Джерела мiжнародного економiчного права

3. Міжнародні митні тарифи.

 Потім, коли з'явилися митні тарифи як засіб захисту національної економіки і регулювання імпорту товарів, постало питання: чи слід застосувати подібні методи зрівнювання умов до тарифній сфері? У своїх торгових договорах держави визначили, що принцип найбільшого сприяння буде застосовуватись у тарифній сфері.

 Отже, потрібно розрізняти  два аспекти в питанні надання  зазначених «стандартів»:

 а) звідки виникає  право вимагати застосування  того чи іншого методу урівнювання  умов;

 б) сфера застосування (матеріального наповнення) цього «стандарту».

 Виходить, що сам метод  йде корінням в звичай, а сфера  його застосування закріплюється  міжнародними договорами.

 Саме тому, мабуть, варто  було б говорити про договірно-звичайному  характері ПНБ. 

 У сучасних міжнародних  економічних відносинах держави  у договірному або звичайно-правовому  порядку використовують «стандарт»  найбільшого сприяння (ПНБ), згідно  з класифікацією Комісії міжнародного  права ООН, в наступних сферах: митні збори; митна обробка  товарів; податки і збори; нетарифні  заходи регулювання (технічні стандарти, адміністративні правила, санітарні та карантинні формальності і т. п.); сфера валютно-фінансових відносин; правове становище іноземних фізичних та юридичних осіб; режим транспортування (суден, вантажів, транспортних засобів); транзит; режим інтелектуальної власності; питання відправлення правосуддя (доступ до судів, визнання та виконання іноземних судових та арбітражних рішень); окремі елементи режиму дипломатичних, консульських та інших представництв; інші питання економічної співпраці, у тому числі в галузі промисловості, зв'язку та інших видів господарської діяльності.

 Також як і у випадку  з принципом економічної недискримінації,  існує безліч легалізованих винятків із сфери дії ПНБ. Як правило, це ті ж виключення, які мають місце у сфері дії принципу економічної недискримінації.

 У міру того, як у  світі, в рамках СОТ, знижується середній рівень митного оподаткування товарів, відповідно знижується й значення ПНБ для цієї сфери МЕВ. Однак це не виключає даний принцип з інших сфер МЕВ, де його роль як методу зрівнювання умов залишається як і раніше важливою.

 Зв'язок ПНБ з принципом  економічної недискримінації означає  зрівнювання умов «на нижньому  рівні» (він не дає погіршувати умови), а ПНБ - «на найвищому рівні» (він вимагає поліпшення умов). Таким чином, ці принципи перекривають можливості дискримінації і «зверху», і «знизу». Сьогодні ці засади становлять певний двуединство - принаймні, у сфері міжнародної торгівлі.

31. Принцип національного  режиму (принцип надання) національного  режиму означає, зокрема: обов'язок держави забезпечити іноземним державам, іноземним фізичним та юридичним особам, а також товарах на своїй території ті ж умови в узгодженій сфері, як і національним товарам і суб'єктам економічної діяльності. Тут теж закладений метод зрівнювання умов («стандарт»), але на іншій основі.

 Договірна та звичайно-правова  сфера застосування цього принципу  в чому збігається зі сферою  застосування ПНБ, однак вона  одночасно ширше, оскільки, як  правило, охоплює правовий статус  та «зони дії» юридичних, фізичних  осіб, тобто приватно-правову сферу  МЕВ ( доступ до судів, допомогу на морі, право володіння, користування і розпорядження приватними особами власністю, право на отримання освіти, питання охорони промислової власності і т. п.).

 Значення принципу  надання національного режиму  зростає. Даний принцип сприяє якоїсь конвергенції правових систем різних держав, яка простежується у світі. На тлі процесів формування єдиного світового економічного простору йдуть процеси уніфікації внутрішнього законодавства, гармонізації та конвергенції національних правових систем, які ведуть в перспективі до формування єдиного правового простору.

 У МЕП активно йде  процес систематизації діючих  норм. Ці завдання вирішуються цілим рядом міжнародних організацій: КМП ООН, ЮНКТАД, ЕКОСОР, ЮНСІТРАЛ, УНІДРУА та ін

Література:

1.  Андріанов В.Д.  Росія:  економічний та інвестиційний  потенціал. М., 1999;

2. Бордун В.Д. Правовий  механізм діяльності міжнародних  авіаційних організацій. М., 1989;

3. Борисов К.Г. Міжнародне  митне право. М., 1997;

4. Волков Г.А. Законодавче  регулювання права державної  власності на природні ресурси. - Держава і право, № 9, 1996;

5. Вилегжаніна А. Право  на морські природні ресурси. - Господарство і право, № 5, 1997;

6. Герчикова І.М. Міжнародні економічні організації. М., 2000;

7. Єрохін О.М. Проблеми  створення спільних транснаціональних  об'єднань і фінансово-промислових  груп в СНД. - МЖМП, № 3, 1995;

8. Ігнатов В., Бутов В.  Вільні економічні зони. М., 1997; Кувшинов Є.С.