Безробіття в Україні

Добровільна відмова від  роботи не вичерпується лише фрикційним безробіттям. Добровільне безробіття виникає коли людина не хоче працювати  за низьку заробітну плату. Крім того, в будь-якому суспільстві є  певний відсоток людей, які взагалі  не хочуть працювати (в західних країнах  їх доля доходить до 15%). В цю категорію  входять достатньо багаті люди, які  можуть дозволити собі не працювати, оскільки не потребують прибутків від  праці. Сюди ж можна віднести  „природжених дармоїдів”  (бомжі  тощо), для яких життя без домівки  – своєрідний стиль життя, психологічна установа. Частина людей одержують  прибуток із інших джерел (знаходяться  на утриманні дружини або чоловіка, держави) і вважають, що той заробіток, який вони одержують, не компенсує їм втрати дозвілля або неринкову діяльність, включаючи роботу по дому і вихованню  дітей. Зрештою, в категорію добровільних безробітніх нерідко попадають  люди з низькою кваліфікацією, які  не можуть розраховувати на високі заробітки, а також робітники  тих країн, де податки настільки  високі, що трудові доходи не приносять  відчутного чистого прибутку.

 

2.2. Структурне  безробіття

 

Структурне безробіття виникає  в результаті не збігання попиту на робочу силу і пропозиції праці, яка  пов’язана з технологічними змінами  в виробництві, які породжують і  структурні зміни в попиті на робочу силу. З цієї причини структурне безробіття інколи називають технологічним. Під впливом технологічних змін попит на деякі види професій закінчується і роботодавці шукають спеціалістів з новими професіями. Крім того, відбуваються зміни територіального розподілу робочої сили, в результаті чого в окремих регіонах може нагромаджуватися незайняте населення. В 90-ті роки в Росії та інших країнах СНД безробіття зростало в значній мірі за рахунок структурного компонента, тому що, з одного боку, попит на велику кількість спеціальностей став різко падати (інженери, проектувальники, науково-дослідні працівники, тощо), а з іншого – з’явилася потреба в нових професіях (банківські службовці, бухгалтери, комерсанти, менеджери, охоронці та ін.).

Уникнути структурного безробіття неможливо. Це пов’язано з тим, що технічний прогрес  завжди породжує нові товари, технології і навіть цілі галузі (до них, наприклад, відноситься  виробництво персональних комп’ютерів, лазерних дисків). В результаті дуже змінюється структура попиту на робочу силу, а люди з непотрібними професіями виявляються збоку, доповнюючи ряди безробітніх.

Зміни в структурі попиту сьогодні виявляються все більш  суттєвими. Американські експерти, складаючи  прогноз розвитку ринку праці  в США до кінця століття, виявили  неминучість серйозних змін на ньому. Швидше за все буде збільшуватися  кількість робочих місць для  людей, які володіють наступними професіями:

• бухгалтер і аудитор;
• спеціаліст по перевихованню правопорушників;
• інженер-механік;
• медична сестра;
• спеціаліст по зв’язкам компаній з громадськістю;
• програміст для персональних комп’ютерів і комп’ютеризованої техніки;
• терапевт, який спеціалізується на професійних захворюваннях;
• техник по обслуговування медичної апаратури.

Структурне безробіття відрізняється  від фрикційного ще й тим,  що має більш тривалий характер. Фрикційні  безробітні, як правило, мають можливість отримати роботу без додаткової перепідготовки, тому що на ринку праці попит на їх професії зберігається. Навпаки, структурним  безробітним потрібно іноді не тільки перепідготовка, але й зміна місця проживання.

Фракційне і структурне безробіття також називається  природним  безробіттям. Поняття було введено  в економічну науку М. Фрідменом  в 1968 р. І незалежно від нього  розроблено іншим американським  вченим – Е. Фелпсом.

Природне безробіття характеризує найкращий для економіки резерв робочої сили, спроможної достатньо  швидко  здійснювати міжгалузеві  і міжрегіональні переміщення в  залежності від потреб виробництва.  Природне безробіття – це частка безробітніх, яка відповідає доцільному рівню  повної зайнятості в економіці, тобто  потенційному ВВП.

Поняття повної зайнятості не означає, що всі люди  працездатного  віку зайняті в суспільному виробництві, оскільки фрикційне і структурне безробіття неминуче. Рівень безробіття при повній зайнятості визначається цілим рядом факторів, і насамперед мінімальною заробітною платою. Її низький рівень сприяє тому, що збільшуються терміни пошуку роботи молоддю, яка  вперше шукає роботу, а також тими безробітними, які шукають більш  високооплачувану роботу.

