Шпаргалка по "Международному праву"

1)За походженням

–міждержавні або міжурядові СОТ

–неурядові МТП

2)По території дії

–універсальні ЮНСІТРАЛ

-регіональні, інтеграційні обєднання

-субрегіональні, об’єднують суб’єкти  ОПЕК

3)За умовою або можливістю  членства в мо

-відкриті ЮНСІТРАЛ МВФ

-закриті інтеграційні обєднання  НАФТА

-напіввідкриті ЄС

-напівзакриті СОТ

4)за предметом регулювання

--загальної компетенції

-спеціальної галузевої компетенції

5)за характером повноважень

-міждержавні і міжнаціональні

-наддержавні та наднаціональні

 

 

11.Спеціалізовані установи  ООН з міжнародних торговельних  питань: види, компетенція, уніфікаційна діяльність.

     ГАООН;  Рада безпеки;  Ек і соц. Рада ЕКОСОР; Рада  з опіки(призуп діял 94 р); Секретаріат;  МС ООН.

    ЮНКТАД – конференція  ООН з торгівлі ек розвитку 64 р. Цілі – сприяння прискорення  ек розвитку і росту і торгівлі  в першу чергу країни що розвиваються; надання рекомендацій і політ ініціатив з питань торгівлі. Входять 192 країни. Виконавчий орган-це рада з торгівлі і розвитку.

     Комітети: з сировинних  товарів, з промислових товарів,  з морських перевезень, з передачі  технологій, ек співпраці між країнами що розвиваються, спец комітет з преференцій.

     Основні документи:  К ООН з мн змішаних перевезень; Хартія ек прав і обов’язків  держав 74рю; Проект мн кодексу  поведінки передачі технологій; Глобал система преференцій в  торгівлі між країнами що розвиваються

      ЮНСІТРАЛ – 1966р.  ГАООН для розробки документів  в  сфері комерційного, торгового  права. Основні напрямки уніфікації: міжнародна купівля продаж товарів  та пов’язаних з ними угоди  (страхування, кредитування); міжнародні  перевезення вантажів; мн комерційний арбітраж і процедури приминення; державні закупівлі; капітальне будівництво

     Документи: типовий  регламент(примирювальний, для суддів ad hoc, про мн арбітраж 85р); К про  позовну давність мн купівлі  продажу товарів 74р; К ООН  про морські перевезення вантажів 78р; К ООН про відповідальність операторів транспортних терміналів 91р; К про представництво в мн купівлі продажу товару 83 р;

     ЮНІДО 66-67р мета  полягає у сприянні промисловому  розвитку та прискореній індустріалізації  країн, що розвиваються шляхом мобілізації національних і міжнародних ресурсів. Входять 171 держав. Україна є членом з 1985 р. Головний орган - Генеральна конференція. Оперативна діяльність ЮНІДО полягає: в наданні технічної допомоги країнам, що розвивають у здійсненні конкретних проектів; в розробці регіональних довгострокових стратегій розвитку. Допоміжна діяльність ЮНІДО включає збір, узагальненя, публікацію інформації, проведення досліджень, організацію конференцій з питань промислового розвитку.

          (ЕКОСОР) Економічна і соціальна рада ООН— головний орган з координації економічної діяльності ООН та спеціалізованих установ, пов'язаних з ООН.

          ЕКОСОР  проводить щорічно дві сесії  тривалістю в один місяць: у  Нью-Йорку і в Женеві. має такі  функції і повноваження:

1.обговорює мн ек  й соц.  проблеми глобального і міжгалузевого  характеру і розробляє рекомендації  щодо політики з цих проблем  для країн-членів і для системи  ООН;

2. проводить дослідження, складає  доповіді, розробляє рекомендації  з міжнародних проблем в економічній і соціальній сферах Генеральній Асамблеї, членам Організації та зацікавленим спеціалізованим установам;

3.заохочує держави до дотримання  прав людини і основних свобод  для всіх;

4.скликає міжнародні конференції  і розробляє для подання Генеральній Асамблеї проекти конвенцій з питань, що входять до її компетенції;

5.веде переговори зі спеціалізованими  установами відносно домовленостей,  угод, що стосуються взаємовідносин  цих установ з ООН;

Механізм допоміжних органів ЕКОСОР складається з функціональних комісій, постійних комітетів, регіональних комісій, постійних експертних органів.

