Адміністративні послуги

7) створювати  так звані "універсами послуг" ("установи для громадян" або  "єдині офіси"). Це інтегровані  (об’єднані) установи адміністративних  органів, які мають своїми перевагами  те, що: 1) в цій установі особа  може отримати всі або майже  всі адміністративні послуги,  які надаються в даній адміністративно-територіальній  одиниці; 2) прийом приватних осіб  ведеться протягом усього робочого  дня і навіть у суботу; 3) тут  же розташовані відділення банку,  й особа може на місці оплатити  послуги. Зважаючи на те, що  на рівні районів та міст  адміністративні послуги надаються  одночасно органами місцевого  самоврядування та органами виконавчої  влади, необхідно спрямовувати  їх зусилля на утворення таких  об’єднаних "універсамів послуг" [13, с. 6].

ВИСНОВКИ

Для реалізації принципів верховенства права та законності в сучасних умовах демократизації життя українського суспільства, а  також у зв’язку з однорідністю відносин щодо надання адміністративних послуг, однорідністю норм, якими регулюються  ці відносини, тривалою історією та широкою  правовою базою адміністративні  послуги заслуговують на виділення  їх в окремий інститут адміністративного  права, під яким слід розуміти систему  відносно відокремлених і пов’язаних між собою правових норм, що регулюють  відносини, які виникають при  реалізації суб’єктивних прав фізичної або юридичної особи (за їх заявою) у процесі публічно-владної діяльності адміністративного органу.

Адміністративна послуга – це правовідносини, що виникають при реалізації суб’єктивних прав фізичної або юридичної особи (за їх заявою) в процесі публічно-владної  діяльності адміністративного органу для отримання певного результату.

Дослідження дозволило зробити висновок про  необхідність: вдосконалення правового  регулювання надання адміністративних послуг, адже у питанні правового  регулювання адміністративних послуг відсутня однозначність; запровадження  правової регламентації якості адміністративних послуг. Для створення правових основ  використання адміністративних послуг видається за доцільне розробити  та прийняти Закон України «Про адміністративні послуги» (який прийнятий у першому читанні ще у 2011 році і подальша процедура його легітимації призупинена). Вбачається за доцільне також задля якісного надання громадянам адміністративних послуг вдосконалення і/чи прийняття цілого ряду нормативних документів, зокрема Законів України «Про правотворчу діяльність органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування України», «Про делегування повноважень органами влади України», «Про нормативно-правові акти України», «Про урядові органи, установи та організації», Адміністративно-процедурного кодексу України та ін.; внесення змін та доповнень до чинних нормативно-правових актів (наприклад, до Закону України «Про соціальні послуги», Кодексу України про адміністративні правопорушення); прийняття нової редакції Закону України «Про державну службу».

Необхідним є  розроблення та затвердження Кабінетом  Міністрів України типових документів, які: визначали би якість надання  адміністративних послуг, у тому числі  визначали би процедури контролю якості та механізм регулярного перегляду  та покращання критеріїв оцінки якості; затверджували би положення про  кожний вид адміністративної послуги, коло органів, що надають такі послуги, перелік документів, порядок надання адміністративних послуг тощо.

Необхідним є  існування конкретних критеріїв, за якими можуть бути виділені платні адміністративні послуги. Основними  підходами до систематизації платних  та безоплатних послуг є: 1) безоплатними повинні бути послуги у справах  соціального та пенсійного забезпечення; 2) безоплатними можуть бути послуги  у випадках, коли розмір плати є  настільки дрібним, що плата не виправдовує  витрат, пов’язаних з її стягненням; 3) адміністративні послуги можуть бути платними лише тоді, коли вони не належать до системи життєзабезпечення  громадян та суб’єктів господарювання.

