Фінансові операції, які підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДВНЗ «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

 

                                 

РЕФЕРАТ

на тему:

«Комерційні банки як суб’єкти первинного фінансового моніторингу»

 

 

 

 

                                                       Виконав:

студент  КЕФ

спец. 6508/1, БС-408                                                                      Яцевський Петро

                                                                     

 

 

Київ – 2013

План

Вступ

1. Фінансові операції, які підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу.

2. Права та обов'язки банків як суб'єктів первинного моніторингу

3. Аналіз використання первинного  фінансового моніторингу у банках

Висновок 

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ 

 Особливості  правового статусу банків та  небанківських фінансових установ  як фінансових посередників обумовлюють  виконання банками певних обов'язків  як агентів держави при здійсненні  контролю за дотриманням клієнтами  законодавства. Зокрема, банки  та небанківські фінансові установи  допомагають уповноваженим державним  органам при здійсненні контролю  за дотриманням податкового, валютного  законодавств. Одним із таких  напрямків є запобігання відмиванню  так званих “ брудних ” грошей, тобто, грошей, здобутих злочинним шляхом. Для цього у всьому світі створено систему фінансового моніторингу, який полягає у здійсненні контролю за операціями, що здійснюються фізичними та юридичними особами через фінансових посередників — банки та небанківські фінансові установи.    

 Правові засади фінансового моніторингу визначені у Законі України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом”.  

 Законом передбачено  проведення обов'язкового та внутрішнього  фінансового моніторингу.  

 Обов'язковий  фінансовий моніторинг — це  сукупність заходів спеціально  уповноваженого органу виконавчої  влади з питань фінансового  моніторингу з аналізу інформації  щодо фінансових операцій, що  надається суб'єктами первинного  фінансового моніторингу, а також  заходів з перевірки такої  інформації відповідно до законодавства  України. 
   Внутрішній фінансовий моніторинг — діяльність суб'єктів первинного фінансового моніторингу по виявленню, відповідно до Закону, фінансових операцій, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу, та інших фінансових операцій, що можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів. 

 

1. Фінансові операції, які підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу  

 Законом України “ Про запобігання протидії легалізації (відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом ” визначено ознаки, за наявності яких фінансова операція підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу. Фінансова операція підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу, якщо сума, на яку вона проводиться, дорівнює чи перевищує 150000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну 150000 гривень, та має одну або більше ознак, визначених статтею 11: 
   - переказ грошових коштів на анонімний (номерний) рахунок за кордон і надходження грошових коштів з анонімного (номерного) рахунку з-за кордону, а також переказ коштів на рахунок, відкритий у фінансовій установі в країні, що віднесена Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон; 

- купівля (продаж) чеків,  дорожніх чеків або інших подібних  платіжних засобів за готівку;   

- зарахування або переказ  грошових коштів, надання або  отримання кредиту (позики), проведення  фінансових операцій з цінними  паперами у випадку, коли хоча  б одна із сторін є фізичною  або юридичною особою, що має  відповідну реєстрацію, місце проживання  чи місце знаходження в країні (на території), яка не бере  участь в міжнародному співробітництві  у сфері запобігання та протидії  легалізації (відмиванню) доходів,  одержаних злочинним шляхом, та  фінансуванню тероризму, або однією  з сторін є особа, що має  рахунок в банку, зареєстрованому  у вищезазначеній країні (на вищезазначеній  території).   

 Відповідно до статті 12 Закону “ Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом ” фінансова операція підлягає внутрішньому фінансовому моніторингу, якщо вона має одну або більше зазначених ознак:  

1) заплутаний або незвичний  характер фінансової операції, яка  не має очевидного економічного  сенсу або очевидної законної  мети, зокрема: 
   а) прийняття суб'єктом первинного фінансового моніторингу коштів від особи, яка пропонує або погоджується на отримання процентів по депозиту, нижчих за процентну ставку, що встановлена у банку на поточний момент, або сплату комісій (плати за здійснення окремих операцій з його коштами) у розмірах, більших ніж визначені суб'єктом первинного моніторингу за тотожними вкладами або операціями на поточний момент; 
   б) наполягання особи провести операцію за правилами, відмінними від встановлених законодавством та внутрішніми документами суб'єкта первинного моніторингу щодо таких операцій за змістом або за строками її проведення; 
   в) внесення особою у раніше узгоджену схему проведення операції (операцій) безпосередньо перед початком її реалізації значних змін, що особливо стосуються напряму руху грошових коштів або іншого майна, в тому числі неодноразова зміна банківських реквізитів бенефіціара після надання першого доручення на переведення коштів або індосацію платіжних документів, надання доручення на перерахування коштів бенефіціару через два та більше рахунки інших осіб;  

 ґ) неможливість встановлення  контрагентів особи, прийняття  суб'єктом первинного фінансового  моніторингу коштів (платіжних документів  до їх оплати) від особи, яка  надсилає кошти на адресу іншої  сторони цивільно-правової угоди,  внаслідок чого такі кошти  повертаються без виконання фінансової  операції у зв'язку з незнаходженням  такої іншої сторони або у  зв'язку з її відмовою щодо  їх прийняття;    

