Функції грошей

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 14 Ноября 2014 в 22:31, реферат

Описание работы

Р. Барр також вважає, що "гроші можуть бути визначені як засіб обміну, загальноприйнятий у цьому платіжному співтоваристві". Сутність грошей виявляється в єдності трьох їхніх властивостей:
- Гроші виконують роль загального еквівалента, своєрідного «економічного метра», за допомогою якого решта товарів вимірюють свою вартість.
- Гроші набувають загальної споживчої вартості, яка полягає у їхній здатності обмінюватися на всі інші товари, тобто вони мають абсолютну ліквідність.
- Гроші виражають певні економічні відносини, які виникають між товаровиробниками з приводу обміну продуктами праці через ринок.

Содержание работы

Вступ
II. Теорії походження грошей
III. Основні види грошей
IV. Функції грошей
1) Міра вартості.
2)Засіб обігу.
3) Засіб накопичення.
4) Засіб платежу.
5) Світові гроші.
Висновок
Література

Файлы: 1 файл

рефек.doc

— 148.00 Кб (Скачать файл)
       

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ  ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ДВНЗ «ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

 

Кафедра економічної теорії та статистики

 

 

 

РЕФЕРАТ

на тему: «ФУНКЦІЇ ГРОШЕЙ»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Херсон – 2014 р.

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

Вступ

II. Теорії походження грошей

III. Основні види грошей

IV. Функції грошей

1) Міра вартості.

2)Засіб обігу.

3) Засіб накопичення.

4) Засіб платежу.

5) Світові гроші.

Висновок

Література

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

За своїм місцем у товарному виробництві й обміні гроші — це особливий товар, який виконує роль загального еквівалента, виступає посередником в обміні товарів і виражає економічні відносини між людьми з приводу виробництва та обміну товарів.

Все це свідчить про те, що гроші є об’єктивною категорією ринкової економіки, яка не може бути скасована чи змінена за згодою людей або рішенням держави доти, доки існують адекватні грошам суспільні відносини, так само як і вони не можуть бути введені там, де таких відносин не існує.

Дії держави і відповідно її юридичні норми і грошова політика мають бути адекватними цим об’єктивним умовам і утворювати механізм її реалізації. Сучасні окремі західні економісти визначають сутність грошей, виходячи з їхніх функцій. Вони стверджують, що грошима може бути все визначене людьми за гроші, що виконує їхні функції. Так, K.P. Макконнелл і С.Л. Брю вважають, що "гроші — це те, що вважають грошима" або "все, що виконує функції грошей, і є грошима".

Дж. Хікс розуміє гроші як "те, що використовується як гроші". С. Фішер, Р. Дорнбуш, Р. Шмалензі вважають ключовим моментом у визначенні грошей їх платіжну функцію: "гроші — загальновизнаний засіб платежу, який приймається в обмін на товари і послуги, а також під час сплати боргів".

 Р. Барр також вважає, що "гроші можуть бути визначені як засіб обміну, загальноприйнятий у цьому платіжному співтоваристві". Сутність грошей виявляється в єдності трьох їхніх властивостей:

- Гроші виконують роль  загального еквівалента, своєрідного  «економічного метра», за допомогою  якого решта товарів вимірюють  свою вартість.

- Гроші набувають загальної  споживчої вартості, яка полягає  у їхній здатності обмінюватися  на всі інші товари, тобто вони  мають абсолютну ліквідність.

- Гроші виражають певні  економічні відносини, які виникають  між товаровиробниками з приводу  обміну продуктами праці через ринок.

 

 

 

 

 

 

I. Теорії походження грошей

 

Є дві головні концепції походження грошей: раціоналістична та еволюційна. 
 
Раціоналістична концепція базувалася на думці, що гроші виникли внаслідок взаємної домовленості між людьми або через запровадження їх державою. Ця концепція була поширена ще за часів Арістотеля і аж до 18 століття. Але класики (А.Сміт, Д.Рікардо, К.Маркс) довели безпідставність такої концепції. Головний їх довід грунтувався на тому,що за часів, коли виникли перші форми грошей, фактор взаємної домовленості чи держава не могли відіграти істотної ролі у формування економічних відносин, тим більше спричинити появу грошей. 
 
Засновники класичної політекономії запропонували свою, еволюційну концепцію походження грошей.

Згідно з нею гроші з'явилися як результат еволюційного процесу, який поза волею людей призвів до того, що деякі предмети виділилися із загальної маси і посіли особливе місце. Спочатку існували окремі общини, що виготовляли товари і споживали їх лише всередині общини. Проте з часом через створення надлишкових товарів виникла потреба в обміні. Бажання двох суб’єктів ринку щодо обміну споживчими вартостями не збігалися. Наприклад, власнику зерна потрібна була сокира, а власнику сокири — вівці, а іншому необхідна була сіль. Всі власники товару не могли здійснити обмін своїми товарами, тому що їх потреби не збігалися. 
 
