Сутність поняття інформаційної системи, перелік та характеристика її компонентів

 

3.  Класифікація по ступені автоматизації

У залежності від ступеня автоматизації  інформаційних процесів у системі  керування фірмою інформаційні системи визначаються як ручні, автоматичні, автоматизовані.

Ручні ІС характеризуються відсутністю сучасних технічних засобів переробки інформації і виконанням всіх операції людиною. Наприклад, про діяльність менеджера у фірмі, де відсутні комп'ютери, можна говорити, що він працює з ручною ІС.

Автоматичні ІС виконують всі операції по переробці інформації без участі людини.

Автоматизовані ІС припускають участь у процесі обробки інформації і людини, і технічних засобів, причому головна роль приділяється комп'ютеру. У сучасному тлумаченні в термін „інформаційна система” вкладається обов'язкове поняття автоматизованої системи.

Автоматизовані ІС, з огляду на їхнє широке використання в організації  процесів керування, мають різні модифікації і можуть бути класифіковані по характеру використання інформації і по сфері застосування.

4. Класифікація по характеру використання

По характеру використання інформації системи поділяються на інформаційно-пошукові та системи обробки економічної інформації.

Інформаційно-пошукові системи (ІПС) передбачають уведення, систематизацію, збереження, видачу інформації з запиту користувача без складних перетворень даних. Наприклад, інформаційно-пошукова система в бібліотеці, законодавстві, продажу квитків, тощо.

Об’єктом зберігання в інформаційно-пошукових  системах є електронний документ.

Типовими операціями технологічного процесу обробки інформації в  таких системах є: отримання документів, систематизація документів, актуалізація документів, внесення документів до бази даних, зберігання документів, пошук документів по запиту користувача, вивід та відображення документів, робота з документами.

Системи обробки економічної інформації (СОЕІ) здійснюють операції переробки інформації, що зберігається у вигляді записів у комп’ютерних базах даних з визначеного алгоритму обробки. Наприклад, бухгалтерські системи, системи обробки інформації у комерційному банку тощо.

Об’єктом зберігання інформації в  системах цього класу є структуризовані записи комп’ютерних баз даних. Тому для реалізації СОЕІ завжди використовуються або універсальні системи управління базами даних (MS Access, MS FoxPro, Paradox, Oracle) або спеціалізовані системи управління базами даних («1С:Предприятие», «Галактика» тощо).

Типовими операціями технологічного процесу обробки інформації в  таких системах є: отримання, увід або формування первинних вхідних документів, запис інформації документів у виді записів в комп’ютерну базу даних, зберігання інформації, арифметична та логічна обробка інформації, виконання запитів до бази даних та отримання результатів запитів, виконання регламентних операцій по обробці баз даних.

5. Класифікація по сфері застосування.

По сфері застосування інформаційні системи поділяються на:

– інформаційні системи організаційного керування;

– інформаційні системи керування технологічними процесами;

– інформаційні системи автоматизованого проектування;

– інтегровані (корпоративні) системи.

Інформаційні системи  організаційного керування призначені для автоматизації функцій управлінського персоналу. З огляду на найбільш широке застосування і розмаїтість цього класу систем, часто будь-які інформаційні системи розуміють саме в даному тлумаченні. До цього класу відносяться інформаційні системи керування  як промисловими  фірмами, так непромисловими об'єктами: готелями, банками, торговими фірмами тощо.

Основними функціями подібних систем є: оперативний контроль і регулювання, оперативний облік і аналіз, перспективне й оперативне планування, бухгалтерський облік, керування збутом і постачанням і інші економічні організаційні задачі.

ІС керування технологічними процесами (ІСТП) служать для автоматизації функцій виробничого персоналу. Вони широко використовуються при організації потокових ліній, виготовленні мікросхем, на зборці, для підтримки технологічного процесу в металургійній і машинобудівній промисловості.

ІС автоматизованого проектування (САПР) призначений для автоматизації функцій інженерів-проектувальників, конструкторів, архітекторі дизайнерів при створенні нової чи техніки технології. Основними функціями подібних систем є: інженерні розрахунки, створення графічної документації (кресленні схем, планів), створення проектної документації, моделювання проектованих об'єкті.

Інтегровані (корпоративні) ІС використовуються для автоматизації усіх функцій фірми й охоплюють весь цикл робіт від проектування до збуту продукції. Створення таких систем дуже важко, оскільки вимагає системно підходу з позицій головної мети, наприклад одержання прибутку, завоювання ринку збуту т.д. Такий підхід може привести до істотних змін у самій структурі фірм на що може зважитися не кожен керуючий.

4. Забезпечувальна частина інформаційних систем.

Забезпечувальні компоненти – це сукупність засобів, методик, заходів, підходів, за допомогою яких  функціонує інформаційна системах на усіх стадіях життєвого циклу (рис. 1.1).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.1. Склад забезпечувальних компонент  інформаційної системи

1. Інформаційне забезпечення

Інформаційне забезпечення – сукупність єдиної системи класифікації і кодування інформації (ЄСКК), уніфікованих систем документації (УСД), схем інформаційних потоків, що циркулюють в організації, а також методологія побудови баз даних.

Уніфіковані системи документації створюються на державному, галузевому і регіональному рівнях. Головна мета – це забезпечення порівнянності показників різних сфер суспільного виробництва. Розроблено стандарти, де установлюються вимоги:

– до уніфікованих систем документації;

– до уніфікованих форм документів різних рівнів керування;

– до складу і структури реквізитів і показників;

– до порядку впровадження, ведення і реєстрації уніфікованих форм документів.

