Театралілізований концерт як жанр масового свята

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 09 Мая 2015 в 03:20, курсовая работа

Описание работы

Мета дослідження охарактеризувати театральний концерт як масове свято та описати його особливості.
Поставлена мета зумовила необхідність вирішення таких завдань:
- узагальнити літературу з досліджуваної проблеми;
- розкрити сутність, зміст і об’єм ключових понять: «театралізований концерт», «масове свято» ;
- простежити історичну еволюцію театралізованого концерту та визначити його особливості;
- проаналізувати процес створення концертного дійства;
- визначити творчі особливості процесу створення театралізованого концерту;

Содержание работы

Вступ
4
Розділ 1. Теоритичні аспекти театралізованого концерту та його еволюція
6
1.1 Театралізований концерт: поняття, сутність,види концерту
6
1.2 Історична еволюція театралізованого концерту
9
1.3 Театралізація. Види театралізації
12
Розділ 2. Розробка театралізованого концерту
17
2.1 Технологічний процес створення театралізованого концерту
17
2.2 Мізансцена в театралізованому концерті. Види мізансцен
21
2.3 Концертний номер. Принципи перегляду та відбору концертних номерів
25
Розділ 3.Художній та зримий образ концерту
29
3.1 Роль деталі в оформленні концерту
29
3.2 Використання відеотехніки та музики в театралізованому концерті
30
Висновки
35
Список використаних джерел
36

Файлы: 1 файл

NATsIONAL_NA_AKADEMIYa_KERIVNIKh_KADRIV_KUL_TUR (1).doc

— 624.50 Кб (Скачать файл)

 Другий: як характеристика діючої особи. Коли певна мелодія, виникаючи при появі персонажа, стає його музичної «візитною карткою», яка розкриває будь-які його внутрішні якості. В даному випадку режисер використовує здатність музики (мелодії відомої пісні, романсу тощо) викликати у свідомості глядача певні, міцно встановилися асоціації.

 Третій: як дієвий фон. Коли під час епізоду музика, створюючи потрібну атмосферу, викликаючи відповідний настрій у глядачів, посилює емоційне сприйняття цього епізоду. Наприклад, використовуючи як фон мелодії часів Вітчизняної війни в епізодах бойового і героїчного змісту. Фонова музика може працювати і на сценічну ситуацію, передаючи внутрішній стан виконавців , що відбувається на сцені подію або бути контрастною по відношенню до нього.

  Четвертий: як заставки, зв'язки між епізодами, номерами. Відома мелодія (навіть одна музична фраза), пов'язана з певною епохою, з певним часом і подією, може дати зрозуміти  задум, що дія розпочатого епізоду відноситься до іншої епохи, іншому часі.

 На жаль, важко пригадати випадок, коли до того чи іншого концерту була спеціально написана музика. Як правило, весь необхідний для концерту музичний матеріал підбирається режисером спільно з музичним керівником (або останнім - але по точному, спільно обумовленим завданням режисера). Природно, що якість такого підбору, його вірність, характер і стиль цілком залежать від загальної музичної культури, від знання музичної літератури і, нарешті, від смаку, як режисера, так і музичного керівника.

  Найчастіше робота з підбору, відбору музичного матеріалу і створенню музичної «партитури» концерту починається після завершення роботи над сценарієм і перегляду режисером разом з музичним керівником колективів і виконавців, що намірені для участі в концерті. До речі, обидва на перегляді беруть на замітку номери, які вимагають музичної доопрацювання, і, якщо є така необхідність, колективи для створення зведеного хору, зведеного оркестру і т.п. Виходячи з режисерського задуму, музичний керівник продумує музичне оформлення кожного епізоду і всього концерту, характер музики, її монтаж і т.д.

 Створивши спільно з режисером музичну партитуру концерту, він приступає до репетицій з оркестром або музикантами або, не маючи можливості використовувати живе звучання (через неможливість зібрати музикантів для участі в самому концерті або через неможливість розмістити оркестр на сцені, або за будь небудь іншої причини), музичний керівник приступає до створення фонограми. Мушу зауважити, що не всі режисери - прихильники записи супроводжує музики на диски, дискети або на магнітну плівку. Не тільки тому, що ніяке механічне звучання не замінить живого виконання, живого звучання, а ще й тому, що перед режисером і музичним керівником виникає серйозна проблема з'єднання живого звучання музики з механічним. У переважній більшості випадків навіть відмінну якість звукозапису не може співпасти з живим виконанням. Вони, ще називаються, «різні за рівнем звучання». І глядач, слухач відразу це вловлює. Проте рідко коли в театралізованому концерті не потрібна фонограма, оскільки вона значно розширює можливості режисера. Він може вплести одну мелодію в іншу, накласти текст на музику, посилити або приглушити (змікширувати) її звучання і т.п. Не кажучи про те, що всі шуми, як правило, записуються на фонограму. А про значення шумів в театральнізованому концерті повторювати не потрібно.

