії — “Ты записался добровольцем?”. Червоноармієць, за плечима якого круто піднімалися дими заводів і фабрик, в упор запитував кожного, що він зробив для захисту завоювань Жовтня [2].

Також і зображений на плакаті  президент України закликає заплатити  за новими тарифами, адже це сприятиме  покращенню економіки України.

У наш час притаманно людям властивість — цікавість. Саме вона закликає людей до вивчення світу. Багато людей і не тільки з пострадянського простору мріють відчути життя, колись могутньої та найбільшої в світі країни, а де хто і повернути Радянський союз. Після розпаду СРСР  реклама в країнах пострадянського простору не набула нового статусу, а продовжувала розвиватись так само, як і за радянських часів [3].

Зараз у світі нові технології, які не обминули і модернізацію  в сфері реклами. Але реклама  в СРСР не забута і досі. Сьогодні цікавість до використання радянського  плакату, радянської естетики в сучасній рекламі повертається. Мабуть, “привнесення краси в повсякденне життя” знову актуально.

Багато агенцій на сьогодні вивчають психологію людини для того, щоб маніпулювати її розумом, керувати її бажаннями. І вони напевно вже  чітко знають, яким чином це зробити.

Та все ж треба запевнити, що тема “Використання радянської естетики в сучасній рекламі” дуже складна і не є достатньо вивченою, тож ми спробували зробити свій внесок у цю справу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Якщо підводити підсумок цієї роботи, то можна сказати, що вона надає якісь початкові уявлення про обрану тему. У даній роботі ми спробували дослідити міфотворчу свідомість людини, з точки зору реклами; використання радянської естетики в сучасній рекламі, у першу чергу  найвідоміших плакатів Радянського союзу — Мати-Батьківщина, Червоноармієць — і причин їх появи у рекламних оголошеннях сьогодення. Також був зроблений екскурс в історію радянської реклами, для того, щоб глибше розуміти обрану тему.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

1. Дейян А. Реклама: Пер. с фр.– М.: Прогресс-Универс, 1993. – 176 с.
2. Коломин М. Советские плакаты [Электронный документ]. — Режим доступа: http://sovietposters.ru/history.htm.
3. Бове К. Л., Аренс У. Ф. Современная реклама: Пре. С англ. — Тольятти: Довгань, 1995. – 661 с.
4. Лебедев-Любимов А. Психология рекламы. — СПб.: Питер, 2002. — 368 с.
5. Лебедев А. Н., Боковиков А. К. Экспериментальная психология в российской рекламе. — М: Издательский центр «Академия», 1995.
6. Фридлендер К. Т. Путь к покупателю (теория и практика рекламного дела) / Пер. с нем. — М.-Л.: ВСНХ ЦУП СССР, 1926.
7. История России XX век. Энциклопедия для детей т. 5. гл.ред. ИсмаиловаС., М.: «Аванта+», 1995.
8. Маяковский В. Реклама [Электронный документ]. — Режим доступа: http://mayakovsky-reklama.narod.ru/statji3.htm.
9. Рожков И. Я. Реклама: планка для профи. — М., 1997;
10. Егорова-Гартман Е., Плешаков К. Политическая реклама. – М, 1999; Лисовский С. Ф. Политическая реклама. — М., 2000.
11. Лебедев-Любимов А. Психология рекламы. — СПб., 2002.
12. Маяковский В. В. Агитация и реклама // Полн. собр. соч. в 13 т. Т. 12. — М., 1959. — С. 57.
13. Сивулка Дж. Мыло, секс и сигареты. История американской рекламы. — СПб., 2002. Гл. V.
14. Сапенько Р.П. Реклама як транскультурний феномен : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д. філос. наук : спец. 26.00.01 "Теорія та історія культури" / Р.П. Сапенько. — К., 2009. — 36 с.
15. Ученова В. В. Символизация в рекламном творчестве / В. В. Ученова // Вестник Московского университета. — Серия 10 : Журналистика. — 2001. — № 2. — С. 40 — 49.
16. Ученова В. В. Философия рекламы : [учеб. пособ.] / В. В. Ученова. — М. : Гелла-принт, 2003. — 200 с.
17. Семаш А. Ю. Рекламная политика компании: активация мифа / А. Ю. Семаш // Смыслы мифа : мифология в истории и культуре: сб. в честь 90-летия проф. М. И. Шахновича. — Серия : Мыслители. — Вып. 8. — СПб. : Изд-во Санкт-Петерб. филос. общества, 2001.— C. 300.
18. Кибрик А. Е. Очерки по общим и прикладным вопросам языкознания. Гл. 19. Эскиз лингвистической модели текстообразования. — М., 1992. — С. 287-301.
19. Ожегов С. И., Шведова Н. Ю. Толковый словарь русского языка. — М., 1998. — С. 422.
20. Новиков Е. В. Ностальгия // Энергия. — 2006. — № 1 — С. 51-56.
21. Дмитровская М. А. Философия памяти // Логический анализ языка: Культ, концепты. — М., 1991. — С 83.
22. Бойм С. Общие места: Мифология повседневной жизни. — М., 2002. — С. 297.
23. Lenta.ru Рекламисты обратились к теме ностальгии [Электронный документ]. — Режим доступа: http://reklamist.com.ua/reklamshhiki-obratilis-k-teme-nostal-6792.

 

 

 

 

 

 

 

Додатки

 

                  Мал. 1                                                               Мал. 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мал. 3

 

 

 

 

 

 

 

 

Мал. 4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мал. 5