Інтернет як освітній ресурс

Запровадження

 

Нині нові інформаційні технології інтенсивно проникають у  освітній процес. І особливо якщо розглядати урок як соціальне замовлення суспільства  системи освіти, то сьогодні ми вийшли до рівня, коли комп'ютерна грамотність  випускника школи мусить бути достатня у тому, щоб вільно працювати на персональному комп'ютері як користувача. У навчанні особливий акцент ставиться  сьогодні на власну діяльність дітей  з пошуку, усвідомлення і переробки  нових знань. Учитель постає як організатор  процесу вчення, керівник самодіяльності учнів, який надає їм потрібну допомогу й підтримку. Сьогодні говорити, що - технології є частиною загальної  інформаційної культури вчителя  і учнів.

 

Інформаційне освітній простір лише починає наповнюватися. А, щоб уникнути безсистемності і  некомпетентності необхідно, щобучителя-предметники  із багаторічним досвідом роботи вносили  свій внесок у заповнення цього інформаційного ресурсу. Тому, вчителям важливо знати, якими послугами й у яких дидактичних  цілей вони також можуть скористатися у своїй педагогічної практиці під  час використання сучасних педагогічних технологій.

 

Насамперед, слід подивитися на можливості мережі Інтернет на процесі  освіти. Поява Інтернет у освіті стимулює бажання хлопців вчитися, розширює зону індивідуальної активності кожного учня, збільшує швидкість  подачі якісного матеріалу у межах  одного уроку. Усе це здійснюється з  допомогою листування електронною  поштою зі школярами інших країнах, створення і проведення спільних телекомунікаційних проектів, можливості читання книжок на оригіналі, участі у різноманітних конкурсах і  олімпіадах. Питання інтеграції Інтернету  в освіту й, зокрема, застосування їх у навчанні іноземних мов, нині досить актуальне. Це було пов'язано переважно  про те, що час використання Інтернету  як засобу навчання мови якнайкраще реалізуються багато цілі й завдання навчання і  виховання.

 

 

Відповідно до вищезазначеного, метою даної роботи є підставою  виявлення дидактичних можливостей  Інтернет під час навчання іноземних  мов. Натомість мета конкретизується  такими завданнями:

 

1) Проаналізувати наявну  літературу на цю тему;

 

2) Виявити особливості  Інтернет, і їхнього впливу освітній  процес загалом;

 

3) Провести анкетування  вчителів для виявлення їхні  думки щодо Інтернету як освітнього  ресурсу.

 

4) Розглянути Інтернет  як навчання видам і аспектам  мовної діяльності під час  уроків іноземної мови середньої  школи.

 

Об'єктом даної роботи є підставою процес навчання мови з допомогою Інтернет.

 

І, відповідно предметом - можливості Інтернету як засобу навчання іноземної мови.

 

Ця робота складається  з запровадження, двох глав, ув'язнення  й докладання. У першій главі розглядаються  освітні можливості Інтернету на навчання іноземних мов у тому числі дистанційне навчання перебуває. Другий розділ містить рекомендації щодо застосування Інтернет на навчання видам і аспектам чужомовному  мовної діяльності, і навіть можливості Інтернет при реалізації проектної  методики. Додаток включає у собі дані анкетування вчителів іноземної  мови та деякі практичні розробки.

 

Теоретична цінність даної роботи у тому, що автором  було обгрунтовано застосування Інтернет у процесі. Певнупрактичну значимість представляють запропоновані автором  рекомендації з використання глобальної мережі під час уроків іноземних  мов.

 

Глава 1. Інтернет як освітній ресурс

1.1 Комп'ютерні телекомунікації  у системі середньої освіти

 

Нові комп'ютерні технології можна залучити до умовах звичайного класу у міській та жителів  сільської школі, в загальноосвітньої  школі, гімназії, ліцеї. Вони дають можливість реалізувати сучасні тенденції  в освітніх системах багатьох країн  світу. Це - світові тенденції освіти. Разом про те, досі ми обмежувалися технологіями, що використовуються на конкретному уроці, у певній школі, тобто. в очній системі навчання. Треба сказати, що прагнення інтеграції у природничо-технічній освіті, як із найяскравішепроявляемих тенденцій, диктує необхідність виходу у єдиний світового освітнього простору. Звідси таку зацікавленість в усіх країнах  світу до нових інформаційних  технологій і зокрема, до комп'ютерним  телекомунікацій, що відкривають вікно  до цього світовий простір. [20; 185-186]

 

