Аналіз фінансової стійкості і платоспроможності підприємства

Тому, ліквідність — це здатність підприємства перетворювати свої активи в гроші для покриття своїх необхідних платежів в міру настання їх строків та швидкість здійснення цього.

Отже, поняття платоспроможності  та ліквідності підприємства дуже близькі, але друге є більш містким.: від ступеня ліквідності залежить  платоспроможність підприємства, поточний капітал якій  складається переважно із грошових коштів, короткострокової дебіторської заборгованості, як правило, вважається більш ліквідним, ніж підприємство, поточні активи якого складаються переважно із запасів,. Наслідками низького рівня ліквідності є нездатність підприємстві сплатити свої поточні борги і зобов'язання, що веде, в свою чергу,до обов'язкового продажу довгострокових фінансових вкладень та активів і, в іншому випадку, -  до зниження дохідності, до неплатежів і банкрутства.

Важкі наслідки з причин низької  ліквідності або її відсутність  у клієнта — юридичної особи мають і кредитори, оскільки відбуваїється затримка сплати процентів і суми боргу, в крайньому випадку — часткова або повна втрата нсповернутого боргу.

У бухгалтерському балансі всі активи засоби підприємства групуються за ступенем зростання їх ліквідності. В пасиві зобов'язання розміщені по мірі скорочення термінів (посилення, підвищення строковості) їх погашення.

Усі активи підприємства залежно від ступеня їх ліквідності, тобто від здатності перетворення в грошові кошти, можна умовно поділити на такі групи:

1. Найбільш ліквідні активи (А1) — суми по всіх статтях грошо- 
вих коштів, які можуть бути використані для здійснення поточ- 
них розрахунків негайно. В цю групу включають також і короткострокові фінансові вкладення (цінні папери).

2. Активи, що швидко реалізуються (А₂) — активи, для псретво 
рення яких у наявні кошти потрібний визначений час. У цю групу можна включити дебіторську заборгованість, платежі по якій очікуються протягом 12 місяців після звітної дати, та інші оборотні активи. Ліквідність цих активів різна і залежить від субєктивних та обєктивних факторів: кваліфікації відносин підприємства з платниками та їх платоспроможності, умов надання кредитів покупцям, організації вексельного обігу та інших факторів. 

3.Активи, що повільно реалізуються (А3) — найменш ліквідні активи — це запаси і витрати. Ліквідність цієї групи залежить від своєчасності відвантаження продукції, швидкості й правильності оформлення банківських документів, швидкості плататіжного документообороту в банку, від якості й попиту на продукцію, її конкурентоспроможності. Платоспроможності покупця форми розрахунків тощо.

4.Активи, що важко реалізуються (А₄) — це активи, призначені для використання в господарській діяльності протягом тривалого періоду часу. В цю статтю можна включити статті розділу І активу балансу "Необоротні активи". Отже, перші три групи активів (А₁ А2 А₃) є більш ліквідними, ніж інше майно підприємств.

Пасиви балансу залежно від  ступеня зростання строків погашення зобов'язань групуються так:

1) Найбільш строкові зобов'язання (П1) — кредиторська заборгованість, позики для працівників, інші короткострокові пасиви.

2) Короткострокові пасиви (П₂) — короткострокові позикові кредити банків та інші позики, що піддягають погашенню протягом 12 місяців після звітної дати.

3) Довгострокові пасиви (П₃) — довгострокові кредити банків, позикові кошти та інші довгострокові пасиви.

4) Постійні пасиви (П₄) — статті розділу І пасиву балансу. І Підприємство вважається ліквідним, якщо його поточні активи перевищують короткострокові зобов'язання.

Підприємство може бути ліквідним  в більшій або меншій мірі, або  у нього взагалі може бути відсутня ліквідність. Для оцінки реального ступеня ліквідності підприємства спочатку необхідно здійснити аналіз ліквідності балансу.

Однією з ключових ознак фінансової стійкості підприємства є його ліквідність. У вітчизняній і зарубіжній літературі, яка висвітлює питання фінансового аналізу діяльності підприємств, і в аналітичній практиці ліквідність розглядається як у широкому значенні цього термін так і в більш вузькому значенні. Перший з цих підходів до визначення ліквідності передбачає аналіз здатності підприємства виконувати всі без винятку зобов'язання, взяті на себе, які випливають з його  статуту та інших засновницьких документів, включаючи, зокрема  майнових інтересів усіх засновників. Другий підхід (а саме він найпоширеніший, більше того, багато авторів вважають його єдино правильним підходом до визначення і аналізу ліквідності) трактує ліквідність лише як здатність підприємства розрахуватися за своїми поточними фінансовими зобов'язаннями шляхом перетворення активів на гроші.

