Галузеві особливості та комплексно-пропорційний розвиток харчової промисловості України

 Хлібопекарська промисловість задовольняє щоденні потреби населення в хлібобулочних виробах, бубликах, сухарях, дієтичних сортах хліба, тортах, тістечках, пиріжках. У зв'язку з тим, що маса хліба на 35% більша від маси борошна, то головним фактором розміщення хлібопекарних заводів є споживчий, або свіжий хліб, що доставляється споживачеві в радіусі не більше 50 км. Тому хлібозаводи і макаронні фабрики розміщуються відповідно до розселення людей. Найбільші заводи розташовані в містах і поселеннях міського типу. Потужності хлібозаводів — 5-250 т на добу. Наприклад, у Києві, є 5 хлібозаводів, 128 хлібних магазинів, 482 хлібних відділи у гастрономах та універсамах.

Комбікормова промисловість. Завдяки їй раціонально використовується зерно. Близько 80% вмісту в комбікормах становлять зернові концентрати, а решта макуха, шроти, трав'яне і рибне борошно, кормові дріжджі, білково-вітамінні домішки. Зараз зерно в основному використається в недостатньо переробленому виді, тобто не раціонально. Тому слід різко скоротити витрати зерна в не переробленому вигляді для фуражу, припинити згодовувати тваринам продовольче зерно, вдвічі зменшити частку зерна в структурі комбікормової сировини (у Франції, наприклад, вона становить 46%).

Консервна промисловість включає виробництво консервів із овочів, плодів, м’яса і риби. Виробництво зосереджено переважно у Степовій та частково у Лісостеповій зонах. З розвитком та поглибленням спеціалізації сільського господарства ця галузь може стати галуззю експортного призначення. Винятково важлива роль цієї галузі полягає в тому, що консервування плодів та овочів забезпечує тривале їх зберігання. Найважливішим фактором розміщення консервної промисловості є наявність сировини, яку постачає овочівництво і садівництво. Сировина для овочеконсервної промисловості мало транспортабельна, тому переробка її здійснюється біля місць вирощування. Найбільша концентрація плодо-овочеконсервного виробництва спостерігається на півдні України. Головні центри — Одеса, Херсон, Сімферополь, Ізмаїл, Мелітополь, Бердянськ. Розміщене це виробництво і в районах Поділля (Камянець-Подільський, Могилів-Подільський), а також в Черкасах, Житомирській, Полтавській та Донецькій областях. Є консервні та овочесушильні підприємства також у Кіровоградській, Полтавській, Черкаській, Вінницькій, Закарпатській та в Чернігівській (Ніжин) областях.

За роки незалежності виробництво овочевих і фруктових консервів скоротилось відповідно у 5,3 і у 10,7 рази, м’ясних в 4 рази, рибних — у 43 рази.

Виробництво консервів із риби в основному "прив'язано" до портів Керчі, Бердянська, Маріуполя, Одеси, Херсона, Ізмаїла та Кілії. В цих портах побудовані заводи, які перероблюють рибу, виловлену у Світовому океані та у Чорному і Азовському морях..

Крохмале-патокова промисловість виробляє крохмаль, що використовується в основному в харчовій промисловості. У цей галузі сировинний фактор є вирішальним. Для одержання 1 т крохмалю необхідно майже 6 т картоплі. Найбільшими виробниками картопляного крохмалю були Чернігівська і Житомирська області. Останнім часом виробляють крохмаль з пшениці, кукурудзи, рису. На переробці кукурудзи на крохмаль у Дніпропетровській області спеціалізується Верхньодніпровський комбінат.

Виноробна промисловість як сировину використовує виноград, фрукти, ягоди. Первинне виробництво розміщене у районах виробництва сировини, а вторинне виробництво та розлив вина розміщені як у районах виробництва сировини, так і у місцях споживання. Найбільшими виробниками різних виноградних вин та коньяків є майже всі міста Криму, Одеської, Херсонської, Миколаївської та Закарпатської областей. У Донбасі, Придніпров'ї і деяких обласних центрах Лісостепової зони, де багато садів та ягідників, виробляються плодово-ягідні вина.

Залишається високою заборгованість заводів вторинного виробництва за отримані виноматеріали від торгових підприємств. Ці фінансові затримки призводять до економічного спаду на підприємствах первинного виробництва і ніякі механізми повернення коштів не спрацьовують.

Негативно впливає на конкурентоспроможність наших підприємств наводнення споживчого ринку неякісною та фальсифікованою виноробною продукцією. Необхідне вирішення цієї проблеми на державному рівні можливо шляхом прийняття Закону України, який би регламентував виробництво виноробної продукції від сировини до готової продукції.

Спиртове і лікеро-горілчане виробництво використовує відходи цукрової промисловості, сокового виробництва, зерно та картоплю. Виготовленням горілки і лікеро-горілчаних напоїв займається 260 підприємств, 19 з яких входить до переліку підприємств, які не підлягають приватизації.

