Фізкультурне заняття як форма організованого навчання рухам.

Заливають ковзанку при  стійкій морозній погоді (-5-10°С) коли земля вже промерзла і випав сніг. Навколо майданчика насипають сніговий валик, який після змочування водою і замерзання виконує роль бар'єра під час заливання ковзанки. Якщо товщина нарощеного льоду досягає 5-6 см, на ковзанці можна проводити заняття. Не рекомендується заливати ковзанку при температурі нижчій за - 10 °С та вітряній погоді, тому що лід буде нерівний, з повітряними мішечками. Ковзанку заливають за 2-3 дні.

Для обладнання снігової гірки потрібно під час відлиги  накотити кучугури зі снігу, втрамбувати її, надати бажаної форми, тобто зробити бар'єри навколо стола і вздовж спускової частини та вирубувати східці. Схил гірки має бути по довжині в 3-4 рази більший за її висоту. Ширина спускової доріжки 1,5-1,8 м, висота бар'єрів 50-60 см.

Найзручнішою для використання є дерев'яна гірка, яку монтують з дерев'яних брусків. З дощок  виготовляють стіл, бар'єри, прокат і  східці. На проїжджу частину насипають  і утрамбовують тонкий шар снігу  і поливають його водою для  утворення льодяної кірки [12].

Для вправ у рівновазі  роблять снігові вали (для їх основи можна використати встановлені  на майданчику лави та колоду), а також  доріжки для ковзання (2-3), довжиною 5-6 м, шириною 1-1,5 м³.

Темп виконання вправ  може бути повільним, середнім, швидким. У циклічних вправах, наприклад, велике навантаження дає швидкий темп, у силових - повільний темп. Враховуючи фізіологічні особливості дошкільнят, темп виконання вправ повинен сповільнюватися поступово. Наприклад, після бігу спочатку дається швидка ходьба з поступовим уповільненням, а після стрибків пропонується ходьба на місці. Навантаження збільшується і знижується поступово, щоб привести організм у відносно спокійний стан. Тому виконання дихальних вправ після ранкової гімнастики небажано, так як знову починає збільшуватися навантаження, знову включається в роботу серцевий м'яз.

Фізичне навантаження залежить від багатьох факторів: характеру вправ та ігор, поєднання різних видів рухів, їх інтенсивності, тривалості, кількості повторень, темпу виконання, координаційної складності, ступеня засвоєння даного руху та ін. Воно також залежить від нервово-психічного напруження дитини, її емоційного стану.

Всі ці фактори враховуються при регулюванні фізичного навантаження у процесі занять. Доцільно чергувати фізичне навантаження з відпочинком, більш інтенсивні рухи з менш інтенсивними, більш складні за структурою з менш складними, засвоєні дітьми вправи з новими.

Музичний супровід підвищує виразність рухових дій, сприяє збільшенню амплітуди та пластичності рухів. Музика дисциплінує дошкільнят, підвищує їх увагу та працездатність. Позитивні емоції, які викликають під час виконання фізичних вправ під музику, посилюють їх фізіологічний ефект на організм дитини.

Однак не можна довільно змінювати темп музики, пристосовуючи  його до рухів дітей, доповнювати акорди, робити купюри у музичних творах тощо. Це порушує характер музики, негативно впливає на її правильне сприйняття.

Музичний супровід під  час виконання ходьби, бігу, загальнорозвиваючих  вправ, деяких рухливих ігор підвищує емоційний стан та сприяє більш чіткому виконанню рухів. Танцювальні вправи, що виконуються зі старшими дошкільниками під час занять фізкультурою, сприяють ритмічності рухів, їх виразності, граціозності та формуванню правильної постави. Все це сприяє кращому сприйманню навколишнього середовища і, таким чином, впливає на створення відповідних умов для естетичного виховання дошкільників.

Музичний супровід за формою, змістом і темпом повинен  відповідати характеру рухів, однак  ні в якому разі не можна допускати спотворення музичного твору для того, щоб пристосувати його до того або іншого руху. Під плавну, тиху музику вправа виконується спокійно, у повільному темпі. Під швидку й голосну музику виконують енергійні рухи руками або стрибки. Раптове закінчення музики або голосний, виразний акорд є сигналом до зупинки або зміни рухів.

Під час вивчення нових  вправ діти виконують їх спочатку під рахунок вихователя (два-три  рази), а потім у музичному супроводі. Це пояснюється тим, що дошкільнятам важко стежити за чіткістю виконання нового для них руху і одночасно за темпом, який задає музичний акомпанемент. Знайомі дітям вправи починають виконувати відразу під музику.

Музичний супровід вправ  створює у дітей бадьорий, піднесений настрій.

2.Фізкультурно-оздоровчі заходи в режимі дня ( ранкова гімнастика, гімнастика після сну). Загартування дітей дошкільного віку ( поєднання загартовуючих процедур із фізичними вправами ).

Ранкова гімнастика є цінним засобом оздоровлення і виховання дітей. У систематично займаються ранковою гімнастикою пропадає сонливий стан, з'являється відчуття бадьорості, настає емоційний підйом, підвищується працездатність. Необхідність негайно після пробудження встати з ліжка і приступити до виконання вправ вимагає певного вольового зусилля, виробляє наполегливість, дисциплінує дітей.

