Принципи кримінального процесу їх сутність та класифікація

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 

ВНУТРІШНІХ  СПРАВ 

                                                                                                  

                                                                              кафедра кримінального процесу

 

 

 

тема:

ПРИНЦИПИ КРИМІНАЛЬНОГО  ПРОЦЕСУ 
ЇХ СУТНІСТЬ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ

 

Кримінальний  процес

 

 

РЕФЕРАТ

 

 

 

Підготувала:

студентка 3-го курсу

ПЗдср – 09 – 6 групи

Гукасян Валентина

Перевірила:

доцент кафедри

Соловйова-Полудніцина О. Є.

 

 

 

Харків – 2011

ЗМІСТ

 

1. ВСТУП.................................................................................................................3

2. Поняття принципів кримінального процесу.....................................................4

3. Сутність принципів кримінального процесу....................................................5

4. Класифікація принципів кримінального процесу............................................6

5. Висновок...............................................................................................................7

6. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ...............................................8

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Задачами кримінального  судочинства є охорона прав і  законних інтересів фізичних та юридичних  осіб, що приймають у ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних і забезпечення правильного застосування Закону для того, щоб кожен, за скоєний злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний (ст. 2 КПК України).

Якісне й ефективне  вирішення задач кримінального судочинства обумовлено цілим рядом факторів, серед яких важливе значення має рівень теоретичного аналізу основних положень діяльності по розкриттю, розслідуванню і судовому розгляду кримінальних справ. До числа основних положень діяльності по боротьбі зі злочинністю необхідно віднести принципи кримінального процесу.

Важливість розгляду принципів кримінального судочинства  обумовлюється наступними обставинами.

Будучи результатом  відображення і пізнання об'єктивної дійсності, принципи служать засобом  побудови діяльності відповідно до її об'єктивно-закономірного характеру. Без урахування цього не можна забезпечити достатню результативність і об'єктивність кримінального судочинства, де використання засобів не відповідні його сутності і призначенню зв'язано з порушенням прав, свобод і достоїнств громадян.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Поняття кримінального процесу

У сучасній загальній  теорії права принципи процесуального права визначають як «універсальні, загальнозначущі ідеї, основні засади, що мають нормативність та вищу імперативність, що здійснюють загальне керування певною сукупністю норм, які регулюють процедуру оформлення, реалізації та захисту прав, свобод і обов'язків суб'єктів правовідносин, установлених матеріально-правовими нормами, порядок і послідовність дій державних органів і службових осіб, що застосовують правові норми».

У теорії кримінального процесу принципам завжди приділялася значна увага, бо принципи процесу по суті являють собою «... основні положення, що визначають усю систему процесуальних форм, всю побудову процесуальних відносин».

 А.Л. Ривлін при  визначенні принципів робить  акцент на адаптації загальнотеоретичного  поняття у сфері кримінального  процесу, підкреслюючи, що принципи  «...регламентують найзагальніші  та найважливіші сторони організації  й діяльності органів правосуддя».

Подібну до наведеної  точку зору висловив і В.Я. Чеканов, який під принципами кримінального  процесу розумів його основні  начала, тобто головні, провідні правові  положення, що виражають найсуттєвіші риси кримінального процесу як особливої системи державної діяльності, яка покликана виконувати правоохоронні завдання.

 Згідно з твердженнями В. Даля "принцип — наукова чи моральна засада, підвалина, правило, основа, від якої не відступають". В українській мові під засадою розуміють основне вихідне положення якої-небудь системи. В сучасній російській мові під принципом розуміють керівні положення, основу системи, основні правила будь-якої діяльності, вихідні положення науки.

Оскільки кримінальний процес являє собою систему правових норм і заснованої на них діяльності, то в ньому теж можна виокремити основні вихідні положення, загальні правила, засади, які утворюють фундамент цієї системи.

Принципи кримінально-процесуального права — це закріплені в правових нормах вихідні положення, що відбивають панівні в державі політичні та правові ідеї і визначають сутність організації і діяльності компетентних державних органів щодо порушення, досудового слідства і судового розгляду кримінальних справ.

До критеріїв визначення певного положення принципом кримінального процесу слід відносити таку сукупність властивостей:

1) найбільш загальні, вихідні положення, ідеї, які мають  фундаментальне значення для  кримінального процесу; 

2) ідеї, які закріплені в нормах  права; 

3) юридичне закріплені ідеї (положення), що мають значення, як правило, норм права найвищої юридичної сили і прямої дії (більшість із них закріплені в Конституції України, а самі норми Конституції є нормами найвищої юридичної сили, а отже визначають спрямованість, сутність і зміст окремих процесуальних інститутів - норми, які суперечать змісту принципів правосуддя, застосуванню не підлягають і повинні приводитись у відповідність з визначеними засадами;

4) принципово важливі засади, які  діють у всіх або кількох  стадіях кримінального процесу  й обов'язково в його центральній стадії — стадії судового розгляду, а порушення будь-якого принципу означає незаконність рішення у справі й обов'язково тягне його скасування.

Слід додати, що принципи мають  загальнообов'язковий характер для  всіх учасників   процесу;   реалізація   принципів   кримінального   процесу забезпечується засобами державного впливу; кримінально-процесуальний закон визначає правовий механізм реалізації та захисту принципів кримінального процесу.

