Формування реального валютного курсу

               План

Вступ

1. Сутність реального валютного курсу та фактори впливу на нього
2. Методи визначення валютного курсу і його застосування

Висновки

Список використаної літератури

 

           Вступ

Зовнішньоекономічні операції у більшості випадків пов’язані  з обміном однієї національної валюти на іншу. У цьому зв’язку виникає  необхідність у встановленні співвідношення обміну між валютами — валютного  курсу.

 Валютний курс —  це співвідношення, за яким одна  валюта обмінюється на іншу, або  «ціна» грошової одиниці однієї  країни, що визначена в грошовій  одиниці іншої країни.

Установлення курсу називається  котируванням валюти. Валютний курс відбиває взаємодію сфер національної та світової економік. Якщо основні характеристики кожної валюти формуються у межах національних господарств, то їх кількісне порівняння відбувається у зовнішньоекономічних операціях. Валютний курс порівнює національні вартості не прямо, а опосередковано — через їх відносну купівельну спроможність. Це забезпечує наявність вартісних критеріїв при проведенні міжнародних розрахунків, дає змогу вимірювати ефективність зовнішньоекономічних операцій.

Серед факторів, які суттєво  впливають на економічний  зростання, рівень життя населення, інвестиційну привабливість країни і інші параметри  економічного і соціального розвитку, регулярно називається рівень реального  валютного курсу. Широке визнання самого факту такого впливу поєднується  з істотними розбіжностями щодо спрямованості цього впливу, його "сили", оцінки величини заниженою (завищені) курсу, характеру економічної  політики, здатної наблизити величину реального валютного курсу до "бажаних" значень. Необхідно розрізняти пов'язані один з одним, але разом  з тим розрізняються поняття "номінальний  валютний курс", "реальний валютний курс ".

Завданням цієї роботи є  розкрити сутність реального валютного  курсу, дізнатись про методи його визначення і використання. Ця тема, на мою думку, є актуальною і залишатиметься, адже реальний валютний курс дає змогу  оцінити становище валюти країни по відношенню до світової валюти (долар), а також може з певної сторони охарактеризувати стан валютної системи країни.

 

   1. Сутність реального валютного курсу та фактори впливу на нього

Реальний валютний курс –  важливий економічний індикатор  міжнародної конкурентоспроможності економіки. Він значно впливає на розвиток зовнішньої торгівлі країни. Проведення ефективної валютної політики неможливе без комплексного аналізу  поведінки саме реального обмінного  курсу, його впливу на обсяги експортно-імпортних  операцій.

Реальний валютний курс —  це номінальний валютний курс, скоригований на відносний рівень цін у своїй  країні і в тій країні, до валюти якої котирується національна валюта. [2].

Слід відмітити, що серед  науковців не існує єдиної думки  стосовно відповідності між реальним та рівноважним обмінним курсом гривні. Одні вважають, що поступова девальвація  дозволить покращити сальдо

торгівельного балансу країни. Інші відстоюють політику ревальвації  гривні. На її користь свідчить той факт, що за результатами 2008 року відносно попереднього реальне здешевлення гривні щодо долара США становило 51%, при цьому дефіцит торговельного балансу зріс у 2 рази (на 109%).

В багатьох країнах з перехідною економікою спостерігаються тенденції  до укріплення реального курсу національної валюти, що пояснюється процесом вирівнювання цінових пропорцій на міжнародному та внутрішньому ринках [1, с. 73].

В Україні понад 75% міжнародних  платежів, зокрема, розрахунки за експортно-імпортними операціями здійснюються в доларах США. Досить часто дана валюта використовується і як засіб платежу та накопичення. Левову частку валютних резервів країни також складає долар США.

Фактори, що впливають на реальний валютний курс:

проаналізуємо фактори, що впливають  на відносні ціни товарів галузі в  двох країнах і, відповідно, на реальний валютний курс.

Очевидно, що будь-які зміни  характеристик відносних попиту і пропозиції призведуть до зміни  реального валютного курсу . Кількість цих причин дуже велика, тому необхідно розглянути основні групи причин, які впливають на реальний валютний курс:

1. Тарифи, квоти та інші  обмеження на імпорт в вітчизні. У цьому випадку виробництво  в галузях, що конкурують з  імпортом і належать сектору  вітчизни, будуть більш прибутковим. В результаті вітчизняна валюта зміцниться в реальному виразі. Аналогічно обмеження на імпорт за кордоном приведуть до ослаблення вітчизняної валюти в реальному виразі.