2) невідповідність фінансової  операції діяльності юридичної  особи, що встановлена статутними  документами цієї особи, зокрема: 
   а) не пов'язане з діяльністю особи істотне збільшення залишку на рахунку, який згодом перераховується іншому суб'єкту первинного фінансового моніторингу або використовується для цілей купівлі іноземної валюти (з переказом на користь нерезидента), цінних паперів на пред'явника; 
   б) відсутність зв'язку між характером і родом діяльності особи з послугами, за якими особа звертається до суб'єкта первинного фінансового моніторингу; 
   в) регулярне представлення чеків, емітованих банком-нерезидентом та індосованих нерезидентом, на інкасо, якщо така діяльність не відповідає діяльності особи, відомій суб'єкту первинного фінансового моніторингу; 
   г) зарахування на рахунок особи значної кількості платежів від фізичних осіб на суму, що не перевищує суму, визначену статтею 11 Закону “ Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом ”, у тому числі через касу суб'єкта первинного фінансового моніторингу, якщо діяльність особи не пов'язана з наданням послуг населенню, збором обов'язкових або добровільних платежів; 
   ґ) істотне збільшення частки готівки, що надходить на рахунок особи, якщо звичайними для основної діяльності особи є розрахунки в безготівковій формі; 
   д) розміщення на рахунку значної суми готівкових коштів особою, яка за рівнем доходу чи сферою діяльності не може здійснювати фінансову операцію на таку суму;  

3) виявлення неодноразового  здійснення фінансових операцій, характер яких дає підстави  вважати, що метою їх здійснення  є уникнення процедур обов'язкового  фінансового моніторингу, передбачених  Законом, зокрема: 
   а) регулярне зарахування на рахунок особи коштів у готівковій формі з подальшим переказом усієї або більшої частини суми протягом одного операційного дня або наступного за ним дня на рахунок клієнта, відкритий в іншого суб'єкта первинного фінансового моніторингу, або на користь третьої особи, у тому числі нерезидента;   

 б) передавання особою  доручення про здійснення фінансової  операції через представника (посередника), якщо представник (посередник) виконує доручення особи без встановлення прямого (особистого) контакту з суб'єктом первинного фінансового моніторингу. 

2. Права та обов'язки банків як суб'єктів первинного моніторингу  

Банк як суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний: 
   - проводити ідентифікацію особи, яка здійснює фінансову операцію, що підлягає фінансовому моніторингу відповідно до Закону, або відкриває рахунок (в тому числі депозитний), на підставі наданих в установленому порядку документів;  

- забезпечувати виявлення  і реєстрацію фінансових операцій, що відповідно до Закону підлягають  фінансовому моніторингу;  

- надавати Уповноваженому  органу інформацію про фінансову  операцію, що підлягає обов'язковому  фінансовому моніторингу, не пізніше  ніж протягом трьох робочих  днів з моменту її реєстрації;   

- надавати відповідно  до законодавства додаткову інформацію  на запит Уповноваженого органу, пов'язану з фінансовими операціями, що стали об'єктом фінансового  моніторингу, в тому числі таку, що становить банківську та  комерційну таємницю, не пізніше,  ніж протягом трьох робочих  днів з моменту отримання запиту;   

- сприяти суб'єктам державного  фінансового моніторингу з питань  проведення аналізу фінансових  операцій, що підлягають фінансовому  моніторингу; 
   - вживати заходів щодо запобігання розголошенню (у тому числі особам, стосовно фінансових операцій яких проводиться перевірка) інформації, яка надається Уповноваженому органу, та іншої інформації з питань фінансового моніторингу (в тому числі про факт подання такої інформації); 
   - зберігати документи, які стосуються ідентифікації осіб, якими здійснено фінансову операцію, що згідно з цим Законом підлягає фінансовому моніторингу, та всю документацію про здійснення фінансової операції протягом п'яти років після проведення такої фінансової операції. 
     Згідно з Положенням відповідальним за організацію виконання вимог законодавства України з питань запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та організацію внутрішньобанківської системи запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, є керівник банку.  

 Відповідно до статті 63 Закону України “ Про банки і банківську діяльність ” банки зобов'язані розробляти, впроваджувати та постійно поновлювати правила внутрішнього фінансового моніторингу та програми його здійснення з урахуванням вимог законодавства про запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом. Зазначені документи є документами з обмеженим доступом. Порядок та режим доступу до них працівників банку визначається відповідальним працівником банку (філії) залежно від їх функціональних обов'язків за погодженням з керівником банку (філії). 
   Правила внутрішнього фінансового моніторингу розробляються банком з урахуванням вимог законів України, що регулюють питання запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, цього Положення, нормативно-правових актів Національного банку України, актів Уповноваженого органу, прийнятих на виконання та відповідно до цих законів, рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей, Базельського комітету банківського нагляду. 
   Програми здійснення фінансового моніторингу розробляються та реалізуються банком для забезпечення функціонування внутрішньобанківської системи запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом. Програми здійснення фінансового моніторингу розробляються банком відповідно до окремих напрямів його діяльності з обслуговування клієнтів і потребують постійного оновлення в процесі проведення фінансового моніторингу.     

