Індивідуальні особливості пам’яті та специфіка їх прояву у підлітків та старшокласників

З таблиці «ТИПИ ПАМ’ЯТІ» можна побачити, що у 64,6% учнів 9-го класу домінує логічний тип пам’яті.

Логічна пам’ять – спрямована на запам’ятовування не зовнішньої форми, а суті матеріалу, який вивчається.

Така пам’ять передбачає роботу мислення: навчальний матеріал, який підлягає логічному запам’ятовуванню, піддається аналізу, розчленовується на складові його частини, серед яких виділяються найбільш важливі та суттєві; з’ясовується, які зв’язки мають частини між собою, і таким чином пізнається сама суть, яка є запорукою запам’ятовуванню матеріалу. Результати такої роботи виявляються у вигляді словесних формулювань, креслень, схем, які відображають у свідомості учня суть предмета або явища.

Логічна пам’ять не може спиратися тільки на аналіз матеріалу, його розуміння і оформлення цього розуміння в тих чи інших словах; вона потребує його повторення. Повторення є необхідною складовою частиною процесу логічного запам’ятовування, так як без нього отримані знання не закріплюються в пам’яті. При логічному запам’ятовуванні повторюється сенс досліджуваного матеріалу, який у кожному окремому випадку відтворення може бути виражений в інших словах і пояснений на інших прикладах.

В організації навчальної роботи учням необхідно відокремлювати вивчення матеріалу від його заучування, розуміння – від запам’ятовування. Школярі, які скаржаться на погану пам’ять і на те, що швидко забувають вивчений матеріал, насправді в більшості не опрацьовують поданий матеріал так, як потрібно, вони його завчають і запам’ятовують не зрозумівши його   суть [10].

Учням з даним типом  запам’ятовування потрібно розвивати інші типи запам’ятовування і тренувати свій провідний.

Для вдосконалення логічного  типу запам’ятовування можна скористатись методами описаними і запропонованими Є.В. Заїкою:

• «Запам’ятовування незв’язних чисел» (дана вправа формує здатність легко запам’ятовувати різні числа та формує узагальнену установку на пошук зв’язків у матеріалі).

Учням пропонується завчити один за одним  кілька рядів з 10-15 цифр. При цьому вони повинні зосереджувати увагу не на механічному повторенні цифр в голос або про себе, не на зоровому (фотографічному) їх запам’ятовуванні, а на пошуку осмислених зв’язків між ними.

Наприклад, переглядаючи ряд цифр 6513024860, можна  встановити, що 65:13=5; 2, 4, 8 – ряд ступенів числа 2; ряд 0, 2, 4, 8, 6 – зростаючі  парні числа, серед яких лише 2 поміняні місцями; 65 – номер квартири, 86 –  рік весілля батьків та ін. Чим  більше подібних співвідношень у  кожному ряді виявляється, тим краще  запам’ятовуються цифри. Після такого аналізу декількох рядів учням пропонується записати на папері числа у тій же послідовності, яка була в рядах. Ряди можна підібрати будь-які (брати з таблиці випадкових чисел чи з телефонного довідника та ін.).

Якщо  в одному з рядів учень допустив помилку, потрібно проаналізувати даний  ряд разом з учнем допомогти  навести аналогії та проаналізувати даний ряд.

• «Складання схематичних малюнків» (ця вправа формує здатність швидко і точно перекладати зміст тексту в образний план, виділяти в ньому найбільш істотні зв’язки і використовувати зорові уявлення в структурі логічної пам’яті).

Учням подають штучні складні тексти перевантажені  інформацією про окремі елементи, зв’язки між ними, що послідовно впливають один на одного.

Наприклад: «Якщо дія першого і другого явища на третє є спільною, то поєднання ознаки А першого явища й ознаки Б другого явища призводить до зміни властивості В у третьому явищі. Зміна властивості В через деякий час призводить до зміни властивості Г, що негайно спричинює її ознаки Д і Е, які, взаємодіючи одна з одною, підсилюються. Це призводить до того, що третє явище руйнівно діє на четверте явище. Це відбувається так: нові властивості Д і Е третього явища створюють у четвертому явищі властивість Ж, яка, наростаючи, призводить його до вибуху».

Повільно  читаючи текст, потрібно скласти схематичний малюнок, що відбиває описані в ньому процеси.

Далі, після кількох хвилин чи годин, слід максимально точно відтворити зміст  тексту, використовуючи для цього  складений малюнок. В міру досягнення легкості у виконанні цієї вправи слід відтворювати текст без малюнка, спираючись на його зорове уявлення.

