Товарознавча характеристика рулонних покрівельних матеріалів

 

Вимоги безпеки

1. При виробництві, зберіганні, транспортуванні та використанні рулонних матеріалів необхідно дотримуватись вимог безпеки, що встанавлені органами санітарно-епідеміологічного державного нагляду, які повинні бути вказані у нормативному документі на конкретний вид матеріалу.

2. Для рулонних матеріалів у нормативному документі на конкретний вид матеріалу повинні міститися такі показники пожежної небезпеки:

— група горючості — для всіх видів покрівельних матеріалів; для гідроізоляційних і пароізоляційних матеріалів завтовшки більше 0,2 см;

— група поширення полум'я — для покрівельних матеріалів і гідроізоляційних і пароізоляційних матеріалів при використанні їх для улаштування одношарового або верхнього шару багатошарового покрівельного килима;

— група займистості — для всіх видів покрівельних матеріалів; для гідроізоляційних і пароізоляційних матеріалів завтовшки більше 0,2 см.

Для рулонних гідроізоляційних і пароізоляційних матеріалів завтовшки менше 0,2 см показники пожежної небезпеки допускається не визначати.

Організація-виробник або розробник рулонного матеріалу може заявити в нормативному документі на матеріал граничні значення окремих або всіх показників його пожежної небезпеки (найбільш небезпечні:

Г4, РП4, ВЗ) без підтвердження випробуваннями.

3. При вантажно-розвантажувальних роботах повинні дотримуватись вимоги безпеки за ГОСТ 12.3.009.

Правила приймання

1. Рулонні матеріали повинні бути прийняті службою технічного контролю підприємства-виготовлювача відповідно до вимог даного стандарту і нормативного документа на конкретний вид матеріалу.

Приймання проводять партіями.

Партією вважають рулонні матеріали однієї марки, типу, виду і розмірів, виготовлені за одним технологічним режимом, однією рецептурою протягом зміни або доби. Обсяг партії вказують у нормативному документі на конкретний вид матеріалу.

документі на конкретний вид матеріалу роблять відповідний запис.

2. Якість рулонних матеріалів перевіряють за всіма показниками, встановленими в нормативному документі на конкретний вид матеріалу, шляхом проведення приймально-здавальних і періодичних випробувань відповідно до таблиці 3.

Перелік приймально-здавальних і періодичних випробувань може бути замінений або доповнений відповідно до вимог нормативного документа на конкретний вид матеріалу.

3. Приймально-здавальним випробуванням піддають кожну партію рулонного матеріалу, періодичним випробуванням — рулонні матеріали, що пройшли приймально-здавальні випробування.

4. Періодичні випробування проводять не рідше одного разу на півріччя, якщо в нормативному документі на конкретний вид матеріалу не вказані інші терміни випробувань, а також при постановці продукції на виробництво, при зміні технології виробництва та сировини, що використовується.

5. Приймання рулонних матеріалів здійснюють за планом двоступінчастого вибіркового контролю за альтернативною ознакою, приймаючи встановлені в таблиці 4 обсяги виборок, приймальні та бракувальні числа.

Таблиця3

Таблиця 4

 

6. Вибірку рулонів піддають випробуванням за зовнішнім видом, лінійними розмірами, площею та повнотою просочення.

7. Для визначення фізико-механічних показників використовують рулони, що задовольняють вимоги нормативного документа на конкретний вид матеріалу за зовнішнім видом, лінійними розмірами, площею та повнотою просочення.

Якщо кількість рулонів, що задовольняють перелічені вимоги, буде недостатня, щоб скласти дві вибірки для проведення фізико-механічних випробувань, то недостатню кількість рулонів відбирають від тієї самої партії, без перевірки зовнішнього виду, ліній¬них розмірів, площі та повноти просочення.

8. Із рулонів, що пройшли випробування за 6.6, вирізають зразки для визначення фізико-механічних показників.

Кількість зразків (проб) для кожного виду випробувань встановлена за ДСТУ Б В.2.7-89 і нормативним документом на матеріал конкретного виду.

9. Партію рулонного матеріалу приймають на першому ступені контролю, якщо число дефектних рулонів у вибірці першого ступеня дорівнює приймальному числу, і бракують, якщо число дефектних рулонів дорівнює або більше бракувального числа.