Спиртові заводи є в усіх областях України, але найбільше їх у Вінницькій, Черкаській, Кіровоградській, Житомирській і Київській областях.

Внутрішня потреба в спирті становить близько 20 млн. дол. при загальній потужності заводів 68 млн. дол. Враховуючи те, що спиртова промисловість традиційно мала високий експортний потенціал і залишається однією з бюджето формуючих галузей, нагального вирішення потребує питання пошуку нових зовнішніх ринків збуту цієї продукції або часткового перепрофілювання підприємств на випуск паливного еталону. Посилення державного контролю за виробництвом лікеро-горілчаних виробів дало змогу минулого року збільшити випуск алкогольних напоїв майже на 13%. Протекціоністська політика щодо вітчизняного товаровиробника, яка здійснюється в Україні протягом останніх років, дала змогу відчутно скоротити імпорт горілчаних виробів і створила умови для нарощування випуску тих продуктів, які можна в достатніх обсягах виробляти в Україні.

Пивобезалкогольна промисловість — це майже 300 заводів, що виробляють пиво, плодово-ягідні напої, мінеральні води.

Важливим сировинним компонентом для виробництва пива є ячмінний солод. Щоб виробити 1 т солоду, потрібно 1,4 т ячменю. Пивоварні заводи максимально наближені до споживача.

Найбільші пивзаводи розміщені у Києві, Харкові, Донецьку, Чернігові, Миколаєві, Запоріжжі, Луганську.

Потужності з виробництва безалкогольних напоїв розміщені у Києві, Донецьку, Черкасах, Одесі, Полтаві, Харкові, Запоріжжі. Мінеральна вода розливається на заводах у Миргороді, Києві, Сваляві, Ужгороді, Одесі, Харкові, Саках, Чернігові, Запоріжжі, Чернівцях та ін.

Значні досягнення є і у виробництві безалкогольних напоїв.

Тютюнова промисловість України складається з 11 тютюнових фабрик, семи ферментаційних заводів, одного заводу ацетатних фільтратів. Центри тютюнової промисловості: Київ, Черкаси, Львів, Кременчук, Прилуки, Харків, Дніпропетровськ, Одеса, Камянець-Подільський, Феодосія.

Донецький економічний район

До складу Донецького економічного району входять Донецька і Луганська області. За розмірами території це найменший регіон в Україні, проте для нього характерна висока територіальна концентрація соціально-економічного потенціалу. У регіоні проживає 7,9 млн осіб, або 15,3 відсотка населення України. На території регіону розташовано 88 міст і 243 селища міського типу. Донецька і Луганська області — одні з найбільш розвинених в економічному відношенні областей України. Загальна вартість основних виробничих фондів двох головних галузей матеріального виробництва — промисловості та сільського господарства — становить понад 20 відсотків загальноукраїнської.

У харчовій промисловості провідними є м'ясна, молочна, олійно-жирова, кондитерська, борошномельно-круп'яна галузі. М'ясопродукти високої якості виготовляють: ОП «Делікатес» (м. Донецьк), АТЗТ «Луганськм'ясо» (м. Луганськ), ДП «Аграрник», АТВТ «Ковбасна фабрика» (м. Костянтинівка), АТЗТ «М'ясокомбінат» (м. Артемівськ), м'ясопереробне АТ (м. Краматорськ). Виділяється соляна промисловість: ВО «Артемсіль», «Словсіль».

Придніпровський економічний район

До складу Придніпровського економічного району входять: Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська області. Це п'ятий район України за площею, але за рівнем промислового розвитку він знаходиться на другому місці після Донецького і є одним з найбільших індустріальних районів України.

Харчова промисловість району за вартістю виробленої продукції посідає третє місце після машинобудування і металургії. На неї припадає 18% валової продукції промисловості Придніпров'я. Численні підприємства харчової промисловості працюють переважно на місцевій сировині. Найбільш розвинені борошномельно-круп'яна, олійна, цукрова, маслоробна, м'ясна, кондитерська галузі. Підприємства цієї галузі розташовані практично у всіх міських населених пунктах. Збудований найбільший у Європі Верхньодніпровський крохмале-патоковий комбінат, м'ясокомбінати у Токмаку, Бердянську, Пологах, м'ясокомбінат і рибний завод у Нікополі.

Східний економічний район

До Східного економічного району відносять Полтавську, Сумську, Харківську області. Східний соціально-економічний район належить до найбільш індустріально розвинене них районів України, характеризується вигідним економіко-географічним положенням, розташований на важливих шляхах сполучення з сусідньою Російською Федерацією.

