Контрольная работа по "Хозяйственному праву"

55.Які типи структуризації  підприємств Ви можете назвати,  коротко поясніть? 

Організація роботи великого багатопрофільного підприємства потребує його структуризації та застосування чітко відпрацьованого внутрішньогосподарського механізму.

Структуризація підприємства – це виділення в його складі суб'єктів внутрішньогосподарських  економічних відносин у таких  розмірах і поєднанні галузей, які  б забезпечили максимальний ефект  від їх роботи. У підрозділах де поєднання галузей ґрунтується на технологічних зв’язках між ними, в процесі удосконалення економічних відносин можливе їх подрібнення на економічно відособлені групи працівників, зайнятих виробництвом (наданням послуг).

Ступінь подрібнення ґрунтується  на двох чинниках: чіткому визначенні переліку видів продукції або  послуг та відображенні в облікових  документах як по витратах, так і  по продукції з відкриттям особового  рахунку на кожний структурний підрозділ.

Виділення певних структурних  одиниць за своїм змістом є  одночасно і формуванням первинних  трудових колективів (внутрішньогосподарських  підрозділів).

В загальному розумінні внутрігосподарський  підрозділ – це відносно відособлена  виробничо-господарська одиниця, яка  виробляє продукцію (виконує роботи, надає послуги), має постійний  склад працівників, закріплені основні  виробничі засоби і є об’єктом планування, обліку, контролю, матеріального  стимулювання і економічної відповідальності.

Виділяють два основних типи структуризації: 
технологічна і товарна.

В умовах командно-адміністративної системи, переважно застосовувалася  технологічна структуризація підприємства. Формування ринкових відносин створює  передумови впровадження товарної структуризації підприємств з одночасною диференціацією економічних обов'язків і розширенням  делегованих повноважень підрозділів. 
Товарна структуризація означає формування підрозділів навколо товарних видів продукції, тобто з числа тих технологічних ланок, для яких певний вид товарної продукції може вважатися кінцевим. Наприклад, у товарний підрозділ можуть бути об'єднані: кормодобувна бригада, молочнотоварна ферма, молокопереробний цех, мережа роздрібної фірмової торгівлі продуктами переробки молока. Такий виробничо-збутовий модуль перетворює чотири технологічних виробничих ланки в один структурний товарний підрозділ, який стає оператором відкритого ринку, відповідає за всі економічні дії на шляху до кінцевого споживача і в підсумку - за беззбитковість виробництва. Технологічні підрозділи об'єднуються і стають товарним підрозділом послідовно ринкового типу. Звичайно, не всі підрозділи і не відразу можна структуризувати в такий спосіб. Таку роботу необхідно здійснювати виважено і поетапно.

За ознакою повноти  повноважень та обов'язків при  структуризації підприємств в ринкових умовах можуть створюватись підрозділи у формі центрів відповідальності з такими її обсягами: центри витрат - відповідають за забезпечення ресурсами  запланованого обсягу виробництва  продукції, витрати, собівартість одиниці  продукції; вироблену продукцію  передають адміністрації або  за її вказівкою іншим підрозділам; центри виручки - відповідають за повноту  реалізації переданої їм для цього  продукції, 
реалізаційні ціни та суму грошових надходжень; центри прибутку - відповідають за обсяги виробництва, збуту, витрати і собівартість, реалізаційні ціни та суму прибутку; центри управління - відповідають за досконалість маркетингової політики, ресурсне забезпечення, раціональність організаційно-виробничої структури підприємства, його 
беззбитковість і платоспроможність.

Найбільший обсяг обов'язків  та повноважень мають центри прибутку, найменший - центри витрат. Тому спочатку всі підрозділи можуть одержати організаційно-економічний  статус центрів витрат і лише з  набуттям досвіду та навиків економічної  роботи в цих первинних ланках можна створювати центри прибутку.

Велике підприємство або  їх об’єднання складаються із трьох  взаємопов’язаних і різних за змістом  і значенням структур: виробничої, організаційної і управлінської.

 

ІІ. Тести 

50.В) 

51.Б)

52.Г)

53.Д)

ІІІ.Задача №15

 

Визначити виробничу потужність скотовідгодівельного комплексу сільськогосподарського підприємства, який розрахований на 1000 скотомісць, якщо середньорічний приріст  живої маси тварин становить 3,2 ц. Період вирощування і здавання молодняка  до здавальної ваги становить 1,5 року. Жива маса молодняку при постановці на відгодівлю становить 460 кг (4,6 ц). Коефіцієнт використання потужності комплексу  становить 85%.

Для визначення виробничої потужності скотовідгодівельного комплексу  сільськогосподарського підприємства використаємо формулу:

де  — виробнича потужність — обсяг виробництва живої маси великої рогатої худоби, ц; — кількість скотомісць; — коефіцієнт використання потужності комплексу; — середньодобовий приріст живої маси тварин, г; — коефіцієнт для переведення грамів у центнери; То — період (у роках) вирощування і відгодівлі молодняка до здавальної ваги, який залежить від середньодобового приросту і живої маси молодняка при постановці на дорощування і відгодівлю; Жв — жива маса молодняка при постановці на дорощування і відгодівлю, ц.

Впв=1000*0,85*3,2+(1000*0,85/1,5)*4,6 = 2720+2606,7=5326,7.

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1.  Андрійчук В.Г. Економіка аграрнихпідприємств: Підручник / В.Г. Андрійчук. – 2-ге вид. доп. і перероб. – К.: КНЕУ, 2002.

2.Васильков В. Г. Організація виробництва: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2003. —524 с.

3.Гриньов А. В. Організація та управління на підприємстві. — Харків: Вид. дім "ІНЖЕК", 2004. — 329 с.

4.Організація виробництва: Навч. посібник / Онищенко В. О. — К.: Ліб-ро, 2003. —336 с.

5.Шваб Л. І Економіка підприємства: Навч. посібник для студ. вищих навч. закладів. — 2-е вид. — К.: Каравела, 2005. — 568 с.