Удосконалення правового регулювання вільних економічних зон

Надходження в іноземній  валюті від реалізації продукції (робіт, послуг), вироблених або наданих у зоні, звільнено від обов'язкового продажу. Не справляється збір до інноваційного фонду, а також не підлягає ліцензуванню імпорт товарів для власного виробництва. Товари, достатньо перероблені чи вироблені у зоні, звільняються від ліцензування та квотування за умови, якщо немає обмежень по міждержавних договорах, укладених за участю України.

Зона СЕЗ «Яворів» створена з перспективою діяльності на 30 років з метою залучення інвестицій для створення нових робочих місць та забезпечення працевлаштування працівників Яворівського державного гірничо-хімічного підприємства "Сірка", що вивільняються у зв'язку зі скороченням виробництва, перепрофілювання вільних виробничих потужностей, вирішення екологічних проблем у Яворівському районі шляхом створення умов для відновлення земель, порушених техногенним впливом гірничо-хімічного виробництва, активізації підприємницької діяльності, збільшення обсягів виробництва товарів (робіт, послуг), поставок на внутрішній та зовнішній ринки високоякісної конкурентоспроможної продукції (послуг), а також впровадження нових технологій, ринкових методів господарювання та розвитку інфраструктури зони, а також для розвитку експедиційно-складської, транспортно-сервісної та виробничої сфер на території автопорту "Краковець". [9]

Структурно зона складається  з автопорту "Краковець" та комплексної  виробничої зони, до якої входить технопарк. Технопарк та автопорт працюватимуть  у режимі спеціальної митної зони.

Суб'єктами СЕЗ "Яворів" можуть бути виключно суб'єкти підприємницької діяльності, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, які розташовані та реалізують на території СЕЗ "Яворів" інвестиційні проекти кошторисною вартістю, еквівалентною не менше 500 тисяч доларів США (крім проектів технологічного парку, де вимог до розміру інвестиції не передбачено), затверджені Яворівською районною державною адміністрацією та зареєстровані органом господарського розвитку і управління СЕЗ "Яворів" як суб'єкти СЕЗ.

Спеціальний правовий режим  підприємницької діяльності, встановлений у СЕЗ "Яворів", поширюється на суб'єктів зони виключно при здійсненні ними підприємницької діяльності на території СЕЗ.

Створення на території  СЕЗ "Яворів" банківських установ, їх філій, аудиторських фірм, страхових  та інших фінансових організацій, учасників фондового ринку, діяльність яких підлягає ліцензуванню, здійснюється в установленому законодавством порядку після попереднього погодження з Яворівською районною державною адміністрацією.

Суб'єкти СЕЗ "Яворів", які провадять свою діяльність на території СЕЗ "Яворів" без створення юридичної особи (філії, відділення, відокремлені підрозділи тощо), складають відокремлений баланс фінансово-господарської діяльності у порядку, встановленому Державною податковою адміністрацією України. Кабмін має право встановлювати обмеження щодо ввезення на митну територію України з території СЕЗ "Яворів" та вивезення з митної території України у СЕЗ "Яворів" окремих видів товарів.

Суб'єкти зони не вносять  платежів до інноваційного та фонду  соціального страхування. Податок з прибутку у перші 5 років реалізації інвестиційних проектів не платиться, а у наступні роки - за ставкою 50% від об'єкта оподаткування. Земельний податок у перші 3 роки також не вноситься, а у наступні роки роботи - за ставкою 50%. Суб'єкти зони, що реалізують проекти на землях, порушених діяльністю державного гірничо-хімічного підприємства "Сірка", від земельного податку звільнені взагалі.

Звільнено від сплати мита та ПДВ операції з ввезення устаткування, обладнання, деталей  та комплектуючих до них, які переміщуються на територію зони з метою реалізації інвестиційного проекту. [43, с. 458]

Обкладення митними  платежами товарів (предметів), що переміщуються  на територію технопарку та автопорту, провадиться виходячи з особливостей статусу спеціальної митної зони.

СЕЗ «Славутич» створена на період до 1 січня 2010 року з метою створення нових робочих місць для працевлаштування персоналу Чорнобильської АЕС, що вивільняється у зв'язку з достроковим виведенням її блоків з експлуатації. [12]

На території зони "Славутич" можуть провадитися всі види господарської діяльності, за винятком тих, що заборонені законами України. Суб'єктами СЕЗ "Славутич" можуть бути суб'єкти підприємницької діяльності, зареєстровані адміністрацією зони, що реалізують інвестиційні проекти, затверджені у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Слід звернути увагу  на певну особливість затвердження інвестиційних проектів. Інвестиційний  проект кошторисною вартістю до 5 млн. гривень розглядає та затверджує адміністрація зони "Славутич" у визначеному нею порядку. Інвестиційний проект кошторисною вартістю від 5 млн. до 10 млн. гривень розглядає адміністрація зони "Славутич".