 Обов'язок банків проводити  ідентифікацію осіб, які здійснюють  фінансові операції, закріплений  у Законі України “ Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом ” та у Законі України “ Про банки і банківську діяльність ”.  

 Згідно із Законом  “ Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом ” суб'єкт первинного фінансового моніторингу на підставі наданих оригіналів або належним чином завірених копій документів ідентифікує осіб, які здійснюють фінансові операції, що згідно з цим Законом підлягають фінансовому моніторингу.  

 Ідентифікація особи  не є обов'язковою у разі  здійснення фінансової операції  особами, що раніше були ідентифіковані, або укладення угод між банками,  зареєстрованими в Україні.  

 Перед або після  здійснення фінансової операції  суб'єкт первинного фінансового  моніторингу з'ясовує можливість  віднесення її до фінансової  операції, що відповідно до Закону  підлягає фінансовому моніторингу.  У разі виявлення такої фінансової  операції вона підлягає реєстрації  відповідним суб'єктом первинного  фінансового моніторингу. Для  цього в реєстрі фіксується  особа, що здійснює фінансову  операцію, вид фінансової операції  та підстави для її здійснення, дата та сума. Порядок реєстрації  фінансової операції, що відповідно  до Закону підлягає фінансовому  моніторингу, встановлюється для  банків — Національним банком  України, а для інших суб'єктів  фінансового моніторингу — Кабінетом  Міністрів України. 
   Суб'єкт первинного фінансового моніторингу має право відмовитися від забезпечення здійснення фінансової операції у разі встановлення, що ця фінансова операція містить ознаки такої, що згідно з Законом підлягає фінансовому моніторингу, та зобов'язаний ідентифікувати і повідомити Уповноважений орган про осіб, що здійснюють зазначену фінансову операцію, та її характер.   

 Згідно зі статтею  64 Закону України “ Про банки і банківську діяльність ” банкам забороняється відкривати та вести анонімні (номерні) рахунки. Банкам забороняється вступати в договірні відносини з клієнтами — юридичними чи фізичними особами у разі, якщо виникає сумнів стосовно того, що особа виступає не від власного імені.  

 Банк зобов'язаний ідентифікувати  відповідно до законодавства  України: клієнтів, що відкривають  рахунки в банку; клієнтів, які  здійснюють операції, що підлягають  фінансовому моніторингу; клієнтів, що здійснюють операції з готівкою без відкриття рахунку, на суму, що перевищує еквівалент 150000 гривень; осіб, уповноважених діяти від імені зазначених клієнтів. 
   Для ідентифікації клієнта — юридичної особи банк має ідентифікувати фізичних осіб, які є власниками цієї юридичної особи, мають прямий або опосередкований вплив на неї та отримують економічну вигоду від її діяльності. У разі, якщо юридична особа є господарським товариством, банк має ідентифікувати фізичних осіб, які мають істотну участь у цій юридичній особі. Клієнт має надавати передбачені законодавством відомості, які витребує банк з метою виконання вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом. У разі ненадання таких відомостей клієнтом рахунок не відкривається, а в разі наявності раніше відкритих рахунків банк відмовляє в здійсненні обслуговування. Для ідентифікації і вжиття заходів, достатніх, на думку банку, для підтвердження особи клієнта — юридичної особи та для забезпечення спроможності банку виконувати правила внутрішнього фінансового моніторингу та програми його здійснення, у тому числі щодо виявлення фінансових операцій, що мають сумнівний характер, банк має право витребувати передбачену законодавством інформацію, яка стосується ідентифікації цієї особи та її керівників, у органів державної влади, які здійснюють нагляд та/або контроль за діяльністю цієї юридичної особи, банків, інших юридичних осіб, а також здійснювати передбачені законодавством заходи щодо збору такої інформації з інших джерел. Вказані органи державної влади, банки, інші юридичні особи зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту безоплатно надати банку таку інформацію. 
   Для ідентифікації клієнта — фізичної особи та вжиття заходів, достатніх, на думку банку, для підтвердження його особи, банк має право витребувати інформацію, яка стосується ідентифікації цієї особи, у органів державної влади, банків, інших юридичних осіб, а також здійснювати заходи щодо збору такої інформації про цю особу, яка є необхідною для виконання правил внутрішнього фінансового моніторингу та програм його здійснення, у тому числі щодо виявлення фінансових операцій, що мають сумнівний характер. Вказані органи державної влади, банки, інші юридичні особи зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту безоплатно надати банку таку інформацію.