Товарознавче дослідження ринку м’яких меблів в Україні

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 18 Сентября 2013 в 20:00, курсовая работа

Описание работы

Актуальність теми. Протягом багатьох років у нашій державі, в умовах високої монополізації виробників регулятором виробництва продукції було виробництво та адміністративно-командний механізм розподілу, які регулювали споживання, формували попит і смак покупців. Ця політика поступово вела меблеву галузь до її загального відставання від розвинутих країн. У таких умовах проблема конкурентоспроможності товару у виробників практично не піднімалася, а якщо і ставала, то вирішувалася лише для тієї продукції, яка реалізовувалася на зовнішньому ринку. Загальний спад ефективності виробництва і зниження життєвого рівня населення в той час привели до протиріччя між попитом та пропозицією, які в свою чергу негативно впливали на обсяг виробництва, ріст цін, безробіття, втрату конкурентоспроможності ряду підприємств та ін. Але Україна вступила на шлях ринкової економіки. Ринкові перетворення вимагають від суб'єктів господарювання здійснення економічної діяльності на основі прибутковості. Досягти належного рівня економічної ефективності без грамотно поставленої маркетингової діяльності сьогодні неможливо.

Файлы: 1 файл

товарознавство_мякі_меблі.doc

— 261.00 Кб (Скачать файл)


Вступ

Актуальність теми. Протягом багатьох років у нашій державі, в умовах високої монополізації виробників регулятором виробництва продукції було виробництво та адміністративно-командний механізм розподілу, які регулювали споживання, формували попит і смак покупців. Ця політика поступово вела меблеву галузь до її загального відставання від розвинутих країн. У таких умовах проблема конкурентоспроможності товару у виробників практично не піднімалася, а якщо і ставала, то вирішувалася лише для тієї продукції, яка реалізовувалася на зовнішньому ринку. Загальний спад ефективності виробництва і зниження життєвого рівня населення в той час привели до протиріччя між попитом та пропозицією, які в свою чергу негативно впливали на обсяг виробництва, ріст цін, безробіття, втрату конкурентоспроможності ряду підприємств та ін. Але Україна вступила на шлях ринкової економіки. Ринкові перетворення вимагають від суб'єктів господарювання здійснення економічної діяльності на основі прибутковості. Досягти належного рівня економічної ефективності без грамотно поставленої маркетингової діяльності сьогодні неможливо.

Адаптація галузі до умов ринкової економіки  проходить не просто і може зайняти, як свідчить закордонний досвід, не менше 20 років, за умови одержання великих інвестицій іноземного капіталу. Але вітчизняні виробники не повинні особливо покладатися на останнє, тому на перший план виступає пошук внутрішніх резервів розвитку.

Зараз незважаючи на економічні та політичні  негаразди у нашій країні спостерігається  збільшення виробництва меблів, покращання якості і розширення асортименту, особливе значення надається покращанню якості житлового будівництва та підвищенню рівня комфортабельності квартир. Покращання комфортабельності квартир, не лише по об'єму, повинні забезпечити удосконалення системи його обладнання, в тому числі виробництва меблів, які сприяють підвищенню рівня естетичних запитів населення. Таким чином корінне підвищення естетичних властивостей, покращання споживчих властивостей, надійності, довговічності та конкурентоспроможності на світовому ринку є основою проектування та виробництва меблів.

Меблева промисловість в Україні  на сьогодні- це більше 40 великих виробників, біля 700 середніх і дрібних фірм-виробників і більше 3 тисяч торговельних місць.

Меблі один з основних товарів народного  споживання. Вони мають велике значення в організації побуту, відпочинку, роботи. Покращання їх якості, споживчих  властивостей - важлива передумова покращання рівня життя населення. Вивчення споживчих властивостей товару, є необхідною умовою нормального функціонування підприємства. В сучасній економіці одним з головних напрямів фінансово-економічної та виробничо-збутової стратегії кожного виробника є підвищення конкурентоспроможності вироблених товарів для закріплення його позицій на ринку, з метою отримати максимальний прибуток.