Схвалений адміністрацією проект разом з відповідним висновком  подається до Мінекономіки. Мінекономіки і Мінфін разом із залученими центральними органами виконавчої влади розглядають у місячний термін інвестиційний проект і в разі визнання доцільності його реалізації затверджують інвестиційний проект. Інвестиційний проект кошторисною вартістю понад 10 млн гривень подається адміністрацією зони "Славутич" на розгляд Мінекономіки. Мінекономіки і Мінфін разом із залученими центральними органами виконавчої влади розглядають у місячний термін інвестиційний проект і у разі схвалення подають його до Кабінету Міністрів України з проектом відповідного рішення.

Банківські установи, аудиторські фірми, страхові, фондові  та інші фінансові організації, діяльність яких підлягає ліцензуванню, утворюються  після попереднього погодження з  адміністрацією зони. При цьому за видачу відповідних ліцензій вноситься плата, розмір якої визначається адміністрацією зони "Славутич" за погодженням з Міністерством фінансів України, за винятком розміру плати за ліцензії на здійснення банківських операцій. Перелік видів підприємницької діяльності, які підлягають ліцензуванню на території зони "Славутич", визначається Кабінетом Міністрів України.

Для отримання пільг  з прибуткового та земельного податку  розмір інвестиції повинен становити  не менше 200 тис. доларів США. Суб'єкти зони звільнені від сплати податку на прибуток на перші 2 роки з моменту реєстрації, якщо середньооблікова чисельність вивільнених працівників Чорнобильської АЕС у складі підприємства не менша 50%, але не менша 10 чоловік та фонд оплати праці яких становить не менше 25% від суми витрат на заробітну плату. Наступні 3 роки податок на прибуток сплачується у розмірі 50%.

Доходи нерезидентів оподатковуються у розмірі 2/3 ставки (крім інвестицій у цінні папери, випущені за рішенням органів місцевого  самоврядування). Не вносяться збори  до інноваційного та фонду соціального страхування. Податок на додану вартість і мито з товарів (крім підакцизних), що ввозяться для потреб власного виробництва, пов'язаного з реалізацією інвестиційного проекту, не справляється.

Окремі види діяльності на території зони підлягають ліцензуванню. Перелік таких видів визначається Кабміном.

СЕЗ "Курортополіс Трускавець" створюється на 20 років. Початок функціонування - 1 січня 2000 року. На території зони можуть провадитися всі види підприємницької діяльності, за винятком заборонених законами України. [10]

Суб'єктом зони можна  стати за умови внесення інвестиції у розмірі, еквівалентному 500 тис. доларів  США.

Затвердження виконавчим комітетом Трускавецької міської  ради інвестиційного проекту та укладення  договору щодо умов його реалізації є підставою для реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності органом господарського розвитку і управління як суб'єкта СЕЗ "Курортополіс Трускавець", укладення договорів оренди землі, приміщень тощо. Порядок укладення договору (контракту) визначається Трускавецькою міською радою.

На території СЕЗ "Курортополіс Трускавець" державна реєстрація суб'єктів  підприємницької діяльності здійснюється у встановленому законодавством порядку. Орган господарського розвитку видає суб'єктам СЕЗ "Курортополіс Трускавець" свідоцтво про реєстрацію (при цьому справляється плата, розмір якої встановлюється Трускавецькою міською радою), що підтверджує право на отримання пільг, визначених законодавством про зону. Спеціальний правовий режим підприємницької діяльності поширюється на суб'єктів виключно під час здійснення ними підприємницької діяльності на території зони.

Протягом перших 3-х  років суб'єкти зони не сплачуватимуть податок на прибуток, а наступні 3 роки - у розмірі 50% від діючої ставки оподаткування. Плата за землю не вноситься протягом визначеного в інвестиційному проекті періоді освоєння земельної ділянки (планування території, будівництва об'єктів інфраструктури) та вноситься у розмірі 50% у наступні 10 років. [34]

Звільнено від обов'язкового продажу надходження в іноземній валюті від продажу продукції, робіт, послуг, вироблених або наданих на території СЕЗ.

Податок на додану вартість та мито не справляється при ввезенні на територію зони зареєстрованих в  Україні лікарських засобів, перелік яких визначається Кабміном, а також з устаткування, обладнання, комплектуючих до них, програмного забезпечення об'єктів інтелектуальної власності для потреб власного виробництва, пов'язаного з реалізацією інвестиційного проекту.