2. Тарифи, квоти та інші  обмеження на експорт в вітчизні. Аналогічно попередньому випадку, виробництво в галузях, що конкурують із закордонними товарами на закордонному ринку , буде менш прибутковим. У підсумку вітчизняна валюта ослабне в реальному виразі. За кордоном аналіз проводиться за аналогією.

3. Відкриття нових родовищ  корисних копалин, наприклад,  нафти і газу у Великобританії, Норвегії та Нідерландах 1960х  - 1970х роках. Зазвичай це означає збільшення виробництва товарів, які продаються як і в країні, так і за кордоном країни і призводить зниження відносних цін і зміцненню вітчизняної валюти.

4. Прискорене технологічне зростання в експортоорієнтованих галузях країн, що розвиваються, наприклад в Кореї, Японії, Німеччини після другої світової війни. Якщо країна показує великі темпи технологічного, то відносні ціни зменшаться, а валюта зміцниться.

5. Зрушення переваг споживачів  до товарів, що продаються повсюдно,  приведе до зростання відносних цін, в результаті чого вітчизняна валюта ослабне. Аналогічний зсув за кордоном призведе до зміцнення вітчизняної валюти.

6. Зміна екзогенних величин,  що характеризує платіжний баланс. Наприклад, збільшення інвестиційної  привабливості активів вітчизни  призведе до збільшення сальдо  балансу руху капіталу, як наслідок  зниження торговельного балансу  і зміцненню вітчизняної валюти. Іншим важливим прикладом є  дії центрального банку на ринку валюти. Якщо центральний банк збільшує купівлі іноземної валюти на ринку з метою поповнення золотовалютних резервів, то це викликає зростання відносних цін і ослаблення вітчизняної валюти. [3]

 

 2.  Методи визначення реального валютного курсу і його застосування

Визначення реального  валютного курсу є досить складним процесом, адже вимагає врахування безлічі факторів. Існують наступні методи:

• макроекономічний підхід до визначення реального валютного курсу, щоб усунути залежність показників від обсягу грошової маси в країні і рівня цін. В основі макроекономічного підходу лежить всебічна оцінка зміни технологій виробництва, попиту та світового оточення держави.
• при наявності даних про рух капіталу, що переміщаються з однієї країни в іншу, застосовують підхід на основі платіжного балансу.

Експортно-імпортні потоки зустрічаються на валютному ринку, що призводить до формування реального  валютного курсу. Проводиться аналіз накопичення іноземних активів  в ході коливань номінального курсу  валюти.

• також розраховують реальний валютний курс, використовуючи коливання прибутковості виробництва в галузях торгових товарів. Характеристики виробництва в цьому секторі сильно впливають на реальний валютний курс. Високі показники свідчать про розвинене виробництво, низький реальний валютний курс характерний для найбільш розвинених країн.
• оцінюють вплив отриманого показника на конкурентоспроможність вітчизняних товарів. Якщо реальний курс іноземної валюти високий, а вітчизняна валюта слабка, це веде до стимулювання експорту товарів з країни. Таке положення також веде до зменшення імпорту та зниження добробуту споживачів. [5]

Усі ці методи вимагають  безлічі складних аналізів та досліджень. Найчастіше застосовують наступні методи, які дозволяють досить просто і зрозуміло визначити реальний валютний курс:

• Індекс Біг Мака заснований на теорії паритету купівельної спроможності, за якою валютний курс повинен зрівнювати вартість кошика товарів у різних країнах. Однак у своїх дослідженнях замість цілого споживчого кошика видання "The economist" використовує один стандартний бутерброд, що випускається компанією McDonald's повсюдно. Робиться це для того, щоб визначити реальні обмінні курси валют різних держав.

Наприклад, реальна ціна Біг Маку в США становить 4,33$, в  Україні його ціна становить 16,5 грн. Таким чином, те, що за таку суму в  Україні можна купити багато гамбургерів, свідчить про те, що гривня зараз  коштує дешевше, ніж повинна.

Взагалі, за даними журналу  The Economisна початок 2012 року українська гривня є найбільш недооціненою валютою в світі після індійської рупії. Згідно з висновками цього видання українська гривня недооцінена на 50,2%, а 1 долар має коштувати приблизно 4 гривні.

За індексом Біг Маку реальний валютний курс розраховується як відношення рівня цін товару в національній валюті та рівня цін такого самого товару в іноземній валюті помножене  на номінальний валютний курс (за оберненим  котируванням).

Зараз номінальний курс становить 1 грн = 0,125 дол. Ціна Біг Маку в США становить 4,33 дол, а в Україні – 16, 5 грн.

Отже, отримуємо, що реальний валютний курс становить 0,47. Це означає, що в США цей товар майже  в 5 разів дорожчий ніж в Україні. [4]

• Метод, прийнятий в програмах міжнародних та європейських порівнянь, що здійснюється під егідою ООН.

