Аналітико-синтетичні засоби обробки інформації

Отже, одним з важливих процесів АСПІ є індексування. Згідно з ДСТУ 2395-2000 «Обстеження документа, встановлення його предмета та відбір термінів індексування» визначається, що : «Індексування полягає в ідентифікації змісту документа з метою його наступного відшукання (пошуку). Індексування не передбачає описування документа як фізичної одиниці, хоча деякі параметри щодо форми документа, його вихідних даних тощо, можуть бути занесені до предметного покажчика, якщо інформація такого роду дозволить користувачеві точніше визначити, чи є цей документ релевантним його запиту».

При машиночитному каталогізуванні важливим видом індексування є предметизація. Головним завданням предметизації в інформаційній діяльності - з необхідною повнотою та точністю для конкретної інформаційно-пошукової системи представити у вигляді предметних рубрик основний зміст документа та його форму для забезпечення ефективного інформаційного пошуку.

Предметизація як технологічний процес включає:

• відбір документів;

• аналіз змісту та форми документа з метою визначення предмета, аспектів його представлення в каталозі та виявлення зв’язку між ними в тексті;

• вибір змістовних компонентів (термінів) і формулювання з них рубрик, що відображають виявлення зв’язку;

• контроль або кінцеве формулювання рубрик за допомогою словників предметних рубрик (авторитетних файлів предметних рубрик або тезаурусів);

• редагування предметних рубрик (перевірка правильності предметизації);

• включення предметної рубрики у бібліографічний запис.

Реферування та анотування документів відносяться до числа основних видів інформаційної діяльності людини в ряду традиційних пошукових технологій.

Отриманий в результаті аналітичний огляд являє собою унікальний інформаційний продукт, здатний надати вченому і спеціалісту повну і концентровану інформацію за допомогою властивих тільки огляду способів класифікації, аналізу, оцінки і насамперед - концентрації розкиданого по різних джерелах цінного матеріалу. Узагальнюючи дані про наукові досягнення, концепції, складні завдання і різні підходи до них, аналітичний огляд стає інформаційною моделлю вирішення поставленої проблеми, розвитку даної сфери діяльності.

Створення систем автоматичного реферування вважається найскладнішим завданням автоматичної обробки тексту, тому що включає в себе необхідність проводити глибокий синтаксичний, семантичний, лексичний і морфологічний аналіз документа з наступним синтезом для видачі коректного результату користувачеві.

ВИСНОВКИ

Незважаючи на стрімкий розвиток інформаційних технологій, що дозволяють отримувати в певних ситуаціях обробки інформації потрібний результат без безпосередньої участі людини, в інформаційно-насичених сферах людської діяльності: науці, управлінні зростає потреба в аналітико-синтетичній та аналітичній обробці

Як відомо, аналітико-синтетична обробка інформації (та документів) — це процеси перетворення інформації, що міститься в документі, чи сукупності їх з метою виявлення потрібних споживачеві відомостей, порівняння їх з інформаційними потребами чи запитами споживачів та узагальнення.

Розглянувши ряд поставлених завдань, мені вдалося з’ясувати значення і способи обробки інформації, отримати уявлення про «поняття національної спадщини», вивчити поняття індексації, предметизації, анотування і реферування, та оволодіти аналітико-синтетичним методами обробки документів.

Зрозуміло, що в сучасних умовах життя інформація відіграє дуже важливу роль, то проблема її обробки є теж дуже важливою. Саме тому їй приділяється стільки уваги, розробляються нові більше ефективні та швидкісні методи обробки та звичайно ж нові інструментарії, що дозволяють швидко і зручно працювати із інформацією у всіх її проявах.

Таким чином, аналітико-синтетичні засоби обробки інформації вирішують проблему неухильного зростання обсягу інформації. Перспективи розвитку інформаційних галузей науки дають змогу сподіватись, що у майбутньому національна спадщина минулого разом з документообсягом сучасності не загубиться у морі інформації й надалі буде служити людству.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Про інформацію: Закон України від 21.05.2009 № 1388-VI з наступними змінами і доповненнями. – К.:Книга, 2011.
2. Про музеї та музейну справу : Закон України від 29.06.1995 № 249/95-ВР з наступними змінами і доповненнями. – К.:Книга, 2014.
3. Про Національний архівний фонд та архівні установи: Закон України від від 24.12.1993 № 3814-XII з наступними змінами і доповненнями. – К.:Книга, 2014.
4. ДСТУ 2392-94. Інформація та документація. Базові поняття. Терміни та визначення. – К., 1994. – 53 с. – (Держ. стандарт України).
5. ДСТУ 2395-94. Інформація та документація. Обстеження документа, встановлення його предмета та вибір термінів індексування. Загальні вимоги. – К., 2000. – 10 с. – (Держ. стандарт України)
6. Акуленко В. І. Охорона пам’яток культури в Україні (1917–1990) / Віктор Іванович Акуленко. – К.: Вища школа, 1991. – 274 с.
7. Власова Г.В. Аналітико-синтетична переробка інформації: Навчальний посібник. / Г.В. Власова, Лутовинова В.І., Титова Л.І – К.: ДАКККіМ, 2006. – 290 с.
8. Гендина Н. И. Методика формализованного составления рефератов /

