Фінансування та оцінка економічної ефективності капітальних вкладень підприємства

 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 

 “ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ  ІНСТИТУТ”

 

 

 

 

 

 

            

КУРСОВА РОБОТА З ДИСЦИПЛІНИ „ФІНАНСОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ”

на тему:„Фінансування та оцінка економічної ефективності

капітальних вкладень підприємства”

 

 

 

 

 

 

Керівник         Виконав : курсової роботи      ____________.         ( підпис)

 

ЗМІСТ

 

Вступ..............................................................................................................................3

1. Джерела фінансування українських підприємств...........................................4
2. Методи нарахування амортизації, які використовуються в Україні.............9
3. Визначення потреби в додатковому фінансуванні підприємства................12
4. Визначення грошових потоків підприємства та вибір ставки дисконту.....21
5. Оцінка економічної ефективності впровадження нового обладнання........23
6. Аналіз беззбитковості підприємства...............................................................26

Висновки......................................................................................................................27

Список використаних літературних джерел.............................................................27

Додатки.........................................................................................................................28

 

 

Вступ

 

Інвестиції є основою  розвитку підприємств, окремих галузей  та економіки країни в цілому. Від уміння інвестувати залежить розквіт чи занепад власного виробництва, сучасний рівень і потенційний динамізм фінансового капіталу. Без надійних основ інвестиційної діяльності важко сподіватися на сталий розвиток вітчизняного виробництва, науково-технічний і соціальний прогрес.

Інвестиційна діяльність - це широкий комплекс цілеспрямованих проектних, організаційних, економічних, фінансових, управлінських робіт, що виконуються в інтересах ефективної реалізації інвестицій. Основною метою сучасної інвестиційної діяльності є переведення економіки на інтенсивний шлях розвитку з послідовним скороченням витрат на екстенсивне зростання виробничого потенціалу та збільшення вкладень в інтенсифікацію використання вже створених основних виробничих фондів.

Завдання відродження  ринку капіталів та інвестицій є багатоплановим. Воно містить у собі як короткостроковий та середньостроковий аспекти, так і довгостроковий, пов'язаний з вирішенням проблеми розвитку ринку акціонерних капіталів та державних цінних паперів.

В   Україні   здійснюється   економічна  реформа.   Тому   у   країні сьогодні як ніколи необхідні зусилля для пожвавлення господарчого життя з метою забезпечення стабілізації економіки й економічного зростання. Такого результату можна досягти на основі фінансової стабілізації, заохочення заощаджень та інвестицій, структурної перебудови, приватизації, створення ринку капіталів.

Метою написання даної  роботи є оцінка економічної ефективності впровадження на виробництві

Для досягнення поставленої мети необхідно  вирішити такі завдання:

- Вивчити джерела фінансування українських підприємств та обрати джерело фінансування для інвестиційного проекту, що аналізується;

- Вивчити методи нарахування амортизації, які використовуються в Україні та обрати спосіб  амортизації обладнання, яке закуповує підприємство для реалізації проекту;

- Здійснити розрахунки грошових  надходжень, прибутку і його розподілу,  визначити джерела фінансування  підприємства та відтворення  основних виробничих фондів;

- Визначити потребу в додатковому  фінансуванні підприємства на основі прогнозованого балансового звіту;

- Оволодіти методами фінансового  планування діяльності підприємств  та методами оцінки ефективності  інвестиційних проектів;

- Виповнити оцінку економічної  ефективності інвестиційного проекту;

- Виконати аналіз беззбитковості підприємства.

 

 

1.Джерела фінансування українських підприємств.

 

В Україні права підприємств  різних типів і форм власності  закріплені у чинному законодавстві, зокрема в законах України  “Про власність”, “Про підприємства в Україні”, “Про господарські товариства”.

Розмір статутного капіталу підприємства в значній мірі визначає масштаби його виробничо-господарської діяльності.

За рахунок статутного капіталу підприємство формує свої власні (основні й оборотні) кошти.

Окрім грошових коштів, статутний капітал може формуватися за рахунок надходжень майна (будівлі, машини, устаткування, транспортні засоби сировина, матеріали, інші товарно-матеріальні цінності), цінних паперів та нематеріальних активів.

До нематеріальних активів належить вартість права користування результатами інтелектуальної праці у вигляді винаходів, “гудвілів”, промислових зразків технологій ноу-хау, раціоналізаторських пропозицій, звітів про науково-дослідні роботи та ін.

Чинне законодавство передбачає мінімальні розміри статутних капіталів, при яких допускається державна реєстрація підприємства.

У процесі ведення господарської  діяльності величина статутних капіталів  підприємств змінюється за рахунок:

• збільшення їх унаслідок виділення  частини прибутку на поповнення обсягів фінансових ресурсів;

• реалізації інвестиційних проектів;

• переоцінки основних засобів підприємств;

• додаткового випуску акцій;

• різниці у грошових надходженнях між продажною (ринкового) і номінальною  вартістю акцій.

Під час приватизації майна державних підприємств передбачені такі джерела коштів, що їх використовують при формуванні статутних фондів:

• придбання акцій підприємства за рахунок приватизаційних сертифікатів, що їх отримують громадяни України;

• особисті заощадження громадян України;

• частина кредитів населення, яка становить проіндексовані вклади в Ощадному банку України;

• кошти вітчизняних юридичних  осіб;

• кошти чужоземних юридичних та фізичних осіб.