На природний рівень впливають  також система соціального страхування  на випадок безробіття, авторитет  профспілок, схильність людей до трудової діяльності, різниця в темпах зростання  по секторам економіки, податки, тощо. Оскільки ці фактори мінливі, то і  рівень природного безробіття з плином часу змінюється.

Розрахунки показують, що рівень природного безробіття зростає  при збільшенні фактичного безробіття. Збільшення безробіття в періоди  спадів виробництва закінчується повертанням її не до початкового рівня, а до більш високого природного рівня.

Безробіття на природному рівні необхідне, тому що стримує  інфляцію. В економіці з повною зайнятістю будь-який сплеск сукупного  попита AD обертається зростанням рівня цін, оскільки виробництво не може адекватно відреагувати на попит, який виріс, через нехватку ресурсів (рис. 2-2).

 

 

 

 

 

AD

AS

Y*

Y

0

P

P1

P

AD’

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2. Зростання  рівня цін під впливом збільшення                                                                                           

сукупного попиту при повній зайнятості

 

Структурне безробіття, при  всій своїй хворобливості, також  може не хвилювати країну,  але  лише в тому випадку, коли загальна кількість вільних місць не поступається кількості людей, які шукають роботу, хоча і мають інші спеціальності. Якщо робочих місць взагалі менше, ніж безробітних, тоді це погано. Це означає, що в країні виникла третя, сама неприємна форма безробіття – циклічне.

 

2.3. Циклічне безробіття

 

Циклічне безробіття виникає  головним чином в тих країнах, які переживають загальний економічний  спад. В цьому випадку кризові  явища виникають не на окремих, а  практично на всіх товарних ринках. Складності переживає велика кількість  фірм країни, а масові звільнення починаються  майже одночасно і скрізь. В  підсумку загальна кількість вільних  робочих місць в країні виявляється  менше кількості безробітних.

Рівень циклічного безробіття uц визначається як різниця між фактичним u і природним u* рівнями безробіття:

 

                                             uц = u – u*          (2.1)

Циклічне безробіття свідчить про неповне використання виробничих ресурсів. В цьому випадку фактичний об’єм національного виробництва Yf нижче потенційного Y*. Якщо ж фактичний рівень ВВП дорівнює потенційному Yf = Y* , то природний рівень безробіття дорівнює фактичному u = u*. В цьому випадку циклічного безробіття немає.

Отже, чим нижче фактичний  ВНП порівняно з потенційним, тим більше циклічне безробіття:  

 

                                         Yf < Y* → u >u*        (2.2)

 

                                                                                                 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.Безробіття в Україні

Новим явищем у соціальному житті  України є вивільнення працівників (тобто їх скорочення з ініціативи адміністрації підприємств та організацій) з різних галузей народного господарства і поява безробітних. За останні роки щорічно вивільнялося з різних галузей народного господарства близько 200-273 тис. чоловік. Причому майже половина з них працювали у різних галузях промисловості. З інших галузей економіки значне вивільнення відбувається на транспорті і зв'язку, у торгівлі і громадському харчуванні, будівництві, науці і науковому обслуговуванні та в освіті.

Одночасно з вивільненням працівників  має місце і певний рівень попиту на робочу силу. За останні роки цей попит не перевищував 36 тис. чоловік. Майже третина цього попиту припадає на галузі промисловості. Нині рівень зайнятості трудових ресурсів України досягає 72%, або майже 23 млн. чоловік. Нижче цього середнього рівня зайнятість трудових ресурсів в Автономній Республіці Крим, Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Одеській та Чернівецькій областях. Найвищий рівень зайнятості трудових ресурсів характерний для Київської, Сумської, Полтавської, Кіровоградської та Чернігівської областей. Певна частина працездатного населення України офіційно зареєстрована як безробітні. Нині в Україні зареєстровано близько 1 млн. безробітних.

Рівень безробіття є досить диференційованим по окремих регіонах України. Нині найвищий рівень зареєстрованого безробіття характерний для західних областей республіки — Волинської, Житомирської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської та Тернопільської. Найнижчі показники рівня безробіття склалися в Одеській області, м. Києві та Севастополі.

Враховуючи демографічну ситуацію, яка склалася в різних регіонах України, можна передбачити, що при нинішньому рівні створення нових робочих місць у західних областях і природному прирості населення рівень безробіття в майбутньому набуде в цьому регіоні ще більшої гостроти.