Якщо число дефектних рулонів у вибірці першого ступеня більше приймального, але менше бракувального, то переходять до вибірки другого ступеня.

Партію матеріалу приймають на другому ступені контролю, якщо сума дефектних рулонів у вибірці першого і другого ступенів менше або дорівнює приймальному числу для другого ступеня контролю, і бракують, якщо сума дефектних рулонів у вибірці першого і другого ступенів дорівнює або більше бракувального числа для другого ступеня контролю.

На другому ступені контролю випробування проводять за тими показниками, за якими одержані незадовільні результати на першому ступені контролю.

10. При випробуванні за показниками, що мають числове значення, рулон вважають дефектним, якщо середньоарифметичне значення хоча б одного показника не задовольняє вимог нормативного документа на конкретний вид матеріалу.

11. При випробуванні за показниками гнучкості, теплостійкості, водонепроникності та стійкості кольору посипки рулон не вважають дефектним за наявності одного зразка, який не витримав випробування.

При цьому в загальному обсязі вибірки один будь-який рулон, один зразок якого не витримав випробування за одним показником, дозволяється не враховувати при визначенні суми дефектних рулонів.

12. При забракуванні партії рулонного матеріалу за результатами періодичних випробувань необхідно провести повторну перевірку за цим показником. При одержанні незадовільних результатів повторної перевірки продукція бракується. Після усунення причин невідповідності продукції нормативному документу на конкретний вид матеріалу контролю піддають кожну п'яту партію.

При одержанні задовільних результатів трьох послідовно проведених випробувань допускається повернутись до звичайних періодичних випробувань.

13. Кожну прийняту службою технічного контролю партію рулонних матеріалів оформляють документом про якість, в якому вказують:

— найменування або товарний знак підприємства— виготовлювача;

— найменування матеріалу та його умовне по значення;

— номер партії і дату виготовлення;

— кількість рулонів у партії;

— результати випробувань.

У документі про якість вказують середньо-арифметичне значення результатів випробувань всіх рулонів у вибірці.

14. Споживач має право проводити контрольну перевірку матеріалів у відповідності з вимогами даного стандарту, використовуючи методи випробувань, вказані в ДСТУ Б В.2.7-83 і нормативному документі на конкретний вид матеріалу.

Методи випробувань

1. Методи випробувань рулонних матеріалів — за ДСТУ Б. В.2.7-83 і нормативними документами на конкретний вид матеріалу.

2. Вимоги, наведені в підрозділі 4.1 даного стандарту, визначають за ДСТУ Б В.2.7-83.

3. Горючість і групи горючості визначають за ДСТУ Б В.2.7-19, групи поширення полум'я — за ДСТУ Б В.2.7-70, групи займистості — за ДСТУ Б В. 1.1-2.

Вказівки щодо використання

Рулонні матеріали повинні використовуватись відповідно до вимог діючих будівельних норм, зводу правил і рекомендацій (інструкцій) щодо використання конкретного виду матеріалу.

Додаток А: Показники якості рулонних покрівельних і гідроізоляційних матеріалів

Таблиця А:

Застосування рулонних покрівельних матеріалів

Найбільш поширеними рулонними покрівельними матеріалами є: руберойд, пергамін і толь. Широке поширення пергаміну і руберойду пояснюється їх технологічністю: вони відрізняються простотою виготовлення матеріалу й влаштування покрівлі в широкому діапазоні кутів ухилу і конструкцій даху з найрізноманітніших підставах.

Такі матеріали використовують на дахах з малим ухилом по бетонній або іншому «суцільному» основи.

Традиційне покрівельне покриття має вигляд багатошарового (три-п'ять шарів) килима з пергаміну або руберойду підкладкового (нижні шари) і покривного руберойду (верхній шар), наклеюються бітумними мастиками. Більш сучасний варіант - руберойд,що наплавляється. У цьому випадку покрівельний килим настилається за допомогою газових пальників. При великих кутах нахилу даху можливе кріплення руберойду цвяхами по розкладками.

