Сутність поняття інформаційної системи, перелік та характеристика її компонентів

На стадії проектування виконуються розробка структури системи БД, розробляються алгоритми по обробці інформації.

 На стадії впровадження і реалізації виконується матеріалізація проекту (перенос його на машинні носії). На цій стадії виробляється первісне уведення вихідних даних, виконання контрольних прикладів та опитна експлуатація системи.

На стадії експлуатації та супроводу виконується виробнича експлуатація інформаційної системи. З боку розроблювача виконується супровід системи. Функції супроводу полягають у виконанні таких дій:

– пошук і виправлення помилок

– додавання нових функцій і  модифікація існуючих

– оптимізація показників продуктивності

У випадку придбання готових  проектів чи  системи готової  програми на робочому місці користувача виконується тільки впровадження(настроювання) системи і її експлуатація.

5. Технологічне забезпечення

Технологічне забезпечення – це сукупність заходів та процедур по обробці інформації для вирішення функціональних задач інформаційної системи. Технологічне забезпечення розглядається з боку визначення інформаційних технологій щодо обробки даних.

Інформаційні технології складаються  з технологічного процесу обробки  інформації, етапів технологічного процесу та технологічних операцій або інформаційних процедур.

Технологічним процесом обробки інформації називається сукупність процедур обробки інформації в рамках вирішення  функціональних задач.

Етапом технологічного процесу  називається частина технологічного процесу, яка характеризується відокремленістю за часом виконання та логічною закінченістю.

Технологічною операцією (інформаційною  процедурою) називається елементарна  дія, що виконується над інформацією.

Класифікація, характеристики порядок  та засоби створення компонентів  технологічного забезпечення розглядаються окремо у главі 5.

6. Лінгвістичне забезпечення

Лінгвістичне забезпечення – це засоби інтерфейсу між користувачем та програмними засобами інформаційної системи.

Лінгвістичне забезпечення поділяють  на:

– командний інтерфейс – коли в якості взаємодії між користувачем і системою ви користуються команди та відповіді;

– графічний інтерфейс користувача (GUI) – коли засобом взаємодії є візуальні об’єкти (меню, панелі інструментів, діалогові вікна, тощо).

Командний інтерфейс широко використовувався на перших трьох ступенях еволюції інформаційних систем (таблиця 1.1). Це пояснюється недосконалістю комп’ютерів відповідних поколінь та обмежень операційних систем і прикладного програмного забезпечення. Командний інтерфейс потребує високої кваліфікації користувача – від повинен добре володіти командною мовою.

Графічний інтерфейс користувача  використовується в сучасних інформаційних  системах. Це пояснюється в його простоті, уніфікованості та можливостями сучасних комп’ютерів та програмного забезпечення, зокрема операційної системи MS Windows та її додатків. Графічний інтерфейс передбачає використання таких елементів, як система меню, панелі інструментів, діалогові вікна тощо. Слід відзначати, що розробка програмного забезпечення для сучасних інформаційних систем повинна відповідати стандарту ISO 9000. Це надасть змогу користувачам легко адаптуватись до інтерфейсів програм незалежно від їх функціонального напрямку.

7. Правове забезпечення

Правове забезпечення – сукупність правових норм, що визначають створення, юридичний статус і функціонування інформаційних систем, що  регламентують  порядок  одержання,  перетворення  і використання інформації.

Головною метою правового забезпечення є зміцнення законності.

До складу правового забезпечення входять закони, укази, постанови  державних органів влади, накази, інструкції й інші нормативні документи міністерств, відомств, організацій, місцевих органів влади. У правовому забезпеченні можна виділити загальну частину, що регулює функціонування будь-якої інформаційної системи, і локальну частину, що регулює функціонування конкретної системи.

Правове забезпечення етапів розробки інформаційної системи включає  нормативні акти, зв'язані з договірними відносинами розроблювача і замовника і правовим регулюванням відхилень від договору.

Правове забезпечення етапів функціонування інформаційної системи включає:

– статус інформаційної системи;

– права, обов'язки і відповідальність персоналу;

– правові положення окремих видів процесу керування;

• порядок створення і використання інформації тощо.