       Функціональні  комісії

Статистична комісія,Комісія з  народонаселення,Комісія соціального  розвитку,Комісія з прав людини,Комісія  про становище жінок,Комісія з наркотичних засобів;

       Регіональні комісії

Економічна комісія для Африки,Економічна і соціальна комісія для Азії і Тихого океану,Європейська економічна комісія,Економічна і соціальна  комісія для Латинської Америки  і Карибського басейну,Економічна комісія для Зх. Азії;

        Постійні комітети  і комісії на правах комітетів; 

Комітет по програмі і координації,Комітет  по природних ресурсах,Комітет по неурядових організаціях,Комітет по переговорах з міжурядовими установами,Комісія  по транснаціональних корпораціях,Комісія по населених пунктах.

        Функціонує  також ряд експертних органів  з питань:

запобігання злочинності та боротьба з нею, планування розвитку, міжнар. співробітництво з питань податків, перевезення небезпечних вантажів.

 

12.  Багатосторонні товарні угоди і міжнародні товарні організації: поняття, види, характеристика

Перші М.т.у. були укладені ще в перші  роки після другої світової війни (з  олова, зерну та ін.) Надалі основними  ініціаторами укладення товарних угод виступили країни, що розвиваються, які прагнули перетворити їх в одне з основних засобів стабілізації ринків сировинних товарів, що поставляються ними на світові ринки.

Типи:

         1)стабілізаційні  М.т.у., які, з метою підтримки  рівноваги пропозиції і попиту  на відповідний товар на світовому ринку і підтримки відносної стабільності цін на нього, здійснюють такі регулятивні заходи, як встановлення квот на виробництво та експорт для країн- постачальників, створення буферних запасів, встановлення вилки цін, при виході за яку починається втручання, і т.д.  До стабілізаційним М.т.у. можна віднести Міжнародна угода по натуральному каучуку 1979 р., Міжнародна угода по какао 1980 р., Міжнародна угода з олова 1981 р., Міжнародна угода з кави 1984

        2)адміністративні  М.т.с., діяльність яких зводиться в основному до координації зусиль учасників міжнародної торгівлі на ринку відповідного товару. Вони здійснюють збір і публікацію статистики та інших матеріалів по ринку даного товару, у ряді випадків в рамках цих угод діють постійні секретаріати. До адміністративних М.т.с. можуть бути віднесені Міжнародна угода по пшениці 1971 р., Міжнародна угода по цукру 1984 р.

        3) міжнародні  угоди щодо заходів розвитку, спрямованим на розширення та  зміцнення експортного потенціалу  країн - виробників сировини, відповідної інфраструктури, сприяння розширенню участі країн-виробників у переробці і збуті сировини, охороні навколишнього середовища і т.д. До цього типу М.т.с. відносяться: Міжнародна угода по джуту і джутовим виробам 1982 р., Міжнародна угода по тропічної деревині 1983 М.т.с. укладаються на певний строк.

Товарні організації:

ЮНКТАД, Найробі 96р – прийнята інтеграційна програма для сировинних товарів

Загальний фонд для сировинних товарів. Всі товари поділяються на 3 групи:

1)мін сировина(боксиди, олово, мідь)

2)технічні культури і сировина(жорсткі  волокна,шкіра,і шкір сировина)

3)продовольчі товари(банани, какао)

МО кави ICO- створена для вирішення питань пов’язаних із світового виробництва і споживання кави, покращення якості кави на основі мн програм, розробка і реалізація розвитку кавового виробництва. Структура: Мн рада по каві, Виконавчий комітет, Консультативне правління приватних суб’єктів господарювання, виконавчий директорат, секретаріат

ОПЕК – 1960р Багдат; ¾ для вступу; штаб-квартира у Відні; 12 членів. Мета: стабілізація світових цін на нафту  на рівні. Цілі: координація і уніфікація нафтової політики країн членів; визначення найбільш ефективних індивідуальних і  колективних інтересів держави; забезпечення стабільності цін і недопущення їх коливань; забезпечення стійких доходів держав членів ОПЕК; забезпечення ефективного рентабельного регулярного постачання нафти; охорона. Структура: 1)конференція як вищий орган основні напрямки політики організації ( затверджує обсяги виробництва, перегляд квот, обирає президента); 2)Рада керуючих реалізація прийнятих рішень, скл документи і бюджет; 3)секретаріат: підпорядковується раді і ген секретарю, відділ з 3-х департаментів енергетичних досліджень 4) Ек комісія: складається з заступника ген секретаря, кординатора і розробників заходів стабілізації ринку нафти 5) фонд мн розвитку ОПЕК- надання пільгових позик державам

