Автор работы: Пользователь скрыл имя, 09 Ноября 2015 в 20:07, курсовая работа
Статистичні дані свідчать, що майже в 40% країн, туризм – головне джерело надходжень в іноземній валюті [11]. У багатьох державах світу туризм розвивається як система, яка надає всі можливості для ознайомлення з історією, культурою, звичаями, духовними і релігійними цінностями даної країни і її народу, і дає прибуток в скарбницю. Крім значного доходу туризм є ще й одним з могутніх чинників посилення престижу країни, зростання її значення в очах світової спільноти і пересічних громадян. Формуванню власної туристської індустрії сприяють великі обсяги валютних надходжень, щор є результатом росту витрат туристів, що, в свою чергу, позитивно позначається на секторі економіки.
У наш час глобалізації та загальної комп’ютеризації інформаційні технології та засоби отримали таке велике значення, вони не могли не торкнутися економіки. Завдяки таким досить новим і радикальним змінам економіка отримала не тільки нові способи аналізу, зберігання та бачення справ, а й нові сегменти, яких раніше не було.
Новизна полягає в тому, що в сучасному світі набагато простіше отримувати інформацію, що з одного боку зменшує транзакційні витрати, а з іншого боку цю інформацію теж потрібно перевіряти, оскільки якщо це не достовірне джерело, то в такому випадку витрати збільшуються. Полегшення відбувається у випадку, якщо безпосередньо зв’язуєтеся з тими, з ким Ви бажаєте співпрацювати.
Комп’ютеризація та автоматизація теж дуже полегшили функціонування в економіці. Зараз існують моделі і комп’ютерні програми, для яких потрібно тільки ввести потрібні параметри, фактори і дані а все інше вона порахує сама. Так тепер скорочується час аналізу показників, спростилося ведення обліку і статистики, наприклад бухгалтеру тепер не треба самому все вважати, всі проводки і рахунки, за нього все зробить спеціалізована програма, створена саме для цього.
Розвиток інформаційних технологій спричинив новий виток у розвитку економіки. Завдяки електронним носіям інформації та світової мережі Інтернет з’явилася можливість перевести великий сектор економіки в безготівкову й безпаперову форму, що набагато спростила багато видів взаємодії між учасниками економічних відносин. Наприклад коли підприємство має рахунок в банку, і хоче розрахуватися за матеріали, роботи, послуги, воно просто переводить гроші зі свого рахунку на рахунок одержувача. Фактично, підприємство заплатило за матеріали, роботи, послуги іншому підприємству, але готівкового розрахунку не відбулося, що набагато простіше, ефективніше і безпечніше.
Також нові інформаційні технології стали поштовхом для удосконалення безпеки ведення бізнесу і для економіки в цілому. Так збереження інформації в банках та інших фінансових установах стала набагато вище, коли перейшли на електронні носії інформації. Це дозволило не тільки скоротити ризики втрати інформації в порівнянні з паперовою формою зберігання інформації, але спростило доступ до неї, і можливість дублювання, а також економія місця.
Одним з новітніх секторів який принесли з собою нові інформаційні технології – це так звана Інтернет економіка. Принцип її полягає в тому, що ви можете не виходячи з дому брати участь в економічній діяльності. Прикладами реалізації такої концепції є : Інтернет-трейдинг, Інтернет- банкінг, Інтернет магазини та багато іншого.
У сучасному світі за допомогою інформаційних технологій з’явилася можливість безготівкових розрахунків, що є позитивною тенденцією для економіки. Нові технології набагато покращили і прискорили процеси в економіці, а також саму економіку, завдяки їм економічне зростання може бути набагато інтенсивніше і ефективніше.
Для забезпечення економічної ефективності результатів діяльності підприємств туристичної індустрії необхідно здійснювати обґрунтування вибору певного виду Інтернет-реклами. З цією метою слід застосовувати розроблений економіко-математичний інструментарій для формування рекламного бюджету, зокрема моделі розподілу обсягу асигнувань на різні засоби реклами в мережі.
Реалізація маркетингових функцій у туризмі за допомогою інформаційних технологій обумовлює розвиток електронного бізнесу в цілому. За результатами аналізу теоретичних підходів визначено поняття «електронний бізнес», який являє собою економічну діяльність, спрямовану на здійснення основних бізнес-процесів із використанням інформаційних і телекомунікаційних технологій з метою отримання вигод.
Розвиток сучасного суспільства характеризується поступовим перетворенням традиційної економіки у віртуальну, яка дає можливість здійснювати економічні операції та налагоджувати ділові стосунки у віртуальному просторі і проявляється через розвиток електронного бізнесу, створення електронного уряду, організацію та функціонування віртуальних організацій (підприємств). За результатами аналізу наукових поглядів щодо сутності віртуальних організацій автором визначено поняття «віртуальна туристична фірма», яке є інформаційною системою взаємодії між суб’єктами туристичної діяльності через Інтернет-технології для створення туристичного продукту та його реалізації споживачам.