  Звичайно, існують прийоми, що дозволяють режисерові в якійсь мірі стерти різницю між живим і механічним звучанням. Один з них, найбільш простий, - не включати фонограму «встик» з живим виконанням, витримати паузу, щоб дати можливість глядачеві «забути» звучання закінчення музики. Процес створення фонограми не так вже складний, особливо для фахівця, але і він вимагає певних навичок, а головне - часу, більша частина якого йде на прослуховування та відбір потрібного для концерту музичного та шумового матеріалу. Затвердивши з режисером відібрані записи, перевіривши їх на перших репетиціях, музичний керівник разом зі звукорежисером і оператором (якщо таких немає, то сам) приступає до попереднього монтажу фонограми, тобто встановлює порядок, в якому вона звучатиме на концерті. Потім, після першої репетиції, коли режисер проходить епізоди концерту поспіль, встановлюються час, тривалість, сила звучання кожного фрагмента, визначаються точні репліки, за якими вмикається і вимикається фонограма. Після чого всі фрагменти фонограми монтуються остаточно. Спосіб включення і виключення (відразу або з мікшера), динаміка звучання (наростання, рівне, загасання звуку) вивіряються і остаточно встановлюються на прогоній репетиції.

  Само собою зрозуміло, що застосування фонограми в концерті вимагає майстерних з нею поводження, як і з усією підсилювальної апаратурою, вміння вчасно ввести і відвести звук і т.д. Але, це вже справа звукорежисера або радиста, який буде цим займатися під час концерту. Використовуючи в концерті фонограму, щоб уникнути можливих виникнутих накладок (особливо, коли фонограма записана на магнітну плівку) слід мати два абсолютно однакових її примірника і два працюючих звуковідтворювальних апаратів. Тоді при одночасному їх включенні в разі поломки одного радист зможе миттєво переключити трансляцію звуку з іншого.[19]

 Кіно- і інша відеоапаратура у театралізованому тематичному концерті використовується не як самостійний номер (хоча може бути і такий випадок). Зазвичай вона служить додатковим виразним засобом, яке або, використовуючи багатий документальний матеріал, посилює номер, надає йому достовірність, або розсуває кордони номерів, епізоду, надаючи їм масштабність, або виконує роль ефектно ожилого фону. Але в якому б якості не використовувалася відеоапаратура (в тому числі і лазерна), слід пам'ятати, що демонстрація її сюжетів у більшості випадків вимагає темряви на сцені. Тому вдаватися до них слід розумно, що не перенасичуючи концерт.

  Для створення відеофрагментів, необхідних для театралізованого тематичного концерту, найкраще запрошувати фахівця. Але на місцях не скрізь є кінорежисери. Оскільки зміст і характер потрібних для концерту відеофрагментів відомі з сценарію, то при їх відборі та монтажі слід заздалегідь встановити точний порядок їх зміни і тривалість кожного сюжету (порядок монтажу). Тільки після цього можна провести всю необхідну технічну роботу. Але і в цьому випадку краще вдатися до допомоги професіонала-монтажера.[20]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

 У ході роботи я розглянув історичне становлення поняття концерту та вплив різних історичних подій на модифікацію даного виду культурно - дозвіллєвих програм. Проаналізувавши концерт як особливу організаційно - художню форму, я можу сміливо підкреслити, що даний вид культурно - дозвіллєвих програм має свої історичні корені, які і вплинули на формування концерту як нового діалектичного виду мистецтва. Сучасна концертна програма вбирає в себе все нове, і розвивається синхронно з сучасним суспільством, тим самим, сприяючи реалізації потреб сучасного глядача. Незважаючи на актуальність і сучасний підхід у концертній програмі використовуються не тільки нові форми естрадної майстерності, а й нарівні знову виникаючими у всіх видах виконавського мистецтва зберігається накопичене за довгий історичний шлях.

  Багатогранність даного виду культурно-дозвільної діяльності та його різнобічність я зміг розглянути в даній роботі, розкривши різноманіття видів і жанрів концертної програми. Проаналізувавши в цілому, таке різноманіття видів і жанрів, ми бачимо історичну трансформацію, якої значною мірою сприяли запити глядацької аудиторії на тому чи іншому часовому відрізку. Далі я покроково вивчив і розглянув технологічний процес підготовки та проведення театралізованого концерту. У даній технології ми бачимо, що незважаючи на різноманіття жанрів і видів концертної програми, технологічний процес підготовки та проведення не змінюється. Специфіка підготовки та проведення концертної програми полягає у своєчасному покроковому виконання законів технологічного процесу на кожному з трьох періодів. Використовуючи дану технологію і застосувавши її на практиці можна зробити висновок, що застосування на практиці подібної технологи веде до успішної підготовки та проведення концертної програми, яка не тільки відповідає запитам сучасного глядача, але і дозволяє організаторам даної програми вести планомірну творчу та організаторську роботу. Технологія підготовки та проведення театралізованого концерту це чітко налагоджений технологічний процес, який може модифікуватися, але не терпить зневаги і порушення основних законів побудови.

