Шпаргалка з психології професійної кар'єри

1.Зміст поняття кар’єри.                                                                                  3

2.Типи  і стадії кар’єри. 4

3.Цілеполягання  у кар’єрі та кар’єрне планування. 5

4.Основні  моделі та стратегії кар’єри. 6

5.Зміст  поняття «професійна орієнтація».  Психологічні проблеми професійної  орієнтації. 7

6.Складові  професійної орієнтації:професійна  інформація,професійна консультація, професійний відбір. 8

7.Методи  професійної орієнтації 9

8.Етапи професійного становлення особистості 10

9.Зміст  поняття «професійне самовизначення».Типи  та рівні самовизначення особи. 11

10.Критерії  успішної кар’єри. 12

11.Фактори кар’єрного успіху: економічні, політичні, медичні, правові. Особисті фактори кар’єрного успіху:професійно значущі якості. 13

12. Мотивація  кар’єри. 14

13. Гендерні  аспекти кар*єри 16

14. Зміст  понять «профес. компет», «кар. комп», «кар. комп-ї», «конкур-ий фах-ць». 17

15. Методи  розвитку кар*єрної компетентності ???? 18

16. Особливості  кар`єрного просування на сучасному ринку праці. 20

17. Портфоліо  кар`єрного просування: структура і способи побудови. 21

18. Методи  планування кар`єри. 22

19. Кар’єрні кризи та способи їх подолання. 23

20. Розвивальне освітнє середовище у ВНЗ як фактор забезпечення успіху у подальшій кар’єрі випускника. 24

21. Психолого-педагогічні  умови побудови розвивального  освітнього середовища у ВНЗ. 25

22. Вимоги  до викладача ВНЗ як кар’єрного  тьютора.?? 26

23. Кар’єрні  можливості педагогічних працівників  у системі загальної середньої  освіти. 27

24. Складові  рейтингу вчителя навчального  закладу. 28

25. Складові  рейтингу адміністратора навчального  закладу 29

26. Технології  побудови іміджу вчителя 30

27. Педагогічні  інновації як показник конкурентоздатності  вчителя 32

28. Психологічний  аналіз уроку як засіб розвитку  конкурентоздатності вчителя. 34

29. Засоби  професійного самовдосконалення  вчителя. 36

30. Роль  практичного психолога у загальноосвітньому навчальному закладі. 38

31. Зовнішні та внутрішні показники іміджу навчального закладу. 40

32.Роль  директора у становленні  іміджу  навчального закладу. 42

33.Психологічне  забезпечення конструктивної взаємодії  у підсистемах: «учитель-клас»,  учитель-учень», «адміністратор-вчитель». 43

34. Особливості роботи практичного психолога з адміністрацією навчального закладу. (конспект) 44

35. Кар’єрні  можливості викладачів ВНЗ. 45

36. Складові  рейтингу викладача ВНЗ. 46

37. Показники  іміджу викладача. 47

38. Напрямки  кар*єри в системі державного  управління 48

39. Ротація  кар’єри. Її позитивні та негативні  наслідки. 49

40. Стратегії  досягнення професійного успіху  у системі державного управління. 50

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Зміст поняття кар’єри.

В широкому розумінні – професійне просування від вибору до оволодіння професією, яке може привести до професійної майстерності.

Вузьке розуміння  – посадове просування, яке забезпечує соціальне самоствердження у відповідності з рівнем його кваліфікації – просування в ієрархії, і як результат – посадовий статус, який підкріплюється певним рівнем матеріальної винагороди.

За В.Могільовкіним, К – процес реалізації людиною самого себе, своїх можливостей в умовах професійної діяльності, досягнення особистістю свого «акне», тобто кульмінації, піку свого розвитку на даному життєвому відрізку (через вдало побудовані плани і стратегії).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Типи і стадії кар’єри.

За характером динаміки: 1) звичайна (хар. проходженням всіх етапів професійного розвитку на шляху до професіоналізму); 2) стабільна (так само,  як і звичайна, але робота на одному місці); 3) нестабільна (часта зміна професійних інтересів, місць роботи, які пов’язані зі зміною професії); 4) комбінована (н-д, коли була стабільна, а потім відбулося скорочення штатів).

За загальною  спрямованістю: 1) професійна (хар.навчанням, початок професійної роботи, проф..зростання, вихід на пенсію); 2) внутрішньо організована (реалізується в 3х напрямках: -вертикальний – підйом або спуск на більш високу чи низьку ступінь в кар’єрній ієрархії; -горизонтальний – переміщення в іншу функціональну область в межах одного і того ж ієрархічного рівня; -центрострімкий – стрімкий рух до центру «ядра», тобто керівництва організації.

Стадії кар’єри: 1) випробувальна (до 30р) – вивчення норм, правил діяльності, прийнятих в даній організації, щоб далі проявити себе оригінальним  і творчим співробітником; 2) консолідації (30-45р) – працівник проявляє себе, набуває власного іміджу, проявляє ініціативу, відбувається кваліфікаційний ріст); 3) етап збереження і підтримки професійних навичок (від 45р) – знайти собі достойну зміну.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Цілеполягання у кар’єрі та кар’єрне планування.

Можливі цілі кар’єри: отримати роботу, яка сприятиме професійному зросту і с самовдосконаленню; мати посаду, значущу в очах оточуючих; працювати за покликанням; досягти положення в організаційний ієрархії, яка дає реальну владу над людьми; отримати добреоплачуюму роботу чи посаду; або ту, яка дозволяє одночасно великі побічні доходи; яка допомагає вихованню дітей чи домашньому господарству.

