Міжнародний банк реконструкцій та розвитку

Пізніше країни-члени визначили для МВФ і додаткові функції та обов’язки в залежності від вимог часу та обставин. Зараз МВФ має такі функції:

• здійснення нагляду за узгодженою системою впорядкованого обміну національних валют;
• надання кредитів своїм членам на реорганізацію економіки для встановлення більш ефективного співробітництва;
• надання додаткових послуг країнам-членам (підвищення кваліфікації персоналу, технічна допомога в спеціалізованих сферах, інформаційне забезпечення).

Організаційна структура та основні підрозділи організації.

Вищим керівним органом МВФ є Рада керуючих, що складається з представників всіх країн-членів (як правило, відповідального за проведення валютної політики міністра чи голови центрального банку з заступником). Керуючі зустрічаються раз на рік на сесіях. За винятком обов’язкових повноважень, таких як прийом нових членів, перегляд квот, зміна валютних паритетів та н.., Рада може делегувати свої зобов’язання Директорату. При Раді працюють два комітети: Тимчасовий комітет і Комітет з розвитку. Тимчасовий комітет консультує Раду з управлінських питань поточного контролю за світовою валютною системою і її пристосуванням до мінливих умов. Комітет розвитку консультує щодо особливостей потреб найбідніших країн.

Виконавчий комітет відповідає за поточні справи МВФ. 7 з 24 виконавчих директорів призначаються країнами з найбільшими квотами (Німеччина, Великобританія, Китай, Саудівська Аравія, США, Франція і Японія), інші 17 обираються Радою керуючих з урахуванням принципу регіонального представництва. Засідання Виконавчої ради проходять 2-3 рази на тиждень під головуванням директора-розпорядника, якого обирає Виконавча рада. Якщо президентом Світового банку є американець, то директор-розпорядник МВФ за традицією – європеєць.

Персонал МВФ налічує майже 2000 чоловік з більш ніж 100 країн світу. Основна частина його працює в штаб-квартирі у Вашингтоні, незначна частина службовців задіяна у відділеннях в Парижі, Женеві та Нью-Йорку, або є тимчасовими представниками МВФ у країнах-членах.

Порядок вступу до МВФ і зобов’язання країн-членів.

Статут МВФ не передбачає особливих умов для вступу в організацію. Членство в ній відкрито для будь-якої держави, яка здатна і готова виконувати певні обов’язки. Вступаючи в МВФ, країна зобов’язується:

• постійно інформувати інші країни про заходи щодо визначення вартості своїх грошей стосовно грошей інших держав;
• відмовитися від обмежень на обмін національних грошей на інші валюти;
• дотримуватися такої економічної політики, яка призведе до зростання як власного національного багатства, так і багатства всього співтовариства в цілому.

Країна, яка вступає в МВФ, вносить певну суму грошей (внесок по передоплаті), свого роду членський внесок. Така сума грошей називається квотою. Квоти мають такі функції:

• створюють об’єднаний грошовий запас, яким МВФ користується для надання позик своїм членам;
• за їх допомогою визначається сума, яку країна, яка зробила квоту, може запозичувати або отримати в МВФ при періодичному розподілі спеціальних активів, відомих як СДР (Special Drawing Rights, SDR). Чим більше внесок, тим більший кредит при необхідності може отримати країна;
• визначають «вагу» голосу кожного члена Фонду.

МВФ організований за прикладом акціонерного товариства, а тому можливість кожного члена впливати на діяльність Фонду обмежується його розміром частки в капіталі. Так, кожна країна-член має 250 «базових» голосів (в незалежності від розміру внеску в капітал Фонду) та додатково по 1 голосу за кожні 100 000 одиниць СДР його частини в цьому капіталі. При голосуванні з деяких питань кредитори можуть отримати по 1 голосу на кожні $ 400 000 позик, наданих ними до дня голосування, за рахунок відповідного зменшення кількості голосів країн-боржників.

Розмір квот визначається при вступі країни в МВФ, а потім переглядається кожні п’ять років. Розрахунок проводиться за допомогою різних формул, які відрізняються елементами та їх значимістю. Зараз використовуються такі формули:

• скорочена Бреттон-Вудська:

Q = (0,01 Y + 0,025 R + 0,05 P + 0,2276 VC) (1 + C / Y);

• змінена за схемою ІІІ:

Q = (0,0065 Y + 0,02051 R + 0,078 P + 0,4052 VC) (1 + C / Y);

• змінена за схемою IV:

Q = (0,0045 Y + 0,03896768 R + 0,07 P + 0,76976 VC) (1 + C / Y);

• змінена за схемою М4:

Q = 0,005 Y + 0,042280464 R + 0,044 (P + C) + 0,8352 VC;

• змінена за схемою М7:

Q = 0,0045 Y + 0,05218008 R + 0,039 (P + C) + 1,0432 VC;

де Q – квота, Y – ВНП, R – середньомісячний рівень резервів, P – середня щорічна сума поточних платежів, VC – змінюваність поточних надходжень, яка визначається як одне стандартне відхилення від п’ятирічного змінюваного середнього значення.

