Мінімальна заробітна плата в соціально-трудових відносинах

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І  НАУКИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА

 

 

 

Есе на тему:

“ Мінімальна заробітна плата

в соціально-трудових відносинах ”

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ 2013 

ВСТУП

Мінімальна заробітна плата  є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання.

Мінімальна заробітна плата слугує:

1. Гарантованим законом мінімумом при оплаті праці (згідно ст.3 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР, а також ст.ст.95, 2527 Кодексу законів про працю), та базою розрахунку зарплати тарифним методом;
2. Базовим показником для розрахунку податкової соціальної пільги (згідно ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV);
3. Для порівняння і визначення потреби в проведенні індексації заробітної плати (згідно пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 р. № 1078);
4. Показником для визначення мінімального розміру статутного капіталу, наприклад – у розмірі 1250 мінімальних з– для публічного товариства – 1250 мінімальних заробітних плат, а для ТОВ – одна мінімальна заробітна плата в розмірі, що визначається на момент створення товариства та ін.

Зважаючи на таку важливу роль, яку відіграє МЗП в житті суспільства, наголошую на актуальності цього питання.

Предметом дослідження є мінімальна заробітна плата в Україні.

В ході роботи було використано інформацію законодавчих та нормативних актів, навчальні посібники, а також публікації в газетах та журналах. 

Мінімальна заробітна  плата в соціально-трудових відносинах

Відповідно до Закону України «Про оплату праці» Мінімальна заробітна плата (МЗП) – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт).

Але на мою думку, за таким простим  визначенням ховається справжня роль даного поняття. Мінімальна заробітна  плата це не лише державна соціальна  гарантія, а й інтегрований показник розвитку суспільства та його економічної  сили.

У світовій практиці прийняті 22 червня 1970 р конвенція 131 МОП і рекомендація 135, вони формулюють шість критеріїв, що відносяться до визначення мінімальної заробітної плати, до них відносяться:

• потреби працівників і їх сімей;
• загальний рівень зарплат у країні;
• вартість життя та її коливання;
• виплати і допомоги із соціального забезпечення;
• рівень життя інших соціальних груп (у порівнянні);
• чинники економічного характеру, включаючи потреби економічного розвитку, продуктивність праці і перевагу від досягнення і підтримки високого рівня зайнятості.

Конвенція визначає порядок і умови  встановлення мінімальної заробітної плати: це можуть бути закон або рішення  компетентних органів, що передбачають положення про консультації з  іншими органами або врахування рекомендацій, зроблених цими органами, комісіями  із заробітної плати або радами із заробітної плати, вирішеннями судів  по трудових спорах або рішеннями, що надають законну силу колективним  договорам.

Якщо звернутися до аналізу економіко-правового досвіду Європи в галузі оплати праці, взагалі та встановлення порядку виплати та визначення розміру мінімальної заробітної плати зокрема, то можна виділити п’ять моделей систем.

У першій моделі мінімальна заробітна плата може встановлюватися Урядом (іноді – після узгодження з підприємцями і профспілками), як у Франції, Іспанії, Люксембурзі, Нідерландах і Португалії.

У другій моделі мінімальна заробітна плата встановлюється в рамках національних колективних переговорів, як у Бельгії, Данії і Греції.

Третій тип, використовуваний у Німеччині, Австрії, Італії, і деякою мірою – в Швейцарії, полягає в установленні різних розмірів мінімальної зарплати в колективних угодах по різних секторах економіки (які зазвичай розповсюджуються і на підприємців, що не брали участі в переговорах).

У країнах Північної Європи (Фінляндія, Норвегія або Швеція), що відносяться  до четвертого типу, колективні угоди можуть охоплювати всіх працівників і містять положення, що встановлюють мінімальну заробітну плату без формального розповсюдження на підприємців, що не підписали колективну угоду.

І, нарешті,п’ятий тип, в Ірландії та Англії до 1993 р. мінімальна заробітна плата встановлювалася лише в деяких секторах економіки з низькими зарплатами.

Також існують відмінності в  кількості встановлених мінімальних  окладів: у більшості країн передбачені  відмінності залежно від віку, в деяких передбачені відмінності  залежно від регіону, професії, сфери  діяльності, стажу роботи на підприємстві, величини фірми та іноді навіть від  сімейного стану і кількості  утриманців. В Україні розмір МЗП затверджує Верховна Рада. Розмір визначається на основі співвідношення з прожитковим мінімумом. Тому для її визначення також вважлива методологія встановлення прожиткового мінімуму.

На сьогодні це питання для України  є досить складним, і потребує реформування. На мою думку прожитковий мінімум, що орієнтується на мінімально допустимі  розміри споживання найбільш важливих людини матеріальних благ та послуг, не забезпечує нормального відтворення  робочої сили, оскільки не враховує повного набору товарів та послуг, що необхідні для задоволення  першочергових матеріальних та культурних потреб. Це може бут викликане тим, що досі немає достатньо об'єктивного і універсального способу визначення, які потреби повинні бути враховані в споживчому "кошику" найманого працівника. Адже проблеми виникають навіть при розрахунку необхідних продуктів харчування.

