Мiжнароднi фiнансовi органiзацii та iх роль

Курсовая работа, 16 Мая 2012, автор: пользователь скрыл имя

Описание работы


Міжнародні організації є дієвим регулятором міжнародних відносин, зокрема, в економічній сфері. Їх значення як інституційних одиниць міжнародної економіки дедалі зростає. Сьогодні практично всі держави світу - від найпотужніших до невеликих і таких, економічний рівень яких ще невисокий, - сполучаються у світовій мережі міжнародних організацій.
Актуальність вивчення питання, визначеного темою курсової роботи, визначається також сучасною практичною діяльністю України в міжнародних організаціях i перспективами її залучення до широкого кола співтовариств. Україна сьогодні є членом багатьох міждержавних організацій. Свої взаємовідносини з міжнародними фінансовими організаціями наша країна прагне будувати, в першу чергу, на принципах дотримання національних інтересів. Співробітництво з такими фінансовими організаціями, як Міжнародний валютний фонд (МВФ), Світовий Банк (СБ), Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), Чорноморський банк торгівлі і розвитку (ЧБТР) має для нашої країни першочергове значення, оскільки від їх позицій багато в чому залежать сучасний стан і перспективи розвитку української економіки.

Содержание работы


ВСТУП 2
РОЗДІЛ 1. МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ 4
1.1 ТИПОЛОГІЯ МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ 4
1.2 ОСНОВНІ ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ Й РОЗВИТКУ СИСТЕМИ МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ 6
РОЗДІЛ 2. ВСЕСВІТНІ МІЖНАРОДНІ ФІНАНСОВІ ОРГАНІЗАЦІЇ 9
2.1 ГРУПА СВІТОВОГО БАНКУ 9
2.2 МІЖНАРОДНИЙ ВАЛЮТНИЙ ФОНД (МВФ) 11
2.3 БАНК МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ (БМР) 16
РОЗДІЛ 3. МІЖНАРОДНІ РЕГІОНАЛЬНІ БАНКИ ТА ФОНДИ РОЗВИТКУ 19
3.1 НЕОБХІДНІСТЬ СТВОРЕННЯ РЕГІОНАЛЬНИХ БАНКІВ. ЇХ ЗАГАЛЬНІ РИСИ 19
3.2. СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ СПІВРОБІТНИЦТВА УКРАЇНИ З ЄБРР 21
3.3 ЧОРНОМОРСЬКИЙ БАНК ТОРГІВЛІ І РОЗВИТКУ (ЧБТР) 29
ВИСНОВКИ 31
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 35

Файлы: 1 файл

Мiжнароднi фiнансовi органiзацii та iх роль.doc

— 185.00 Кб (Скачать файл)

муніципальний кредит по енергозбереженню (до 60 млн) - реабілітація тепломереж у 5-8 містах України. Проект потребуватиме узгодження із Урядом стратегії та пріоритетів реабілітації систем муніципальних тепломереж.

Проекти на суму більше ніж 480 млн. євро знаходяться на попередньому розгляді у фахівців Банку.

Також потрібно визначити, що муніципальні проекти, наведені вище, потребуватимуть надання у 2003 р. суверенних гарантій на суму більш ніж 140 млн. доларів.

Динаміка портфелю у 2000-2002 роках

Портфель проектів ЄБРР в Україні відрізняється достатньою диверсифікованістю. У структурі домінували агропромисловий комплекс (28%), банківсько-фінансова система (включно з підтримкою малого і середнього бізнесу) (19%), енергетика (16%), транспортна інфраструктура (14%), промисловість (7%), телекомунікації (3%), енергозбереження (2%), муніципальне господарство (2%), інше (7%) [18].

ЄБРР вважає, що український Уряд робить все можливе з метою визначення активів, які будуть передані Донбасенерго, але у керівництва Банку залишається певна занепокоєність щодо невирішеності цього питання.

Проект переробки твердих відходів у Харкові. Проект на суму 23 млн. євро під суверену гарантію, який було затверджено Радою Директорів ЄБРР 10 липня 2001 року, і який мав на меті створення в Україні нової системи утилізації твердих відходів, включно із створенням першого в Україні сміттєсховища у відповідності до стандартів Євросоюзу.

Після затвердження проекту виявилось, що він фактично, не має підтримки місцевої влади, яка не зацікавлена у реалізації проекту у існуючому форматі. З точки зору Банку, подальша реалізація проекту є малоймовірною.