Ці формули використовувалися при перегляді квот у 1990 році. Для визначення початкового розміру квоти так само робляться розрахунки за допомого всіх формул. Потім співробітники Фонду порівнюють отримані результати з відповідними показниками країн зі схожими показниками економічного розвитку та рекомендують розмір квоти. Розраховані квоти можуть бути основою для обговорення та внесення змін з урахуванням всіх аспектів і функцій квот і МВФ.

Зараз, коли членами МВФ є більшість держав світу, дуже сильно різняться розміри часток і кількості голосів кожної країни. Так, урахуванням квоти в капіталі МВФ на частку країн «великої сімки» припадає 45% голосів, у тому числі на США – 18%.

Після затвердження Радою країна підписує статті угоди і стає членом МВФ. Однак жодна країна не має права використання механізмів Фонду до повної сплати свого внеску. Крім того, квота країни-члена не може бути збільшена, поки країна не домовиться на таке збільшення і виплатить повну суму внеску.

Висновки

Підводячи підсумки нашого дослідження, ми можемо впевнено сказати, що МВФ та МБРР дійсно відіграють надзвичайно важливу роль на міжнародній економічній арені. Історія їх створення свідчить про те, що з найперших днів вони підтримували і підтримують тісні зв’язки, які оформилися у спільні структурні підрозділи, як, наприклад, Комітет з розвитку МВФ/МБРР, сумісні консультації, допомогу слаборозвинутим країнам та країнам з перехідною економікою.

Організації здійснюють спостереження й контроль за дотриманням країнами-членами Уставу, що фіксує основні структурні принципи світової валютної системи.

Основні функції МВФ полягають в розробці ефективних реформ міжнародної валютної-фінансової системи, наданні послуг інформаційного та консультативного характеру, а також наданні допомоги в стабілізації платіжних балансів держав. За час свого існування МВФ перетворився в справді універсальну організацію, домігся широкого визнання в якості головного наднаціонального органа регулювання міжнародних валютно-кредитних відносин, авторитетного центра міжнародного кредитування, координатора міждержавних кредитних потоків і гаранта платоспроможності країн-позичальниць.

МБРР – структурна частина групи Світового банку. Здійснює довгострокове кредитування проектів виключно економічного характеру. Стати членом МБРР можна лише за умови попереднього вступу до МВФ. МБРР, в свою чергу, продовжує діяльність, як найперша і найважливіша складова Групи Світового банку, надає кредити державам, які їх потребують для зміцнення своєї економічної інфраструктури. МБРР є впливовою організацією, яка здатна, надаючи кредити, і надаючи рекомендації, впливати, навіть, на внутрішню політику країн-членів.

Список використаних джерел

1. Буглай, В. В. Міжнародні економічні відносини країн, що розвиваються / В. В. Буглай, Н. Н. Ливенцев. – М.: Наука, 1990. – 260 с.
2. Гроші та кредит: підручник / М. І. Савчук, А. М. Мороз, М. Ф. Пуховкіна та ін. – К.: Либідь, 1992. – 265 с.
3. Кругман, П. Р. Міжнародна економіка. Теорія і політика / П. Р. Кругман. – М.: ЮНИТИ, 1997. – 300 с.
4. Міжнародні валютно-кредитні і фінансові відносини. – 3-е вид., перероб. і допов. // під ред. Л. Н. Красавиной. – М.: Фінанси і статистика, 2005. – 576 с.
5. Міжнародний банк реконструкцій та розвитку [Електронний ресурс]: Вільна енциклопедія. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Міжнародний_банк_реконструкції_та_розвитку.
6. Міжнародний валютний фонд [Електронний ресурс]: Урядовий портал. – Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article%3FshowHidden=1&art_id=24320 7611&cat_id=223260277&ctime=1260874401277.
7. Міжнародний валютний фонд [Електронний ресурс]: Вільна енциклопедія. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Міжнародний_ валютний_фонд.
8. Міжнародний валютний фонд і Світовий банк: дві великі різниці [Електронний ресурс]: Український незалежний центр політичних досліджень. – Режим доступу: http://www.ucipr.kiev.ua/modules.php?op=modload&name=News&file=article&sid=787.