АСЧС – арабський союз чавуну і сталі 1971р більше 80-ти компаній з 14 країн (Алжир, Ірак, Марокко,Сауд Аравія) Цілі:розширення виробництва продукції; диверсифікація продукції; залучення інвестицій; впровадження технологій;експортна орієнтація; перехід із стратегії захисту до конкуренції.

 

 

13. Міжнародні договори, як джерело міжнародного торговельного права: поняття, види, класифікаційні ознаки, види міжнародних торговельних договорів.

Міжнародний договір — угода  двох або кількох держав про встановлення, зміну або припинення прав і обов'язків  у різних відносинах між ними, наприклад, міжнародний договір про видачу злочинців (екстрадиція).

Як основне юридичне джерело  сучасного міжнародного права міжнародний-правовий акт може мати різні форми і  назви: договір, угода, пакт, конвенція, трактат, протокол, обмін нотами, заключний  акт та ін. За структурою міжнародний-правовий акт переважно складається з преамбули, основних статей і прикінцевих положень.

Класифікувати міжнародні договори можна  за різними підставами.

За рівнем, на якому вони укладаються:

• міждержавні;
• міжурядові;
• відомчі.

За кількістю сторін:

• двосторонні;
• багатосторонні.

За об'єктом регулювання:

• політичні;
• економічні;
• з спеціальних питань.

Розрізняють міжнародні договори:

• що підлягають ратифікації;
• що не підлягають ратифікації.
• Міжнародні торговельні договори — це угоди між двома чи більшою кількістю держав, які встановлюють їх взаємні права та обов'язки.
• Торговельні договори можуть укладатись як на дво-, так і на багатосторонній основі. Прикладами багатостороннього економічного договору є Генеральна угода з тарифів і торгівлі, Генеральна угода з торгівлі послугами, Угода про регулювання взаємовідносин країн СНД у сфері торговельно-економічного співробітництва
• (1992 р.).
• Ідею створення конвенцій про уніфікацію права міжнародної купівлі-продажу товарів висунув голландський юрист Е. Рабле [14, 216—218 ]. Робота розпочалася 1926 р. З 1928 р. її виконувала Конференція з міжнародного приватного права під контролем голландського уряду. У 1930 р. цю тему почав розвивати Міжнародний Інститут уніфікації приватного права (УНІДРУА) у Римі, що діяв під егідою Ліги Націй. Проект конвенції був поданий до Ради Ліги Націй у 1935 р., а потім переданий на розгляд державам—членам Ліги. 24 уряди надіслали свої зауваження. Рада директорів УНІДРУА у травні 1941 р. схвалила доопрацьований проект.
• Подальшу роботу зупинила війна. У 1951 р. уряд Голландії скликав у Гаазі Дипломатичну конференцію за участю 25 держав, представників Європейської економічної комісії, УНIДPУA, Міжнародної торговельної палати. Конференція схвалила основні положення проекту конвенції та створила робочу комісію для його доопрацювання. Новий проект у 1955 р. був переданий урядом Голландії заінтересованим країнам. У 1963 р. Європейська економічна комісія завершила роботу над остаточним проектом. 2-25 квітня 1964 р. відбулася Дипломатична конференція за участю 2B держав. Pезультатом її роботи стали дві конвенції. Одна з них стосувалася уніфікованого права з міжнародної купівлі-продажу матеріального рухомого майна, інша — уніфікованого права про укладення договорів з міжнародної купівлі-продажу матеріального рухомого майна.
• Конвенції мали складну внутрішню структуру, громіздку і малокорисну систему критеріїв суб'єкта та об'єкта. Стало зрозумілим, що конвенції не дістануть широкого міжнародного схвалення. Постала потреба створити кращий і водночас простіший міжнародно-правовий акт.
• Pезолюція XXI сесії Генеральної Асамблеї ООН від 17 грудня 1966 р. зафіксувала, що відмінності в законах різних країн з питань торгівлі є однією з перепон на шляху її розвитку. Того ж року Генеральна Асамблея ООН створила Комісію з права міжнародної торгівлі ООН (ЮНСІТРАЛ). Унаслідок її діяльності в 19B0 р. у Відні на дипломатичній конференції було прийнято Конвенцію ООН про договори міжнародного продажу товарів (United Nations Convention on Contracts for the International Sale of Goods) (Документ A/CONF, 97/1B). Конвенція була спрямована на подолання суперечностей між національними системами регулювання договору купівлі-продажу та міжнародним характером нинішнього торговельного обміну. Конвенція є компромісом між різними правовими та соціально-економічними системами. Вона застосовується під час укладення договорів купівлі-продажу товарів між сторонами, якщо їх торговельна діяльність здійснюється в різних державах і якщо обидві держави є учасницями.