Особлива увага в плані правового  забезпечення приділяється ліцензуванню програмних продуктів, які використовуються в інформаційних системах. Окрім того, для створення або адаптації інформаційних систем, розробник або дистриб’ютор повинен також мати відповідну ліцензію. Наприклад мережний адміністратор повинен мати офіційну ліцензію на право про виконання робіт налагодження та адміністрування комп’ютерної мережі відповідної технології.

8. Ергономічне забезпечення

Ергономічне забезпечення – це сукупність заходів, пристроїв та обладнання, необхідних для сприйняття нормальних умов функціонування персоналу та обладнання інформаційних систем та забезпечення умов техніки безпеки.

Вимоги до ергономічного забезпечення містять такі компоненти:

– вимоги до організації робочого місця користувача;

– вимоги до освітлення, клімату та зашумленності;

– вимоги до техніки безпеки.

Всі вимоги повинні відповідати  нормативним стандартам та інструкціям.

Так, організація робочого місця користувача ЕОМ повинна забезпечувати відповідність усіх елементів робочого місця та їх розташування ергономічним вимогам ГОСТ 12.2.032 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования"; характеру та особливостям трудової діяльності.

Площа, виділена для одного робочого місця персонального комп’ютеру, повинна складати не менше 6 кв. м, а обсяг - не менше 20 куб. м.

Робочі місця з екраном  комп’ютеру відносно світлових прорізів повинні розміщуватися так, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва.

При розміщенні робочих місць з  комп’ютерами необхідно дотримуватись таких вимог:

– робочі місця з комп’ютерами розміщуються а відстані не менше 1 м від стін зі світловими прорізами;

– відстань між бічними поверхнями екранів комп’ютерів має бути не меншою за 1,2 м;

– відстань між тильною поверхнею  одного екрану та іншого екрану не повинна бути меншою 2,5 м;

– прохід між рядами робочих місць  має бути не меншим 1 м.

Вимоги техніки безпеки під час експлуатації комп’ютерів.

Користувачі комп’ютерів повинні слідкувати за тим, щоб комп’ютери, периферійні пристрої та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження комп’ютерів були справними і випробуваними відповідно до чинних нормативних документів.

Щоденно перед початком роботи необхідно  проводити очищення екранів комп’ютерів від пилу та інших забруднень.

Після закінчення роботи комп’ютери повинні бути відключені від електричної мережі.

У разі виникнення аварійної ситуації необхідно негайно відключили  
ПЕОМ від електричної мережі.

При використанні з комп’ютерами лазерних принтерів потрібно дотримуватись вимог Санітарних норм та правил устрою та експлуатації лазерів N 5804-91, затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР в 1991 р.

При потребі, для захисту від  електромагнітних, електростатичних та інших полів могуть бути застосовані спеціальні технічні засоби, що мають відповідний сертифікат або санітарно-гігієнічний висновок акредитованих органів щодо їх захисних властивостей.

Є неприпустимими такі дії:

– виконання обслуговування, ремонту та налагодження комп’ютерів та інших пристроїв безпосередньо на робочому місці користувача;

– зберігання біля робочого міста паперу, дискет, інших носіїв інформації, запасних блоків, деталей тощо, якщо вони не використовуються для поточної роботи;

– відключення захисних пристроїв, самочинне проведення змін у конструкції та складі комп’ютерів, устаткування або їх технічне налагодження;

– робота з екранами комп’ютерів, в яких під час роботи з'являються нехарактерні сигнали, нестабільне зображення на екрані тощо.

9. Кадрове забезпечення

Кадрове забезпечення – вимоги до персоналу відповідних категорій, що займаються розробкою, впровадженням та експлуатацією інформаційних систем.