Поступово учасники обміну виявили серед продуктів обміну такий, котрий користувався найбільшим попитом серед споживачів. Тобто вони виявляли товар, що мав найвищу споживчу вартість. Цей продукт можна було відносно легко обміняти в певний час на будь-який інший продукт. Таким продуктом у певному регіоні могла бути шкіра,сіль, зерно, мушлі тощо.  
 
У міру розвитку товарного виробництва та підвищенняпродуктивності праці вимоги до грошового товару посилювались. Зокрема посилювалися вимоги щодо портативності, здатності легко ділитися і відновлювати потрібну форму, тривалого зберігання фізичних якостей, високої питомої вартості та здатності тривалий час утримувати її на незмінному рівні та ін.

Формування перелічених вимог привело спочатку до заміни в ролі загального еквівалента звичайних товарів першої необхідності (худоба, сіль, зерно) товарами-прикрасами (перли, черепашки, хутра тощо), а потім цих останніх — кусочками металів, спочатку звичайних (залізо, мідь), а потім — благородних (срібло, золото). 
 
Врешті-решт роль грошей взагалі перейшла до нематеріального носія, що зовсім не має ніяких споживних якостей. Це сталося в середині ХХ ст. через демонетизацію золота. 
 
Як видно з викладеного, виникнення та розвиток грошей — тривалий еволюційний процес, зумовлений стихійним розвитком товарного виробництва та обміну. Таке трактування походження грошей дістало назву еволюційної концепції. Воно є більш науково достовірним і створює сприятливу базу для вияснення сутності грошей. З нього випливає ряд важливих висновків: 
•по-перше, гроші за походженням — це товар, але не просто товар, а носій певних суспільних відносин, формування яких зумовило виділення з широкого ряду звичайних товарів одного — грошового; 
•по-друге, як результат тривалого еволюційного розвитку товарного виробництва і ринкугроші самі не можуть бути застиглим, раз і назавжди даним явищем, а повинні постійно розвиватися як по суті, так і за формами існування; 
•по-третє, гроші не можуть бути скасовані чи змінені угодою людей або рішенням держави доти, доки існують адекватні грошам суспільні відносини, так само як і не можуть бути «введені» там, де таких відносин не існує. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

II. Основні види грошей

 

В своєму розвитку гроші виступали в двох видах: повноцінні гроші і знаки вартості (замінники повноцінних грошей або неповноцінні гроші). Повноцінні гроші – гроші, у яких номінальна вартість (позначена на них) відповідає реальній вартості, тобто вартості матеріалу, з якого вони зроблені. До таких грошей відносять металеві гроші (мідні, срібні, золоті монети), які мали різні форми: спочатку штучні, потім – вагові. Перші монети з'явилися майже двадцять шість століть тому в Стародавньому Китаї і Лідійській державі. В Київській Русі перші карбовані монети датуються ІХ-Х століттям. Спочатку в обігу знаходилися водночас і златники (монети з золота), і срібники (монети з срібла). До золотого обігу країни перейшли в другій половині XIX ст. Лідером серед них була Великобританія, яка разом із своїми колоніями і домініонами посідала перше місце по видобутку золота.

Причинами переходу до металевого обігу і передусім до золотого стали властивості благородного металу, що робить його найбільш придатним для виконання функцій грошей. Для повноцінних грошей характерна тривалість знаходження в обігу, що забезпечувалася вільним розміном знаків вартості на золоті монети, вільним карбуванням золотих монет при певному і незмінному золотому вмісті грошової одиниці, вільним переміщенням золота між країнами. Завдяки своїм якостям повноцінні гроші безперешкодно виконували всі свої функції. Поява знаків вартості при золотому обігу була викликана об'єктивною необхідністю: по-перше, золотовидобування не встигало за виробництвом товарів і не забезпечувало повну потребу в грошах; по-друге, золоті гроші високої портативності не могли обслуговувати дрібний за вартістю оборот; по-третє, золотий обіг не володів властивістю об'єктивної економічної еластичності, тобто не міг швидко розширюватися і звужуватися; по-четверте, золотий стандарт, в цілому, не стимулював виробництво і товарообіг. Золотий обіг проіснував відносно недовго – до Першої світової війни, коли країни-учасниці для покриття своїх видатків здійснювали емісію знаків вартості. Поступово золото зникло з обігу. Знаки вартості (замінники повноцінних грошей) - гроші, номінальна вартість яких вище реальної, тобто витраченої на їх виробництво суспільної праці. До них належать:

 

1) металеві знаки вартості  – золота монета, що стерлася;

 

білонна монета, тобто дрібна монета, виготовлена з дешевих металів, наприклад міді, алюмінію;

 

2) паперові знаки вартості, зроблені, як правило, з паперу (розрізняють  паперові і кредитні гроші).