Приклади успішного співробітництва.

Фінансування малого та середнього бізнесу. Проведення конкурсу на найкращій проект малого та середнього бізнесу, результати було оголошено у березні 2002 року.

Технічна допомога. У 2001 році Україна посіла друге місце (після Росії) за розміром наданої технічної допомоги - 21 проект на суму 10 млн. євро. По сумарному показнику Україна також знаходиться на другому місці, отримавши за 10 років існування ЄБРР технічної допомоги на суму більше 43 млн. євро [18].

Участь у робочих групах. На сьогоднішній день успішно функціонують Робочі групи, створені за ініціативою та активною участю ЄБРР, такі як: Робоча група з питань реформи та приватизації енергетичного сектора, Робоча група з питань енергозбереження, робочі групи по розробці законодавства у галузі іпотечного фінансування, фінансування під складські розписки. Належну підтримку з боку ЄБРР також отримала ініціатива, висунута українською стороною, щодо створення Робочої групи з питань муніципального фінансування. Очікується, що результатом діяльності групи має стати створення в Україні всіх умов - законодавчих, адміністративних та інфраструктурних - для переходу до якісно нового рівня кредитних відносин між органами місцевого самоврядування та міжнародними кредиторами.

Проблемні питання співробітництва України з ЄБРР.

Стан інвестиційного середовища

У ході ухвалення на початку вересня 2002 року нової стратегії ЄБРР в Україні керівництво та акціонери Банку зазначили, що на сьогоднішній день обсяги іноземних інвестицій в Україні є надзвичайно низькими. Тому, як було проголошено, рівень майбутніх інвестицій Банку безпосередньо залежатиме від того, якою мірою наша держава зможе покращити інвестиційне середовище за рахунок реальних зрушень у напрямку послідовного поліпшення режиму оподаткування, належного управління регулятивними процесами та створення дійсно незалежної судової системи. Також на сьогоднішній день залишається проблема корупції, зокрема, після доповіді організації "Трансперенсі Інтернешнл" та проблема невідповідності українських компаній світовим стандартам корпоративного управління та фінансової прозорості [18].

Ефективність активів ЄБРР в Україні

Викликає занепокоєння той факт, що при загальному, досить динамічному зростанні зобов'язань ЄБРР по проектах в Україні, частка у портфелі так званих "працюючих активів" (тобто вибраних і реально розміщених у проектах) (менше 40%) є нижчою, ніж середній показник по країнам операцій Банку (57%).

Банк визначив основні причини цього явища, які притаманні, насамперед, для проектів у державному секторі, а саме [18]:

а) затримки із виконанням українською стороною проектних умов, особливо, що стосується контрагентних фінансових зобов'язань (Старобешівська ТЕС);

б) затримки із ратифікацією проектів Верховною Радою;

в) адміністративні зміни, що приводили до зміни позичальника, обсягу, інших параметрів проектів;

с) помилки у підготовці деяких проектів, особливо що стосувалося вибору іноземних спонсорів тощо.

Очевидно, що успішна співпраця з ЄБРР залежить від прискорення темпів зростання "працюючих активів" Банку, що залежатиме від усунення вищезазначених причин.

Повернення ПДВ.

Ще одним проблемним питання співробітництва України з ЄБРР, що ускладнює виконання деяких проектів Банку є несвоєчасне повернення цим та іншим підприємствам податку на добавлену вартість. Це питання ставилось інвесторами та керівництвом ЄБРР при багатьох нагодах, зокрема, на засіданні Дорадчої ради по іноземних інвестиціях при Президентові України, в ході роботи над новою Стратегією ЄБРР в Україні.

 

3.3 Чорноморський банк торгівлі і розвитку (ЧБТР)

Створення Чорноморський банк торгівлі та розвитку - ЧБТР (Black Sea Trade and Development Bank - BSTDB) був заснований в 1998 році на підставі відповідної Угоди між країнами-членами ОЧЕС, підписаної в м. Тбілісі 30 червня 1994 року.

Співзасновниками банку стали 11 країн: Албанія, Вірменія, Азербайджан, Болгарія, Грузія, Греція, Молдова, Румунія, Російська Федерація, Туреччина та Україна. Найбільшими акціонерами Банку є Греція, Росія і Туреччина, частка яких у статутному капіталі складає по 16,5%, а також Болгарія, Румунія та Україна (по 13,5%). Частка інших країн становить по 2%. Початковий статутний капітал Банку, який складав 1,2 млрд. дол. США, планується збільшити на 300 млн. дол. США і довести його до 1,5 млрд. дол. США [16; 18].