Загальні вимоги до формування цілей кар’єри: конкретність, вимірюваність, «досягаємость», реалістичність, амбіційність.

Кар’єрне планування пов’язане  зі строками досягнення цілей.  Значущість кар’єрного планування полягає в тому, що: 1)реалізується бажання і прагнення працівників відповідно розвитку їх особистісного професійного потенціалу і здійснення професійного зростання, що має привести до повної реалізації працівника; 2) створення атмосфери взаємоповаги і довіри, коли кожен співробітник відчуває впевненість у своїх цілях; 3) забезпечення постійного притоку кваліфікованих кар’єристів; 4) забезпечення доброзичливого і поважливого ставлення керівництва організації до своїх підлеглих і підлеглих до свого керівництва.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.Основні моделі та  стратегії кар’єри.

Кар»єрна стратегія-це є шляхи(напрямок) побудови кар»єри співробітника підприємства(організації) таким чином,що забезпечує імідж організації.

Є декілька кар»єрних  стратегій за В.Магільовкіним:

1.Клуб-більш властива для закладів освіти,кар*єри  і урядових відомств(міністерств,управлінь).Ця стратегія характеризується такими ознаками:

А)переважно внутрішньо-організаційне просування співробітників(зовнішні резерви використовуються дуже рідко)

Б)низька ратація кадрів

В)реалізація принципу рівноправного партнерства в підприємствах «керівник-підлеглий», «підлеглий-підлеглий».

2.Спортивна команда-вона властива для інвестиційних компаній та рекламних , комерційних фірм.Головна ознака:кожен співробітник прагне продати свої ЗУН тому, хто більше платить, висока ратаця кадрів, працівники працюють за якісну плату, в залежності від якості внеску.

3.Фортеця-ця стратегія властива до текстильної промисловості для оптової і рознічної торгівлі.Спирається на групові фактори просування, преміювання і звільнення персоналу і характеризується прагненням до максимальної економії затрат.Ознаки:підкорення всієї діяльності задачі виживання організації,оперативне реагування на динаміку зовнішніх умов,поєднання як відтоку так і притоку кадрів.

В процесі розробки професійної  стратегії необхідно складати коди з корпоративної кар*єри.

Корпоративна кар*єра(корпоративна поведінка)-обов*язки і права умови взаємодії,які забезпечують імідж закладу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5.Зміст поняття «професійна орієнтація». Психологічні проблеми професійної орієнтації.

Професійна орієнтація-це незворотній соціальний процес освоєння особистістю тієї чи іншої професії, що враховує як потреби суспільства, так і можливості і потреби , інтереси, ідеали самого індивіда.

Психолого-педагогічний зміст професійної орієнтації:

Обумовлений наявними у майбутньому  суб*єкта праці індивідуально-психологічними властивостями та якостями, які повинні бути продуктивно узгоджені з вимогами професійної діяльності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6.Складові професійної  орієнтації:професійна інформація,професійна консультація, професійний відбір.

Професійна інформація-це інформація про зміст і перспективу сучасних професій, їх вимоги до особистості,форми та умови оволодіння різними спеціальностями, можливості професійно-кваліфікаційного росту, стан та потреби на ринку праці.Спрямована на формування професійних інтересів,намірів та мотивації особистості.

Професійна консультація- науково-обгрунтована система взаємодії психолога-консультанта та особи, як обирає  чи змінює професію ,або змінює вид професійної діяльності.Така система базується на вивченні індивідуально – психологічних характеристик особистості,вивчення життєвої ситуації,професійних інтересів, стану здоров*я особи з урахуванням потреб ринку праці.

Професійний відбір-система психодіагностичного вивчення особистості спрямована на визначення придатності особи до окремих видів професійної діяльності,згідно з нормативними вимогами професії.

Відбір близький до «добір»-це теж система вивчення особистості, яка спрямована на визначення професій, які їй найбільше підходять.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7.Методи професійної орієнтації

-спостереження(реєстрація (запис) обставин і фактів (поведінки), що сприймаються органами чуття дослідника або механічними пристроями.)

-профконсультаційна бесіда(це метод отримання інформації про клієнта на основі вербальної комунікації)

-анкетування

-інтерв*ю

-діагностичні методики(допомагають  виявити стан певної якості)

-аналіз продуктів діяльності

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8.Етапи професійного становлення особистості

1.Різноманітні задатки  та здібності дитини,які мають  бути виявлені ще в дошкільному  дитинстві.

   2.Ігрова профілактика  в дошкільному віці. У своїх іграх діти програють різні ролі, потім пробують себе в різних заняттях, з'ясовуючи, що їм подобається і що у них добре виходить. У них виявляються інтереси, які можуть вплинути на майбутню професійну кар'єру.(сюжетно-рольові ігри)

3.Суспільно-корисна праця  і трудове навчання дітей молодшого  шкільного віку.

4.Політехнічне навчання,виробнича  праця і профпропаганда в підлітковому  віці

5.Профконсультація,яка включає  діагностику здібностей  старшого  школяра.

6.Професійне навчання,проф..адаптація  юнацтва

7.Набуття професії.Може  бути перекваліфікація за потребаю  та реорганізація у зрілому  віці.

(це за конспектом лекцій)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9.Зміст поняття «професійне  самовизначення».Типи та рівні  самовизначення особи.

Професійне  самовизначення - це виборче відношення індивіда до світу професій в цілому і до конкретної обраної професії.

Професійне самовизначення здійснюється протягом усього професійного життя: особистість постійно рефлексує, переосмислює своє професійне буття  і самостверджується в професії.

Рівні самовизначення:

-деструктивний(агресивне  неприйняття даної професії)