Створення на території  СЕЗ "Курортополіс Трускавець" комерційних банків, їх філій, аудиторських фірм, страхових, інших фінансових організацій, учасників фондового ринку, діяльність яких підлягає ліцензуванню, здійснюється у встановленому законодавством порядку після попереднього погодження з виконавчим комітетом Трускавецької міської ради. Суб'єкти зони, які здійснюють свою діяльність без створення юридичної особи (філії, відділення, відокремлені підрозділи тощо), за результатами роботи складають відокремлений фінансово-господарський баланс у порядку, встановленому Державною податковою адміністрацією України.

Надання дозволів на спеціальне використання мінеральних вод у  позакурортній практиці здійснюється виконавчим комітетом Трускавецької  міської ради на конкурсній основі.

На території СЕЗ "Курортополіс Трускавець" справляється курортний збір з осіб, які прибули за путівками та курсівками в санаторії, будинки відпочинку, пансіонати та інші санаторно-курортні установи, в розмірах, встановлених законодавчими актами України. [39]

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ (ВІЛЬНИХ) ЕКОНОМІЧНИХ ЗОН В УКРАЇНІ

3.1. Проблеми організації та функціонування спеціальних (вільних) економічних зон

Процес формування вільних  економічних зон у різних країн  світу зовсім не є безхмарним. Як показує світовий досвід, лише близько трьох десятків промислово-експортних зон у країнах, що розвиваються, можна вважати успішно діючими, у той час як решта або тільки розпочали свою діяльність або зіткнулися з певними проблемами. До останніх зокрема належать недосконалий менеджмент, погане географічне розміщення, недостатнє фінансування, відсутність належної системи стимулювання, недостатня забезпеченість інфраструктурою, відсутність відповідного інвестиційного клімату, нечіткість законів і правил або труднощі у вільному функціонуванні у рамках глобальної виробничої діяльності. [71, с.297-298]

Становлення та розвиток ВЕЗ на теренах колишнього СРСР і  зокрема в Україні також супроводжується  численними проблемами, серед яких безпосередньо можна виділити наступні:

1. Основна проблема  і прихильників, й опонентів ВЕЗ  в Україні полягає у відсутності  загальної ідеології та розуміння  самої суті поняття “вільна  економічна зона”. Це спричиняється до повної плутанини і поширення переконання в тім, що ВЕЗ – це “дірка”, крізь яку невпинно спливають державні кошти.

2. Законодавство про  ВЕЗ не по всіх параметрах  відповідає міжнародним нормам, які обумовлюються в нормативних  документах Євросоюзу та Світової  організації торгівлі (СОТ). На думку західних експертів, податкові пільги у ВЕЗ не повинні розповсюджуватися на ті компанії, які експортують до країн ЄС до 80% виробленої продукції. Згідно з директивами ЄС пільги таким компаніям з боку держави вважаються незаконними субсидіями.

3. Відповідно до положень законів України “Про оподаткування прибутку підприємств” і “Про податок на додану вартість” ставки податків, пільги по податках, строк та порядок їх сплати можуть встановлюватися і змінюватися лише шляхом внесення змін до цих законів. Проте в Україні вже спостерігалася ситуація, коли при створенні ВЕЗ не були внесені зміни до зазначених законів. Тобто тут проявляється звична для вітчизняного законодавства колізія: одночасно діють закони, які суперечать один одному.

4. ВЕЗ діють у середовищі, що постійно змінюється, але всередині ВЕЗ це середовище повинно гарантовано залишатися незмінним принаймні впродовж 10 років – це міжнародна практика. Якщо ж правова база функціонування ВЕЗ буде формуватися зі збереженням загальної для українського інвестиційного законодавства тенденції до регулювання режиму іноземного інвестування за допомогою численних підзаконних нормативних актів, а також практика запровадження низки винятків із раніше запропонованих правил, то навряд чи можна розраховувати на позитивний результат.

5. Часто відчувається часовий  розрив між появою потенційних  інвесторів і розробкою конкретних  програм, під які можна реально  залучити інвестиції. Більше того, невиправданим є встановлення  у тих чи інших ВЕЗ розміру  мінімальних вкладів для потенційних інвесторів (що часом обчислюється цифрою з шістьма нулями!), оскільки ВЕЗ у всьому світі орієнтовані на малого і середнього інвестора. Такі інвестори більш оперативні, гнучкі і прихильні до нововведень, тобто мають достатні можливості оживити малий і середній бізнес в регіонах, що переживають депресію. Середні і малі фірми у своїй сукупності створюють сприятливе середовище для формування розвиненої інфраструктури, зростання капіталу, досягнення соціальної стабільності. А великий бізнес приходить тоді, коли у ВЕЗ хоча б рік успішно попрацюють малі та середні фірми.