Автоматизовані системи управління охороною праці обліку, аналізу та дослідження травматизму

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

Маріупольський  державний університет

Кафедра раціонального природокористування та охорони навколишнього середовища

 

 

 

 

 

 

Автоматизовані  системи управління охороною праці  обліку, аналізу та дослідження травматизму

 

 Рубан Аліна Віталіївна

                      студентка ОКР «Магістр»   

факультету грецької філології

        спеціальності «Переклад

        (новогрецька)»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Маріуполь – 2012

 

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………..3

1. Поняття «травматизм»…………………………………………………….5

2. Розслідування та облік  травматизму……………………………………..6

3. Автоматизовані системи  управління охороною праці……………….....10

Висновки……………………………………………………………………...16

Список використаних джерел……………………………………………….17

 

Вступ

Впродовж багатовікової  історії людства проблеми здоров'я  та безпеки праці завжди посідали чільне місце в соціальному та економічному житті суспільства  і були пов'язані з розвитком  суспільного виробництва та формуванням  суспільного буття. Цілком зрозуміло, що вивченню питань охорони праці  приділялась серйозна увага. Вчені, інженери, лікарі, психологи, представники інших наук та фахів вивчали проблеми створення безпечних та нешкідливих  умов та засобів праці. Адже саме за таких обставин людина здатна працювати  високопродуктивно, створювати необхідний матеріальний потенціал суспільства, добробут усіх громадян. Тому історично  склалось, що охорона праці як галузь науки виникла на перетині соціально-правових, технічних і медичних наук, науки  про людину. Головними об'єктами її досліджень є людина в процесі  праці, виробниче середовище, організація  праці та виробництва. На підставі цих  досліджень розробляються заходи та засоби, спрямовані на збереження здоров'я  і працездатності людини в процесі  праці.

Дана робота присвячення  вивченню та аналізу виробничого  травматизму, його розслідування, облік  та аналіз, та впровадження автоматизованих  систем управління охороною праці з  дослідження травматизму.

Актуальність нашого дослідження  полягає у тому, що науково-технічний прогрес призводить до корінної зміни характеру і засобів праці, системи управління охороною праці. Цей процес створює для людини велику кількість благ:

• зменшує фізичне навантаження;
• робить працю інтелектуальною, цікавою, різноманітною;
• та найголовніше, зменшує ризик виникнення нещасного випадку у виробництві.

Основна мета полягає у  дослідженні автоматизованих систем охорони праці обліку, аналізу  та дослідження травматизму.

Для досягнення мети ми передбачаємо розв’язати такі завдання:

• уточнити поняття «травматизм»;
• вивчити способи розслідування та обліку травматизму;
• вивчити методи аналізу виробничого травматизму;
• та ознайомитися з автоматизованими системами охорони праці.

Мета та завдання роботи окреслюють її структуру: вступ, 4 розділи, висновки, список використаної літератури.

 

1. Поняття «травматизм»

Травматизм – слово грецького походження (trauma - пошкодження, поранення). На виробництві травми (нещасні випадки) головним чином стаються внаслідок непередбаченої дії на робітника небезпечного виробничого фактору при виконанні ним своїх трудових обов'язків.

Травма – порушення анатомічної цілісності організму людини або його функцій внаслідок дії небезпечних виробничих факторів.

Виробнича травма – це раптове механічне (забої, переломи, рани тощо), фізичне (рухомі вузли машин, механізмів, інструмент, оброблюваний матеріал, ненормальні метеорологічні умови, недостатня освітленість робочої зони, шум та вібрація тощо), хімічне (хімічні опіки, загальнотоксичні гострі отруєння тощо), біологічне (мікроорганізми, бактерії, віруси, рослинні та тваринні макроорганізми), психофізіологічне (фізичне та нервове перевантаження організму людини), комбіноване та інше пошкодження людини у виробничих умовах.

За ступенем важкості наслідків  нещасні випадки поділяють на легкі (втрата працездатності на 1 день), важкі (втрата працездатності більше як на 1 день) і смертельні. Висновок про  важкість травм дають лікарі медичних установ згідно з відповідними нормативними документами.

Залежно від кількості  потерпілих, нещасні випадки поділяються  на поодинокі і групові. До останніх відносяться нещасні випадки, які  сталися одночасно з двома  і більше потерпілими. Незалежно  від важкості отриманих травм, такі нещасні випадки кваліфікують як важкі.

Механічні та фізичні фактори  переважно викликають травми. Теплові, хімічні, біологічні та психофізіологічні  у більшості випадків зумовлюють захворювання. Одначе, різкої межі за характером дії на організм людини між згаданими  факторами немає.

Нещасний випадок – випадок з людиною внаслідок непередбаченого збігу обставин та умов, за котрих завдається шкода здоров'ю або настає смерть потерпілого. Нещасний випадок на виробництві пов'язується з дією на працівника небезпечного виробничого фактора.

 Усі нещасні випадки  відносяться до таких, що пов'язані  з роботою, і до побутових.  Віднесення травми до тієї  чи іншої категорії являє собою  юридичний акт і здійснюється  на основі спеціальних правових  норм і правил. Нещасний випадок  на виробництві можна кваліфікувати  як раптове пошкодження здоров'я  працівника при виконанні трудових  обов'язків або при обставинах, спеціально зумовлених законом.  При цьому не має значення, чи працює робітник на підприємстві  постійно, тимчасово або сезонно,  є штатним чи позаштатним, працює  на основній роботі чи за  сумісництвом, оскільки у перерахованих  випадках він вступив у трудові  відносини з підприємством.

