Отчет по практике в Кременчугской городской государственной больнице ветеринарной медицины

Визначення  кількості  соматичних  клітин у молоці від  однієї корови за допомогою 10% розчину  мастидину. У луночку пластинки  ПМК-1 уносять 1 см³ ретельно перемішаного молока (із кожної  чвертки  вим'я  в  окрему луночку)  і  додають  1 см³ 10%  розчину мастидину.  Молоко з препаратом інтенсивно  перемішують  дерев'яною,  пластмасовою  або скляною  паличкою протягом 10 с.  Одержану суміш при безперервному перемішуванні піднімають з луночки паличкою  вгору  на  50-70  мм, після чого протягом 1 хв. оцінюють результати аналізу.

Реакцію враховують за ступеням утворення желеподібного  згустку  (при  збільшенні  кількості лейкоцитів) та зміною кольору суміші (при зміні  рН).

Реакція негативна  (+)  - суміш молока з мастидином у вигляді однорідної рідини або  з'являються  сліди  утворення  желе.  Колір суміші світло-бузковий,  бузковий, іноді темно-бузковий. Корова не хворіє маститом.

Реакція сумнівна  (++)  -  утворення  слабкого згустку,  який неможливо викинути паличкою з луночки пластинки.  Колір суміші від світло-бузкового  до  бузкового.  Корова  хворіє  на  субклінічний мастит або перебуває у стадії запуску.

Реакція позитивна  -  утворення  помірного  згустку  у вигляді сирого білка курячого яйця (+++),  який важко викинути з луночки, або щільного  згустку (++++),  що  легко викидається паличкою з луночки пластинки.  Колір суміші від темно-бузкового до бузкового. Корова хвора на мастит.

Із досліджених 23 проб молока виброковано 2 проби молока по невідповідності до кислотності, що є нижчою за встановлену норму та невідповідність по показнику чистоти, в звʼязку із сильним забрудненням.

Також проводила дослідження 36-ти яєць, відповідно до «Правил ветеринарно-санітарної експертизи яєць свійської птиці», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 вересня 2001 р. за N 850/6041                            затвердженого Наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України 07.09.2001 N 70 ( z0849-01 ).

Якість яєць при ветеринарно-санітарній експертизі визначають органолептично та овоскопією.

При зовнішньому огляді звертають увагу на колір, чистоту  і цілісність шкаралупи. Вона повинна  бути чистою, без механічних пошкоджень, міцною, з матовою поверхнею.

Визначення маси одного яйця та 10 яєць визначають зважуванням за допомогою ваги не нижче 3 класу точності з  похибкою  ±0,1г.

Масу 360  яєць  визначають на вагах для статичного зважування середнього класу точності,  з  найбільшою межею зважування 50  кг.

Кожну відібрану пакувальну одиницю зважують з похибкою ±0,1 кг

Масу яєць кожної пакувальної  одиниці визначають за  різницею  маси упаковки з вмістом та порожньої  упаковки з прокладками.

Органолептичні дослідження  складових частин яйця. Для органолептичного дослідження розбивають яйце, його вміст обережно виливають у чашку і визначають запах, колір, форму жовтка, консистенцію і співвідношення окремих частин білка.

Вміст доброякісних яєць не повинен мати ознак псування і  відповідати  таким  вимогам:

     - білок  має бути чистим, без помутніння, в'язким, прозорим, безкольоровим або з жовто-зеленуватим відтінком;

     - жовток чистий, в'язкий,  рівномірно забарвлений у жовтий  або оранжевий  колір;

     - запах природний,  без будь-яких сторонніх запахів;

     - зародок без ознак розвитку.

У свіжому яйці жовточна оболонка еластична, пружна, жовток зберігає випуклу  форму. В процесі зберігання яєць оболонка втрачає ці властивості, жовток набуває сплющеної форми.

Величину повітряної камери, стан білка, жовтка і цілісність шкаралупи визначають просвічуванням на овоскопі в променях направленого джерела світла за допомогою шаблон-вимірювача Одночасно визначають і свіжість яєць.

 Свіже яйце виглядає жовтуватим (з білою шкаралупою) або рожево-червоним (з коричневою шкаралупою), з червонуватим полем біля жовтка. При овоскопії виявляють дрібні тріщини, непомітні неозброєним оком, висоту пуги, стан білка і жовтка, наявність вад.

Як   допоміжний   метод,   для  вибіркового  визначення свіжості яєць, можливо застосування люмінесцентного аналізу.  Люмінесцентний аналіз яєць. За допомогою флуороскопа проводять визначення якості яєць різним ступенем просвічування, відбиттям потоку ультрафіолетового проміння. Свіжі яйця в ультрафіолетовому промінні світяться яскраво-малиновим світлом, старі або неповноцінні за харчовими показниками - світяться рожевим або світло-фіолетовим, несвіжі яйця – кольором синьо-фіолетовим або тьмʼяним світло-фіолетовим, причому добре видно темні крапки або плями.

За умови  одержання  незадовільних  органолептичних результатів  здійснюються повторний відбір проб та необхідні лабораторні дослідження. Результати  повторних досліджень поширюються на всю партію.

Після проведення досліджень якісні яйця з непошкодженою шкаралупою приєднують до партії.

Всі дослідженні яйця відповідають нормам. Вибраковки не має.

Також було проведено  огляд і дослідження 2-х поросячих  туш відповідно до Правил «передзабійного ветеринарного огляду тварин і ветеринарно-санітарної експертизи мʼяса та мʼясних продуктів», Наказ Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України 07.06.2002 N 28.

Порядок державного ветеринарно-санітарного контролю і ветеринарно-санітарної експертизи м'яса та м'ясних продуктів на ринках.

Державний  ветеринарно-санітарний контроль і проведення ветеринарно-санітарної експертизи м'яса та  м'ясних  продуктів  на ринках  та для ринків здійснюють     спеціалісти     державних    лабораторій ветеринарно-санітарної  експертизи  (далі  -  ДЛВСЕ)   або   інших державних установ ветеринарної медицини.

Державний  ветеринарно-санітарний  контроль  включає:

огляд транспортних засобів, на яких здійснювалося перевезення м'яса, м'ясних продуктів тощо;

перевірку   наявності   відповідних   ветеринарних  та  інших супровідних документів, правильності їх оформлення;

відбір  проб  продукції  для проведення ветеринарно-санітарної експертизи;

проведення    ветеринарно-санітарної   експертизи   м'яса   і м'ясопродуктів  у відповідності до Правил, а за необхідності й до інших нормативно-правових актів;

направлення    проб    продукції   у   державну   лабораторію ветеринарної медицини в разі сумніву щодо її якості та безпеки (за умови ізоляції до отримання результатів дослідження);

проведення клеймування  м'яса і м'ясопродуктів;

 видачу  документа  (експертного  висновку  на  право  продажу продукції)  за  результатами ветеринарно-санітарної експертизи про можливість  реалізації  на  ринку  або  використання  продукції  з харчовою метою після її знешкодження;

 контроль   за   знешкодженням   і  утилізацією   продукції  та конфіскатів,   визнаних   за  результатами  ветеринарно-санітарної експертизи не придатними для харчових потреб;

 заборону     реалізації    продукції,    яка    не    пройшла ветеринарно-санітарної     експертизи     або     не    відповідає ветеринарно-санітарним вимогам;

накладання штрафів  за порушення ветеринарно-санітарних вимог.

Ветеринарно-санітарну  експертизу  м'яса  і   м'ясних продуктів  проводять  спеціалісти  державної установи ветеринарної медицини,     що     пройшли     спеціальну      підготовку      з ветеринарно-санітарної  експертизи  та  атестацію  у встановленому порядку.

До  реалізації  на  ринках допускають м'ясо і  м'ясні продукти  тільки  від  тварин та птиці, у ветеринарних документах на яких повинно бути вказано, що продукція отримана від забою здорових тварин;

     Проводила дослідження туш наступним порядком:

Голова: оглядають  після обпалювання, роблять поздовжній розріз  шкіри і м'язів у підщелепному просторі в   напрямі   кута   зрощення  гілок  нижньої  щелепи,  розтинають навколишні   тканини   і   оглядають  по  обидва  боки  підщелепні (нижньощелепні)  лімфатичні  вузли  (на сибірку). За  можливості,  огляду  піддають  також  заглоткові лімфатичні вузли.

 Далі  розрізають  і оглядають підщелепні, заглоткові, привушні і  шийні  лімфатичні вузли, великий і крилоподібний жувальні м'язи (по одному розрізу з обох боків - на цистицеркоз). Оглядають язик, слизову оболонку гортані, надгортанник і мигдалики.

Селезінка:   оглядають  ззовні,  за  необхідності  розрізають вздовж паренхіму і лімфатичні вузли.

Легені:  оглядають  ззовні, пальпують і розрізують бронхіальні (лівий,  правий  і середній),  середостінні  лімфатичні вузли. За необхідності  розрізають  та  оглядають паренхіму в місцях бронхів великого розміру (аспірація кормом, кров'ю тощо).

Серце,   нирки,  шлунок,  кишечник,  стравохід:  оглядають  і досліджують   так   само,  як  і  у  великої  рогатої  худоби.  За необхідності розрізають і оглядають шлункові лімфатичні вузли.

Печінка: прощупують  і  оглядають діафрагмальну і вісцеральну поверхні,  розрізають паренхіму  з  вісцерального  боку  на  місці з'єднання часток упоперек жовчних протоків.

Туша: оглядається так  само,  як і великої рогатої  худоби. Для дослідження  на цистицеркоз за необхідності розрізають і оглядають м'язи:  шийні,  лопатко-ліктьові (анконеуси),  грудні, поперекові, крижові, задньостегнові і діафрагму.

     Усі   туші  обов'язково  досліджували  на  трихінельоз. Для    проведення    трихінелоскопії    беруть    дві   проби поперечносмугастих  м'язів  по  80  г  кожна із ніжок діафрагми на місці  переходу  їх  у сухожилля. За відсутності ніжок діафрагми у туш  свиней  проби  беруть із м'язової реберної частини діафрагми, язика,  м'язів гортані, стравоходу, міжреберних, шийних, жувальних м'язів у такій самій кількості.

Із кожної проби м'язів роблять по 24 зрізи розміром з  вівсяне зерно (всього 48 зрізів). Зрізи  розкладають у вічка нижніх пластин  двох компресоріїв і роздавлюють  між пластинками так, щоб через  них можна  було  читати газетний текст.

Зрізи досліджують під малим збільшенням (8 x 10) з  допомогою відповідних приладів для трихінелоскопії.

 М'ясо, субпродукти  і сало, що пройшли ветсанекспертизу та  визнані  придатними  до  споживання,  клеймують  відповідно до діючої Інструкції.

Результати ветсанекспертизи м'яса та м'ясних продуктів на  ринку  реєструють  у  журналах установленої форми. Ветеринарні свідоцтва  та  довідки  реєструють і зберігають разом із журналами протягом трьох років.

Обидві туші допущені до реалізації. Всі показники досліджень відповідають встановленим нормам. Трихінельоз не виявлений.

 

 

 

 

 

 

 

 

10.  ОРГАНІЗАЦІЯ І ЕКОНОМІКА ВЕТЕРИНАРНОЇ СПРАВИ.

За час проходження  виробничої практики я була ознайомлена  з первинною ветеринарною документацією  та іншими документами.

 Характеристика Кременчуцької  державної лікарні ветеринарної медицини:

Регистраціоний номер                       15851070006001344

Форма власності                                Приватна власність

Джерело фінансувания                        Бюджет

зовнішньоекономічної діяльності        Не має права

Дата первинної регістрації                 6 жовтня 1998 року

Дата поточної регістрації              25 березня 2008 року

Регістратор 

ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ  КРЕМЕНЧУЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

Керівник компанії                                Власюк Дмитро Вікторович

Ідентифікаційний код:                         00703486

Особа: юридична

Місце реєстрації:

39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Бутиріна, 39

Місце провадження діяльності:

39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Бутиріна, 39

Тип ліцензії:

Роздрібна торгівля ветеринарними  медикаментами і препаратами

Номер ліцензії:                                       АВ499815

Дата отримання:                                     2010-01-29

Термін дії ліцензії:                                необмежений

 

 

 

 

 

Графік работи:

пн-пт. –    з 8:00 до 18:30

перерва   з 12:00 до 13:00

сб-нд. –    з 8:00 до 12:00

Лабораторія і аптека працюють у робочі дні до

18:00, в суботу до  12:00

Штат Кременчуцької міської державної лікарні ветеринарної медицини складається з 21 чол.

Кременчуцькій міській державній лікарні ветеринарної медицини підпорядковуються:  

         - міські приватні лікарні ветеринарної медицини;

         - міські приватні лабораторії ветеринарної медицини;

         - інші державні та приватні підприємства, установи та організації ветеринарної медицини, що розташовані на відповідній адміністративній території.

        Основними завданнями Кременчуцької міської державної лікарні ветеринарної медицини є:

         - охорона території м. Кременчука від занесення з території інших держав, регіонів, областей або з карантинної зони збудників інфекційних хвороб, а також недопущення їх розповсюдження за межі адміністративної території;