У конкурентоспроможній політиці відносно до товару приймаються до уваги: його функціональне призначення; надійність; довговічність; зручність використання; естетика зовнішнього вигляду; упаковка; обслуговування; гарантії; супроводжувальні документи; інструкції та інші характеристики, тобто здатність товару задовольнити сукупні потреби покупця краще, ніж говари-конкуренти. Для успішного вирішення цих задач велике значення має творча робота колективів меблевих підприємств, підвищення ефективності і якості роботи на всіх етапах технологічних процесів. На меблевих підприємствах постійно підвищується технічний рівень виробництва: з'явились автоматичні та напівавтоматичні лінії, впроваджуються зовсім нові технологічні процеси, які раніше не використовувались в меблевому виробництві, але які сприяють підвищенню продуктивності праці та покращанню якості продукції.

Ринкові відносини в Україні зумовлюють специфіку діяльності підприємств, умов їх функціонування, оскільки підвищується рівень невизначеності, ризику, посилюється конкуренція, стає необхідністю вміння пристосовуватись до економічної ситуації, яка постійно змінюється.

 В даний час в Україні реалізується багато різних видів м’яких меблів вітчизняного та зарубіжного виробництва. Це меблі різної якості та вартості.

Саме тому тема роботи є на даний  час досить актуальною.

Метою даної роботи є товарознавче дослідження ринку м’яких меблів в Україні.

Реалізація поставленої мети здійснювалась  шляхом вирішення наступних завдань:

- аналіз стану ринку м’яких меблів на Україні;

- вивчення вимог нормативних  документів до корпусних меблів;

- оцінка конкурентоспроможності м’яких меблів у магазині.

Предметом дослідження є конкурентоспроможність м’яких меблів.

Об'єктом  дослідження є м’які меблі, що реалізуються ВАТ “Асортимент”, м. Київ.

Теоретичною та методологічною основою дослідження  є наукові концепції та теоретичні розробки вітчизняних та зарубіжних вчених в області товарознавства, управління якістю, сертифікації, тощо.

В процесі  дослідження використані традиційні способи та засоби економічного аналізу, стандартні методи визначення конкурентоспроможності м’яких меблів, обробка матеріалів з використанням персональних ЕОМ.

1. Аналіз ринку м’яких меблів

На українському ринку меблів, за оцінками фахівців, працюють нині майже  три тисячі великих, середніх і дрібних  виробників. Меблі для дому завжди виготовляти було вигідно, а тим більше тепер, коли Україна переживає бум житлового будівництва. Кожен обживає нове помешкання, купуючи нові меблі.

Український ринок меблів сьогодні ділять такі великі виробники і продавці, як "Меркс", "Енран", "Ліга-Нова", "Прогрес", "Аматі", Narbutas&Ko, "Снайт", "Екмі", "Новий стиль" та "Офіс Солюшнз" .

Фактично  вони присутні у всіх регіонах. Хоча є в регіонах свої, дрібніші виробники і оператори. Наприклад, на київському регіональному ринку меблів сьогодні працюють декілька десятків фірм та салонів, серед яких варто відзначити меблевий салон "ЛИВС", магазини "Комод", "Сучасна оселя", фірми "ВС", "Носорог", "Гайтер", "Модерн-Експо" та інші. Практично половина потреб місцевого ринку покривається за рахунок пропозиції дрібних виробників, які працюють в сегменті дешевої продукції та меблів середньої цінової категорії. Те ж саме стверджує і експерт меблевого виробництва на Прикарпатті Неля Вилегжаніна, яка є співвласницею СП "Комекс" — меблевого підприємства, що в останні роки переходить за обсягами виробництва в розряд більш потужних виробників не лише на Прикарпатті: фірма створює мережу фірмових магазинів по всій Україні. Фахівці кажуть, нинішній потенціал галузі дозволяє вітчизняним виробникам виходити і на закордонні ринки.

