Фомоз буряка

 

                                                                                                                                            10

Мембранна система клітини має велике значення в процесах метаболізму клітини .

      До мембранних  систем грибної клітини відноситься  апарат Гольджі, представлений агрегованими  бульбашками або пластинками  різних розмірів, часто розміщених  в ядерній мембрані, біля перетинок  гіф, конідій.

      Цитоплазма являє  собою різної в’язкості колоїдне  рідинне середовище, що вміщує  клітинні органели, різновидні білки, амінокислоти, РНК,вуглеводи, ліпіди та інші речовини, включення  резервних речовин різноманітної природи.

      Вакуолі – це  добре видимі структури, круглої  або неправильної форми. Зазвичай  в них формуються резервні  речовини або токсичні проміжні  метаболіти клітини і чужорідні  речовини.

       Лізосоми – клітинні органели,що знаходяться в цитоплазматичному матриксі, представляють різновидні за формою тільця, що оточені одинарною мембраною, вони відшнуровуються від бульбашок апарату Гольджі та у вигляді бульбашок розташовуються в цитоплазмі.

     Рибосми. РНК, що утворюється в ядрі, коли переходить в цитоплазму, локалізується в спеціальних структурах клітини – рибосомах. Це численні дрібні тільця, зазвичай шароподібні. Рибосоми приймають участь у синтезі білку. Але цей складний і видозмінний процес проходить за участю ДНК ядра та трьох інших видів РНК – транспортної, рибосомальної та інформаційної.

      Включення. Роль основного запасного  компонента грибної клітини виконує  глікоген, який у грибів, ймовірно, являється субстратом високого  рівня ендогенного дихання. Глікоген  в клітинах розподілений рівномірно  у вигляді дрібних гранул по всій цитоплазмі.

     Джгутики – характерна структура  рухливих клітин – зооспор,гамет. Джгутики грибів бувають двох  типів: кнутоподібні гладенькі та пір’ясті. (В.І.Білай,1989)

      Вегетативним тілом гриба  Phoma betae є септований, багатоядерний, безбарвний міцелій, він розташований всередині тканини, а на поверхні уражених органів формується пікнідіальне спороношення, яке виходить через пори або між клітинами епідермісу.

                                                                                                                                           11

    Видозмінами міцелію гриба  Phoma betae є анастомози – бокові вирости грибниці та росткові трубки, які проростають пікніди і проходять перерозподіл цитоплазми та ядра із однієї клітини в іншу.

     

       

   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                                      15

                                              Розмноження грибів

    Для грибів характерні такі способи розмноження: вегетативне, нестатеве і статеве. Нестатеве розмноження може відбуватися вегетативним шляхом (ріст фрагментів гіф або їх окремих клітин)  за допомогою більш  чи менш спеціалзованих органів розмноження (спор і конідій). Статеве розмноження проходить за допомогою спеціалізованих органів,сумкоспор, базидіоспор, уворенню яких передуває статевий процес.

     Вегетативне розмноження. При вегетативному  розмноженні в найбільш простому  випадку гриби розмножуються  окремими фрагментами грибниці  або окремими клітинами гіфи, здатними створювати нові клітини, тобото давати початок новому  міцелію. Поряд з цим вегетативне  розмноження може відбуватися  шляхом брунькування зростаючої  гіфи на окремі клітини, бруньки  можуть утворюватися протягом всієї гфи або тільки на верхівочних гіфах. Створені таким шляхом клітини називаються оідіями.

       Інший спосіб вегетативного розмноження  – утворення хламідоспор,гем.

Вегетативне розмноження відсутнє  у грибів роду Phoma.

       Нестатеве розмноження. Нестатеве спороношення утворюється, як правило, на кнцях гіф або на спеціальних їх відгалуженнях. Сам спори при цьому можуть розвиватися в одному випадку поверхнево,відкрито (екзогенно), в нших випадках  - в спеціальних споровмістилищах або в органах,де утворюються спори. Прикладом нестатевого спороношення можуть бути зооспорангії з зооспорами, конідієносці з конідіями.

      Статеве розмноження. Статеве спороношення  у грибів, як свідчить сама  назва, являється результатом статевого  процесу, сутність якого зводиться  до злиття різноякісних клітинних  ядер і протоплазми. Головним  спороношенням у зигоміцетів  і ооміцетів є ооспори і  зигоспори. У аскоміцетів і базидіоміцетів статеве розмноження закінчується утворенням сумчатого і базидіального спороношення.

       Нестатеве спороношення грибів  часто називають літнім, так як  воно призначене головним чином  для повторного поширення гриба  протягом літа. Більшість грибів  здатні утворити за літо декілька  генерацій нестатевого спороношення.

      

                                                                                                                                            16

Спороношення призначене головним чином для перезимівлі або більш довгого збереження гриба, для перенесення ним несприятливих умов і наступного первинного зараження рослин. Для більшост грибів це закономірність.Однак із цього правила можуть бути виключення. Так, смчасте спороношення у деяких грибів із групи дискоміцетів утворюється при настанні сприятливих умов для розвитку гриба і без всякого періода спокою, викликає первинне зараження рослин. Збереження гриба в цьому випадку

відбувається склероціями, із яких і розвивається сумчате спороношення.

        Разом з тим у ряда грибів  здатно зберігатися і нестатеве(конідіальне) спороношення.Статеве розмноження  у цих грибів або втратило  своє значення,хоча воно і може  мати місце в циклі розвитку, або зовсім відсутнє.(М.І.Дементьєва,1977)

        Для гриба Phoma betae характерне нестатеве спороношення.Від рослини до рослини він передається пікноспорами, що утворюються в пікнідах у великій кількості. Пікніди 100-400 мкм в діаметрі, а пікноспори одноклітинні, безбарвні, розміром 5-7 на 3,5-4 мкм. (В.Ф.Пересипкін,1987)

Пікніда з пікноспорами відображена на рис.4

У табл.2 узагальнені відомості про розмноження гриба.

 

         

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                           Таблиця 2

                                      Розмноження гриба роду Phoma

 

Латинська назва гриба	Форми,тип спор,якими відбуваєтьсярозмноження гриба
Phoma betae	Вегетативне	Нестатеве	Статеве
		Пікніди 100-400 мкм в діаметрі,а пікноспори одноклітинні, безбарвні, розміром 5-7 на 3,5-4 мкм

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                                               19

                      Цикл розвитку гриба,представника роду Phoma

    Фомоз  цукрового буряку проявляється  на листках у вигляді  округлих, великих, жовтих або світло-бурих  з концентричними зонами плям, які при розрост анні зливаються. На плямах з’являються чорны цятки – пікніди збудника хвороби несправжнього гриба Phoma betae. Від рослини до рослини він поширюється пікноспорами, що утворилися в пікнідах у великій кількості. Пікніди 100-400 мкм в діаметрі, а пікноспори одноклітинні, безбарвні розміром 5-6 на 3.5 мкм.

      Цикла розвитку гриба Phoma betae представлений на рис.5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                                          21

                                               Живлення грибів

   Всі гриби гетеротрофи і здатні засвоювати тільки готові органічні з’єднання. Всмоктування розчинених у воді органічних з‘єднань здійснюється у грибів осмотичним шляхом, через напівпроникливі перегородки поверхні гіфів. При цьому клітина гриба, в яку потрапляють поживні речовини, виконує активну функцію. Встановлено,що розвиток гриба можливий тільки у  тому випадку, якщо сисна сила грибів вище, ніж сисна сила рослини-господаря.

      Гриби, міцелій яких рзвивається  епіфітно, тобото на поверхні по відношенню до рослини-господаря, здійснюють живлення за допомогою органів, які називаються – гаусторії, вони проникають всередину клітини рослини-господаря та всмоктують поживні речовини.

      За допомогою фементів гриби  пертворюють складні органічні  з’єднання рослини-господаря в більш прості, розчинні та доступні для засвоєння форми. Встановлено, що гриби мають такі ферменти, як целюлоза,амілаза, пектиназа,протопектини, протеаза,ліпаза та багато інших.

      Різноманітні гриби мають різнмий  набір ферментів, що залежить від ступіню вираженості паразитичних властивостях.(за Дементьєвою,1977)

     Токсини – це шкідливі для  рослини речовини, що синтезуються  фітопатогенами.Вони вбивають клітини  рослин та роблять придатнии  для живленняа.Такий тип живлення  притаманний для факультативних паразита, тому токсини є основним засобом їх нападання. Факультативні паразити здійснюють його, з’єднуючи токсини та ферменти. Якщо рослина чутлива та гине від дії токсинів,то паразит використовує вміст клітини, діючи на них своїми ферментами. Якщо рослина не чутлива до дії токсини, клітини його залишаються  непошкодженими,то фкультативний паразит,не може заселяти їх.

      Таким чином,дія токсинів визначає  коло рослин, які можуть уражувати данний патоген.

За способом паразитувати на одному або декількох рослинах-господарях розрізняють вузко- та широкоспеціалізовані гриби збудників хвороб.

Вузькоспеціалізовані паразити – монофаги уражують рослину в рамках одного роду чи виду. Для таких паразитыв характерна родова спеціалізація,

                                                                                                                                         22

вони уражують ряд видів одного і того ж ботанічного виду.

    Широкоспеціалізовані  парзити – поліфаги викликають  захворювання представників різних  родин рослини або рослини різних родів всередині однієї родини.

      Гриб Phoma betae за способом живлення являється факультативним паразитом. Він живиться за допомогою поверхні міцелію, виділяючи ферменти та токсини,що руйнують клітину та проникають у живий організм рослини-живителя. Цей гриб відноситься до широкоспеціалізованих патогенів.