 При цьому активи підприємств,  які не можуть бути швидко реалізовані, залишаються за межами самого поняття "Ліквідності» .

Найбільш послідовна точка зору пов'язана з ліквідністю балансу , де ліквідність балансу - це ступінь покриття боргових зобов'язань підприємства його активами, строк перетворення яких в гроші відпо 
відає строку погашення платіжних зобов'язань. Вона залежить від ступеня відповідальності наявних платіжних коштів величини боргових зобов'язань.

Для визначення ліквідності балансу  необхідно порівняти підсумки 
з кожної групи активів і пасивів.

Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо виконуються умови:

А,>П, А₂>П₂ А₃>П₃

Якщо виконуються перші три нерівності, тобто поточні аактиви перевищують зовнішні зобов'язання підприємства, то обов'язково виконується остання нерівність. Цс означає наявність у підприємства власних оборотних коштів, тобто дотримується мінімальна умова фінансової його стійкості.

Недотримання будь-якої якості із перших трьох нерівностей: означає, що ліквідність балансу більшою або меншою мірою відрізняється від абсолютної.

 

 

5. РЕЗЕРВИ І ШЛЯХИ ЗМІЦНЕННЯ  ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ І ФІНАНСОВОЇ  СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА.

 

Резерв – це виявлені можливості кількісного та якісного росту основних показників діяльності підприємства, які проявляються в невикористаних або нераціонально використаних фінансових ресурсів, посилення дії позитивних і нейтралізація неагативних факторів для зростання показників фінансової стійкості і платоспроможності,конкуретноспроможності, забезпечення ефективності підприємства.

Оскільки ідеально діючих соціально-економічних  систем практично не існує, то аналітики  завжди можуть знайти резерви підвищення результативності. Для цього вони мають володіти такими якостями:

• нестандартне мислення;
• підприємливість;
• зацікавленість;
• економічна грамотність.

 Провівши аналіз фінансової стійкості ті фінансової платоспроможності ват ЗКПУ «Пригма-Прес», виявлено, що завод абсолютну стійкість. Коефіцієнт забезпеченості матеріальних активів власним капіталом на початок 2009 року склав 1,28, а на кінець 1,17, таки  чином завод зовсім не залежить від позичених зособів при формуванні своїх вироничих запасів.

Така ситуація можлива у двох випадках: при величині власного оборотного капіталу, що є позитивною тенденцією.

При недостатній величині матеріальних оборотніх активів, що оцінюється негативно.

На ВАТ ЗПКУ «Пригма-Прес», на мою думку, недостатня велечина матеріальних запсів, які займають на початок 2009 року 40% в активах (7813,4 : 19321,6), а на кінець року – 43% (7553,8 : 17405,7). Збільшення частки матеріальних активів відбулося внаслідок зменшення активів на кінець року. Зменшення активів балансу за рік складає 1915,9 тис.грн.,(17405,7 – 19321,6) цей показник свідчить про зменшення обсягів діяльності підприємства. Спостерігається зменшення власного капіталу на суму 1198,4 тис. грн. (16545,1 – 17743,5).

Основними шляхами росту коефіцієнта  забезпеченості матеріальних оборотних  активів власним оборотим капіталом є зменшення велечини матеріальних запасів, збільшення величинивласного капіталу за рахунок росту обсягу чистого прибутку і зміни напрямків його використання, реалізації непотрібних основних засобів і нематеріальних активів.

Коефіцієнт автономії зріс за 2009 рік на 103,3 % (0,95 : 0,92 100% ) частка власного капіталу в активах  на початку року була 92%, а на кінець 95%. Це свідчить про те, що майноборгові права на 5% покриваються позитивним капіталом.

Для поточної  діяльності власний  капітал  на початок року використовується в розмірі 56%, а на кінець – 53%. Зменшення на 3% (53 - 56), вкладень власного капіталу в оборотні активи сприяло капіталізації його (вкладення в основні засоби), на початок року частка власного капіталу у необоротні активи склала 44%, а на кінець – 47%

З фінансової точки зору, підвищення цього коефіціентах, його високий  рівень позитивно характеризує діяльність підприємства. Власні джерела мобільні: більша їх частина вкладена не в  основний, а в оборотний капітал. Якщо значення коефіцієнта збільшується не за рахунок зменшення основних засобів та інших необоротних активів, а за рахунок більш швидкого росту власних джерел засобів порівняно з ростом необоротних активів, тоді ріст коефіцієнта свідчить про підвищення фінансової стійкості підприємства.

Коли коефіцієнт маневрування дорівнює одиниці, то це, звичайно, добре з  фінансової точки зору, але абсурдно з практичної: у підприємства немає  необоротних активів, а лише оборотні.

