Екологія Азовської популяції піленгасу та управління нею

Цією програмою, щодо Азово-Чорноморського басейну, передбачено впровадження таких заходів:[31]

• науково обґрунтоване зариблення вирощеною в рибовідтворювальних комплексах молоддю промислових видів риб (рослиноїдні, осетрові, лососеві, кефалеві, камбалові) морських прибережних вод, заток, лиманів, водосховищ, технологічних водойм, озер і річок для вирощування риби та інших водних живих ресурсів на природній кормовій базі та їх подальшого вилову;
• оновлення рибопромисловогофлоту рибальських підприємств Азово-Чорноморського басейну шляхом будівництва спеціалізованих промислових суден для випуску свіжомороженої, охолодженої, солоної та інших видів рибопродукції; спеціалізованих приймально-переробних суден, рибоприймальних баз, зокрема обладнаних установками для виробництва кормового борошна  з чорноморсько-азовських видів  риби;  мотоботів для промислу в лиманах, затоках і мілководній частині морів;
• застосування нових високоефективних знарядь і способів вилову риби та інших водних живих ресурсів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

 

1. В результаті вдалих акліматизаційних робіт з піленгасом, які проводилися з 1978 року, в Азовському басейні сформувалася популяція виду що самовідтворюється, та має велике промислове значення.
2. Нерестова популяція піленгасу 2001-2004 рр. має таку динаміку розмірно-масових показників - середні розміри коливаються від мінімуму - 47,9 см. до максимуму - 53,7 см, середній показник становить 48,7 см. Середні показники маси варіювали від 1726.7 г. до 2841.3 г., середнє значення маси складає 2841.3 г.
3. Протягом досліджуваного періоду статева структура популяції піленгасу у регіоні досліджень характеризувалась переважанням самців – 52%. Проте у 2003 році спостерігається незначне переважання самок над самцями, доля самок складає – 53,9%.
4. У Азовському басейні вік статевозрілих особин коливається від 2 до 8 років. Найбільш чисельними у районі досліджень є особини віком 6 років (31,68 %). Друге місце посідають риби віком 5 років (29,06%), найменш чисельні вікові групи представлені особинами віком 2 і 8 років.
5. Промисловий запас Азовської популяції варіює в межах 30-45 тис. т на початку і 20-30 тис. т в кінці зимівлі, найбільша чисельність виду спостерігалася у 2005 році – 20 млн. єкз.
6. Офіційний вилов найбільшого свого значення досяг у 2006 році - врожайне покоління 2001 і 2002 рр. народження і склав 10.2 тис. т.