Харчова промисловість району за обсягом виробництва займає друге місце після машинобудування. Вона переробляє місцеву сільськогосподарську сировину - зерно, цукрові буряки, насіння олійних культур, продукцію тваринництва. В районі діють підприємства цукрової, м'ясної, молочної, борошномельно-круп'яної, олійної, і жирової, спиртово-горілчаної, кондитерської та інших галузей харчової промисловості. Тут виробляється 10,3% найважливіших  продуктів харчування від загального обсягу їх виробництва в Україні.

Найбільше значення має цукрова промисловість, яка виробляє понад 18% цукру в Україні. На території Східного економічного району є 39 цукрових заводів.

Район випускає 16,3% вершкового масла в Україні. Маслоробна промисловість представлена значною кількістю підприємств, розміщених по всій території району, та молочноконсервними заводами у Харківській (Куп'янськ) і Полтавській (Кобеляки) областях. У районі працює мережа консервних заводів. В Харкові освоїли випуск відмінної якості пива «Рогань», яке досить успішно конкурує з київським «Оболонь» і впевнено завоювало ринок не тільки Харківщини та України в цілому, але й країн ближнього зарубіжжя.

Центральний економічний район

До складу Центрального економічного району входять Київська, Черкаська області та м. Київ. У районі розвинуті майже всі галузі харчової промисловості. Вони переважно переробляють місцеву сільськогосподарську сировину. Виділяється цукрова промисловість, особливо в Черкаській області, де працює 24 цукрових заводи. Є численні підприємства молочної, маслосироробної та м'ясної промисловості. Розвиваються борошномельно-круп'яна, ефіроолійна, спиртова, кондитерська та інші галузі.

На Черкащині працюють 24 заводи з виготовлення цукру-піску й один рафінадний завод (Верхняцький, Цибулівський, Шполянський, Черкаський, Городищенський, Жашківський, Кам'янський та ін.)..

М'ясна промисловість має високий рівень концентрації виробництва. Більшість м'ясної продукції виробляється на м'ясокомбінатах Києва, та в Черкасах.

Підприємства молочної промисловості є в кожному адміністративному районі, всього їх близько 50. Вони виробляють кефір, молоко, сир, сметану, сухе молоко, молочні консерви та ін. За обсягом виробництва вершкового масла (24,9 тис. т) район займає провідне місце в Україні. Серед найбільших підприємств галузі не тільки району, а й країни слід виділити молочноконсервні комбінати в Бахмачі та Овручі.

Подільський економічний район

До Подільського економічного району входять Вінницька, Тернопільська і Хмельницька області. Галузева структура її включає цукрову, молокопереробну, м'ясну, консервну, кондитерську, спиртово-горілчану та інші галузі. В районі діють 64 цукрових заводи, найбільші серед яких: Гайсинський, Кирсанівський, Бершадський, Погребищенський (Вінницька область).

Відходи цукроваріння використовують 23 заводи спиртово-горілчаної промисловості. Спиртові заводи виробляють спирт, етиловий спирт, сухий лід, тверду вуглекислоту, етанол, мелясовий і картопляний спирт, горілку. Через труднощі зі збутом спиртової продукції нині вони переходять на виробництво таких товарів народного споживання, як крохмальне борошно, картопляний крохмаль, фруктові та овочеві консерви в бляшаних і скляних банках.

Найважливіші види вироблюваних у районі харчових продуктів - борошно, м'ясо, масло, жирні сири, хліб і хлібобулочні вироби, продукти з незбираного молока. Обсяг їх виробництва, крім хліба і хлібобулочних виробів, значно перевищує середньо республіканський показник, особливо це стосується виробництва м'яса, масла та сирів жирних.

М'ясна промисловість представлена Вінницьким, Тростянецьким, Гайсинським, Тульчинським (Вінницька область), Шепетівським (Хмельницька область), Тернопільським м'ясокомбінатами, а також птахокомбінатами в Барі, Козятині (Вінницька область). Деякі м'ясокомбінати виробляють також яєчний порошок, яєчний сушений жовток і білок, яєчний рідкий жовток для виробничих цілей, олію, гідрогенізовані жири, мило, гематоген, шлунковий сік, білкові кровозамінники, займаються загальною торгівлею.

В економічному районі діють 10 підприємств з виробництва сухого знежиреного молока, 7 з яких є у Вінницькій області.

Потужні консервні заводи й комбінати є у Вінниці, Могилеві-По-дільському, Барі, Гайсині, Тульчині (Вінницька область). Вони виготовляють консерви фруктові та овочеві у бляшаних та скляних банках.

Олійна промисловість району представлена 21 підприємством з виробництва олії, які розташовані переважно в містечках і селах Вінницької області. Найбільшим у виробництві олії й жирів є Вінницький олійно-жировий комбінат. На ньому переробляють місцеве та привізне насіння соняшнику.

Карпатський економічний район

До Карпатського економічного району входять Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська та Чернівецька області.

Харчова промисловість - одна з провідних у районі, орієнтується переважно на переробку місцевої сировини.