Низький коефіцієнт маневрування обумовлений нераціональною структурою майна підприємства, досить високою часткою необоротних активів. Значення даного коефіцієнта може відчутно змінюватись залежно від галузевої приналежності підприємства. У фондмістких виробництвах рівень даного показника повинен бути значно меншим, ніж у матеріаломістких, так як у фондмістких – значна частина власних засобів є джерелом покриття необоротних активів. Збільшити значення коефіцієнта можна, зменшивши вкладення в необоротні активи або ж залучивши довгострокові кредити як джерело формування необоротних активів.

Векономічній літературі вказується, що теоритично обгрунтоване значення цього коефіцієнта повинно дорівнювати 0,2-0,5.

Коефіцієнт покриття на початок  року склав 10,48(11542,2 : 1101,8), на кінець року – 10,56(9721,2 : 9020,6)

Це означає що на кожну гривню поточних зобов*язань ВАТ ЗКПУ “Пригма Прес” має 10,56 грн. Поточних активів.

Визначаємо наскільки підприємство може зменшити вартість поточних активів при їх продажу з тим, щоб отриманої суми було достатньо для погашення поточних зобов’язень.

Для цього: розраховуємо питому вагу заборгованості (920,6 : 9721,6 × 100 = 9,47%) від загальної суми існуючих коштів, прийнятих за 100% віднімаємо питому вагу заборгованості (100 – 9,47 = 90,43%) 

Коефіцієнт швидкої ліквідності:

На початок року:

На кінець року: 

Кщоефіцієнт абсолютної ліквідності:

На початок року:

На кінець року: 

Коефіцієнт загальної ліквідності  розраховується зіставленням загальної  суми активів до поточних забовязань підприємства.

Він дає загальну характеристику ліквідності  підприємства, показуючи, наскільки  оборотні активи покривають поточні  зобов’язання. Якщо значення коефіцієнта дорівнює одиниці, то це свідчить про те, що у підприємства достатньо оборотних активів для покриття своїх зобов’язань.

При визначенні показників ліквідності слід враховувати те, що сьогодні на багатьох вітчизняних підприємствах коефіцієнт абсолютної ліквідності вимірюється сотими частками одиниці через відсутність грошей на розрахунковому рахунку. Проміжний коефіцієнт ліквідності формується в залежності від сум дебіторської заборгованості. Якщо підприємство не може, або вважає недоцільним продавати свої матеріальні оборотні активи для погашення поточних зобов’язань, то значення цього коефіцієнта повинно дорівнювати одиниці. Тобто, поточні зобов*язання повинні покриватися грошовими активами і дебіторською заборгованістю. Вреальних умовах господарювання через відсутність грошей на розрахунковому рахунку для підтримання своєї ліквідності дебіторська заборгованість підприємства повинна дорівнювати його поточним зобов’язанням. Якщо є сума дебіторської заборгованості менша, то підприємству необхідно мати товарноматеріальні цінності, які можна продати буз шкоди для основної діяльності.

Щодо загального коефіцієнта ліквідності, то чисельник данного показника повинен значно перевищувати знаменик. У даних умовах вважається, що значення цього показника повинно дорівнювати 1,5-2,0.

Поряд з поняттям “ліквідність підприємства” в економічній літературі зустрічається поняття “ліквідність балансу”.

Ліквідність балансу відображає покриття пасивів його активами, строк перетворення яких у гроші відповідає строку погашення  зобов*язань.

Для визначення ліквідності балансу  необхідно зіставити підсумки певних груп активів (згрупованих за рівнем ліквідності, тобто швидкістю перетворення в гроші) і пасивів ( згрупованих за рівнем терміновності їх оплати).

Балансвважається абсолютно ліквідним, якщо ви виконуються умови:

А₂≥П₂

А₂≥П₂

А₃≥П₃

А₄≤П₄

 

 

За данами балансу:

  А₁ = 615,5 >П₁=417,7

  А₂ =  3110,4 >П₂=369,3

  А₃ =  11542,1 >П₃=9964,1

  А₄ =  7779,4 <П₄=17743,5

 

Робочий капітал:

На початок року:       11542,2 – 1101,8 = 10440,4

На кінець року:  9721,2 – 920,6 = 8800,6

Частка обортніх капіталів:

На початок року:       

На кінець року:    

 

Проведені розрахунки підтверджують  висновок про те, що ват ЗКПУ «Пригма- Прес» є підприємством фінсово  стійким, а баланс ліквідним, основними  шляхми зміцнення платоспроможності і фінасової стійкості можна вважати такими: розширення обсягів діяльності підприємства, прискорення оборотності оборотних коштів, ефективне використання власного капіталу. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