Оцінки експертів щодо визначення нормально достатніх потреб у  продуктах харчування коливаються  залежно від регіонів, фізичних характеристик  людей, їхньої праці і навколишнього  середовища.

Навіть в минулому році були різні погляди на визначення розміру прожиткового мінімуму.

Також була представлена методика визначення прожиткового мінімуму від профспілок, яка полягає у наступному. Фактичний  розмір прожиткового мінімуму з вересня  по грудень 2012 року помножений на податок з доходів фізичних осіб та на коефіцієнт сімейної складової 30%, тобто у розмірі 1176грн. Також профспілки пропонували встановити розмір мінімальної заробітної плати вище за розмір прожиткового мінімуму на рівні 1662 грн.

Перед погодженням розміру прожиткового мінімуму в ході консультацій між Мінпраці та СПО роботодавців було досягнуто наступних домовленостей. Враховуючи нинішню економічну ситуацію, для фінансування яких відсутні не інфляційні джерела фінансування, пропонується прожитковий мінімум на 2013 рік визначити, входячи із прожиткового мінімуму грудня 2012 року, збільшеного на індекс інфляції 2013 року. Таким чином, встановлено наступні розміри прожиткового мінімуму:

Соціальні і демографічні групи населення	Розмір прожиткового мінімуму
	01.01.2013 – 30.11.2013	01.12.2013 – 31.12.2013
Діти віком  до 6 років	972 грн.	1032 грн.
Діти віком  від 6 до 18 років	1210 грн.	1286 грн.
Працездатні особи	1147 грн.	1218 грн.
Особи, які втратили працездатність	894 грн.	949 грн.
Загальний показник	1108 грн.	1176 грн.

Розмір МЗП в 2013р. встановлено на рівні прожиткового мінімуму.

Для України це є позитивною тенденцією.

Узагальненні значення за 15 років наведені на графіку.

З графіку ми бачимо, що є позитивна тенденція збільшення мінімальної заробітної плати. Але якщо врахувати, що відповідно до вимог Європейської соціальної хартії, мінімальна заробітна плата має складати більше 2,5 розмірів прожиткового мінімуму, то розуміємо, що ситуацій не найкраща. Також, для порівняння реальних цифр зазначу, що навіть в 2010 році рівень мінімальної заробітної плати у країнах ЄС становив: у Румунії 142 євро, в Литві - 232 євро, у Латвії - 254 євро (180 латів). Найвищою серед країн Балтії МЗП була в Естонії - 278 євро. Серед нових країн Євросоюзу високими були мінімальні зарплати на Мальті та у Словенії: 655 і 597 євро відповідно. У масштабах всього союзу найбільшими мінімальними заробітними платами можуть похвалитися Люксембург (1683 євро), Ірландія (1462 євро) і Нідерланди (1408 євро). Для порівняння: мінімальна зарплата в США складає 872 євро.

Наголошуючи ще раз на важливості мінімальної заробітної плати, зазначу, що вона лежить в основі розрахунку реальної заробітної плати. Адже більшість використовує тарифний метод оплати праці. Таким чином, розробка оптимального розміру МЗП дозволить вплинути на оплату праці в цілому. 

Висновок

Таким чином, можна зробити висновок, що мінімальна заробітна плата покликана виконувати важливі функції в суспільстві – зменшувати бідність в країні, виконувати відтворювальну функцію для робітників, а не так званого «виживання», слугувати захистом і гарантією для працівників.

Як на мене, то на сьогодні в Україні  дані функції не виконується на належному  рівні. Принцип забезпечення рівня  прожиткового мінімуму перешкоджає  цьому. Потрібно в основу визначення розміру мінімальної заробітної плати покласти соціальний стандарт нормального відтворення робітника. Мінімальна заробітна плата повинна  перевищувати прожитковий мінімум, щонайменш з коефіцієнтом 1,2-1,5 з  метою охоплення об’єму ресурсів, необхідних для відтворення робітника  та його родини. Також не потрібно обмежуватися у визначенні МЗП лише порівнянням  із прожитковим мінімумом. За основу розрахунку можна взяти кореляційну  модель, в якій мають бути досліджені відповідні статистичні критерії –  фактори, що істотно впливають на рівень МЗП (бюджет прожиткового мінімуму, обсяг і темпи зростання душового ВВП, розподіл доходів серед економічно активного населення, індекс зростання  споживчих цін, зайнятість населення  тощо).

З урахуванням названих критеріїв  досягається своєрідний компроміс  між соціальними потребами населення  і можливостями суспільства, зв’язок  рівня МЗП від рівня продуктивності праці. Але також варто зазначити, що реформування у сфері визначення мінімальної заробітної плати має  бути обережним і проаналізованим, щоб уникнути негативних факторів від її зростання (підвищення мінімальної заробітної плати як засіб підвищення попиту може мати інфляційні макроекономічні наслідки).

Також, як я вже зазначав, МЗП – це показник розвитку суспільства, тому для ефективного реформування даного питання необхідні відповідні зміни в економічній сфері в цілому.