Загалом на ринку присутні, за оцінками українських експертів, майже три тисячі підприємств. Внаслідок цього навіть великі виробники займають не більше 10 %, а дрібні — майже 80 % ринку.

За підрахунками учасників ринку, відсоток його зростання складає  не менше 12-15 %. Причому найдинамічніше розвивається ринок саме домашніх меблів, зокрема м'яких. Цьому сприяють темпи будівництва житла і ріст платоспроможності населення.

За повідомленням прес-служби Міністерства промислової політики, темпи росту  меблевого виробництва в Україні за період з січня по червень 2007 р. склали 125,4 % порівняно з відповідним періодом 2006 р. В загальному обсязі виробництва меблів для дому основна частка (майже 60 %) припадає на корпусні меблі, майже 25  % — на м'які і ще 15  % — на набори меблів різного призначеня (кухні, спальні, вітальні).

Щодо структури споживання, то ринок починає поступово змінюватися. Вже сьогодні споживання переходить від дешевого сегмента до середнього, що демонструє прагнення споживача купувати більш якісну продукцію, за яку, звісно, потрібно платити більше. Проте "більше" наразі не означає можливість суттєвих цінових коливань за умов збереження стабільності попиту. Реальний перехід на нові цінові групи товару відбудеться лише під час виходу основних операторів та виробників ринку на роботу з високоякісною продукцією.

Вітчизняний виробиик переважно є середньою ланкою у зв’язці "ціна-якість". Однак спостерігається постійне зростання попиту на продукцію високої якості, відзначають експерти. І саме в попиті на ексклюзивні меблі свої позиції не здає імпорт.

Країни, з яких імпортують меблі в Україну, поділені на три групи: ті, що більшу частину продукції постачають за цінами, нижчими від середнього рівня; за цінами середнього рівня і за цінами вище середнього. До першої групи однозначно відносять Польщу. Продукція цієї країни вже давно конкурує з вітчизняними меблями у нижчому ціновому рівні. До другої групи належать Чехія, Югославія, Словаччина, Данія, Румунія. Третю групу представляють Італія, Німеччина, Бельгія, Іспанія.

Як правило, український ринок заповнений меблями імпортного виробника не надто доброї якості, але доступної ціни, або ж імпортними меблями за завищеними цінами.

"Розподіл ринку між українськими  та зарубіжними виробниками приблизно 60 на 40. Наші меблі стають все більше популярними і конкурентоздатними з низки причин", — вважає виконавчий директор Української асоціації меблярів (УАМ) В’ячеслав Павлов.

Поступове насичення ринку з кожним роком обмежує можливості нових операторів зайняти повноцінне місце на меблевому ринку. Проте поява нових гравців і досі цілком реальна. Хоча спроба зайняти відповідну нішу навіть на регіональному ринку потребує досить значних інвестицій — більших, ніж декілька років тому. Тож, зважаючи на загальні тенденції розвитку меблевого ринку та можливість отримання значних прибутків лише у віддаленій перспективі, очікувати появи нових потужних операторів ринку, зокрема виробників, найближчим часом не доводиться. Як і на інших вузьких ринках, передбачається поступове зникнення з ринку дрібних ("кустарних") операторів, які поки що задовольняють потреби споживацької маси у продукції низького та середнього діапазону.

Окрім того, учасники ринку відзначають, що в найближчі роки в зв’язку з будівельним бумом в Україні попит на різні види меблів навряд чи буде спадати. Тому навіть дрібні оператори будуть утримувати свої позиції до останнього, що, в свою чергу, обов’язково загострить конкуренцію на ринку.