Історія педагогіки багата як новаціями у сфері методів  і організаційних форм навчання. На різних етапах паралельно розвитку технічної  думки йшло інтенсивне впровадження різноманітних коштів наочності, технічних  засобів в навчальний процес. Усі  робилося підвищення ефективності запропонованих інновацій і процесу загалом. У остаточному підсумку у педагогіці, дидактиці завжди переслідується одна-єдина  мета - виховання й освіту підростаючого  покоління. Дуже мало технічних пристроїв  було розроблено спеціально для процесу. Мабуть, у цій низці можна лишеграфопроектор  ілингафонное пристрій для уроків іноземних  мов. Решта технічні засоби педагоги запозичували з побуту: грамофон, програвач, магнітофон, телевізор, відеомагнітофон, нарешті - комп'ютер. Ці корисні речі створювалися на облаштування різних сфер життя. Кожна їх має певні  властивості, можливостями, визначальними  її призначення побуті, культурі, економіки  та ін. І завжди, з гаданого призначення  тієї чи іншої технічного кошти, ми намагаємося виділити притаманні їй технічні якості, які можуть опинитися  допомогти у вирішенні проблеми певній галузі знання, культури та будуть корисними повсякденні. Педагоги будь-коли стояли боці цієї процесу. [7; 8]

 

Розвиток систем зв'язку в економічно розвинених країн світу  призвело до появи унікальної Інтернету. У Росії її вибір провайдерів  Інтернет досить широкий і дозволяє знайти собі можливість роботи, що у  найбільшою мірою відповідає запитам  і можливостям кожної конкретної абонента.

 

Інтернет - це глобальна  мережу, що об'єднує користувачів із різних організацій, державних установ  та порожніх приватних фірм, і навіть приватних користувачів. Прообразом Інтернет було експериментальне мережу Міністерства оборони США. Нині мережа Інтернет поширена у світі, і його користувачами вже є понад 40 кримінальних мільйонів. Протягом кількох років  сталися кардинальні зміни у  підході програмістам застосуванню комп'ютерних телекомунікацій (КТК). Властивості й функції КТК  стають значно більше потужними, сфера  застосування, зокрема у педагогіці, різко розширюється. Виникає такий  потужний напрям навчальної діяльності, зі застосуванням КТК, як мережні  публікації. Практично кожен результат, отриманий учнями під час навчального  проекту чи навіть на уроці, за лічені хвилини то, можливо опубліковано у Інтернету. Фактично будь-яка навчальна  діяльність із застосуванням коштів нових інформаційних технологій тепер може просто вважатися, а й  реально бути мережевий. [20; 154, 156]

 

До середини 90-х Інтернет використовувався у основному задля  пересилки електронної пошти, тобто  повідомлень і файлів від однієї користувача до іншого. Були доступні й можливості, засновані в електронній  пошті: телеконференції - обмін думками  з допомогою електронних листів із приводу тих чи інших тим, сервери  новин - розсилання новин за тими або  іншим суб'єктам тем як електронних  листів, файлові сервери - сховища  файлів, які користувач Інтернет може мати простий як електронного листи, спрямувавши його з спеціально підготовленим  запитом на файловий сервер. Для полегшення даних з Інтернету було організовано спеціальні служби пошуку - комп'ютери, що дозволяють знайти потрібний документ. Тому до 1993-94 р. Інтернет побутував у основному сьогоденні наукової сфери.

 

У районі 1993-94 р. ситуація у Інтернет у корені змінилася, і  причиною цьому стала і широке запровадження у мережі нової  служби - WorldWide Web, в буквальному перекладі - світового павутиння. WWW - це у Інтернеті  всесвітняраспределенная база гіпертекстових документів. Кожен комп'ютер, має  постійне підключення до Інтернету, можна використовувати як Web - серверу  та помістити нею документи. [32; 63.].

 

Звісно, навряд Інтернет можна віднести лише у засобам  навчання. Це - інформаційне середовище, у якій є іпредметно-образовательная  область, повністю відбиває всі можливості глобальної мережі, її послуги. Саме тому доцільно дати раду дидактичних властивості  цих послуг, тобто. у його характеристиках, які можуть бути корисними для  процесу творення. [20; 187].

 

Нині вже всі розуміють, що має колосальними інформаційними можливостями і що щонайменше вражаючими послугами. [20; 166]

 

Освітні послуги покликані  задовольняти потреби користувача  у різноманітних галузях і  аспектах освіти.

 

Наприклад, електронна пошта, включає у собі такі властивості  Інтернету, які дуже корисними у  будь-якій системи освіти:

 

здатність передавати інформацію різних типів (текст, зображення,

 

звук) на значні відстані;

 

здатність зберігати  і структурувати передану інформацію за комп'ютером провайдера даної послуги;

 

здатність зберігати  і структурувати передану інформацію за комп'ютерами відправника і  одержувача електронних листів;

 

здатність комп'ютера  провайдера даної послуги відстежувати "долю" електронних листів (виявляти і повідомляти про затримки доставки листи, про зрадливої адресації  тощо.);

 

здатність програмного  забезпечення комп'ютера відправника  і

 

одержувача електронних  листів дати раду структурі зберігання отриманих листів, видаляти чи архівувати листи, втративши актуальність, вести  базі даних адрес кореспондентів тощо.;

 

сумісність апаратного та програмного забезпечення комп'ютерів провайдера даної послуги і комп'ютера  його абонента;

 

тощо. Цей перелік  ще значно розширити. [20; 165]

 

Загальновідомий факт, що створює унікальну змога які  вивчають іноземну мову користуватися  автентичними текстами, слухати і  спілкуватися із носіями мови, тобто. він створює природне середовище. Сучасні засоби зв'язку з партнерами, доступом до інформаційних ресурсів Інтернету припускають досить вільне володіння як комп'ютерних технологій, а й іноземними мовами. [20; 166].

 

Нині дедалі більше значення мають такі можливості, як здобуття освіти з відривом, спілкування учнів, вчителів у однієї школи, району, а  й інших регіонів країни, світу. З  допомогою сучасних інформаційних  технологій стає реальним здобувати  вищу освіту як очно, а й дистанційно, не залишаючи рідної домівки. Глобальна  мережу Інтернет відкриває доступом до інформацією наукових центрах  світу, бібліотеках, що створює реальні  умови самоосвіту, розширення світогляду, підвищення кваліфікації.

 

З'являється можливість організації спільних проектів із учнів  різних країн світу, обміну досвідом вчителями, студентами, вченими. Будь-яка  система освіти - це відкрита й досить стійка система. Тому такі її компоненти, як цілі й зміст навчання, повинні  залишатися незмінними за будь-якої формі  освіти у межах держави у відповідність  до прийнятих у цій державі  програмами і стандартом освіти. Що ж до методів, організаційних форм і  засобів, вони можуть варіюватися залежно  відрізняється від застосовуваної концепції навчання, форм навчання. Саме тому ми вважаємо за необхідне  звернутися до засобів, які можуть опинитися  забезпечити найповнішу реалізацію цих можливостей, розсунути стіни  класних приміщень, відкрити вихід  широкий світ пізнання, включаючи  діалог культур. [20; 144-145].

 

Лише за такої підході  чергове технічне засіб може бути справді корисним для процесу  і знайти чітке місце у цій  процесі, системі інших засобів  навчання, або поглинаючи їх властивості, в такий спосіб замінюючи раніше застосовувані, або доповнюючи їх. Комп'ютери - досить дороге технічне засіб. Але  як якось відомий англійський  педагог ЕнтоніМаллан, якби комп'ютер ні винайдено як універсальне технічний  механізм, його б створити спеціально з метою освіти. Саме тому, говорячи про нових інформаційних технологій освітньому процесі, слід самим уважним  чином відокремити їх дидактичні властивості і функції.

 

За визначеннямЕ.С.Полат, "під дидактичними властивостями  тієї чи іншої кошти навчання розуміються  основні характеристики, ознаки цього  кошти, що різнять їхнього капіталу від інших, суттєві для дидактики, як у плані теорії, і практики".

 

Отже, аналізуючи якості засобів, педагоги прагнуть визначити  їх дидактичні властивості, та був і  функції в процесі. [20; 185-186].

 

При класифікації дидактичних  властивостей Інтернет ми вважаємо розумним виділити дві основні класу властивостей комп'ютерних телекомунікацій (КТК):

 

властивості, пов'язані  зі своїми телекомунікаційної основою, тобто. їх технологічні можливості;

 

властивості, пов'язані  із застосуванням комп'ютерів. [20; 187].

 

Проте, Інтернет, яка  є тільки засіб навчання, надає  вчителям і учням широкі можливості, зокрема і за вивченні іноземних  мов.

1.2 Дистанційне навчання

 

Ще одна найважливіша зокрема можливість використання Інтернет - це дистанційне навчання перебуває, тобто. навчання відстані ситуації, колиобучаемийотделен від який навчає відстанню. Упродовж багатьох років вона був відомий  нашій країні як заочна. [25; 6]

 

Стратегічна мета ДО - забезпечити  громадянам право здобуття освіти рівня  дома проживання чи професійної діяльності. Ця мета буває у руслі світової тенденції мобільного поширення  знань у вигляді обміну освітніми  ресурсами. Закономірно, що засобом  досягнення такої справи мали бути зацікавленими високотехнологічні і науково обгрунтовані організаційні  форми, мають дистанційний характер.

 

По способу отримання  навчальної інформації розрізняють:

 

синхронні навчальні  системи та

 

асинхронні.

 

Синхронні системи припускають  одночасне участь у процесі уроків учнів і викладача. До таких системам ставляться: інтерактивне ТБ, аудіо  графіка, комп'ютерні телеконференції.

 

>Асинхронние системи  не вимагають одночасної участі  учнів і викладача.Обучаемий сам  вибирає час і план занять. До таких системам в дистанційній  освіті ставляться курси з  урахуванням друкованих матеріалів, аудіо / відео касетах, електронної  пошти, WWW.