 

14. Вплив Міжнародної торговельної палати на розвиток міжнародного торговельного права.

Міжнародна торгова палата (International Chamber of Commerce - ICC) - Світова організація бізнесу, яка з повним авторитетом відстоює інтереси світової ділової спільноти.

Головною місією ICC є стимулювання міжнародної торгівлі та інвестування, аби допомогти бізнесу адаптуватись до викликів та переваг глобалізації. Переконання Міжнародної торгової палати, що торгівля є могутньою силою для миру та процвітання, існує ще з початку минулого століття, часу заснування ICC. Невелика група далекоглядних бізнес-лідерів, які заснували ICC, називали себе «торговці миру».

Основні напрями діяльності ICC - розроблення  правил, міжнародний арбітраж і вираження  позицій бізнесу. Оскільки компанії, що входять до складу ICC, є безпосередніми учасниками міжнародного бізнесу, Міжнародна торгова палата має повне право розробляти правила, що регулюють світову торгівлю. Хоча вони є добровільними, бізнесмени щодня дотримуються їх у численних ділових операціях, і ці правила становлять основу міжнародної торгівлі.  
ICC також надає найбільш необхідні послуги, зокрема, через Міжнародний арбітражний суд ICC - провідну арбітражну установу світу. Ще одна послуга - Світова Федерація Торгових Палат, міжнародна мережа торгово-промислових палат, яка відповідає за взаємодію та обмін досвідом між палатами.

Ділові лідери та експерти, які  належать до Міжнародної торгової палати, формують думку бізнесу щодо торгівлі та інвестиційних процесів, а також  щодо технічних та галузевих питань. Це - фінансові послуги, інформаційні технології, телекомунікації, етика ведення бізнесу, екологія, транспортування, юридичне регулювання проблем конкуренції та інтелектуальної власності.

Міжнародна торгова палата тісно  співпрацює з ООН та іншими міжнародними організаціями, зокрема із СОТ та G8. ICC засновано у 1919 р. Сьогодні вона об'єднує тисячі провідних підприємств різних галузей у 130 країнах. Національні комітети працюють зі своїми членами для захисту інтересів бізнесу у їхніх країнах та інформування своїх урядів щодо позиції бізнесу, сформульованої ICC.

Можливості ICC:

• ICC має прямий доступ до промислово развинутих країн G7/8. Кожний рік делегація IСС надає свої пропозиції в сферах економіки і торгівлі безпосередньо Президенту або Прем'єр-міністру країни, яка проводить самміт G7/8.
• На постійній основі IСС надає експертну підтримку СОТ в питаннях лібералізації торгівлі і інвестицій, а також зміцнення правової бази багатосторонньої системи торгівлі.
• IСС є провідним бізнес-партнером у діалозі з Генеральним секретарем ООН стосовно Глобального Договору між бізнесом та ООН з питань навколишнього середовища, стандартів праці і прав людини.
• В рамках спільних проектів з Конференцією ООН з питань торгівлі і розвитку (ЮНКТАД), IСС та компанії учасники співпрацюють з країнами світу з метою залучення іноземних інвестицій.
• В рамках договору з Інтерполом, Лондонська Служба по боротьбі з комерційними злочинами ICC виступає об'єднуючою ланкою між бізнесом і правоохоронними органами.
• Щорічні конференції, організовані IСС в Африці, Азії, арабських країнах, Латинській Америці, залишаються ефективним знаряддям зміцнення контактів IСС з урядами цих країн.