Наприкінці 1997 року Україна здійснила усі внутрішньодержавні процедури, необхідні для вступу до ЧБТР, та перерахувала свій внесок до початкового статутного капіталу Банку у розмірі 18,15 млн. дол. США.

Основні цілі ЧБТР:

згідно з установчими документами, ця потужна міжнародна фінансова установа покликана, перш за все, забезпечити фінансову підтримку пріоритетних проектів у Чорноморському регіоні, насамперед у транспортній, телекомунікаційній, енергетичній галузях, а також у сфері захисту Чорного моря і довкілля, розвитку підприємницьких зв'язків між країнами-членами ОЧЕС [16; 3, с.396] тощо.

Формально Банк розпочав свою роботу з 1 червня 1999 р., хоча урочиста церемонія його відкриття відбулася 21 червня 1999 р. в м. Салоніки (Греція), де сьогодні знаходиться Центральний офіс ЧБТР.

Керівними органами банку є Рада керуючих та Рада директорів.

Рада керуючих (по 1 представнику від кожної країни) на своїх засіданнях визначає головні напрямки діяльності Банку, призначає президента Банку та розглядає і затверджує основні результати фінансової діяльності цієї установи. На сьогодні Президентом ЧБТР є Мустафа Гюртін (Туреччина).

Рада директорів, до якої також входять по 1 представнику від кожної країни, здійснює нагляд над проведенням Банком операцій у відповідності зі Статутом Банку.

Першим представником у Раді керуючих ЧБТР від України був тогочасний Голова правління Національного банку України В.А. Ющенко, який очолював її протягом 1998 та 1999 років.

Діяльність ЧБТР

ЧБТР здійснює свою діяльність на основі загальноприйнятої практики великих міжнародних банківських інституцій, зокрема стосовно фінансування проектів та надання кредитів. Так, станом на початок 2002 року Банком було розглянуто понад 200 різноманітних проектів на загальну суму понад 150 млн. дол. США [18]. Якщо взяти до уваги той факт, що Банк почав здійснювати фінансування проектів з грудня 1999 року, то за такий короткий термін використано значні кошти.

Довідково: ще 40 млн. дол. США для фінансування цього проекту виділив ЄБРР. Загальна вартість першої черги реконструкції складає 78 млн. дол. США. Друга черга реконструкції газопроводу дозволить збільшити його пропускну здатність ще на 17 млрд. куб. м газу на рік.6 млн. дол. США для реалізації цього проекту знову планується отримати у вигляді кредиту ЧБТР. ЄБРР вже виділив з цією метою кредит у розмірі 51 млн. дол. США.

10 серпня 2000 року між ЧБТР та Avin International S. A. (Греція) було підписано угоду про надання позички на суму 10 млн. дол. США з метою побудови судна для перевезення нафти та нафтопродуктів. Замовником виступає зазначена компанія Avin International S. A. (входить до складу Vardinoyannis Group - однієї з найкрупніших грецьких корпорацій, сфера інтересів якої простягається від видобутку й переробки нафти та перевезення вантажів до банківської діяльності, операцій з нерухомістю, засобів масової інформації, готельного бізнесу та спорту).

Висновки

На початку XXI сторіччя кількість міжнародних організацій вже вимірюється тисячами. Вони дуже різноманітні за складом учасників, цілями, функціями, місцем в інституційному середовищі міжнародного бізнесу та впливом на міжнародні відносини.

Приблизно в середині ХІХ ст. почалося формування цілісної системи міжнародних організацій, яка відтоді й до нашого часу пройшла певні етапи становлення й розвитку.

Розмаїття організацій утруднює їх класифікацію і виокремлення типів організацій за якоюсь однією схемою. Типологія міжнародних організацій відображає такі аспекти, за якими аналізується суть і діяльність організацій. Тобто, існують певні критерії визначення типу організації, основними для розгляду з яких є членство суб'єктів міжнародних відносин і юридичний статус організації; географічне поширення; функціональна спрямованість; характер діяльності. Велика частка в системі міжнародних організацій належить економічним організаціям, серед яких значиме місце посідають спеціалізовані (валютно-кредитне регулювання, фінансова підтримка країн, що розвиваються, та країн з перехідною економікою). Попри звуження кола проблем, що вирішують такі організації, окремі з них відіграють суттєву роль в міжнародній економіці (напр., Світовий банк, МВФ).

