Оцінка і використання висновку експерта у кримінальному процесі

Запитання формулюються в наступній формі, наприклад:

- чи відповідали дії  водія правилам дорожнього руху?

- чи відповідала обстановка  виробничого приміщення правилам  техніки безпеки?

- чи дотримувалися правила  пожежної безпеки при виконанні  зварювальних робіт, тощо?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Види зразків  і тактика їх отримання для  проведення експертизи.

 

Крім речових доказів, які виявляються на місці подій і направляється на експертне дослідження, експерту бувають необхідні інші пов’язані з розслідувальною подією об’єкти, які використовуються для вирішення поставлених завдань. Ці об’єкти іменуються зразками для експертного дослідження.14

Найчастіше зразки відбираються для вирішення ідентифікаційних завдань. Основним методом ідентифікаційного дослідження є метод порівняння, сутність якого полягає у зіставленні двох або декількох об’єктів з метою встановлення загальних властивостей, які їх поєднують, або розходжень, які роз’єднують об’єкти. Одним з об’єктів експертного дослідження є речовий доказ, який зберіг слід злочину у вигляду відображення властивостей шуканого об’єкта або у вигляді частки, що відокремилась від нього.

Зразки порівняння – це матеріальні джерела інформації, що відображають властивості об’єктів, які перевіряються, або самі ці об’єкти. Об’єктами, що перевіряються і від яких відбираються зразки порівняння, можуть бути речові докази, живі люди і трупи, документи і навіть місце події тощо.

Зразки порівняння є носіями різних властивостей об’єкта, що перевіряється. Залежно від властивостей, які відображаються зразки для порівняльного дослідження можуть бути підрозділені на чотири види.

Зразки, що відображають особливості зовнішньої будови об’єкта. Наприклад, спеціально виготовлені експериментальні зразки слідів застосування знаряддя злочину, кліше, печатки.

Зразки, що відображають склад і структуру об’єкта. За своїм походження і способом одержання – це частина самого об’єкта, що перевіряється, або частина групи однорідних об’єктів.

Зразки, що відображають функціональні особливості об’єкта або механізму утворення його слідів. Зразками, що відбивають зазначені навички є зразки почерку, письмового й усного мовлення, петлі й вузли тощо.

Зразки, що відображають одночасно кілька характеристик об’єкта – оригіналу.

Вільні зразки виникають до порушення кримінального провадження поза зв’язком зі вчиненим злочином і його розслідуванням. До вільних зразків відносяться рукописні матеріали особистої переписки або службові документи, зразки волосся, що збереглись у родичів загиблого, тощо.

Умовно-вільні зразки виникають після порушення провадження, але не у зв’язку з підготовкою матеріалів для проведення експертизи. До умовно-вільних зразків відносяться, наприклад, підпис, рукописний запис у протоколі допиту, тощо.

Експериментальні зразки – це зразки, які одержують після порушення кримінального провадження у зв’язку із призначенням і проведенням судової експертизи. Експериментальний зразок можуть відібрати два об’єкти – судовий експерт і слідчий.15

У виняткових ситуаціях при відмові підозрюваного представити ті зразки з них характер яких не допускає, можуть бути отримані примусово(ст. 245 КПК України).16

Крім зразків порівняння, що відбирають від певних осіб, слідчий вправі відібрати зразки від предметів, які не можливо вилучити і направити експертові на дослідження.

Вимоги до зразків порівняння:

• Безсумнівність походження зразків. Означає ту обставину, що в процесі розслідування повинна бути точна встановлено, що зразки порівняння відображають властивості конкретних певних осіб, або предметів.
• Необхідна кількість( репрезентативність) зразків. Кількісні параметри зразків: число, маса, обсяг, розміри, повинні забезпечити повноцінне проведення експертного дослідження .
• Належна якість зразків. Зразки порівняння повинні бути близькі за механізмом утворення, походженням зі слідами злочину. Зміст зазначеної вимоги полягає в усуненні розходжень між слідами злочину і зразками порівняння, які не обумовлено цілісною різницею властивостей порівняльних об’єктів.

