Товарні біржі

 Розрізняють дві категорії  членів біржі:

• повні  члени - із правом на участь у біржових торгах у всіх секціях біржі і на визначену установчими документами біржі  кількість  голосів  на  Загальних зборах біржі і на загальних зборах членів секцій біржі;
• неповні члени - із правом на участь  у  біржових  торгах  у  відповідній секції  і на визначену установчими документами біржі кількість голосів на Загальних зборах членів біржі і загальних зборах членів секції біржі.

У деяких біржах існує інститут відвідувачів.  Вони діляться на постійних і разових.   Постійні відвідувачі вносять річну  плату за вхід на біржу, разові - за кожне  відвідування.

Органи  управління біржі включають три  основних рівня, що відповідають широті кожного з них.

Вищим органом  являються Загальні збори учасників-членів біржі, що виступають деякою мірою законодавчим органом.

 Виконавчі  функції виконує Біржовий комітет, що володіє правом контролювати діяльність інших служб і розробляти головні напрямки діяльності біржі, встановлювати і коректувати правила біржової торгівлі. 

Поточне управління біржею здійснює Контрольно-ревізійна комісія, компетенція і повноваження якої регулюються Статутом товарної біржі. 

Політика  біржі провадиться в життя комітетами, що складаються з членів біржі, призначуваних Радою директорів.  Члени комітетів працюють без відповідної оплати.  Вони вносять рекомендації і допомагають Раді директорів, а також виконують конкретні обов'язки по функціонуванню бірж.

Число комітетів  не постійне і коливається від 8 до 40.  Основними являються такі 5 комітетів, що існують практично  на кожній біржі. 

До складу підрозділів  біржі входять:

• Контрольний комітет - веде спостереження за діловою активністю на біржі, розміром відкритої позиції, а також за тим, як йде ліквідація контрактів із термінами постачання, що минають. 

 

 

 

 

 

2. Сутність  і значення товарних бірж в  ринковій економіці України

 

2.1. Види товарних  бірж в Україні

 

 У  1996 році в Україні функціонували  124 товарні біржі[1, 37].  Така велика  їхня кількість обумовлена низьким  рівнем розвитку оптової торгівлі.  Згодом, із розвитком економіки,  кількість  бірж зменшиться.

Особливостями українських бірж є в порівнянні з західними малий статутний  капітал і універсальність, низький  рівень спеціалізації.

В залежності від об'єкта продажу біржі підрозділяються  на універсальні і спеціалізовані.  Наприклад, на біржі "Чикаго Борд оф Трейд" реалізується пшениця,  кукурудза,  овес,  соя, бройлери, фанера, золото, срібло, нафта, бензин, мазут, тобто продовольчі і промислові товари.   Об'єктом продажу Київської універсальної товарної біржі є картопля, капуста, консервовані помідори й огірки, яловичина, свинина і худоба. 

В умовах скорочення виробництва  закономірним є прискорення біржових процесів, розширення асортименту біржових товарів - і навпаки.  От чому для нашої  країни характерний ріст універсальних  товарних бірж. 

Біржі, на яких об'єктом торгівлі є окремі товари або їхні групи, називаються  спеціалізованими.  У свою чергу, вони підрозділяються на спеціалізовані широкого профілю й вузькоспеціалізовані.

В Україні  значно частіше зустрічаються спеціалізовані широкого профілю біржі.  Серед  них виділяється “Украгропромбіржа”, в яку входять центральна біржова  структура і декілька регіональних.  Через “Украгропромбіржу” реалізується сільськогосподарська і промислова продукція для задоволення потреб АПК України.  У перспективі  передбачається проведення як національних, так і міжнародних торгів цукром, зерном, металовиробами, сільгосптехнікою і транспортними засобами.

Біржі можна класифікувати по суб'єктах  утворення.  В Україні більшість  товарних бірж організовуються  державними установами, наприклад, органами постачання, міністерством сільського господарства і продовольства, іншими міністерствами і відомствами.  Так були утворені Українська універсальна товарна біржа і “Украгропромбіржа”.  У той же час існують біржі, організовані вільними підприємцями, наприклад, одеська приватна біржа “Світлана і К”.  Певні плюси мають кожний із засобів організації бірж.  Перевагою перших є те, що вони мають відносно розвинену інфраструктуру, а інших - їхня доступність для більшої кількості суб'єктів.

В умовах переходу до ринкових відносин в Україні  будуть створюватися і розвиватися  такі види бірж, які притаманні світовій економіці, з урахуванням специфічності  української ринкової інфраструктури.

 

2.2. Значення  товарних бірж для перехідного  періоду до ринку в Україні

 

Починаючи з XIII століття, біржа є одним із головних двигунів ринку.  Біржа  дозволяє здійснювати процес купівлі-продажу  з мінімальними витратами, тому й  одержала настільки широку підтримку  у підприємців.                                                                                                                                       

Важливим  у біржовій діяльності на нинішньому етапі є те, що вона являє собою  один з основних каналів матеріально-технічного постачання малих підприємств, фірм та інших підприємницьких структур, що зароджуються.

Через діяльність бірж стабілізуються товарний ринок  і господарські зв'язки.  Мобільне реагування товарних бірж на зміну  кон'юнктури ринку за рахунок  швидкого укладання господарських  договорів на постачання реального  товару дозволяє досягати збалансованості  попиту і пропозиції на ринку.

Різноманіття  форм біржових операцій,  постійне удосконалювання  практики  біржової  торгівлі створюють  основу для ефективного функціонування ринкового механізму, збалансування  ринку,  зниження витрат на придбання  і реалізацію продукції.  Навіть в умовах помітних коливань  ринкових  цін біржові операції дозволяють фірмам планувати свої витрати і  прибуток на достатньо великі періоди, розробляти стратегію розвитку  компаній із регульованим ризиком,  гнучко сполучити різноманітні форми інвестицій, знижувати свої витрати на фінансування торгових операцій.

Отже, товарна  біржа - це ринковий механізм, що виконує  ряд стабілізуючих функцій в  економіці, а саме забезпечує:

• ліквідність і оптимальний розподіл  найважливіших сировинних товарів;
• стабілізацію цін і витрат, валютних курсів, грошового обігу і кредиту.

Поза  всяким сумнівом, товарні біржі виступають як найдинамічніші і чуткі до запитів ринку системи.

Для того щоб товарні біржі зайняли  належне місце в оптовій торгівлі України, необхідне посилення регулюючої ролі держави у формуванні цін  у процесі укладання угод по купівлі-продажу, у стимулюванні насичення ринку  товарами, підвищення рівня його збалансованості.  Без втручання держави складно  припустити введення в практику оплати праці брокерів по фіксованих ставках  за укладену угоду, що стимулювало б  збільшення кількості договорів  по поставках товарів.  В сучасних умовах посередник зацікавлений у завищенні  цін і при продажі, і при  купівлі.

Створення біржових інститутів виступає необхідною умовою функціонування ринкового механізму.

Формування  бірж при переході до ринкової економіки  може сприяти цьому переходові і  стимулювати його.

Володіючи достатньо сильним впливом на економіку країни, біржа  в той  же час дуже чуйно реагує на всі  зміни, що відбуваються в політичному  або економічному курсі країни, що  у свою чергу відбиваються на стані  справ на біржі. 

 З  моменту одержання Україною незалежності  біржі з'явилися в багатьох  містах нашої країни.  Це стало  вирішальним кроком при переході  України до ринкової економіки.  Розвиток бірж у нашій країні  вирішив багато проблем підприємців.  За допомогою бірж був  значно  прискорений час виконання угоди.  Це призвело до значного збільшення  числа комерційних організацій.  Організації і підприємства, що  працювали на ринку до утворення  бірж, із їхньою допомогою вийшли на більш високий рівень діяльності і зрештою стали найбільшими в Україні.  Крім цього з'явилися брокерські контори, що приймали замовлення від виробників або споживачів на купівлю-продаж товару. 

  За достатньо короткий проміжок часу біржова справа в Україні одержала широке розповсюдження.  Хоча останнім часом ажіотаж навколо товарних бірж спав, біржі все-таки мають певний вплив на економіку України.   

Незважаючи  на всі перешкоди і вади, українські товарні біржі все-таки продовжують  функціонувати, показуючи цим, що ринкова  економіка в Україні розвивається, і якщо Україна в найближчому  майбутньому стане в один ряд  з іншими високорозвиненими державами, то в цьому буде чимала заслуга  українських товарних бірж, які нещодавно  зародилися.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Механізм функціонування  товарних бірж в Україні 

 

Зародження  товарних бірж в Україні почалося наприкінці XVIII сторіччя. 

Першою  офіційно організованою товарною біржею в Україні була Одеська, відкрита  в 1796 році.   Потім, майже через  сторіччя, були відкриті Київська  товарна  біржа (1869),  Харківська біржа (1876)[8, 62].    Київська біржа розміщувалась у  центрі міста,  що відповідало світовій практиці.   Ці біржі діяли до 1917 року. 

Інший етап відродження бірж припадає на 1922-1930 роки. У період НЕПу на Україні знову створено 17 товарних бірж.  Виділялися спеціалізовані й універсальні товарні біржі.   Робота велася по секціях.   Розширювалася номенклатура реалізованих товарів: включалася електротехнічна, хімічна, машинобудівна продукція.  Але основний період розвитку біржової діяльності продовжувався усього три роки.   А до 1930 року усі біржі на Україні були повністю закриті.

 Сам  факт  повторного відродження  біржі після її ліквідації  в 20-х роках - достатня підстава  для ствердження, що воно йде  від  самого життя  як  невідкладне явище насущних економічних  потреб суспільства.  Оптова біржова  торгівля - перевірена віками прогресивна  форма комерційного посередництва.  Цим шляхом йдуть усі цивілізовані  народи.  Немає сумніву, що, подолавши  усі  труднощі і перешкоди,  і Україна не тільки практично  реалізує цю форму комерційних  відношень, але і  сама  включиться  у світову систему біржової  торгівлі.

На сучасному етапі переходу до ринку в Україні спостерігається  ріст чисельності бірж. Тому особливого вивчення потребує механізм організації  та функціонування товарних бірж.

 Можливі  два основних варіанти організації  торгів - відкритий і закритий.  Перший - припускає участь у біржовій  торгівлі всіх зацікавлених осіб  і безпосередній укладання ними  угод на біржі.  На закритій  біржі всі операції ведуться  обмеженим колом осіб - членами  біржі або їхніми представниками.  Всі інші можуть укладати угоди тільки через них, віддаючи їм доручення на продаж або покупку якогось товару і сплачуючи відповідний комісійний відсоток.  Сучасні біржі є переважно закритими.  Для кожного типу організації торгів характерна перевага визначених видів біржових угод.  Так, на відкритих біржах угоди укладаються, як правило, на реальний товар.  На закритих - більшість угод є ф'ючерсними, тобто не закінчуються поставкою товару, а ліквідуються на основі взаємних розрахунків між членами біржі (брокерами).

Відкритий тип біржі припускає, що торгівля на біржі ведеться за засновниками й учасниками.  Перші мають  право на участь в управлінні біржею.  До складу засновників можуть входити  лише юридичні особи, але учасниками біржі можуть бути також і громадяни.  Учасники реалізують свою продукцію, як через біржового посередника, так  і самостійно.

Наприклад, у м. Миколаєві функціонує Південна універсальна біржа, засновниками якої є підприємства, організації і  кооперативи України, Росії, у тому числі Миколаївський міськвиконком, Київський народний банк, "Укрмережвуглехімбудоптторг". В майбутньому біржа планує страхування угод, формування страхового фонду і здійснення ф'ючерсних угод[6, 43].

Розглянемо  механізм функціонування товарних бірж в Україні на прикладі Донецької  товарної біржі (ДТБ), що спеціалізується  на збуті вугілля, металу і продуктів  коксохімії.

 Операції  купівлі-продажу на біржі відбуваються  через брокерські контори, що  відкриваються засновниками і  членами біржі.  Кожний засновник  має право акредитувати на  ДТБ брокерські контори відповідно  до кількості пайових внесків. 

Засновник може передавати право на відкриття  брокерських контор на ДТБ іншою  юридичною особою на договірних засадах, у тому числі на умовах оренди.  Передача права на відкриття брокерської  контори на ДТБ відбувається за узгодженням  із Біржовим комітетом.

Брокерська  контора, як правило, повинна мати права  юридичної особи, для чого у встановленому  порядку реєструється в місцевих органах влади.  Вона також може діяти як структурний підрозділ юридичної особи при веденні біржових операцій.  Місце на ДТБ може купити незалежна брокерська контора, що при цьому стає членом біржі з відповідними правами й обов'язками.  Діяльність брокерської контори фінансується засновником, або членом біржі.