В зв’язку з поступовим втягненням України до СОТ та загального євроазійського ринку на загальноукраїнському ринку можуть з’явитися меблеві виробники з південноазійського регіону. Мова передусім йде про виробничі потужності Китаю, Малайзії, можливо, В’єтнаму. Поява на вітчизняному ринку дешевої азійської продукції може загострити ситуацію в сегменті дешевої продукції та згодом потіснити кустарів. Проте поява нової імпортної продукції в цілому залежатиме від митної політики українського уряду, який загалом зацікавлений у захисті та підтримці вітчизняного виробника.

На думку більшості аналітиків, у найближчі кілька років лідерами продажу салонних меблів стануть спеціалізовані торгові центри, яких в Україні поки небагато. "Велика концентрація меблевих брендів на порівняно невеликій території створює конкурентну синергію, а покупець зможе зекономити час при виборі". Крім того, синергетичний ефект мультибрендових центрів здатний зберігати конкурентну перевагу тривалий час.

2. Поняття конкурентоспроможності  товарів

Під конкурентоспроможністю розуміється  комплекс споживчих і вартісних  характеристик товару, що визначають його успіх на ринку, тобто переваги цього товару над іншими в умовах широких пропозицій конкуруючих товарів-аналогів. Будь-який товар тримається, якщо він задовольняє потреби, тому конкурентоспроможність можна визначити, лише порівнюючи товари конкурентів між собою за такими показниками.

Технічний показник товару визначається оцінкою відповідності його технічного рівня якості і надійності сучасним вимогам споживачів. Він найповніше відображає суспільні та індивідуальні  потреби при досягнутому рівні  розвитку НТП. Стандарти включають в себе повну характеристику товарів і містять технічні умови виготовлення, приймання, сортування, пакування, маркування, транспортування і зберігання. В відповідності до цього, якщо є порушення цих регламентів, конкурентоспроможність зводиться до нуля.

Комерційні показники, які обумовлюють  конкурентоспроможність товарів, це:

• цінові (рівень ціни виробів визначає цінову конкурентоспроможність);

• показники, які характеризують умови  постачання і сплати, тим більше вони відповідають інтересам покупців);

• показники, що діють на ринку  виробників і споживачів, податкової і митної системи;

• показники, які відображають ступень відповідності продавцяза виконання обов'язків і гарантій.

Виконання комерційних показників забезпечують організаційні умови придбання і використання товару, до них відносяться:

• забезпечення максимально можливого наближення продавця до покупця, яке впливає на зниження витрат обертання і рівень цін;

• доставка товару до місця споживання не лише оптом, але й дрібними партіями через складські підприємства;

• розширення післяпродажного сервісу, який забезпечує споживачам гарантійне і післягарантійне обслуговування.

Формування попиту та стимулювання збуту розглядається як ключовий напрямок у конкурентній боротьбі за місце на ринку. Головне завдання формування попиту - це введення на ринок нового товару, забезпечення його конкурентоспроможності і обсягу продажів. Головне завдання формування збуту - збуджувати покупця до наступних покупок товару, до придбання його більших кількостях.

Економічні вимоги споживання є  також важливим показником конкурентоспроможності, це:

• енергоємність і економічність у вживанні сировини на одиницю випущеної продукції;

• вартість сировини і використаних матеріалів;

• рівень безвідходності використаних технологій;

• надійність і вартість ремонту;

• чисельність обслуговуючого персоналу  і рівень кваліфікації.

Повна ціна споживання складається  з ціни, яку споживач заплатив при  придбанні товару і витрати споживання.

Таким чином конкурентоспроможність має бути такою:

Конкурентоспроможність = Якість + ціна + обслуговування. Покупця цікавить ефективність споживання, яка визначається як співвідношення сумарного корисного ефекту (сумарні споживчі властивості товару) до повних витрат на придбання і використання товару.

Комплексна оцінка конкурентоспроможності товару (кількісна) складається з  трьох етапів:

Информация о работе Товарознавче дослідження ринку м’яких меблів в Україні