Теорія мотивації Герцберга

На думку Герцберга, 69% причин, що визначають розчарованість персоналу у своїй роботі, належить до групи гігієнічних факторів, у той час як 81% умов, що впливають на задоволеність роботою, безпосередньо пов'язані з мотивуючими чинниками.

 

 

Розділ 3 Значення теорії Герцберга

3.1. Практична  спрямованість теорії 

 Практична спрямованість теорії Герцберга полягає в тому, що маніпуляція факторами праці дозволяє впливати на задоволеність персоналу своєю працею. Для того щоб ефективно використовувати теорію Ф. Герцберга, необхідно скласти перелік гігієнічних і, особливо, що мотивують факторів і дати співробітникам можливість самим визначити і вказати те, що вони віддають перевагу.

 Активізація мотивуючих  факторів здатна забезпечити  максимально можливу участь персоналу  в справах фірми: від прийняття  самостійних і відповідальних  рішень на своєму робочому місці до співучасті в інноваційних програмах компанії. Багато організації спробували реалізувати теоретичні висновки Герцберга допомогою програм збагачення праці, коли робота перебудовується і розширюється так, щоб приносити більше задоволення і винагород її безпосередньому виконавцю. Збагачення праці спрямоване на структурування трудової діяльності таким чином, щоб дати відчути виконавцю складність і значимість дорученої йому справи, незалежність у виборі рішень, відсутність монотонності і рутинних операцій, відповідальність за дане завдання, відчуття того, що людина виконує окрему й цілком самостійну роботу.

 Є припущення, що  такий гігієнічний чинник, як  гроші, може компенсувати більшість  інших гігієнічних чинників. Наприклад, дальність роботи від будинку цілком компенсується задовільним для співробітника заробітком, так само як умови праці, графік роботи та інше, за умови, що ці питання не є принциповими для співробітника. Що стосується мотивуючих факторів - це те, що пов'язано з більш глибокими людськими потребами, і підміна їх задоволення (за наявності у співробітника достіжітельной мотивації) можлива тільки на нетривалий час.

 

 

ВИСНОВКИ

Герцберг зробив суттєвий внесок у вивчення трудової мотивації. Він розширив концепцію ієрархії потреб Маслоу і зробив її більш придатною до трудової мотивації. Герцберг також звернув увагу на значення деяких факторів, що відносяться до роботі, для мотивації трудової діяльності, якими раніше несправедливо нехтували, а часто і зовсім ігнорували.

У цілому Герцберг багато зробив для кращого розуміння факторів, що викликають задоволеність роботою, але, як і його попередники, не досяг мети в розробці всеохоплюючої теорії трудової мотивації. Його модель охоплює лише деяку частину мотивації до праці; вона не дає адекватного опису цього складного процесу.

 Двофакторна теорія мотивації Ф. Герцберга успішно емпірично підтверджувалася і так само успішно спростовувалася. Проте теорія була визнана багатьма вченими і вплинула на розвиток багатьох інших теорій.

 Згодом дослідникам стало зрозуміло, що для того, щоб пояснити механізм мотивації, необхідно розглянути численні поведінкові аспекти особистості і параметри навколишнього середовища. Реалізація цього підходу призвела до створення процесуальних теорій мотивації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бібліотека "Полиця букініста" // Доступно з: www.polbu.ru
2. Двофакторна теорія мотивації Герцберга // Доступно з: http://www.azps.ru/articles/personal.html
3. Кабушкін Н. І. Основи менеджменту: Навчальний посібник / Кабушкін Н. - К: Нове знання, 2002. - С.71-79.
4. Словник-довідник (за матеріалами "International Encyclopedia of Public Politic and Administration ") - ТОВ" Видавництво "Петрополис", 2000. - 632 с.
5. Теорія мотивації Фредеріка Герцберга // Доступно з: http://koshechkin.narod.ru/finlect/11.htm
6. Фредерік Герцберг і трудова мотивація // Доступно з:http://www.socioego.ru/teoriya/teor_manag/teor_motiv/gern.html