Тактика одержання зразків порівняння.

Як і будь-яка інша слідча дія, тактика відбору зразків від об’єкта, що перевіряється, включає три етапи.

На підготовчому етапі виконуються наступні операції:

• Прийняття рішення про необхідність відбору зразків порівняння для проведення ідентифікаційного дослідження відносно конкретного об’єкта, що перевіряється;
• Визначення виду зразків порівняння і їх кількості;
• Вивчення методики відбору зв’язків;
• Вибір часу відбору зразків;
• Вибір місця відбору зразків;
• Визначення складу учасників слідчої дії;
• Вирішення питання про спосіб виклику учасників слідчої дії: повісткою, по телефону або в інший спосіб:
• Підготовка необхідних технічних засобів відбору, упакування, транспортування, фіксації процедури відбору зразків: приладів, інструментів, апаратури, тощо;
• Складання письмового плану відбору зразків;
• Винесення постанови про одержання зразків для експертного дослідження.

      Робочий  етап являє собою безпосередній  відбір зразків порівняння слідчим. Він включає:

• Ознайомлення з постановою:

а) підозрюваного, потерпілого, свідка по відбір у них зразків;

б) посадової особи про відбір зразків порівняння від матеріальних об’єктів, що перебувають у її розпорядженні;

- роз’яснення всім учасникам  їхніх прав, обов’язків, ролі;

- встановлення психологічного  контакту із зацікавленою особою;

- відбір зразків за  технологією, що відповідає вимогам  безсумнівності походження, необхідної  кількості, належної якості й  порівняльності.

Відносно можливості присутності слідчого при відборі зразків у осіб, тут, імовірно, діє правило, встановленим кримінальним процесуальним законом для освідування(ст. 241 КПК України).17

Третій етап – фіксація ходу і результатів відбору зразків та їх упакування включає:

• Опис ходу відбору зразків і отриманих результатів у протоколі;
• За необхідністю складається схема, у якій відзначається місце вилучення або відбору зразків і проводиться аудіо- або відеозапис, фотозйомка, що ілюструють хід і окремі етапи слідчої дії;
• Пакування отриманих зразків;
• Ознайомлення всіх учасників слідчої дії із протоколом, прийняття від них зауважень і заяв;
• Підписання протоколу слідчим, а також всіма особами, які брали участь у відібранні зразків для експертного дослідження.18

 

 

 

 

 

 

5. Процесуальні  й організаційні засади залучення експерта і проведення експертиз.

 

Процесуальні засади залучення експерта і проведення експертиз регламентовано Кримінальним процесуальним кодексом України, а саме статтями 69-70, 101-102, 242-245 КПК.19

Експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з’ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з’ясування питань права.

Слідчий або прокурор зобов’язаний звернутися до експерта для проведення експертизи щодо:

- встановлення причин  смерті;

- встановлення тяжкості  та характеру тілесних ушкоджень;

- визначення психічного  стану підозрюваного за наявності  відомостей, які викликають сумнів  щодо його осудності, обмеженої  осудності;

- встановлення віку особи, якщо це необхідно для вирішення  питання про можливість притягнення  її до кримінальної відповідальності, а іншим способом неможливо  отримати ці відомості;

- встановлення статевої  зрілості потерпілої особи в  кримінальних провадженнях щодо  злочинів, передбачених статтею 155 Кримінального  кодексу України.

Примусове залучення особи для проведення медичної або психіатричної експертизи здійснюється за ухвалою слідчого судді, суду.