Таким чином, перед ранковою гімнастикою стоять абсолютно особливі завдання, а саме: «розбудити» організм дитини, налаштувати його на дієвий лад, різнобічно, але помірно впливати на м'язову систему, активізувати діяльність серцевої, дихальної та інших функцій організму, стимулювати роботу внутрішніх органів і органів почуттів, сприяти формуванню правильної постави, гарною ходи, попереджати виникнення плоскостопості. [1, 3]

Ранкова гімнастика цінна й тим, що в дітей виробляється звичка і потреба кожен день вранці проробляти фізичні вправи. Ця корисна звичка зберігається у людини на все життя.

Ранкова гімнастика дозволяє організовано почати день у дитячому садку, сприяє чіткому виконанню режиму дня.

Ранкова гігієнічна гімнастика, або, як її називають, зарядка, повинна  виконуватися безпосередньо після  сну. Але це можна здійснити тільки в дитячих садах мають нічні групи. У дошкільних закладах з денним перебуванням дітей ранкова гімнастика по режиму дня проводиться до сніданку після вже досить активною, різноманітної діяльності дітей. У даних умовах гімнастика переслідує ще й цілі організації дитячого колективу, перемикання уваги дітей від вільних, індивідуальних ігор та занять до спільних видів діяльності.

Внаслідок одночасної спільної помірної рухової діяльності більш  порушені діти, які встигли вже  побігати, пострибати, заспокоюються, а малоактивні - активізуються. Все це створює рівне, бадьорий настрій у всіх дітей, готує їх до подальших занять. Таким чином, виховне значення ранкової гімнастики при проведенні її не відразу після сну, а через деякий час, розширюється.Вона стає невід'ємним організуючим моментом у режимі дня, привчає дітей до певної дисципліни, порядку.

У той же час зберігається величезна оздоровче значення ранкової гімнастики. Щоденне заняття фізичними вправами сприятливо впливає на фізичний розвиток і функціональний стан організму дитини. Зміст гімнастики складають вправи для різноманітних груп м'язів (плечового пояса, тулуба, ніг та ін.) Систематичне повторення їх зміцнює руховий апарат дитини. Широко включаються вправи для профілактики порушення постави та попередження плоскостопості. Біг і стрибки ще більше посилюють дихання і кровообіг, серцеву діяльність та інші фізіологічні функції.Все це сприяє нормальній життєдіяльності організму, підвищення його працездатності. [5].

Структура та зміст ранкової гімнастики

Будь-яке фізкультурний захід, в тому числі і ранкова гімнастика, починається з розминки і закінчується відновними вправами. Оскільки ранкова гімнастика не тривала (5 - 12 хвилин) і фізичні навантаження в ній не великі, це вимога дотримується як загальний принцип.

В денних групах дитячого саду ранкова гімнастика як обов'язкова частина режиму дня проводиться щодня перед сніданком. У цілодобових групах з метою розгальмування нервової системи і якнайшвидшого переходу дітей до подальшої їх діяльності її виконують безпосередньо після сну.

З весни і до пізньої  осені ранкову гімнастику проводять  на відкритому повітрі на майданчику, а в дощову погоду - на терасі. Для загартовування дітей старшого віку в теплу погоду займаються в спортивних костюмах (трусики, майка, тапочки), в прохолодну - у светрах, легких куртках, не обмежувальних рухів. Діти молодшого віку займаються гімнастикою у повсякденному одязі.

У зимовий час для  проведення ранкової гімнастики використовують фізкультурний зал або групову кімнату, температура повітря якої не повинна перевищувати 16 градусів С. Перед заняттями приміщення добре провітрюють і проводять вологе прибирання.

Ранкову гімнастику умовно поділяють на три частини: вступну, основну і заключну. Кожна частина має свої завдання і зміст. У першій, вступній частині організують увагу дітей, навчають їх узгоджених дій, виробленню правильної постави і готують організм до виконання більш складних вправ. З цією метою включають: побудови (в колону, в шеренгу); стройові вправи (повороти і півоберту наліво, направо, колом); перестроювання з однієї колони в дві, з двох колон у чотири, в коло, кілька кіл, змикання і розмикання приставними кроками в сторону; нетривалу ходьбу, що чергуються з вправами, які сприяють зміцненню опорно-рухового апарату та формування постави (ходьба на носках, з різним положенням рук, ходьба з високим підніманням колін, на п'ятах, скрестного кроком); біг один за одним і врозтіч або в поєднанні зі стрибками. Тривалість вступної частини в середньому тривати від 1 до 2 хвилин.

У другій, основної частини  ставлять завдання зміцнення основних м'язових груп, формування правильної постави. Для вирішення даного завдання виконують загально-розвиваючі вправи в певній послідовності. Спочатку вправи для зміцнення плечового пояса і рук, які сприяють розширенню грудної клітини, хорошому випрямляння хребта, розвитку дихальних м'язів. Потім вправи для м'язів тулуба. Далі йдуть вправи для розвитку м'язів ніг і зміцнення зводу стопи. Після вправ з великим навантаженням слід повторити першу вправу або аналогічне йому.Кількість повторень кожної вправи залежить від віку дітей та їх фізичної підготовленості.