Кожна особа має  отримувати якісні послуги як в приватному, так і в публічному секторі. Забезпечення належного рівня якості надання  адміністративних послуг потребує здійснення низки системних заходів. Безпосереднім  призначенням оцінки якості надання  адміністративних послуг є підвищення якості надання адміністративних послуг, зокрема: залучення споживачів до оцінки якості надання адміністративних послуг, що дозволятиме чіткіше визначати  пріоритетні проблеми у сфері  надання адміністративних послуг та шляхи їх вирішення; більш об’єктивне оцінювання роботи органів влади  з надання послуг задля вироблення критеріїв оцінки якості надання  адміністративних послуг; на основі критеріїв  оцінки якості надання адміністративних послуг визначення стандартів надання  адміністративних послуг; можливість складання перспективних планів розвитку щодо покращання якості надання  адміністративних послуг органами, що надають їх; можливість вживання заходів  щодо покращання правового регулювання  надання адміністративних послуг та здійснення кроків щодо удосконалення  діяльності органів виконавчої влади  та органів місцевого самоврядування.

Варто зауважити, що запропоновані критерії оцінки якості надання адміністративних послуг сформовані насамперед на очікуваннях споживачів. Звичайно, з точки зору публічних  інтересів можна було б додати ще й інші критерії, наприклад, економічність (оцінка з точки зору кількості  наданих послуг та витрачених на це публічних ресурсів); простота; оперативність, строковість; рівність; справедлива  вартість; економічність та ефективність надання; чутливість.