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Воловик С. П., Пряхин Ю.В., Состояние азовской популяции пиленгаса и проблемы её освоения  // Основные проблемы рыбного хозяйства и охраны рыбохозяйственых водоёмов Азово-Черноморского бассейна. – Ростов-на-Дону, 1997. – С. 210-217.
2. Гидрометеорология и гидрохимия морей СССР. Том V Азовское море. – С.-Петербург: Гидрометиздат. - 1991. - С 14-16.
3. Дехник Т.В. Икра пиленгаса и ее развитие//Изв. ТИНРО.-1951.-34.- С. 262-266.
4. Дирипаско О.А. Популяционная структура пиленгаса Liza haematocheila (Mugiliformes, Mugilidae), акклиматизированного в бассейне Азовского моря // Вопросы ихтиологии. - 2007. - Т.47. - №4. - С.467-474.
5. Дирипаско О.А., Солод Р.А. Морфологическая характеристика пиленгаса Liza haematocheila в новых условиях обитания в Азовском море// Морские технологии: проблемы и решения 2004. Специальный выпуск/ Рыбное хозяйство Украины. - Керчь: КМТИ, 2004. -С.88-92.
6. Зайцев Ю.П., Старушенко Л.И. Пиленгас (Mugil so-iuy Basilewsky, 1855) - новая промысловая рыба в Черном и Азовском морях // Гидробиол. журн. -1997. - 33, № 3. - С. 29 - 37.
7. Казанский Б. Н., Королёва В. Н., Жиленко Т. Н. Некоторые черты биологии угая и пиленгаса. // Учёные записки ДВГУ. – 1968. – С. 19.
8. Казанский Б.Н. Биологическое обоснование акклиматизации пиленгаса из зал. Петра Великого (Южное приморье) в Каспийское и Аральское моря // Тез. докл П научн. конф. — Владивосток, 1966. — С.308-313.
9. Казанский Б.Н., Старушенко Л.И. Результаты процесса акклиматизации кефали-пиленгаса в бассейне Черного моря. — БИНИИ, заказ №488, 16.06.1986. — С.86
10. Кулик П. В., Мирошниченко Е. И. Оценка захода производителей и ската молоди пиленгаса в Молочном лимане в 1999-2004г.г. // Проблемы и решения в современном рыбном хозяйстве на Азовском бассейне. – 2005. – С 43.
11. Мизюркина Ф.В. Нерест пиленгаса в Амурском заливе // Рыбное хоз-во. — 1984. — №5. — С.31.-94.
12. Мизюркина Ф.В., Марковцев В.Г. Рост пиленгаса в Амурском заливе// Вопросы ихтиологии. — 1981. — 21. — вып.4 — С.745-748.
13. Мягченко А. П. Екологическая ситуация в Азовском море. Сб.: Безопасность 21 века. – С.-Петербург. 1998. С 89.
14. Мягченко О.П. Екологія північного Приазов’я. – Бердянськ:  1999. – 168 с.
15. Пиленгас: новая жизнь дальневосточного пришельца. // Новый день. – 1998. – 10 жовтня. – С. 8.
16. Правдин И. Ф. Руководство по изучению рыб.  – М.: Пищевая промышленность. - 1960. - 278 с.
17. Пряхин Ю.В., Воловик С.П. Результаты акклиматизации пиленгаса в Азовском море // Сб. науч. трудов «Основные проблемы рыбного хозяйства и охраны рыбохозяйственных водоемов Азово-Черноморского бассейна». - Ростов-на-Дону. - 1997. - С. 204 - 210.
18. Рилов. В., Шерман І., Пилипенко Ю. Пиленгас як об’єкт пасовищної аквакультури // Тваринництво України. – 1997. - №5. – С. 27.
19. Сабодаш В. М., Семененко Л. И. Экология и интродукция  дальневосточной кефали Mugil so-iuy  Basilewsky в водоемах Украины // Гидробиологический журнал. – 1995. – Т.31. – №5. – С.38-45
20. Сабодаш В.М., Савченко А.Л., Семененко Л.І. Перспективність розведення далекосхідної кефалі-пелінгаса як виду широкої екологічної пластичності // Тез. докл. І з’їзду гідроекологічного товариства України. — Київ, 1994. — С.199.
21. Сабодаш В.М., Семененко Л.І. Еколого-біолгічні основи акліматизації далекосхідної кефалі-пелінгаса (Mugil so-iuy) у водоймах України // Вестник зоол. — 1998. — №6, отд. вып. — 54с.
22. Семененко Л.И., Булли А.Ф., Шаповалова ТТ. и др. Инструкция по разведению дальневосточной кефали-пиленгаса // АзНИИРХ. - Ростов-на-Дону, 1990 – 77с .
23. Солод. Р.А. Современное состояние запасов пиленгаса в Азовском море и перспективы его промысла // Рыбное хозяйство Украины. – 2005. - №5. – С. 14-15
24. Чесалина Т. Л. Некоторые данные о размножении кефали пиленгаса в Азово-Черноморском бассейне //Экология моря. - 2000. - 53. - С 72 -76.
25. Чесалина Т.Л., Чесалин М. В. Особенности нереста, распределения икры и предличинок пиленгаса в Молочном лимане (Азовское море) весной 1999 г. // Экология моря. – 2001. – 58. - С. 60-63.
26. Яновский Э. Г. Рыбы Азовского моря. – Бердянск: 2001. - 92 С.
27. www.aznauka.org.ua/
28. www.kerch.com.ua/
29. www.yugniro.crimea.com/
30. www.uazakon.com/
31. www.dkrg.gov.ua/