Кожна ознака і всі  вони в цілому підкреслюють загальність положень, що є принципами кримінально-процесуального права. Однак у літературі триває полеміка вчених щодо наявності або відсутності специфічних загальних правових положень (принципів), притаманних для окремих стадій. 
        

 Прибічники виокремлення принципів для кожної стадії (В. С. Зеленецький та ін.) стверджують, що існування загальних принципів процесу не заперечує наявності специфічних закономірностей, властивих окремим стадіям, а, отже, і відповідних (приватних) принципів. Вони називають принципами стадій положення, врегульовані главою 11 ПК "Основні положення досудового слідства" та главою 24 КПК "Загальні положення судового розгляду".

Проти виокремлення принципів окремих  стадій категорично виступали С. А. Альперт та М. М. Михеєнко. Вони вважали, що загальні положення стадій є лише проявом у них загально процесуальних принципів. їх можна називати загальними умовами (рисами, правилами). Інакше поняття принципу нівелюється.

Іноді до принципів кримінально-процесуального права відносять і такі положення, як економічність, планування, ефективність, науковість, гуманізм, справедливість, толерантність тощо. їх не можна вважати принципами процесуального права, бо вони притаманні для всіх видів людської діяльності, в тому числі й тієї, що її не врегульовано нормами права.

Загальну кількість  принципів кримінально-процесуального права не визначено. На думку Т. М. Добровольської, їх 17; В. М. Тертишника — 38, М. М. Михеєнка — 18.

Таку їх велику кількість  виокремлюють за рахунок включення  до системи принципів кримінально-процесуального права положень, що не мають ознак принципів, а є тільки їх елементами. Наприклад, документованість є елементом принципу публічності (офіційності), а забезпечення ознайомлення особи, яку притягують до відповідальності, з обвинуваченням і допустимість судового розгляду справи тільки в межах пред'явленого обвинувачення — принципу змагальності.

Зважаючи на неоднозначний  підхід до класифікації принципів кримінального  процесу, Ю. М. Грошевий запропонував вважати  такими тільки ті дев'ять правових положень, що їх визначено у ст. 129 Конституції України я"основні засади судочинства".

Втім, завдання щодо однозначного визначення кількості принципів  кримінального процесу заздалегідь  приречене на невдачу. Переважна  більшість правових положень, що їх відносять до принципів процесу, є загальними для всіх або для декількох галузей права. В кримінально-процесуальному праві вони лише по-особливому виявляють свою дію.

 

2. Сутність  принципів кримінального процесу.

Я вважаю що значення принципів кримінально-процесуального права полягає в тому, що вони є:

1) є першоджерелом  і становлять основу окремих  інститутів кримінально-процесуального  права;

2) являють собою суттєві  гарантії правосуддя, забезпечення  прав і свобод людини, законних  інтересів фізичних і юридичних осіб;

3) синхронізують всю  систему процесуальних норм і  забезпечують узгодженість кримшально-процесуальних  інститутів та єдність процесуальної  форми;

4) дають юридичну базу  для тлумачення конкретних кримінально-процесуальних  норм та вирішення суперечливих питань, "сприяють правильному пізнанню та застосуванню норм права";

5) служать основою  й вихідним положенням для  вдосконалення окремих кримінально-процесуальних  інститутів і правових норм, розвитку  процесуальної форми й процесуальних гарантій правосуддя;

6) гарантією дотримання прав і законних інтересів особи в кримінальному процесі;

7) гарантією прийняття законних і обґрунтованих рішень у кримінальній справі;

8) засобом, завдяки якому досягається упорядкованість у розв'язанні питань, щодо яких є прогалини в праві, та у випадках застосування кримінально-процесуального права за аналогією;

"Значення засад  судочинства,— вбачається не  тільки у тому, що кожне рішення,  прийняте з порушенням їх вимог,  підлягає скасуванню, а й у  тому, що вони вносять упорядкованість у випадках застосування права за аналогією, а також сприяють правильному розумінню змісту інших правових норм".

"Більше того, —  виражені в праві принципи  стають принципами правосвідомості,  внутрішнім регулятором поведінки  людей"

Для осіб, які застосовують право — "принципи є не лише керівництвом до дії, а й вимогою іти у  встановленому напрямку відповідно до тієї ідеї, яка на цей час є  провідною в даному суспільстві  та державі”

 

3. Класифікація  принципів кримінального процесу

Усі принципи кримінального процесу тісно пов'язані між собою, взаємно обумовлюють один одного, а тому утворюють систему. Своєю чергою, в цій системі можна виокремити принципи, що мають однакові ознаки. В процесуальній літературі залежно від певних ознак принципи кримінально-процесуального права поділяють на кілька груп.

За юридичною силою  джерела, в якому їх закріплено:

• конституційні —  в Конституції України (головним чином у розділі 2 та в ст. 129);

• спеціальні (інші) —  в інших законах, передусім у  КПК. Поділ принципів процесу на конституційні та спеціальні зовсім не означає, що одні із них (конституційні) є головними, а інші (спеціальні) — другорядними. Всі вони мають у кримінальному процесі однакові юридичну силу і значення.

Залежно від поширеності  на функціональні частини кримінально-процесуальної діяльності розрізняють принципи:  

• обвинувачення (переслідування);

• захисту

• правосуддя (вирішення справи).

 

 

Залежно від поширеності  на галузі права принципи поділяють на:

• загально правові, тобто  ті, що діють у всіх галузях права (наприклад принцип законності), але виявляються з певними особливостями в кримінально-процесуальному праві;