Персонал ІС поділяється на наступні категорії:

– адміністратори даних

– розробники (прикладні програмісти)

– кінцеві користувачі

– персонал технічного обслуговування

Адміністратор даних – це спеціаліст, відповідальний за стратегію і політику прийняття рішень, зв'язаних з даними підприємства, а адміністратор бази даних (АБД) – це людина, що забезпечує необхідну технічну підтримку виконання цих рішень. Таким чином, АБД відповідає за загальне керування системою на технічному рівні.

На АБД покладено такі функції: визначення концептуальної схеми; визначення внутрішньої схеми; взаємодія з користувачами; визначення правил безпеці і цілісності; визначення процедур резервного копіювання і відновлення.

Визначення концептуальної схеми. Адміністратор даних визначає, які саме дані необхідно зберігати в базі даних. Цей процес звичайно називають логічним (чи концептуальним) проектуванням бази даних. Після цього АБД створює відповідну концептуальну схему за допомогою концептуальної мови визначення даних. Об'єктна (відкомпільована) форма цієї схеми буде використовуватися СУБД при відповідях на запити, що пов'язані з доступом до даних. Вихідна (не відкомпільована) форма буде відігравати роль довідкового документа для користувачів системи.

Визначення внутрішньої  схеми. Адміністратор бази даних повинний також вирішувати, як дані повинні бути представлені в базі даних. Цей процес звичайно називають проектуванням бази даних на рівні реалізації. Після цього АБД за допомогою внутрішньої мови визначення даних повинний створити відповідну структуру збереження (тобто описати схему реалізації). Крім цього, він повинний визначити відповідні відображення між внутрішньою і концептуальною схемами. Ці дві функції (створення схеми і визначення відображень) повинні бути чітко розділені. Як і концептуальна схема, внутрішня схема і відповідні відображення будуть існувати у вихідній і об'єктній формах.

Взаємодія з користувачами. В обов'язку АБД також входить взаємодія з користувачами, забезпечення їх необхідною інформацією щодо експлуатації системи і написання (чи надання допомоги користувачу в написанні) необхідних зовнішніх схем за допомогою за допомогою яких користувач взаємодіє з системою.

В функцію АБД також входить визначення відображень між зовнішніми схемами та концептуальною схемою.

Інші аспекти взаємодії з  користувачами включають консультації по розробці додатків, забезпечення технічного утворення, допомога у виявленні і рішенні виникаючих проблем та інше зв'язане із системою професійне обслуговування.

Визначення правил безпеці  і цілісності. Правила безпеці і цілісності розглядаються як частина концептуальної схеми. Концептуальна мова визначення даних повинний містити в собі засобу визначення цих правил.

Визначення процедур резервного копіювання і відновлення. У випадку ушкодження якої-небудь частини бази даних унаслідок помилки людини, відмовлення чи устаткування збою допоміжної операційної системи, адміністратор бази даних повинний визначити і реалізувати придатну схему відновлення, що використовує, наприклад, періодичне вивантаження (чи «дампинг») бази даних на пристрій резервного копіювання і процедури, при необхідності завантажують базу даних з останнього дампу.

Керування продуктивністю і реагування на вимоги, що змінюються. АБД відповідає за таку організацію системи, при якій можна одержати найбільшу для всього підприємства продуктивність, а також за перенастроювання системи відповідно до вимог, що змінюються.

Розроблювачі здійснюють створення, впровадження і супровід ІС.

Зокрема розробники відповідають за написання прикладних додатків, що використовують базу даних. Для цих цілей застосуються інструментальні засоби – такі мови програмування як С++, Visual Basic, Delphi, системи управління базами даних тощо. Зокрема окрім безпосередньо традиційних засобів розробки також могуть бути застосовані системи автоматизації розробки додатків – так звані CASE – технології.

Окрім розробки програмних додатків, розробники також займаються впровадженням  та супроводом як власних розробок, так й програм інших розробників.

Кінцеві користувачі мають доступ до БД даного як фахівці предметної області. До числа кінцевих користувачів відносять операторів комп’ютерів та спеціалістів відповідної предметної галузі, у функції яких входить уведення вихідної інформації, виконання запитів до бази даних, отримання кінцевого результату, виконання деяких регламентних операцій роботи з базою даних.