Н. И. Гендина, Н. И. Колкова, И. Л. Скипор, Г. А. Стародубова // Формирование информационной культуры личности в библиотеках и образовательных учреждениях: Учеб.-метод. пособие. – 2-е изд., перераб. – М.: Шк. б-ка, 2003. – С 125–138.

9. Інструкція про порядок відбору рукописних книг, рідкісних і цінних видань з бібліотечних фондів до Державного реєстру національного культурного надбання: Затверджено наказом Міністерства культури і мистецтв України від 20 листопада 2001 р. № 708 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 51. – С. 2318.
10. Ковальчук Г. І. Методичні засади щодо зберігання книжкових пам’яток (стародру­ків та рідкісних видань) / Г. І. Ковальчук // Організація роботи бібліотеки науково-дослідної установи Національної академії наук України: зб. док. і матеріалів / уклад.: В. П. Здановська, Н. І. Смаглова. – К.: 2008. – Вип. 5. – С. 54 –81.
11. Ковальчук Г. Рідкісні українські книги в бібліотечних фондах: пам’яткознавчий аспект / Г. Ковальчук // Бібліотечний вісник. – 2007. – № 5. – С. 29 – 36.
12. Ковальчук Г. І. Теорія та практика книжкового пам’яткознавства ХХ ст.: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора іст. наук: спец. 07.00.08 / Ковальчук Галина Іванівна; НАН України, Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського. – К., 2005. – 37 с.
13. Колин К. К. Семантические проблемы информационной безопесности / К. К. Колин // Вестник БАЕ. – 2000. – № 1. – 67–84 с.
14. Костенко Л.Й. Бібліотеки та інформаційні ресурси в сучасному світі науки, культури, освіти та бізнесу: підсумки 11-ї міжнародної конференції «Крим – 2004»/ Л.Й. Костенко, А.О. Чекмарьов // Бібл. вісн. – 2004. – №4. – С 39–45.
15. Кушнаренко Н.М. Наукова обробка документів: Підруч./ Н.М.  Кушнаренко, В.К. Удалова. – К.: Вікар, 2006. – 334 с.
16. Лутовинова В. І. Реферування як процес мікроаналітичного згортання інформації : практ. посіб. / В. І. Лутовинова ; наук. ред. Г. М. Швецова-Водка ; АПН України, ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського. – К., 2007. – (Сер. „На допомогу професійній самоосвіті працівників освітянських бібліотек”).
17. Рева Л. З Історії створення зведеного каталогу українських стародруків / Л. Рева // Проблеми вдосконалення каталогів наукових бібліотек: матеріали міжнар. наук. конф., 14–17 жовт. 1997 р.: матеріали. – К., 1997. – Режим доступу:http://www. nbuv. gov. ua/. – Назва з екрану.
18. Сергієнко І.В. Інформатика в Україні: становлення, розвиток, проблеми / І.В. Сергієнко; Ін-т кібернетики ім. В.М. Глушкова. — К.: Наук, думка, 2006. — 352 с.
19. Сілкова Г.В. Інформаційно-аналітичні дослідження в структурі інформаційних ресурсів/ Г.В. Сілкова // Вісн. Кн. палати. – 2001. – №2. – С. 14–15.
20. Словник іншомовних слів / [уклад.: Л. О. Пустовіт, О. І. Скопненко, Г. М. Сюта, Т. В. Цим-балюк]. – К.: Довіра, 2000. – 1018 с.
21. Соляник А.А. Документні потоки та масиви: Навч. посіб./ А.А. Соляник. – Х.: ХДАК, 2000. – 112 с.
22. Справочник библиографа / Науч. ред. А. И. Ванеев, В. А. Минкина. – 2-е изд., перераб. и доп. – СПБ, Профессия, 2003. – 560 с. – (Серия "Библиотека").
23. Сорока М.Б. Національна система реферування української наукової літератури/ М.Б. Сорока. – К.: НБУВ, 2002. – 212 с.
24. Предметизация документов // Справочник библиотекаря.- СПб., 2001.- С.104-109.
25. „Україніка наукова” – загальнодержавна реферативна база даних НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського; Уклад.: М. Б. Сорока, А. О. Чекмарьов, Л. Й. Костенко. – К., 2002. – 19 с.
26. Хромченко Л.Г. Реферирование: Учеб. пособие/ Л.Г. Хромченко. – Харьков, 2001. – 111 с.