Після виконання всіх загально розвиваючих вправ діти молодшого віку виконують стрибки  або біг, що переходять у завершальну  ходьбу. Діти старшого віку виконують стрибки у поєднанні з бігом, потім заключну ходьбу з виконанням різних завдань. У заключній частині гімнастики проводиться ходьба або малорухлива гра, щоб відновити пульс і дихання. [9,10]

Підбір вправ, складання комплексів

У зміст ранкової гімнастики вводяться, як правило, вправи, попередньо розучені з дітьми на заняттях, або нескладні вправи, які не потребують тривалого розучування. На ранковій гімнастиці діти вправляються у рухах. Але для того щоб вправи надали на дитину бажане вплив, важливо домагатися чіткості, точності виконуваних рухів, їх достатньої інтенсивності.

Поєднання фізичних вправ, підібраних в певному порядку, складає  так званий комплекс.Один і той  же комплекс повторюється протягом двох тижнів. Якщо окремі вправи комплексу не приводять до бажаних результатів, виявляються занадто прості, нецікаві чи наскучивают дітям, вони можуть на розсуд вихователя замінюватися іншими однотипними або ускладнюватися за рахунок введення нових вихідних положень. Зміна темпу і збільшення кількості повторень вправ всередині комплексу так само допустимо. Проведення комплексів необхідно чергувати з посібниками і без допомоги. Дітям першої та другої молодших груп дають вправи з прапорцями, брязкальцями, кубиками. У середній групі - з прапорцями, кубиками, стрічками, обручами малого розміру, палицями, кругової мотузкою. Діти старшого віку повинні вміти проробляти вправи з різними посібниками: з обручами, гімнастичними палицями, м'ячами різного розміру, скакалками, кругової мотузкою, стрічками.

Виконання вправ з посібниками підвищує у дітей інтерес до занять, покращує якість їх виконання, привчає володіти предметами, сприяє формуванню правильної постави.

Включення вправ для  формування постави дітей та зміцнення  стопи обов'язково. Зазвичай комплекс загальнорозвиваючих вправ для ранкової гімнастики береться з фізкультурних занять, вправи підбираються з числа рекомендованих програмою і методичними посібниками. Тривалість,характер, зміст ранкової гімнастики, дозування вправ різні для дітей різних вікових груп.

Таким чином, при підборі  загальнорозвиваючих вправ необхідно керуватися наступними вимогами: вправи повинні бути для всіх груп м'язів, з різних вихідних положень, різної інтенсивності, темпу; з різними посібниками, ритмічно-музичним супроводом, в різних побудовах і обов'язково цікавими для дітей. [6].

Методика  проведення ранкової гімнастики. Для проведення ранкової гімнастики потрібно створити відповідні умови. Приміщення, в якому вона проводиться, має бути чистим, світлим, добре провітреним. Якщо в дитячому садку немає залу або маленької групової кімнати, гімнастичні вправи можна виконувати на майданчику не лише влітку, а й взимку. У цьому разі вихователь підбирає нескладні, доступні дітям рухи, які можна виконувати у полегшеному, але теплому одязі (тепла куртка, лижна шапочка, лижні брюки).

З настанням теплих весняних днів і до осені ранкову гімнастику проводять на майданчику, захищеному від вітру. Для цього на майданчик  заздалегідь виносять все необхідне: прапорці, гімнастичні палиці, скакалки, обручі тощо. Чергові (діти старших  груп) під наглядом вихователя розкладають ці предмети на лавах, пірамідах тощо, щоб їх було зручно взяти для виконання вправ. Якщо на вулиці негода, а в дитячому садку немає критої тераси чи навісу, ранкову гімнастику проводять у приміщенні. Вправи ранкової гімнастики в приміщенні, а в теплу пору року на майданчику дошкільнята всіх вікових груп виконують у майці, трусиках, тапочках (типу чешок) або босоніж. Вихователь, готуючись до проведення ранкової гімнастики, вдягається так, щоб його костюм не заважав рухам. Найкращий одяг – спортивна форма (легка кофточка або футболка, спортивні штани, тапочки), тому що халат або плаття обтяжують рухи і не дають змоги правильно показати дітям деякі вправи (особливо сидячи та лежачи на підлозі).

Ранкову гімнастику в  усіх вікових групах починають з шикування дітей в колону по одному. Під час шикування вихователь оглядає одяг і взуття дітей, а в молодших групах допомагає малюкам стати один за одним.

Спочатку виконується  нетривала ходьба (30-50 с) у бадьорому  темпі. Залежно від розмірів залу або майданчика діти обходять його один-два рази. Під час ходьби вихователь стежить за поставою своїх вихованців. Діти повинні триматися рівно, не напружуватися, не опускати голову, розпростовувати плечі й виконувати вільний мах руками. Ходьбу доцільно супроводжувати музикою або ударами в бубон.