Забруднення навколишнього природного середовища та вирішення екологічних проблем

     Екологізація економіки передбачає подолання усталених уявлень про виробничі процеси в системі ресурси - технологія і, отже, має здійснюватись на засадах:

· формування правових і організаційних умов для раціонального природокористування;

· створення науково-технічного потенціалу для переорієнтації економіки на ресурсозберігаючі технології;

· зміна основних напрямків суспільного виробництва, культури споживання;

· створення замкнених виробничих циклів, надання пріоритетності безвідходним технологіям;

· упорядкування системи обліку виробництва продукції з урахуванням вартості природних ресурсів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                        ВИСНОВКИ 
     Отже, в Україні головними причинами, що призвели до загрозливого стану довкілля є: 
· застаріла технологія виробництва та обладнання, 
· висока енергомісткість та матеріаломісткість, що перевищують у два-три рази відповідні показники відповідних країн; 
· високий рівень концентрації промислових об'єктів; 
· несприятлива структура промислового виробництва з високою концентрацією екологічно небезпечних виробництв, 
· відсутність належних природоохоронних систем (очисних споруд, оборотних систем водозабезпечення тощо); 
· низький рівень експлуатації існуючих природоохоронних об'єктів; 
· відсутність належного правового та економічного механізмів, які б стимулювали розвиток екологічно безпечних технологій та природоохоронних систем; 
· відсутність належного контролю за охороною довкілля.

     Оскільки виробнича діяльність викликає порушення природного середовища, суспільству випадає взяти на себе турботу щодо відновлення її властивостей та охорони від подальшої деградації.). 
В Україні охорона навколишнього середовища розглядається як самостійно політичне завдання. 
     Політика щодо навколишнього середовища - це сукупність усіх дій, спрямованих на уникнення втручання в навколишнє середовище, на його зменшення та на усунення пошкоджень довкілля, що вже стались. 
     Конкретні цілі та програми стосуються насамперед: 
· визначення граничнодопустимих значень шкідливих для навколишнього середовища викидів; 
· економії енергії; 
· сприяння використанню відходів тепла; 
· утилізація старих матеріалів, а також відходів; 
· підтримання здоров'я лісів та природної сили самоочищення водойм; 
· впровадження автомобілів з мінімальною кількістю відпрацьованих газів і бензинів без вмісту свинцю; 
· заохочення бережливого ставлення споживачів до навколишнього середовища.

Найголовніші заходи щодо поліпшення довкілля, а саме:

1) технологічні — розробка і  впровадження нових технологій, очисних споруд, видів палива;

2) архітектурно-планувальні — озеленення  населених пунктів, організація санітарно-захисних зон, раціональне планування підприємств і житлових масивів;

3) економічні - вкладання коштів у розвиток нових, ресурсозбережуваних технологій;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                  Список використаної літератури 
1. Загальна гігієна з основами екології. Підручник. – К., 2002. 
2. Білявський Г. О., Падун М. М., Фурдуй Р. С. Основи загальної екології. — К.: Либідь. 1995 — 368 с. 
3. Білявський Г. О., Фурдуй Р. С. Практикум із загальної екології. // Навч. посібн.—К.:Либідь, 1997.—160с. 
4. Екологічний словник: Навч. посібник /В.В.Прежко та ін. – Харків: ХДАМГ, 1999. – 416 с.

5. Злобін Ю.А. Основи екології.- К.: Лібра, 1998. – 249.

6. Корсак К.В., Плахотнік О.В. Основи екології, - К.: МАУП, 2000. – 238 с.

7. Кучерявий В.П. Екологія, - Львів: Світ, - 500 с.

8. Основи екології та соціоеколотії. // Навч. посібн. під. ред. Назарука М.М. — Львів: "За вільну Україну", 1997, — 210 с.