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

  1. Словарь./Перм. гос. ин-т искусств и культуры. Пермь: УПЦ"ДИККС",1999.-113с. [Электронный ресурс]– Электрон. текст. данные. – Режиссура массового театрализованного действа. – Режим доступа : http://gigabaza.ru/doc/68312-pall.html
  2. Дуков Е.В. Концерт в истории западноевропейской культуры. М.: Классика-XXI. 2003, с. 151-168.
  3. Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 55. [Електронний ресурс]. – Електрон. дані.- Театралізація.. – Режим доступу: http://sum.in.ua/s/teatralizacija
  4. Концерт. Вікіпедія.[Електронний ресурс]. – Електрон. дані.- Концерт.  – Режим доступу:https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%86%D0%B5%D1%80%D1%82
  5. Vasco. [Электронный ресурс]– Электрон. текст. данные.- Концерты. – Режим доступа : http://vasco.com.ua/concer
  6. Музыкальная жизнь Санкт-Петербурга XIX века [Электронный ресурс]– Электрон. текст. данные. – Музыкальная жизнь Санкт-Петербурга XIX века.– Режим доступа : http://www.km.ru/referats/8491826137C04857B9B543DB65F03E2F
  7. Триадский В. Основы режиссуры театрализованных представлений/ В.Триадский. – М.:МГИК,1989.-73с.
  8. Конович А.А. Театрализованные праздники и обряды в СССР, монография \ Конович А.А ,Высшая школа .Москва.1990
  9. Театрализованное представление на документально-публицистическом материале [Электронный ресурс]– Электрон. текст. данные. – Театрализованное представление на документально-публицистическом материале.– Режим доступа : http://www.ronl.ru/referaty/kultura-i-iskusstvo/126429/
  10. Шароев И.Г. Режиссура эстрады и массовых представлений: Учеб. для студентов высш. театр.\ Шароев И.Г. М.: Просвещение. 1986.- 462c/
  11. Шароев, И.Г. Режиссура эстрады и массовых представлений /И.Г. Шароев.- М.: Просвещение, 1981.- 462с. 
  12.   Рехельс, М. Л.  Режиссер – автор спектакля: этюды о режиссуре / М. Рехельс. - Ленинград : Искусство, 1969. - 232 с. - 0.99 р.
  13. Мащенко, І. Г. Енциклопедія електронних мас-медія. : у 2 т. / І. Г. Мащенко. - Запоріжжя : Дике поле, 2006 - .
  14. Чехов М. А. Литературное наследие: В 2 т/ Чехов М. А. 2-е изд. испр. и доп. М.: Искусство, 1995. Т. 2. Об искусстве актера. 588 с.
  15. Мизансцена. [Электронный ресурс]– Электрон. текст. данные. – Народный театр– Режим доступа :  http://teatr-aleksandria.narod.ru/index/0-23
  16. Туманов И.М Режиссура массового праздника и театрализованного концерта / И.М. Туманов. -Л., 1974. - 95 с.
  17. Гордеев С. I. Режисура свят та обрядiв / С.I. Гордеев. - Х.: ХДАК. - 1999. - 36 с.
  18. Базанов В.В. Техника и технология сцены./ Базанов В.В.- Л., 1976.
  1. Рубб А.А. Театрализованный тематический концерт. Совершенствование организации и проведения./ Рубб А.А.Конспект лекций. Изд. третье. Перераб. и доп. — М.: АПРИКТ, 2005. — 67 с.

  1. Козюренко Ю.И. Основы звукорежиссуры в театре./ Козюренко Ю.И .-М.: «Искусство», 1975. — 248 с.
  1. Рубб А.А. Театрализованный тематический концерт. Совершенствование организации и проведения./ Рубб А.А.Конспект лекций. Изд. третье. Перераб. и доп. — М.: АПРИКТ, 2005. — 67 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1.

Посилання на відео (прикладу) театралізованого концерту .

 

https://www.youtube.com/watch?v=cA1LGqKBD8o

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2.

Приклад афіши театралізованого концерту.

 

 

 

 

 

 

1 Divertissement - в перекладі з французької мови, означає - звеселяння, розвага.

 

 


Информация о работе Театралілізований концерт як жанр масового свята