Зростання обсягу виробництва товарів та послуг викликає потребу постійного нарощування статутних капіталів підприємств.

Отже, фінансові ресурси підприємства можливо поповнювати за рахунок  власного або позиченого капіталу.

Джерелами власного капіталу є:

1) статутний фонд підприємства;

2) нерозподілений прибуток;

3) доходи від емісії акцій. 

Джерелами позиченого капіталу є:

1) банківські кредити;

2) розміщення облігацій;

3) кредити під боргові зобов’язання;

4) спеціальні фонди та програми;

5) лізинг.

Розглянемо джерела позиченого капіталу:

1.Банківські кредити

Діяльність підприємства в системі  ринкової економіки неможлива без періодичного використання різноманітних форм залучення кредитів.

Нині найпоширенішим видом кредиту  є банківський. За такого кредитування підприємство виступає тільки в ролі позичальника.

Залежно від мети кредит може видаватися на:

- фінансування оборотного капіталу;

- фінансування основного капіталу;

- викуп приватизованого підприємства.

Залежно від терміну розрізняють:

1. короткотермінові (на термін менший від одного року, як звичайно

30,60,90 днів);

2. середньотермінові (на термін від 1 до 5 років);
3. довготермінові (на термін понад 5 років) кредити.

Залежно від відсоткової ставки підприємства можуть одержувати кредити  з плаваючою і фінансовою відсотковою  ставкою (переважно за умов стабільної економіки).

Характерною рисою фінансування за допомогою кредитів є необхідність матеріальної гарантії або забезпечення кредиту. Формами забезпечення кредиту можуть бути:

1. гарантії третьої сторони,
2. товарні запаси підприємства;
3. нерухоме майно;
4. рухоме майно;
5. цінні папери.

Так, умовами надання короткотермінового кредиту можуть бути достатня ліквідність позичальника або забезпечення позики дебіторською заборгованістю чи закладними. Середньотермінові кредити переважно потребують спеціальної застави (товарні запаси, обладнання, нерухоме майно). Довготермінові кредити здебільшого забезпечують нерухомістю, а кредит, наданий під заставу нерухомості, називається іпотечним.

Кредити мають бути використані  за призначенням і своєчасно оплачені. У разі порушень термінів оплати кредитів укладають додаткову угоду (пролонгацію), яка встановлює жорсткіші умови кредитування При непогашеній кредиту у визначений термін нові кредити, як звичайно, не надають.

Комерційні байки зацікавлені  у здатності позичальника повернути  борг і виплатити проценти. Тому, розглядаючи прохання підприємства про надання кредиту, комерційні банки звертають увагу на:

1. ділову репутацію підприємства;
2. ліквідність активів,
3. забезпеченість кредиту;
4. співвідношення суми власного і позичкового капіталу.

 Кредити надають також під  боргове зобов’язання.

2.Кредити під боргові зобов’язання

Боргове зобов’язання – цінний напір, що підтверджує зобов’язання банку  надані кредит, а позичальника –  повернути кредит і виплатити  проценти в певні встановлені  терміни. Конкретно в борговому  зобов’язанні вказують:

1. суму кредиту;
2. ставку процента;
3. умови і терміни виплати кредиту
4. забезпечення боргу заставою, що підтверджує платоспроможність;
5. інші умови, передбачені банком і позичальником.

Крім того, комерційні байки часто  вимагають постійно підтримувати на розрахунковому рахунку фірми-позичальника певну суму (як звичайно, 10–20% від суми кредиту). Такий залишок називається компенсаційним залишком.

Вартість банківського кредиту  залежить переважно від двох факторів, типу позичальника і типу ставки процента. Високу ставку встановлюють для ризикованих позичальників-і для невеликих кредитів.

Розрізняють три основні ставки процента з банківських кредитів:

1. ставка, що її розраховують методом простих процентів;
2. дисконтна ставка;
3. ставка, яку розраховують методом складних процентів.

У процесі вибору конкретного комерційного банку як потенційного кредитора необхідно враховувати результати аналізу його фінансової звітності, поточні повідомлення Національного банку про діяльність комерційних банків, надійність банку тощо.

3.Оренда основних фондів (лізинг)

Лізинг в перекладі з англійської  – це оренда. Але в підприємницькій  діяльності під лізингом розуміють  довготермінову оренду основних фондів з можливим подальшим викупом  майна орендатором по залишковій вартості.

Лізинг – це також фінансова операція. По суті це цільовий кредит, який бере в банку під закупку обладнання спеціалізована лізингова компанія. Вона таки може здавати викуплене обладнання підприємству в оренду при умові повернення підприємством кредиту, виплати відсотків і комісійних.

Отже лізинг – це довготермінова оренда машин, обладнання, споруд виробничого  призначення.

Лізинг – є способом фінансування інвестицій і активізації збуту. Лізинг передбачає збереження прав власності  на товар за орендодавцем. Здійснюючи лізингові операції, орендодавець купує машини, обладнання, транспортні засоби, виробничі споруди, ЕОМ, інші основні фонди і передає їх за угодою орендареві для використання з виробничою метою, зберігаючи при цьому право власності на них до кінця угоди.

У межах довготермінової оренди розрізняють дві форми лізингу фінансовий та оперативний. Фінансовий лізинг полягає у тому, що за час дії лізингової угоди орендатор виплачує орендодавцеві всю суму амортизації орендованого майна. Після закінчення такої угоди орендатор може: