Товарні біржі

 

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

 

ДонДТУ

 

 

Кафедра СГД

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат

З дисципліни: Договірне право

Тема: «Товарні біржі»

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконав: ст. гр. МОТ-09

Черних Ю. В.

Перевірив: Рассказов А. Г.

 

 

 

 

Алчевськ, 2013

ЗМІСТ

 

Вступ           3

1. Розвиток елементів інфраструктури ринку і їх значення   4
1. Фондова біржа        4
2. Біржа праці         6
3. Товарна біржа        7
2. Сутність і значення товарних бірж в ринковій економіці України  11

1. Види товарних бірж в Україні      11
2. Значення товарних бірж для перехідного періоду до ринку в Україні          12

3. Механізм функціонування товарних бірж в Україні   15

Висновки          19

Перелік посилань         21

 

ВСТУП

 

Вже не одне сторіччя епіцентром ринкової економіки  виступають біржі.  За довгі роки їхнього успішного функціонування накопичено величезний досвід, дуже корисний сьогодні для нашої країни.

Перехід України до ринкової економіки  зажадав не тільки зміни існуючого  ринку, але і створення нових  ринків, не властивих системі планової економіки.  Це призвело до зміни  традиційних і утворенню нових  форм торгівлі, послужило об'єктивною основою відродження в Україні  товарних бірж.

Найбільш  масштабним завданням  економічної  активності держави в ринковому  господарстві є діяльність по стабілізації економічного розвитку суспільства. Одним  із найважливіших напрямків цієї діяльності є  регулювання збалансованості  попиту і пропозиції на національному  ринку України.

Існує чимало проблем, пов'язаних з регулюванням ринку.  У даній роботі розглянута така  актуальна проблема розвитку національного ринку України, як нестабільність на товарному ринку, обумовлена відсутністю нормативно-законодавчої бази й іншими складностями.

У роботі поставлено низку завдань, а саме:

• Розглянути розвиток елементів інфраструктури ринку та їх значення для сучасної економіки України на прикладі фондової  біржі, біржі праці, товарної біржі.
• Розглянути види та механізм функціонування товарних бірж на Україні.
• З’ясувати значення товарних бірж для перехідного періоду до ринку в Україні.

Значну  увагу зосереджено на тому, що створення  товарних бірж в Україні сприятиме  стабілізації товарного ринку і  економіки в цілому.

 

 

 

1. Розвиток елементів інфраструктури ринку і їх значення

 

1.  Фондова біржа 

 

Проголошення Україною політичної й економічної незалежності,  відмова від централізованого керування  і планування призвели до рішучих  змін у структурі  національної  економіки.   Перехід  до ринку  неможливий  без нагромадження  капіталу для інвестицій у виробничу  і соціальну сфери,  роздержавлення економіки шляхом приватизації.   Ці  процеси  роблять надзвичайно  необхідним створення ринку цінних паперів і головного його інституту - фондової біржі.   У цьому напрямку вже зроблені рішучі кроки - із січня 1992 року почала діяти Українська фондова  біржа,  на  основі  якої організований  Український фондовий союз.

Фондова біржа - організований ринок для  торгівлі стандартними фінансовими  інструментами, створюваний професійними учасниками ринку цінних паперів  для взаємних оптових операцій. 

Фондова біржа - це кращий ринок, створюваний  для кращих цінних паперів (найбільшими, що користуються довірою і фінансово  стійкими) посередниками, що працюють на фондовому ринку.

З організаційно-правової точки зору фондова біржа являє  собою фінансову посередницьку  установу з регламентованим режимом  роботи, де відбуваються торгові операції між продавцем і покупцем фондових цінностей за участю біржових посередників по офіційно закріплених правилах.  Ці правила встановлюються як біржовим (Статут біржі), так і державним  законодавством.  Варто мати на увазі, що фондова біржа як така і її персонал не укладають угод із цінними  паперами.  Вона лише створює умови, необхідні для їхнього здійснення, обслуговує ці угоди, зв'язує продавця і покупця, надає приміщення і  т.д.  [2,43].

Ознаки  класичної фондової біржі:

• біржа - централізований ринок, із фіксованим місцем торгівлі (наявність торгової площадки);
• існування процедури відбору найкращих товарів (цінних паперів), що відповідають визначеним вимогам (фінансова стійкість і значні розміри емітенту, масовість цінного паперу, як однорідного і стандартного товару, масовість попиту, чітко виражене коливання цін, можливість гарантій поставки і т.д.);
• існування процедури відбору кращих операторів ринку в якості членів біржі; наявність тимчасового регламенту торгівлі цінними паперами і стандартних торгових процедур;
• централізація реєстрації угод і розрахунків по ним;
• встановлення офіційних (біржових) котирувань;
• нагляд за членами біржі (із позицій їхньої фінансової стійкості, безпечного ведення бізнесу і дотримання етики фондового ринку).

Роль  фондової біржі в економіці країни визначається, насамперед, ступенем роздержавлення власності, а точніше часткою  акціонерної власності у виробництві  Валового Національного Продукту .  Крім того, роль біржі залежить від  рівня розвитку ринку цінних паперів  у цілому.

Котирування цін займає особливе місце в діяльності біржі, і тому розглянемо це питання  докладніше.  Котируванням називається  встановлення ціни на біржі на основі постійної реєстрації угод, що укладаються  на протязі дня.  Ціни виводяться спеціальною котирувальною комісією.  Метою котирувальної комісії  є визначення найбільш характерної  ціни для даного ринку на даний  день.  Відомості про котирування  регулярно публікуються в котирувальних  бюлетенях.

Ціна, по якій укладаються угоди і цінні  папери переходять із рук у руки, називається курсом.  Біржовий курс використовується як орієнтир при укладанні  угод, як у біржовому, так і в  позабіржовому обігу.

 

 

1.2. Біржа  праці

 

Біржа праці  – елемент ринкової інфраструктури, що регулярно здійснює посередницькі  операції на ринку праці. Система  бірж праці сприяє здійсненню узгодженої державної політики в галузі зайнятості населення[7,172].

Біржа праці  виконує такі функції:

1. Облік непрацюючих, у тому числі безробітних.  Це дозволяє оцінити стан ринку праці, визначити фактичну і потенційну пропозицію робочої сили.  Крім того, реєстрація безробітних дає можливість визначити осіб, що претендують на одержання допомоги по безробіттю.
2. Облік незайнятих робочих місць і визначення перспектив створення нових.  Інформація роботодавців про потреби в трудових послугах дозволяє судити про попит на робочу силу на ринку і прогнозувати його динаміку.
3. Надання послуг по працевлаштуванню, фахової орієнтації робітникам, що звільнюються і незайнятому населенню, з одного боку, і надання допомоги підприємствам, організаціям, установам і іншим роботодавцям у підборі необхідних робітників, з іншого.
4. Організація навчання, перенавчання і підвищення кваліфікації в системі служби зайнятості, а в разі потреби - здійснення кваліфікаційної експертизи.  Непрацюючий тривалий час можуть піддаватися додатковій перевірці перед відправленням на роботу з метою підтвердження рівня і кваліфікації.
5. Участь у прогнозування ринку праці і розробці програм зайнятості.  Ухваленню рішення про початок підготування робітників за тим або іншим фахом досить часто передує проведення інфраструктурними інститутами досліджень потреб ринку в цих робітниках[3, 222].

Біржа праці  виступає певним гарантом конституційного  права на працю як державна організація. Поряд з державними біржами праці  існують і платні приватні агентства (контори), що є посередниками в  галузі праці, а також посередницькі бюро при профспілках, молодіжних, релігійних організаціях та ін.

Біржі праці  історично виникнули в умовах масового попиту на однотипні трудові  послуги.  А в період промислової  революції кінця XVII - початку XIX сторіччя через біржі праці проходив масовий  прийом на роботу некваліфікованих або  низькокваліфікованих робітників.

В нашій  країні біржі праці вперше з'явилися  після лютого 1917 року і проіснували  до 1930 року[3, 222].  Це були недержавні установи, утворювані на паритетних основах  підприємцями і профспілками.  Займалися  біржі реєстрацією і працевлаштуванням  безробітних.

Оскільки  в сучасних умовах відбулися істотні  зміни на ринку праці (масові набори практично відсутні, відбувається індивідуальний відбір робітників), змінилася і  діяльність посередницьких організацій.  З 1991 року основними посередницькими  інститутами на ринку праці України  виступають центри зайнятості. Діяльність центрів зайнятості дозволяє зменшувати соціальну напругу.  Через них  держава здійснює соціальну підтримку  безробітних.

 

1.3. Товарна  біржа

 

 Товарна біржа –  комерційне підприємство, регулярно  функціонуючий ринок однорідних  товарів з певними характеристиками. Це об’єднання підприємств торгівлі, збуту, обміну, мета якої –  укладання відповідних угод, виявлення  товарних цін, попиту й пропозиції  товарів, вивчення, впорядкування  і полегшення товарообороту та  обмінних операцій, представництво  і захист інтересів членів  біржі, вирішення спорів щодо  операцій тощо[7, 172].

Товарні біржі здійснюють купівлю і продаж не товарів,  а контрактів на їхнє постачання.  На них продаються контракти  на  стандартизовані види товарів, що можуть бути продані значними партіями по зразках або технічному описі.  На товарних біржах виявляються базисні  ціни, що формуються під впливом  співвідношення попиту і пропозиції.  Всі біржі є самостійними підприємствами і  діють  незалежно одна  від одної.  Одні товари продаються і купуються лише на якійсь одній біржі, інші - на декількох;  проте, розміри контрактів на той самий  товар  і  інші  характеристики відрізняються друг від друга на різних біржах.

Стосовно  до  наших умов до складу основних функцій товарної біржі повинні  входити такі, як розробка стандартів на реалізовану через біржу продукцію,  а також пакета типових контрактів по угодах купівлі-продажу,  котирування  цін, врегулювання виникаючих суперечок  і інформаційна діяльність.

Зараз діяльність товарних бірж регулюється Законом України  від 10 грудня 1991 р. «Про товарну біржу» із змінами від 26 січня 1993 р. Закон  спрямований на врегулювання відношень  по створенню і діяльності товарних бірж, біржової торгівлі  і забезпечення правових гарантій діяльності на  товарних  біржах.  

Біржа виконує  функції збалансування попиту і  пропозиції  шляхом відкритої купівлі-продажу, упорядкування й уніфікації ринку  товарних і сировинних ресурсів, стимулювання розвитку ринку, економічного індикатора.

На початку  дев'яностих  років  у країнах,  де функціонує ринок, нараховувалося біля 50 товарних бірж із загальним оборотом понад 10 трильйони доларів,  що складає 25% їх валового національного продукту.   На них реалізується понад 60 найменувань  продукції.  У країнах із розвитою  ринковою  економікою  товарні  біржі в основному функціонують як безприбуткові асоціації, звільнені  від сплати корпоративного  прибуткового податку.   Головними статтями їхнього прибутку є: засновницькі і  пайові внески і відрахування організацій,  що утворять біржу; прибутки від  надання  послуг  членам  біржі й іншим  організаціям; виручка від інших  надходжень.

 Членами біржі є:  засновники, вітчизняні й іноземні  юридичні особи, а також фізичні  особи.  Членство  на  біржі  надає  право торгувати в  її залі.  Члени біржі можуть  голосувати на зборах і на  різноманітних біржових виборах  і брати участь у роботі  комітетів.  Крім цього, члени  біржі проходять програми навчання  і перепідготовки, одержують всебічну  біржову інформацію і можуть  користуватися  бібліотечним  і  інформаційним  центрами.  Організація вважається прийнятою в члени біржі,  якщо за це проголосувала кваліфікована більшість засновників  і  проста  більшість  підприємств і організацій-претендентів.  Голосування проводиться після оцінки фінансового стана  претендента.  Члени біржі зобов'язані внести вступний внесок,  що повертається їм у випадку виходу зі складу біржі.  Прийом  нових  членів  біржі здійснюється загальним збори засновників і членів біржі.  Члени біржі сплачують щорічний членський внесок,  але звільняються від усіх загальних  зборів, стягнутих з учасників біржових торгів.  Для полегшення своєї роботи членам біржі надане право наймати службовців, яким дозволений доступ у торговий зал у виді клерків або посильних.

Основними внутрішніми   документами,  що  регламентують  діяльність біржі, виступають Статут  біржі  і  Правила  біржової торгівлі.   У  Статуті  відбиті  всі основні  положення,  що  визначають внутрішню структуру  біржі, взаємовідносини членів біржі  й інших учасників торгів; організаційно-правову  форму біржі.