Однак, незважаючи на існування уніфікованої системи документації, при обстеженні більшості організацій постійно виявляється цілий комплекс типових недоліків:

– надзвичайно великий обсяг документів для ручної обробки;

– однакові показники часто дублюються в різних документах;

– робота з великою кількістю документів відволікає фахівців від рішення безпосередніх задач;

– маються показники, що створюються, але не використовуються, і ін.

Тому усунення зазначених недоліків  є однієї з задач, що коштують при  створенні інформаційного забезпечення.

Схеми інформаційних  потоків відбивають маршрути руху інформації і її обсягів, місця виникнення первинної інформації і використання результатної інформації. За рахунок аналізу структури подібних схем можна виробити заходу для удосконалювання всієї системи керування.

Для створення елементів інформаційного забезпечення необхідно:

– ясне розуміння цілей, задач, функцій усієї системи керування організацією;

– виявлення руху інформації від моменту виникнення і до її використання на різних рівнях керування, представленої для аналізу у виді схем інформаційних потоків;

– удосконалювання системи документообігу;

– наявність і використання системи класифікації і кодування;

– володіння методологією створення концептуальних інформаційно-логічних моделей, що відбивають взаємозв'язок інформації;

– створення масивів інформації на машинних носіях, що вимагає наявності сучасного технічного забезпечення.

2. Технічне забезпечення

Технічне забезпечення – комплекс технічних засобів (КТС), призначених для роботи інформаційної системи, а також відповідна документація на ці засоби і технологічні процеси.

Комплекс технічних засобів  складають:

– комп'ютери будь-яких моделей;

– пристрої збору, накопичення, обробки, передачі і отримання інформації;

– пристрої передачі даних і лінії зв'язку;

– оргтехніка і пристрої автоматичного знімання інформації;

– експлуатаційні матеріали тощо.

Документацією оформляються попередній вибір технічних засобів, організація  їхньої експлуатації, технологічний процес обробки даних, технологічне оснащення. Документацію можна умовно розділити на три групи:

– загальносистемну, що включає державні і галузеві стандарти по технічному забезпеченню;

– спеціалізований, утримуючий комплекс методик по всіх етапах розробки технічного забезпечення;

– нормативно-довідкову, використовувану при виконанні розрахунків по технічному забезпеченню.

До дійсного часу склалися дві основні  форми організації технічного забезпечення (форми використання технічних засобів): централізована і чи частково цілком децентралізована.

Централізоване технічне забезпечення базується на використанні в інформаційній системі великих ЕОМ і обчислювальних центрів.

Децентралізація технічних засобів припускає реалізацію функціональних підсистем на персональних комп'ютерах безпосередньо на робочих місцях.

Перспективним підходом варто вважати  частково децентралізований підхід – організацію технічного забезпечення на базі розподілених мереж, що складаються з персональних комп'ютерів і великий ЕОМ для збереження баз даних, загальних для будь-яких функціональних підсистем.

 

3. Математичне і програмне забезпечення

Математичне і програмне забезпечення – сукупність математичних методів, моделей, алгоритмів і програм для реалізації цілей і задач інформаційної системи, а також нормального функціонування комплексу технічних засобів.

До засобів математичного забезпечення відносяться:

–  засоби моделювання процесів керування;

–  типові задачі керування;

– методи математичного програмування, математичної статистики, теорії масового обслуговування й ін.

До складу програмного забезпечення входять системні і прикладні програмні продукти, а також технічна документація.

До системного програмного забезпечення відносяться операційні системи, системні утілити та програми з технічного обслуговування.

Прикладне програмне забезпечення являє собою сукупність універсальних та спеціальних програм, які орієнтовані для вирішення прикладних задач інформаційної системи. До складу прикладного програмного забезпечення належать:

– універсальні програми загального призначення (текстові і табличні процесори, системи управління базами даних, програми електронної пошти, графічні редактори, програми з підготовки презентацій тощо);

– універсальні програми спеціального призначення або проблемно-орієнтовані  програми (бухгалтерські системи, системи з розрахунку кошторисів, програми статистичного аналізу, програми з математичного програмування, фінансового планування, розробки бізнес-планів тощо);

– системи розробки програмного  забезпечення (системи управління базами даних, системи програмування тощо);

– спеціалізовані програми – програми, що розроблені для конкретного використання.

Технічна документація на розробку програмних засобів повинна містити  опис задач, завдання на алгоритмізацію, економіко-математичну модель задачі, контрольні приклади.

4. Організаційне забезпечення

Організаційне забезпечення – сукупність методів і засобів, що регламентують взаємодію працівників з технічними засобами і між собою в процесі виконання етапів життєвого циклу інформаційної системи.

Життєвим циклом ІС називають період часу, що починається з визначення вимог до неї з боку користувачів і закінчується виключенням її з експлуатації. Життєвий цикл складається з наступних стадій: формулювання та аналіз вимог користувача; проектування; впровадження і реалізація; експлуатація і супровід.

На першій стадії визначаються й аналізуються вимоги до інформаційної системи, виконується дослідження існуючої системи керування об'єкта автоматизації. Розробляється техніко-економічне обґрунтування ІС (ТЕО) і технічне завдання (ТЗ) На цій стадії визначається перелік функцій майбутньої системи.