Однак на сучасному етапі розвитку економіки країни існують проблеми, пов’язані зі створенням і функціонуванням віртуальних туристичних фірм, а саме: відсутність законодавчо-нормативної системи; зміна сутності комерційних взаємовідносин між учасниками виробничого процесу і процесу реалізації продукту (надання послуг); юридичні, технічні питання (порушення роботи інформаційних систем через: вірусні атаки – 3%; збій у роботі обладнання – 20%; помилки персоналу – понад 50% випадків; електронні крадіжки інтелектуальної власності; зловмисні дії персоналу – втрата 88% конфіденційності інформації); фінансові можливості споживачів та їх психологічна готовність мати взаємовідносини з віртуальною організацією.
При вирішенні вищезазначених проблем основними організаційними стадіями створення віртуальних туристичних фірм є: формування штатного розпису; придбання комп’ютерної техніки та впровадження комплексної системи автоматизації діяльності фірми; підключення до мережі Інтернет та інформаційно-пошукових систем, тематичних пошукових систем і каталогів, каталогів і серверів туристичної спрямованості тощо; розроблення і розміщення реклами основних напрямів діяльності фірми, асортименту туристичних послуг та спеціальних пропозицій на веб-сайтах у мережі Інтернет; проведення операцій (купівлі, продажу) як безпечної трансакції; електронна підтримка клієнтів у період споживання туристичних послуг.
В «Туристичній фiрмі«DiscoverFrance» створюється Статутний фонд у розмірі 20000 гривень, який поділений на 100 простих іменних акцій номінальною вартістю 200 гривень кожна.
За даними таблиці видно, що вартість майна підприємства збільшилась на 16,06% або на 1917,40 тис. грн., що може свідчити про збільшення підприємством господарського обороту – що є позитивним для підприємства.
В структурі сукупних активів підприємства питому вагу займають майже порівну необоротні активи (41,50%) та оборотні активи (58,50%). Підприємство має важку структуру активів, що свідчить про значні накладні витрати та про високу чутливість до зміни виручки. При цьому треба зазначити, що в порівнянні з попереднім звітним періодом питома вага необоротних активів в майні підприємства знизилась на 6,02 %. Вартість оборотних активів виросла на 1840,20 тис. грн. (темп росту склав 129,37 %). При цьому доля їх в структурі активів підприємства збільшилась на 6,02 %. Такі зміни можуть бути наслідком сповільнення оборотності оборотних засобів, що є негативною тенденцією.
На початок звітного періоду найбільший вклад в формування оборотних активів внесла дебіторська заборгованість за послуги (51,27 %). На кінець року при збільшенні абсолютного значення заборгованості на 464,1 тис. грн. темп росту склав 114,45 %. Взагалі її доля в складі оборотних активів зменшилась на 5,92 % і складає 45,36 %. Питома вага грошових коштів та їх еквівалентів в структурі оборотних активів на початок року – 1,68 %, а на кінець звітного періоду дещо зменшилась і складає 1,50 %.
Структура активів з високою долею заборгованості та низькою долею грошових коштів може свідчити про проблеми, пов’язані з маркетинговою політикою підприємства, а також про переважно не грошовий характер розрахунків.
Досить значна частка в структурі оборотних активів належить виробничим запасам на початок періоду – 47,04 %. Це свідчить про спад активності підприємства , сповільнення оборотності оборотного капіталу, а на кінець року спостерігається їх збільшення: питома вага запасів зросла на 6,10 % і склала – 53,14 %, що не є позитивним.
Зобов’язання підприємства як на початок, так і на кінець звітного періоду майже на 30 % складались із поточних зобов’язань, що свідчить про нераціональну структуру балансу та про існування ризику втрати фінансової стабільності. На протязі звітного періоду сума зобов’язань зменшилась на 5,81 %. Поточні зобов’язання підприємства на початок періоду складалися в основному з кредиторської заборгованості за надані послуги (52,73 %), а на кінець року бачимо зменшення питомої ваги кредиторської заборгованості до 50,96 %. Довгострокові зобов’язання на початок року складали 23,23%, а вже на кінець зменшились до 19,31%.
РОЗДІЛ ІІІ. ШЛЯХИ ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАТИВНИХ ВАД В РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНОГО ПІДПРИЄМСТВА
Сучасний стан туристичної галузі потребує системного підходу в управлінні, всебічного його аналізу та оцінки перспектив розвитку, впровадження нових методів управління, чого неможливо здійснити без постійних надходжень інформації про поточну діяльність об'єктів управління. Хоча головний спеціаліст з туризму має доступ до будь-якої інформації, що необхідна для виконання функціональних обов'язків, значна частка цих даних отримується через запити в інші підрозділи облдержадміністрації, податкову службу, туристичні підприємства, що збільшує термін і ускладнює процес прийняття рішення. Тому пропонується внести деякі зміни до системи звітності туристичних підприємств, а саме: крім обов'язкової державної звітності два рази на рік, провадити щомісячну звітність, яка повинна містити такі основні показники:
1. Кількість обслугованих туристів.