 

Паперові гроші – це представники неповноцінних грошей, які з'явилися як замінники золотих монет. Об'єктивна можливість обігу цих грошей зумовлена особливостями функції грошей як засобу обігу, коли гроші є моментальним посередником в русі товарів. Отже, сутність паперових грошей полягає в тому, що вони виступають знаками вартості, випускаються державою для покриття бюджетного дефіциту. Зазвичай вони не розмінні на золото і наділені державою примусовим курсом. Кредитні гроші – це знаки вартості, які виникають і функціонують на основі кредитної угоди й виражають відносини між кредитором і боржником. Першочергове економічне значення цих грошей – зробити грошовий обіг еластичним, здатним відображати потреби товарообігу в готівкових грошах, економити повноцінні гроші, сприяти розвитку безготівкового обігу. Кредитні гроші пройшли наступний шлях розвитку: вексель, банкнота, чек, електронні гроші, кредитні картки. Вексель– це письмове боргове зобов’язання суворо встановленої законом форми, в якому вказані величина грошового боргу, строки його сплати, а також право його власника вимагати від боржника сплати боргу при настанні встановленого строку.

Банкнота – це вексель банку, за яким пред’явник може в будь-який час одержати гроші і яким банк замінює комерційний вексель. Не відміну від векселя, банкнота являє собою безстрокові боргові зобов'язання продавця і забезпечується гарантією центрального банку, який в більшості країн став державним. Сучасна банкнота втратила, по суті, обидві гарантії: не всі векселі, що переобліковуються центральним банком, забезпечені товаром, а також відсутній обмін банкнот на золото. На даному етапі банкнота надходить в обіг шляхом банківського кредитування держави, банківського кредитування господарства через комерційні банки, обміну іноземної валюти на банкноти даної країни. В теперішній час центральні банки випускають банкноти суворо певної вартості. По суті, вони є національними грошима на всій території держави. Сучасним різновидом депозитних грошей є електронні гроші.

 

III. Функції грошей

 

Функції грошей виражають внутрішню основу і зміст грошей, а також проявляють їх суть, як економічної категорії.

 

Гроші виконують наступні 5 функцій:

1. Міра вартості.

2. Засіб обігу.

3. Засіб накопичення.

4. Засіб платежу.

5. Світові гроші. 

 

1. Міра вартості.

Суспільна праця, витрачена на виробництво, робить товари сумірними, а оскільки всі товари є продуктами суспільно-необхідної праці, то дійсні гроші – срібло і золото, які володіють вартістю, можуть стати мірою вартості товарів. При такому вимірюванні вартості товарів, гроші – срібло і золото – виражали вартість товарів ідеально, тобто у вигляді уявних грошей (подумки).

Формою прояву вартості є ціна товару– вартість товару, виражена в грошах. Визначається ціна суспільно-необхідними витратами праці на виробництво і реалізацію товару. У основі цін і їх русі лежить закон вартості.

Формується ціна на ринку. При цьому, якщо попит рівний пропозиції на товари, то ціна залежатиме від вартості товару і вартості грошей. При функціонуванні дійсних грошей ціна на товари прямо пропорційна вартості цих товарів, і обернено пропорційна вартості грошей.

Якщо ж на ринку спостерігається невідповідність попиту і пропозиції, то ціна товару відхиляється від його вартості. По таких відхиленнях цін вгору або вниз від вартості товаровиробника визначають, яких товарів вироблене недосить, а яких в надлишку.

При пануванні золота в якості грошей (золотому стандарті) ціни залежали від вартості товарів, оскільки вартість грошей золота була щодо постійної.

При пануванні паперових грошей (паперово-грошовій системі і системі кредитних грошей) ціни на товари виражалися в знаках вартості. Знаки вартості не володіють власною вартістю і тому не можуть точно відображати цінність товару. Звідси виникають відмінності в цінах одного і того ж товару. Така відмінність утрудняє ухвалення рішень про виробництво товарів.

Кількісна оцінка вартості товарів в грошах або ціна товару забезпечує порівняння продуктів суспільної праці і грошового товару – срібла або золота.Для порівняння цін різних за вартістю товарів необхідно звести їх до одного масштабу, тобто виразити їх в одних грошових одиницях.

Масштабом цін при металевому обігу називається вагова кількість грошового металу, прийняте за грошову одиницю і яка служить для вимірювання цін всіх інших товарів.

Між грошима, як мірою вартості і грошима, як масштабом цін є наступні відмінності:

1.Перші, як міра вартості  відносяться до всієї решти  товарів, виникають стихійно і  змінюються залежно від кількості  суспільної праці, витраченої на  виробництво грошового товару.

2.Гроші ж, як масштаб  цін, встановлюються державою і  виступають як фіксована вагова  кількість металу, яка змінюється  із зміною вартості цього металу.

З історії грошових відносин відомо, що первинний грошовий зміст грошової одиниці співпадав з масштабом цін. Наприклад англійський фунт стерлінгів у минулому дійсно важив фунт срібла.

В ході розвитку грошових відносин масштаб цін відокремився від вагового змісту грошової одиниці.

При золотому обігу масштаб цін припускав встановлення грошової одиниці, прирівняної до певної кількості золота.

У 20 столітті спостерігається зниження купівельної спроможності грошей. Виражається це в зменшенні кількості золота в грошовій одиниці. Так, якщо в 1900г. долар США прирівнювався до 1,504…гр. золота, то в 1934г. – 0,888…гр., в 1973г. – 0,736…гр.

Информация о работе Функції грошей