 Визначення причин  нещасних випадків на виробництві  є складним і відповідальним  моментом. Дуже часто в цій  справі допускають грубі помилки,  що невірно відображає фактичний  бік справи і веде до неправильних  висновків, спрямовує зусилля  у боротьбі з виробничим травматизмом  у хибному напрямку.

Статистика нещасних випадків свідчить про те, що, незважаючи на різноманітність  засобів безпеки праці під  час роботи на машинах (особливо універсальних), виробничий травматизм поки що має  місце. Одна з причин цього – мала ефективність цих засобів. У зв'язку з викладеним існує гіпотеза про хвилеподібність уваги працюючих до небезпеки, коли формується деякий середній рівень уваги до небезпеки. Після того, як стався нещасний випадок, рівень уваги до безпеки праці на підприємстві різко зростає, а з часом поступово спадає.

 

2. Розслідування  та облік травматизму

 

Відповідно до Закону України "Про охорону праці" роботодавець зобов'язаний проводити розслідування  і вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій "Положенням про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях" регламентує наступну процедуру.

За наслідками розслідування  нещасного випадку складається  акт розслідування. На облік беруться нещасні випадки, які трапились:

• під час виконання трудових обов'язків;
• на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці роботи протягом робочого часу;
• під час аварій, а також під час їх ліквідації.

Розслідуванню і обліку підлягають нещасні випадки:

• травми, гострі отруєння, які виникли внаслідок шкідливих і небезпечних чинників;
• травми через нанесення тілесних пошкоджень іншою особою;
• ураження блискавкою;
• пошкодження внаслідок контакту представниками фауни і флори;
• інші пошкодження здоров'я при аваріях і стихійних лихах.

Метою розслідування нещасних випадків на виробництві є:

• з'ясування умов, обставин та причин, які призвели до виникнення небезпечної чи аварійної ситуації на виробництві;
• визначення причин, що призвели до нещасного випадку;
• встановлення кола винуватих осіб і склад вини кожного;
• розробка заходів щодо попередження аналогічних випадків.

Про кожний нещасний випадок  свідок, працівник, який його виявив, або  сам потерпілий повинні негайно  повідомити безпосереднього керівника  робіт чи іншу уповноважену особу  підприємства і вжити заходів  до надання необхідної допомоги. Керівник робіт або уповноважена особа  підприємства, у свою чергу, зобов'язані:

• терміново організувати надання медичної допомоги потерпілому, доставку його у разі необхідності до лікувально-профілактичного закладу;
• повідомити про те, що сталося роботодавця, а також відповідну профспілкову організацію;
• зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку на робочому місці та устаткування в такому стані, у якому вони були на момент події (якщо це не загрожує життю і здоров'ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів до недопущення подібних випадків.

Роботодавець, одержавши  повідомлення про нещасний випадок, крім випадків зі смертельним наслідком  та групових:

1. повідомляє про нещасний випадок відповідний робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування за формою, що встановлюється цим Фондом, якщо потерпілий є працівником іншого підприємства, - це підприємство, у разі нещасного випадку, що стався внаслідок пожежі, - відповідні органи державної пожежної охорони, а при виявленні гострого професійного захворювання (отруєння) - відповідні установи (заклади) державної санітарно-епідеміологічної служби;
2. організує його розслідування й утворює комісію з розслідування.

Комісія з розслідування  нещасного випадку зобов'язана  протягом трьох діб:

1. обстежити місце нещасного випадку, опитати свідків і осіб, причетних до нього, та одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо;
2. визначити відповідність умов і безпеки праці вимогам нормативно-правових актів про охорону праці;
3. з'ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку;
4. визначити осіб, які допустили порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам;
5. скласти акти розслідування нещасного випадку за формами Н-1 і Н-5 або акт за формою НТ про потерпілого;
6. у разі виникнення гострих професійних захворювань (отруєнь), крім акта за формою Н-1 складається Карта обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5.

Нещасні випадки, про які складаються акти за формою Н-1 або НТ, беруться на облік і реєструються роботодавцем у спеціальному журналі. Роботодавець повинен розглянути і затвердити акти за формою Н-1 або НТ протягом доби після закінчення розслідування, а щодо випадків, які сталися за межами підприємства, - протягом доби після одержання необхідних матеріалів. Затверджені акти протягом трьох діб надсилаються:

• потерпілому або його довіреній особі;
• керівникові цеху чи іншого структурного підрозділу, ділянки, місця, де стався нещасний випадок, для вжиття заходів щодо запобігання подібним випадкам;
• відповідному робочому органу виконавчої дирекції Фонду разом з копією акта розслідування нещасного випадку;
• відповідному територіальному органу Держгірпромнагляду;
• профспілковій організації, членом якої є потерпілий;
• керівникові (спеціалісту) служби охорони праці підприємства або посадовій особі, на яку роботодавцем покладено виконання функцій спеціаліста з питань охорони праці.

Комісія направляє акт за формою Н-1 органу, до сфери управління якого належить підприємство, а в разі відсутності такого органу – відповідній держадміністрації чи виконавчому органу місцевого самоврядування. При виявленні гострого професійного захворювання копія акта за формою Н-1 та картка обліку гострого професійного захворювання за формою П-5 надсилається до відповідної установи державної санітарно-епідеміологічної служби.