Враховуючи соціально-економічні реалії сучасного періоду, нестабільність суспільних відносин, які складаються  в ході реформ, запровадження правового  інституту адміністративних послуг здійснить позитивний вплив на вдосконалення  та підвищення ефективності управлінської  діяльності. Тому запровадження інституту  адміністративних послуг є об’єктивною  необхідністю, викликаною самим життям.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії ВРУ 28.06.96.// ВВРУ. – 1996.- №30. - ст. 141.
2. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2006 р. № 90-р „Про схвалення Концепції розвитку системи надання адміністративних послуг органами виконавчої влади”.
3. Авер’янов В.Б. Адміністративне право України. Академічний курс: Підруч.: У 2 т.: Т.2. Особлива частина. – К.: Юрид. думка, 2005. – 624 с.
4. Авер'янов В.Б. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики. – К.: Знання, 2003. – 384 с.
5. Авер'янов В.Б. До питання про поняття так званих "управлінських послуг"// Право України. – 2002. – № 6. – С. 125-127.
6. Адміністративні послуги – нова якість держави// Пріоритети. – 2003. – № 6. – С. 12-17.
7. Адміністративні послуги – новий інститут чи нова помилка?// Вісник АПрН України. – 2001. – № 3. – С. 109-114.
8. Александров В.Т. Послуги системи державного управління// Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. – Вип. 3 (18). – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2003. – С. 208-213.
9. Бахрах Д.Н. Административное право. – М.: НОРМА, 2001. – 288 с.
10. Беленчук І.А. Адміністративне право України: Навч. посіб. – К.: А.С.К., 2004. – 175 с.
11. Битяк Ю.П. Адміністративне право України: Підручник/ Ю.П.Битяк, В.М. Гаращук, О.В. Дьяченко та ін. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 544 с.
12. Бугера О. Скільки коштують державні послуги?// Юридична газета. – 2004. – 15 січня. – С. 12.
13. Винников О. Реформі системи адміністративних послуг - бути!// Пріоритети. – 2006. – № 3(29). – С. 5-7.
14. Долечек В. Адміністративна реформа: поліпшення якості і підвищення ефективності державних послуг// Вісн. НАДУ. – 2004. – № 1. – С. 217-224.
15. Євдокименко В. Управлінські, адміністративні і громадські послуги як сегмент регіональних ринків// Регіон. економіка. – 2004. – № 4. – С. 16-24.
16. Ківалов С.В. Адміністративне право України: Підручник. – Одеса: Юридична література, 2003. – 896 с.
17. Кірмач А. Адміністративні послуги – для громадян, а не для підприємців// Юридична газета. – 2006. – 28 вересня. – С. 8.
18. Коваленко А.А. Розвиток виконавчої влади в Україні на сучасному етапі: теорія і практика. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2002. – 512 с.
19. Коліушко І.Б. Адміністративна реформа для людини (науково-практичний нарис)/ І.Б. Коліушко, В.Б. Авер’янов, В.П. Тимощук, Р.О. Кубіда. – К.: Факт, 2001. – 225 с.
20. Коліушко І.Б. Виконавча влада та проблеми адміністративної реформи в Україні. – К.: Знання, 2002. – 260 с.
21. Коліушко І.Б. Управлінські послуги – новий інститут адміністративного права// Право України. – 2001. – № 5. – С. 30-34.
22. Колпаков В.К. Адміністративне право України. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 544 с.
23. Кононенко Л.М. Адміністративне право України. – К.: Просвіта, 2007. – 488 с.
24. Костусєв О. Платні адміністративні послуги несуть загрозу економічній безпеці держави// Право України. – 2008. – № 6. – С. 15-16.
25. Крегул Ю.І. Адміністративне право України: Навч. посіб. – К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т., 2004. – 190 с.
26. Ліпенцев А. Управлінські послуги: семантика понять та питання підвищення якості// Ефективність державного управління: Зб. наук. пр. – Вип. 4. – Л.: ЛРІДУ НАДУ, 2003. – С. 184-193.
27. Макарейко Н.В. Административное право. – М.: Юрайт-Издат, 2003. – 223 с.
28. Мочерний С. Сфера послуг// Економічна енциклопедія. – К.: Академія, 2002. – Т. 3. – С. 544.
29. Паращук В. Адміністративні послуги – новий інститут чи нова помилка?// Вісник Академії правових наук України. – 2001. – № 3. – С. 111.
30. Писаренко Г.М. Запровадження доктрини адміністративних послуг в Україні// Митна справа. – 2005. – № 6. – С. 80-83.
31. Садлер Д. Повышение качества государственных услуг: опыт Великобритании// Проблемы теории и практики управления. – 2000. – № 3. – С. 52-54.
32. Словник законодавчих термінів. – К.: Основи, 2000. – С. 404-405.
33. Сороко В.М. Концептуальний підхід до проблеми запровадження інституту надання державних послуг у практику діяльності державних службовців// Вісн. держ. Служби України. – 2004. – № 3. – С. 11-19.
34. Стеценко С.Г. Адміністративне право України: Навч. посіб. – К.: Атіка, 2008. – 622 с.
35. Тимощук В.П. Адміністративна процедура та адміністративні послуги: Зарубіжний досвід і пропозиції для України. – К.: Факт, 2003. – 496 с.
36. Тимощук В.П. Оцінка якості адміністративних послуг. – К.: Факт, 2005. – 88 с.
37. Чміленко Г. Надання управлінських (адміністративних) послуг населенню// Науковий потенціал майбутнього України на шляху до європейської інтеграції: Матер. наук. конференції курсантів, студентів та молодих науковців. – Дніпропетровськ: Академія митної служби України, 2004. – С. 251-252.
38. Чміленко Г.М. Адміністративні послуги в Україні// Юридичний вісник. – 2005. – № 2. – С. 86-93.
39. Чміленко Г.М. Управлінська послуга та її вартість для суспільства// Наука і вища освіта: Матер. ХІІ міжвуз. студ. наук. конф. – Запоріжжя: ГУ „ЗІДМУ”. – 2004. – С. 23.
40. Чміленко Г.М. Щодо питання управлінських (адміністративних) послуг// Актуальні проблеми держави і права: Зб. наук. праць. – Вип. 22. – Одеса: Юрид. л-ра., 2004. – С. 376-379.
41. Шкарупа В.К. Адміністративне право України: Навч. посіб. – К.: Істина, 2007. – 213 с.
42. Додин Е.В. Державне управління: теорія і практика. — К., 1998.
43. Колпаков В. К., Кузьменко О.В. Адміністративне право України. - К.: Юрінком Інтер. – 2003.