Впровадження ринкових механізмів господарювання вимагає від держави, регіональних органів управління завчасної  розробки та реалізації соціальних гарантій у сфері зайнятості населення  працездатного віку. Тим більше, що значна частина населення зараз перебуває в умовах вимушеної неповної зайнятості. Лише чисельність працюючих в режимі неповного робочого тижня (дня) перевищує 2 млн. чоловік.

Впровадження ринкових реформ повинно  мати чітке узгодження з розробкою загальнодержавними та місцевими органами влади запобіжних заходів щодо зайнятості населення.

Для вирішення хоча б частини  проблеми уряд міг би розглянути хоча б таку перспективу: зарплати й пенсії збільшити до прожиткового мінімуму. Це дозволить людям заробляти й купувати товари та послуги, розширить внутрішній ринок. Та наш патріотичний уряд йде протилежним шляхом. Він зменшив мінімальну зарплату із 237 до 205 гривень і відтягнув її збільшення до виборів, коли зростання цін давно «з’їло» підвищення. Через незаконні маніпуляції з розрахунком пенсій кожен пенсіонер щомісяця втрачає 30-40 гривень. Із подачі Кабміну Президент наклав вето на законопроект, який передбачав виплати вчителям згідно зі статтею 57 Закону «Про освіту». Через безвідповідальність уряду заборгованість із зарплати два роки тримається на позначці 2 млрд. гривень.

Система заходів щодо регулювання  безробіття в Україні включає: розвиток розгалуженої системи державної  служби зайнятості, професійної орієнтації, підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів; надання підприємцям субсидій, премій та податкових пільг для найму додаткової робочої сили або переведення частини працівни-ків на скорочений робочий день; державну підтримку нетрадиційним сферам зайнятості; стимулювання підприємців до навчання, перекваліфікації й по-дальшого працевлаштування додаткової робочої сили; залучення приватного (як вітчизняного, так й іноземного) капі-талу в райони зі стійким рівнем безробіття; регулювання можливості працевлаштування за кордоном, приєд-нання України до міжнародного ринку праці; стимулювання осіб, що отримують державну допомогу, до по-шуку робочих місць; збільшення кількості стажистів у системі професійної освіти; введення в дію запасів невстановленого устаткування та підви-щення коефіцієнта змінності його в цілому; заходи щодо квотування робочих місць для представників най-уразливіших груп на ринку праці, безвідсоткові кредити, що на-даються безробітним, які започатковують власний бізнес; організацію регіональними або місцевими органами влади у кооперації з окремими підприємствами або закладами соціальних (громадських) робіт тощо. Механізм соціальної допомоги безробітним становлять різні види компенсацій при втраті роботи; особливі гарантії працівникам, які втратили роботу в зв'язку зі змінами в структурі виробництва й організації праці стипендії на час професійної підготовки та пере-підготовки, виплати допомоги по безробіттю. В Україні допомогу по безробіттю виплачують з одинадцятого дня після реєстрації громадянина у державній службі зайнятості до вирішення питання про працевлаштування, але не більш як 12 міс. протягом наступних трьох років, а для осіб передпенсійного віку - 18 міс. Розмір допомоги гарантується не менш як 50 відсотків се-редньої заробітної плати за попереднім місцем роботи, проте не нижче встановленої законодавством мінімальної заробітної плати. Громадяни, які шукають роботу вперше або після перерви більше одного року, одержують допомогу в розмірі не нижче ніж 75 від-сотків мінімальної заробітної плати. Система соціального захисту населення у сфері зайнятості повинна охоплювати три взаємопов'язаних рівні -макрорівень, регіонально-галузевий і первинний - з властивими для них функціями і механізмами реалізації їх. У моделі управління системою зайнятості повинні дістати відображення всі фактори, що впливають на поповнення ринку робочої сили, і мотиви, які формують поведінку населення допрацездатного віку, працюючого, працездатного не-працюючого і непрацездатного. Суспільне виробництво України в умовах переходу до ринкових відносин перенасичене робочою силою. За підрахунками спеціа-лістів, потенціальний надлишок її - надзайнятість - становить 18-20 відсотків. Це означає, що з кожним роком процеси вивіль-нення робочої сили торкатимуться все більшого числа людей і ці-лих колективів, інтереси яких можуть і не збігатися. Головне завдання системи захисту від безробіття в цих умовах боротьба із соіальним утриманством, стимулювання людини до пошуків роботи і перенавчання, а також надання їй необхідної при цьому до-помоги. В цілому безробіття, як економічне і соціальне явище ринкової економіки, є виявом відносного перенаселення, появою відносно зайвих людей. Проте це не абсолютне перенаселення, а тільки від-носно потреб у робочій силі для прибуткового ведення підприємницького господарства.