2. Рух туристичних потоків з інших країн, областей України та рух потоків за кордон (з зазначенням назв країн і областей).
3. Цілі поїздок та подорожей (у відсотках).
4. Запровадження нових послуг.
5. Проблеми, що виникли за звітний період.
6. Пропозиції з питань законодавства, нормативно-правової бази туризму тощо, пропозиції щодо діяльності управління.
Запровадження цієї пропозиції надасть можливість не тільки удосконалити проведення аналізу туристичної діяльності і стану туризму, але й встановити більш тісний двосторонній зв'язок з об'єктами управління. При цьому слід зазначити, що дії головного спеціаліста з туризму не повинні суперечити чинному законодавству України щодо забезпечення свободи підприємницької діяльності суб'єктів ЗЕД.
Управління у відповідності до своїх завдань повинно більше уваги приділяти формуванню туристичної інфраструктури впродовж транспортних коридорів, що пролягають через територію області. Для цього пропонується організувати збір інформації щодо основних транспортних шляхів, що використовуються фірмами згідно маршрутів, провести низку нарад з керівниками туристичних підприємств і представниками інших підрозділів облдержадміністрації щодо виявлення пріоритетних напрямків дій, організації першочергових заходів та визначення конкретних джерел фінансування.
В умовах переходу до ринкових відносин повинна підлягати суттєвим змінам санаторно-курортна система, потрібно впроваджувати нові методи управління. На державному та регіональному рівні потрібно переходити до програмно-цільового (проектного) управління і фінансування санаторно-курортної сфери. При цьому виділення коштів повинно здійснюватися для досягнення кінцевого результату (забезпечення лікування або відпочинку громадян), а не для забезпечення діяльності закладу як такого. Тому пропонується впровадити бізнес-планування та інвестиційне планування. Бізнес-планування повинно передбачати створення регіональних проектів і програм в лікувально-курортній сфері наоснові бізнес-планів санаторно-курортних закладів, що отримали право участі в програмі. Подібні програми повинні складатися і постійно контролюватися як крупномасштабний і довгостроковий проект. Це дійсно кардинальні зміни, що потребують значної підготовчої роботи.
З метою прискорити адаптацію працівників туристично-рекреаційної сфери до міжнародних вимог доцільно здійснювати стажування їх за кордоном, а також запрошувати закордонних фахівців для навчання місцевого персоналу. Тому головному спеціалісту з туризму пропонується у ході переговорів з іноземними партнерами винести на їх розгляд питання професійного обміну досвідом.
Також пропонується взаємодія з управлінням освіти облдержадміністрації щодо удосконалення системи навчання за обміном впровадження туристсько-краєзнавчого виховання дітей та молоді. Управління повинно надати туристичним підприємствам пропозицію щодо організації дитячих міжнародних турів, сприяти розвитку дитячого та молодіжного туризму.
Значна кількість напрямків діяльності головного спеціаліста з питань розвитку туризму та ліцензування та її збільшення в результаті запровадження запропонованих рекомендацій призведе до необхідності розширення кадрового складу фахівців з питань туризму в«Туристичній фiрмі«DiscoverFrance».
Головного спеціаліста з питань розвитку туризму і ліцензування рекомендується офіційно підпорядкувати голові управління і створити окремий підрозділ з туризму. Головний спеціаліст з питань розвитку туризму та ліцензування повинен виконувати наступні функціональні обов'язки:
1. Здійснення загального керівництва роботи підрозділу.
2. Керування розробкою проектів, обласних програм щодо розвитку туризму.
3. Обґрунтування доцільності проектів і програм та організація їх реалізації.
4. Фінансове забезпечення реалізації проектів і програм.
5. Надання пропозицій
щодо укладання міжнародних
6. Організація переговорів з іноземними партнерами.
7. Облік суб'єктів туристичної діяльності та ліцензування туристичних підприємств.
8. Вжиття заходів щодо
розширення міжнародного
9. Організація підвищення кваліфікації фахівців туристичних підприємств усіх форм власності.
Завоювання країною місця на світовому туристичному ринку залежить від її позитивного іміджу. Це так само стосується і окремих регіонів та областей. Для розвитку міжнародного туризму необхідна дійова іміджева реклама, яку повинно здійснювати саме управління з питань молоді, спорту і туризму, а не окремі туристичні фірми. Аналіз діяльності управління свідчить про значну роботу в галузі реклами, але є можливості для її удосконалення. Управлінню пропонується встановлювати зв'язки з іншими країнами шляхом запитів в органи управління туризмом цих країн. Запити повинні супроводжуватись ілюстрованою рекламною продукцією, інформаційними матеріалами. Особливу увагу треба приділити відновленню зв'язків з країнами близького зарубіжжя.