Переваги та недоліки рулонних покрівельних матеріалів

Істотним недоліком покрівель із пергаміну і руберойду є невисока довговічність (п'ять-сім років), яку фахівці пояснюють низькою міцністю і біостійкість картонній основи, а також крихкістю на морозі, низькою теплостійкістю і старінням на сонці бітумного сполучного . При тривалій експлуатації матеріал стає жорстким, і покрівельний килим при будь-яких температурних, усадочних деформаціях розтріскується. Крім того, із-за крихкості бітумного сполучного на холоді і неможливості розкотити рулон, пристрій покрівлі з руберойду неможливо в зимовий період.

Слід відзначити, що в Західній Європі, зокрема в Німеччині, вже багато років бітумні матеріали на картонній основі заборонені до застосування для пристрою покрівель.

Бітумні покрівельні матеріали мають невелику ціну і низжчу якість, на відміну від полімерно-бітумних. Недоліком є низький рівень морозостійкості. Однак цей матеріал часто застосовують для внутрішньої гідроізоляції будови, завдяки вологостійкості.

Полірозмірно-бітумні покрівельні рулонні матеріали мають набагато більше переваг, ніж попередні. Однак і ціна їх вище. Вони мають високий ступінь міцності і надійності, стійкі до дуже низьких і високих температур. Ці якості є вирішальними при виборі покрівельних матеріалів для суворих кліматичних умов нашої країни. Дані матеріали можуть прослужити близько 25 років при дотриманні технології виготовлення і укладання покрівлі.

У сучасних рулонних покрівельних матеріалах для поліпшення властивостей використовуються три основних напрямки:

• модифікація бітумного в'яжучого;
• заміна картону нової міцної і довговічної основою ;
• використання нових видів бронюють посипок.

Найпростіший спосіб модифікації бітуму - введення тонкодисперсних наповнювачів або окислення розплавленого бітуму продуванням повітря через нього, що підвищує його теплостійкість. Але при цьому не підвищується еластичність бітуму і стійкість його до старіння.

 

Частина ІІІ

Фальшування, підробка, шахрайство.

1) Якість рулонних  матеріалів:

За останній час в Європі ринок покрівельних рулонних матеріалів на основі бітуму значно змінився. Виробництво матеріалів на засадах , схильних до гниття ( руберойд) , скоротилося з 80 % до 5 %. Їхнє місце зайняли матеріали на які не гниють на синтетичних основах.

У порівнянні з 80-ми роками, випуск бітумних рулонних матеріалів на окисленному бітумі ( гідростеклаз ) залишився в країнах Західної Європи на колишньому рівні приблизно 15% у загальному обсязі виробництва покрівельних і гідроізоляційних матеріалів. За цей час виробництво пройшло період росту і зниження до колишніх значень.

Випуск якісних рулонних матеріалів без присутності високотехнологічного виробничого оснащення , випробувальної бази і висококласних фахівців просто неможливий. Сучасне обладнання забезпечує оптимальну освіту полімерної решітки, зокрема дівінілстірольного термоеластопласту, в бітумі при високій гомогенізації компонентів.

Фірми, обладнані спеціальними змішувачами - гомогенізатор - виробляють найбільш бажаний бітумно-полімерний матеріал.

Надійне контрольне обладнання, яке входить до складу імпортних ліній, дозволяє з високою точністю контролювати технологічні процеси.

Використання такого обладнання розраховує на високу кваліфікацію робочого персоналу.

Сукупність цих умов , при високій якості та надійності , зумовлює високу собівартість бітумно - полімерних рулонних матеріалів.

2)  Визначення  якості бітумно - полімерних рулонних  матеріалів:

Останнім часом велика кількість нових бітумно-полімерних матеріалів під всілякими марками і назвами виготовляється і з'являється на будівельному ринку. Велика частина з цих матеріалів є «псевдобітумно-полімерними матеріалами» через нестачу виробничого досвіду і технічно непідготовленого обладнання виробництва.

Деякі виробники ховають справжні характеристики своїх продуктів або представляють характеристики, що відносяться до властивостей бітумно-полімерного сполучного (напівфабрикатів). Тому представляємо до Вашого розгляду окремо властивості матеріалів і напівфабрикатів:

Технічні характеристики бітумно-полімерного сполучного (напівфабрикатів):

• температура розм'якшення не нижче 110 ° С; морозостійкість не вище -25 ° С.

Технічні характеристики бітумно-полімерних матеріалів за ДСТУ 30547-97: