Блок актового зала на 160 глядацьких місць з приміщеннями для організації продовженого дня для пристройок до існуючих сільських шкіл

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 28 Октября 2014 в 23:36, курсовая работа

Описание работы

Згідно до завдання на курсову роботу сільської малоповерхової цивільної будівлі виданого кафедрою архітектури та міського будівництва потрібно розробити архітектурно-планувальне і конструктивне вирішення будівлі, а саме блоку актового залу для кліматичних умов м. Чернігів. За планувальною схемою №10 треба запроектувати блок актового зала на 160 глядацьких місць з приміщеннями для організації продовженого дня для пристройок до існуючих сільських шкіл.

Содержание работы

1. Вихідні дані………..............…................………...……….2
2. Опис і обґрунтування прийнятого
архітектурно-планувального вирішення будівлі...........3
3. Опис прийнятих архітектурно-будівельних конструкцій з коротким техніко-економічним
їх обґрунтуванням та об’ємно-планувальні техніко-економічні
показники по будівлі …….............................................…4
4. Додатки……………………….........................................12
I. Додаток 1 (Теплотехнічний розрахунок зовнішньої огороджуючої стіни)……………................12
II. Додаток 2 (Експлікація приміщень)……...........16
III. Додаток 3 (Специфікація заповнень
віконних та дверних прорізів)……………........................16
5. Список використаних літературних джерел……...17

Файлы: 1 файл

Франчук.doc

— 446.00 Кб (Скачать файл)

Міністерство освіти і науки України

Полтавський національний технічний університет

 імені Юрія  Кондратюка

Будівельний факультет

Кафедра проектування автомобільних доріг і сільських будівель

 

Архітектура будівель і споруд

 

 

 

 

 

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

до курсового проекту “ Блок актового зала на 160 глядацьких місць з приміщеннями для організації продовженого дня для пристройок до існуючих сільських шкіл”

 

 

 

 

 

 

 

201-БТп 12159

Розробив: Франчук С. О.

Керівник: Кошлатий О. Б.

 

 

 

 

 

 

2013

 

 

ЗМІСТ

 

1. Вихідні дані………..............…................………...……….2

2. Опис і обґрунтування прийнятого

архітектурно-планувального вирішення будівлі...........3

3. Опис прийнятих архітектурно-будівельних  конструкцій з коротким техніко-економічним

їх обґрунтуванням та об’ємно-планувальні техніко-економічні

показники по  будівлі …….............................................…4

4. Додатки……………………….........................................12

I. Додаток 1 (Теплотехнічний  розрахунок зовнішньої огороджуючої  стіни)……………................12

II. Додаток 2 (Експлікація  приміщень)……...........16

III. Додаток 3 (Специфікація заповнень

віконних та дверних прорізів)……………........................16

5. Список використаних літературних джерел……...17

 

 

Вихідні дані

Згідно до завдання на курсову роботу сільської малоповерхової цивільної будівлі виданого кафедрою архітектури та міського будівництва потрібно розробити архітектурно-планувальне і конструктивне вирішення будівлі, а саме блоку актового  залу для кліматичних умов м. Чернігів. За планувальною схемою №10 треба запроектувати блок актового зала на 160 глядацьких місць з приміщеннями для організації продовженого дня для пристройок до існуючих сільських шкіл.

У сільській місцевості зводяться в основному малоповерхові житлові будинки. Вони повинні відповідати вимогам індустріальності, архітектурної виразності, економічності в будівництві, експлуатації та інших вимогах. Житлові будинки проектують згідно СНиП 2.08.01-89. Згідно цих норм розробляються проекти житлових будівель відповідно до природно-технічних та інших умов.

Житлові та громадські будівлі в сільській місцевості зводять переважно з місцевих матеріалів, а з архітектурно-естетичної точки зору будівництво в сільській місцевості пристосовують до ландшафту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Опис і обгрунтування прийнятого

архітектурно-планувального вирішення будівлі

 

Блокова актова зала на 160 глядацьких місць з приміщеннями для організації продовженого дня для пристройок до існуючих сільських шкіл - двоповерхова, з висотою поверхів (від підлоги 1-го поверху до підлоги 2-го поверху) 3,3 м та висотою приміщення (від підлоги до стелі) 3 м.

Будівля прямокутна у плані, має розміри по крайніх осях 21,5´15,4 м. У будинку розміщується актовий зал, сцена, кіноапаратна з перемоточною і тамбуром, інвентарна, приміщення для організації проведення продовженого дня з інвентарною, кабінет технічних засобів вивчення з інвентарною, радіовузол та дикторська, фотолабораторія, клас співів та музики, прибиральні та умивальники, вестибюль, гардероб, коридори, венткамера, перехідна галерея.

Освітлення всіх приміщень будівлі вирішено з умов співвідношення площі вікна до площі підлоги в межах 1/5,5 - 1/8 (тобто відношення площі світлових прорізів до площі підлоги прийнято не більше за 1/5,5, але й не менше за 1/8). При виконанні цих умов ми задовольнили вимоги інсоляції.

Вихід на дах будівлі здійснюється по металевій драбині зі сходової площадки другого поверху.

Водозбіг з покрівлі неорганізований, зовнішній.

Конструктивна схема будинку – з поперечними несучими стінами.

 

 

 

1

Площа забудови будинку

331,1 м2

3

Допоміжна площа функціонуючих приміщень

235,12 м2

4

Площа комунікаційних приміщень

42,8 м2

5

Загальна площа

437,62 м2

6

Периметр забудови

36,9 м

7

Будівельний об’єм будівлі

2905,79 м3

8

Коефіцієнт доцільності планувального рішення будівлі (К1)

0,537

9

Коефіцієнт доцільності об’ємного рішення будівлі (К2)

6,64 м3/м2




 

Опис прийнятих архітектурно-будівельних  конструкцій з коротким техніко-економічним

їх обґрунтуванням та об’ємно-планувальні техніко-економічні показники по будівлі

Для даної будівлі запроектований стрічковий збірний залізобетонний фундамент. Матеріали для фундаменту:

1) блоки- подушки  суцільні 

500х300мм, 400х300мм.

2) бетонні блоки  суцільні

400х800,1200,2400 мм.

Глибина залягання фундаменту(Відмітка закладення підошви фундаментів у будинку)

Для даного типу ґрунтів глибина закладання фундаментів  залежить від глибини сезонного промерзання і повинна становити не менше чим 0,8 м. Запроектована глибина закладання фундаментів становить 1,5 м.

Гідроізоляція:

вертикальна – обмазка гарячим бітумом за два рази (обробляються поверхні фундаментів, що стикаються з ґрунтом);

горизонтальна – шаром рубероїду по верху цоколя та у фундаментах.

     Зовнішні  стіни – цегляні, полегшеної (колодязної) кладки товщиною 510 мм (товщина зовнішніх стін прийнята на основі теплотехнічного розрахунку). Прив’язка зовнішніх несучих стін становить 200 мм. Внутрішні стіни прив’язуються до осей симетрично.

      Для зведення стін використовується цегла №84 розмірами 250х120х65 мм.

Перегородки запроектовано з цегли. Ширина перегородок становить 120, 65 мм, перегородок, в яких проходять вентиляційні канали – 380 мм, несучих перегородок – 380 мм, інші перегородки мають ширину 120 мм.


Внутрішній несучий та зовнішній огороджуючий шари стіни з цегли, товщиною відповідно 200 мм та 310 мм, в середині  утеплюючий з мінеральної вати щільністю 100 кг/м3 товщиною 16 см. Внутрішній та зовнішній шари з цегли з’єднуються вертикальними діафрагмами жорсткості з цегли, які розташовані на відстані 1170 мм одна від одної, та тичковим рядом цегли у межах поверху. Положення утеплювача в стіні фіксується скобами зі стальної проволоки (· Æ3; ) які покриті бітумом.

 

Внутрішні стіни з повнотілої цегли товщиною 380 мм.

Перегородки з цегли товщиною 120 мм.

Перекриття – із залізобетонних плит завтовшки 220 мм з круглими пустотами, які укладаються одна повз одну. Один торець плит має зменшений переріз пустот, другий – із заглушкою в пустотах. Шви між плитами замонолічують цементним розчином, а торцеві пустоти плит бетонують, щоб замонолічений простір між плитами в процесі експлуатації не утворював тріщини. Залізобетонні плити через певний крок зв’язують із стінами та між собою спеціальними сталевими анкерами. Теплоізоляція горищного перекриття виконується за допомогою шару мінвати товщиною 100 мм. Пароізоляція перекриття здійснюється за допомогою одного шару рубероїду.

Плити перекриття довжиною 6,4 м, а в місцях виведення вентиляції довжиною на 100 мм менше, так як розміри вентиляційних шахт 140´140, та  шириною 1,2 м.

         Дах горищний, рулонний, двосхилий з внутрішнім водостоком, зі збірних залізобетонних ребристих плит. (З ухилом 50). Покрівельний матеріал: руберойд з броньованим шаром.

         Висота горища біля внутрішньої стіни дорівнює 0,6 м.

         Несучою конструкцією даху є залізобетонні ребристі плити, які спираються на стіни і кріпляться до них. Стіни, які виступають за межі покриття вгору покриті парапетними плитами.

Будинок оздоблений дерев’яними сходовими маршами.

        Сходи збірні залізобетонні з П-образними кесонними маршами. Зовнішні евакуаційні сходи металеві з П-образним кесоновим маршем. В межах одного поверху сходи мають два марші. Ширина маршів 1200мм. Ширина сходової площадки між поверхами 1200 мм. Розміри східців: висота 156 мм, ширина 300 мм. Сходові марші і верхні площадки мають металеві огорожі. Стояки загородок кріплять зварюванням до закладних деталей маршів і площадок. Для зручності входу в будинок запроектовано цокольний марш, що має 3 сходинки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

           Вікна запроектовані згідно з ГОСТ 11214-89.

 Вікна – дерев’яні двостворчаті, мають суцільні віконні коробки, подвійне засклення із звичайного віконного скла завтовшки 2…6 мм. Зазор між віконною коробкою та стіною конопатиться антисептованою паклею та накривається тинькуванням откосів. ГОСТ 11214-78.  Запроектовані вікна:  одно- дво- і три стулчасті з кватирками для вентиляції.

Запроектовані габаритні розміри вікон: 1510х1510, 1210х1510, 2110х1510.

Для вентиляції горища зроблено прямокутні вентиляційні прорізі.

 

          Двері запроектовано згідно з ГОСТ 11214-86.

 Двері – дерев’яні. Зовнішні парадні двері двохстулкові, глухі, шириною 1100 мм та висотою 2300 мм, інші розмірами: 970х2300; 900х2300; 1200х2300; 800х2300; 600х2300 Двері в будинку запроектовані згідно ГОСТ 6629-74 та серія 1.135 КЛ-1.

Вентиляція – по вентиляційних каналах. Перетин каналів 140´140 мм. Канали влаштовані у внутрішніх стінах. На горищі канали об’єднані у витяжну шахту, що виступає над дахом.

 

Опорядження стін та стелі:

            Зовнішня поверхня стін оштукатурена. Цокольна частина стіни, яка є продовженням фундаменту вкрита «шубою».

            Внутрішні стіни в приміщеннях обклеєні гіпсокартонними листами з поверхнею, підготовленою під обклейку шпалерами.                 Стіни в санвузлах обкладені керамічною облицювальною плиткою.    Стіни в межах сходової клітки оштукатурені.

           Стеля в усіх приміщеннях оштукатурена.

           Підлога на першому поверсі паркетна, на другому - дощата, в санвузлах - з керамічної плитки. Підлога по утрамбованому ґрунту виконана за допомогою бетонної підготовки, зверху якої вкладений шар рубероїду. По рубероїду робиться стяжка з цементного розчину і вкладаеться лінолеум.

 

               Драбина підйому на горище – металева, складається з тетиви (розміром -40´8; ), щаблі (·Æ16; ; через 300 мм), Серія 2.150-1.

             Кришка люку для виходу на горище – дощата, обв’язка з брусу, обшита з двох сторін покрівельними сталевими листами по войлоку вимоченому у глині. Кришка утеплена мінеральною ватою. Скоби за допомогою яких драбина кріпиться до коробки пригвинчена до останньої шурупами 6´40.

            Відмостка – з асфальту 30 мм, щебеневої підготовки ³150 мм по ущільненому ґрунту.

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатки

Додаток 1.

Теплотехнічний розрахунок зовнішньої огороджуючої стіни

Вихідні данні:

       - колодязна цегляна кладка з глиняної звичайної цегли на цементно-перлітовому розчині γ = 1600 кг/м3. Утеплювач – мінераловатні плити на крохмальному в’яжучому:  γ = 125 кг/м3.

- місто будівництва  м. Чернігів.

- призначення – Блокова актового зала на 160 глядацьких місць з приміщеннями для організації продовженого дня для пристройок до існуючих сільських шкіл.

- розрахункова температура повітря ;

- відносна вологість  внутрішнього повітря  ;

По табл. 1 [1] визначаємо вологісний режим приміщення - нормальний.

По дод. 1* [1] визначаємо зону вологості району будівництва - суха.

По дод. 3* [1] визначаємо розрахункові коефіцієнти теплопровідності матеріалів шарів огороджуючої конструкції:

По дод. 1а [2] визначаємо температурну зону району будівництва – згідно цього додатку місто Чернігів знаходиться в І температурно-кліматичній зоні.

По дод. 1.2 [2] визначаємо нормований опір теплопередачі огороджуючої конструкції, для І зони він складає:

.

         Умови експлуатації огороджуючи конструкцій з урахуванням вологісного режиму приміщення й зони вологості – «А» (СНиП 11-3-79**).

 

Розрахункова схема огороджуючої конструкції

 

              - цегла        ;

    - мінвата       ;

-цегла                                                         ;

Информация о работе Блок актового зала на 160 глядацьких місць з приміщеннями для організації продовженого дня для пристройок до існуючих сільських шкіл