Програма  міжнародних зіставлень (ПМЗ) ООН валового внутрішнього продукту (ВВП) була запроваджена у 1970 році з метою одержання інформації для здійснення співставного аналізу рівня розвитку та ефективності економіки різних країн, оцінки впливу окремих факторів на її зростання, а також для вирішення питань, пов’язаних з розробкою економічної політики певної країни, прогнозуванням її валютного курсу та оцінки рівня добробуту населення.

Для проведення міжнародних  зіставлень та одержання співставних результатів, необхідним є виконання двох умов:

- застосування єдиних  методологічних засад щодо визначення  обсягів ВВП;

- здійснення перерахунку  в єдину валюту вартісних показників  ВВП, виражених в національних  грошових одиницях.

Основною метою ПМЗ ООН, в тому числі й ЄПЗ, виступає зіставлення фізичних обсягів ВВП за його витратними компонентами (споживання, валове нагромадження та експорт), тобто реальних кінцевих витрат різних країн, для визначення яких необхідно виключити різниці в цінах між країнами. В зв’язку з цим застосовується паритет купівельної спроможності валют (ПКСВ).

ПКСВ являє собою кількість одиниць валюти, яка необхідна для придбання стандартного набору товарів та послуг за одну грошову одиницю базової країни (або одиницю загальної валюти групи країн), та визначається як співвідношення цін, виражених в національних валютах, на однакові товари та послуги в різних країнах. Іншими словами, ПКСВ є інструментами перерахунку грошових одиниць у єдину валюту, які забезпечують рівновагу купівельної спроможності різних валют шляхом усунення різниці в рівнях цін між країнами.

• Метод Українсько-Європейського консультативного центру (що застосовується в Україні) є дуже схожим із попереднім методом. Перерахунок національних показників виробництва продуктів на душу населення, продуктивності праці, рівнів заробітної плати в різних країнах і регіонах світу у долари здійснюється також на базі паритетів купівельної спроможності валют (ПКС). Визначено відносно стабільний набір споживчих благ, їх вага в купівельному кошику (хоча він потребує періодичного перегляду). Проте за цим методом може використовуватись для зіставлення більший набір товарів. Чим більшим буде такий споживчий кошик, тобто буде взята до уваги більша кількість потрібних для споживання товарів, тим точніше буде визначений валютний курс.

У більшості випадків, якщо йдеться про обмінний курс національної валюти, під ним розуміють насамперед номінальний валютний курс. Водночас номінальний валютний курс є більш  адекватним для оцінки поточних валютних угод і зовнішніх розрахунків. У  довгостроковій перспективі, коли оцінюючи динаміку курсоутворення необхідно  враховувати і ціновий фактор, виникає потреба у використанні реального валютного курсу.

Реальні валютні курси  звичайно застосовуються тоді, коли стоїть завдання глибшого вивчення впливу змін курсів на конкурентоспроможність, особливо у тих випадках, коли валюти сильно обезцінюються через інфляцію.

Індекс реального валютного  курсу — це індекс валютного курсу, який враховує відносні зміни внутрішніх цін відповідної пари країн. Вказаний індекс відображає сукупний вплив грошових факторів на конкурентоспроможність, оскільки він враховує і таке погіршення чи поліпшення відносної конкурентоспроможності експортерів тієї чи іншої країни, яке пов'язане з інфляцією.

Як дефлятор в індексах реальних валютних курсів звичайно використовують індекси росту внутрішніх цін чи елементів витрат, наприклад, індекси питомих затрат на оплату робочої сили.

Відповідно індекси реальних ефективних валютних курсів є індексами  ефективних валютних курсів, скоригованими  на відносні зміни внутрішніх цін (витрат) певної країни відносно їх змін у відповідній  групі країн. Багато індексів ефективних курсів долара США, які нині використовують, розраховуються як у номінальному, так і в реальному виразі. [6]

 

           Висновки

Отже, реальний валютний курс — це номінальний валютний курс, скоригований на відносний рівень цін  у своїй країні і в тій країні, до валюти якої котирується національна  валюта.

Існує ряд  факторів, які можуть вплинути на реальний валютний курс: тарифи, квоти та інші обмеження на імпорт в вітчизні, тарифи, квоти та інші обмеження  на експорт в вітчизні, відкриття  нових родовищ корисних копалин, наприклад, нафти і газу, прискорене технологічне зростання в експортоорієнтованих галузях, зрушення переваг споживачів до товарів, що продаються повсюдно, зміна екзогенних величин, що характеризує платіжний баланс.