Всі ті організації, діяльність яких вивчалась і була стисло викладена в курсовій роботі, здебільшого мають різні структуру, функції, види діяльності і механізми її здійснення, але всіх їх поєднує одна мета (для окремих організацій вона - головна) - допомога найбіднішим країнам і країнам, що розвиваються, спрямована на їх стабільне економічне зростання. Окремі організації значну увагу приділяють також соціальному зростанню країн-членів (напр., Ісламський банк розвитку, Африканський банк розвитку тощо), вирішенню екологічних проблем (так, наприклад, в діяльності ЄБРР - це одна з найважливіших цілей).

Допомога фінансовими організаціями може надаватися у вигляді:

кредитів та позичок;

фінансування розвитку інфраструктури, певних галузей економіки і проектів,

в тому числі проектів, які не одержали б коштів з інших джерел (напр., МФК фінансує розвиток освіти, охорони здоров'я, транспорту тощо);

сприяння збільшенню притоку інвестицій через надання гарантій, включно страхування, по некомерційним ризикам (БАГІ) та через створення умов для примирення й урегулювання спорів між урядами й іноземними інвесторами (МЦУІС);

консультацій з інвестиційних та інших питань;

технічної допомоги (в тому числі запровадження нових технологій, використання діяльності висококваліфікованих спеціалістів тощо).

Кредити та позики можуть бути надані у повному обсязі або частками (траншами) Так, наприклад проводять фінансування МВФ, МБРР.

Кредити країнам, що розвиваються, як правило, надаються на пільгових умовах, які являють собою і подовжений строк кредитування (від 5 до 20 років) з пільговим періодом (від 5 до 10 років), і невисока ставка кредиту. Найбіднішим країнам здебільшого надаються безвідсоткові кредити.

Допомога надається всім країнам-членам організації, але вони повинні виконувати певні умови договору, укладеному з цією організацією. В разі, коли країни-позичальники не виконують свої зобов’язання, допомога може бути призупинена або взагалі зупинена. Так, наприклад, якщо країна не виконує рекомендацій МВФ або використовує кредит на цілі, не передбачені кредитною угодою, Фонд може скоротити або припинити кредитування країни.

Величина фінансової допомоги, на яку може розраховувати країна-позичальник, може залежати від її квоти (яка, наприклад, в МВФ визначається у SDR - спеціальних правах запозичення), тобто, загалом кажучи, від частки участі даної країни у формуванні статутного капіталу певної міжнародної фінансової організації.

Перед фінансуванням проекти розвитку ретельно розглядаються, вирішуються питання доцільності їх фінансування і тільки після цього приймається рішення надання позики чи відмови у ній за умови погодження з цим зацікавлених країн і країн-донорів.

Україна є членом багатьох міжнародних фінансових організацій, зокрема, вступила до МВФ та МБРР - у 1992 р., до МАР, МФК та ЄБРР - у 1993 р., до ЧБТР - у 1997 р.

Міжнародний валютний фонд (МВФ) є найбільшим іноземним кредитором України, його частка становить понад 60% всіх кредитів міжнародних організацій. За станом на 1999 рік МВФ виділив Україні 4,8 млрд. доларів, з них отримано 3,2 млрд. доларів. Кредити МВФ спрямовуються на економічну трансформацію в Україні. Перш за все, вони призначені для покриття дефіцитів платіжного балансу України та для погашення внутрішнього боргу уряду. Тобто кредити Фонду у виробництво не йдуть і не дають можливості одержати прибуток. Це має застерегти уряд від надмірного користування коштами МВФ, здійснювати ретельні макроекономічні розрахунки перш ніж звертатися з проханням про нові кредити.

Серед міжнародних кредитно-фінансових організацій Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) є другим, після МВФ, кредитором України; його частка становить 32,8% всіх позичок. При цьому спостерігається тенденція зростання частки кредитів МБРР, умови якого менш обтяжливі для країни, за рахунок зменшення частки МВФ. Слід зазначити, що МБРР сьогодні є одним з провідних партнерів України.

Третім фінансовим донором України і також її провідним партнером є ЄБРР, який зокрема, є каталізатором розвитку ринкової економіки в Україні. Він є найбільшим інвестором в Україну - близько 10% від загального рівня надходження прямих іноземних інвестицій.

Информация о работе Мiжнароднi фiнансовi органiзацii та iх роль