Сторона обвинувачення залучає експерта за наявності підстав для проведення експертизи, у тому числі за клопотанням сторони захисту чи потерпілого. Сторона захисту має право самостійно залучати експертів на договірних умовах для проведення експертизи, у тому числі обов’язкової. Експерт може бути залучений слідчим суддею за клопотанням сторони захисту у випадках та в порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу.20

 

У разі відмови слідчого, прокурора в задоволенні клопотання сторони захисту про залучення експерта особа, що заявила відповідне клопотання, має право звернутися з клопотанням про залучення експерта до слідчого судді. До клопотання також додаються копії матеріалів, якими обґрунтовуються доводи клопотання; копії документів, які підтверджують неможливість самостійного залучення експерта стороною захисту.

Клопотання розглядається слідчим суддею місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, не пізніше п’яти днів із дня його надходження до суду. Особа, яка подала клопотання, повідомляється про місце та час його розгляду, проте її неприбуття не перешкоджає розгляду клопотання, крім випадків, коли її участь визнана слідчим суддею обов’язковою.

Слідчий суддя за результатами розгляду клопотання має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам, якщо особа, що звернулася з клопотанням, доведе, що:

1. для вирішення питань, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідне залучення експерта, проте сторона обвинувачення не залучила його або на вирішення залученого стороною обвинувачення експерта були поставлені запитання, що не дозволяють дати повний та належний висновок з питань, для з’ясування яких необхідне проведення експертизи, або існують достатні підстави вважати, що залучений стороною обвинувачення експерт внаслідок відсутності у нього необхідних знань, упередженості чи з інших причин надасть або надав неповний чи неправильний висновок;
2. вона не може залучити експерта самостійно через відсутність коштів чи з інших об’єктивних причин. 21

До ухвали слідчого судді про доручення проведення експертизи включаються запитання, поставлені перед експертом особою, яка звернулася з відповідним клопотанням. Слідчий суддя має право не включити до ухвали запитання, поставлені особою, що звернулася з відповідним клопотанням, якщо відповіді на них не стосуються кримінального провадження або не мають значення для судового розгляду, обґрунтувавши таке рішення в ухвалі. Висновок експерта, залученого слідчим суддею, надається особі, за клопотанням якої він був залучений.

Під час проведення експертизи експерт, що здійснює дослідження, має певні процесуальні права та обов’язки. Експерт має право:

• знайомитися з матеріалами кримінального провадження, що стосуються предмета дослідження;
• заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов’язаних із проведенням експертизи;
• бути присутнім під час вчинення процесуальних дій, що стосуються предметів та об’єктів дослідження;
• викладати у висновку експертизи виявлені в ході її проведення відомості, які мають значення для кримінального провадження і з приводу яких йому не були поставлені запитання;
• ставити запитання, що стосуються предмета та об’єктів дослідження, особам, які беруть участь у кримінальному провадженні;
• одержати винагороду за виконану роботу та відшкодування витрат, пов’язаних із проведенням експертизи і викликом для надання пояснень чи показань, у разі, якщо проведення експертизи не є службовим обов’язком особи, яка залучена як експерт;
• заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом;
• користуватися іншими правами, передбаченими Законом України "Про судову експертизу".

Експерт не має права за власною ініціативою збирати матеріали для проведення експертизи. Експерт може відмовитися від давання висновку, якщо поданих йому матеріалів недостатньо для виконання покладених на нього обов’язків. Заява про відмову має бути вмотивованою.

Експерт зобов’язаний:

• особисто провести повне дослідження і дати обґрунтований та об’єктивний письмовий висновок на поставлені йому запитання, а в разі необхідності - роз’яснити його;
• прибути до слідчого, прокурора, суду і дати відповіді на запитання під час допиту;
• забезпечити збереження об’єкта експертизи. Якщо дослідження пов’язане з повним або частковим знищенням об’єкта експертизи або зміною його властивостей, експерт повинен одержати на це дозвіл від особи, яка залучила експерта;
• не розголошувати без дозволу сторони кримінального провадження, яка його залучила, чи суду відомості, що стали йому відомі у зв’язку з виконанням обов’язків, або не повідомляти будь-кому, крім особи, яка його залучила, чи суду про хід проведення експертизи та її результати;
• заявити самовідвід за наявності обставин, передбачених КПК України.