Також можна використовувати  інші методи описані Заїкою: «Аналіз безглуздих слів», «Потрійна стимуляція пам’яті», «Аналіз структури довгих речень», «Складання плану тексту», «Розкладання карток із непов’язаними словами» [11].

У 9-му класі учнів з  слуховим та механічним типами пам’яті однакова кількість, а саме по 11,8%.

Слухова пам’ять – це один з різновидів образної пам’яті, при якій провідну роль у запам’ятовуванні й відтворенні інформації відіграє слуховий аналізатор. Учні з даним типом пам’яті краще запам’ятовують інформацію сприйняту на слух. Така пам’ять розвивається при заняттях такими видами діяльності, які вимагають точного слухового сприймання (наприклад, заняття музикою, співом, фонетикою та ін.). Вона посідає центральне місце в музичній пам’яті.

Для того щоб розвивати слухову пам’ять можна виконувати такі вправи:

• Попросіть кого-небудь прочитати вам невеликий текст. Коли його слухаєте, в голові повинні виникати асоціації. Нехай хто-небудь задасть питання по тексту, намагайтеся відповідати в найбільш розгорнутому вигляді.
• Якщо у вас є напарник, то виберіть тему для тренування (тварини, рослини, кольори, природні явища, математичні терміни). Перша людина називає одне слова, а друга повторює це слово і додає своє. І так далі.
• Повторне відтворення. Знайдіть будь-яке приміщення, зручно сядьте і постарайтеся повністю розслабитися. Поклавши руки на коліна, сконцентруйтеся на даній вправі. Спробуйте відтворити почуті раніше звуки. Змінюйте їх гучність, тон і чіткість. Виконуйте дане тренування кожен день протягом 5 хвилин. Через кілька тижнів ви досягнете того, що зможете чітко почути будь-який звук, а також навчитеся змінювати його.
• Музика. Перед тренуванням підготуйте кілька знайомих вам музичних композицій. Неважливо, яка це буде музика, головне - щоб вона була цікава і знайома вам. Прослухавши перший фрагмент мелодії, поставте запис на паузу. Закрийте очі і ні про що не думайте. Спробуйте подумки відтворити і продовжити дану композицію. Якщо у вас не вийде з першого разу, то не впадайте у відчай, пробуйте до того моменту, поки не досягнете результату. Порівняйте отриману вами мелодію з оригіналом. Навчіться подумки переривати і заново запускати музику. Ви можете вважати даний навик засвоєним, коли легко зможете відтворити будь-яку музику за своїм бажанням [18, 228].
• Перед сном. Коли ви вже в ліжку, витратьте ще трохи часу і виконайте вправи для поліпшення пам’яті. Постарайтеся почути всі звуки, що оточують вас. Спочатку вслухайтеся в загальний звуковий фон, а потім зверніть увагу на конкретні звуки. Ви будете здивовані тією різноманітністю звуків, які вас оточують. Можливо, це буде звук капання води, стук вашого серця або шум машини, що проїжджає за вікном. Щодня повторюйте дану вправу перед сном. З плином часу ви помітите, що істотно поліпшили вибірковість і уважність вашої пам’яті.

Такі вправи розвивають слухову пам’ять та увагу [8].

Механічна пам’ять. Її особливість полягає у нерозумінні засвоюваного матеріалу, який є надто важким або коли учень, замість намагання осягнути сенс матеріалу, просто повторює інформацію. Дослідники вважають, що механічне і смислове запам’ятовування є ступенями розвитку пам’яті. Це не так. Механічне запам’ятовування не є обов’язковим. Навпаки, з ним треба боротися, тому що воно стримує розвиток смислової пам’яті.

Отже, учням в яких домінує  даний тип пам’яті потрібно розвивати інші (логічний, слуховий і зоровий), а механічний бажано взагалі «викорінити» і не використовувати.

Ще по 11,8% учнів 9-го класу мають зоровий та комбінований (поєднання трьох типів без явного домінування одного з них) типи пам’яті.

Варто зазначити, що 5,9% припадає на учнів в яких домінує зорова пам’ять.

Зорова пам’ять – вид пам’яті, при якому домінуючу роль у запам’ятанні та відтворенні сприйнятого відіграє зоровий аналізатор. Вона розвивається під час занять такими видами діяльності, які вимагають переважно зорових сприймань.

Вправи для розвитку зорової пам’яті:

• Візьміть картинку з великою кількістю дрібних деталей, протягом 10 хвилин уважно розглядайте її, заберіть картинку і докладно опишіть все, що побачили. Знову візьміть зображення і подивіться, про що ви забули. Ця вправа розвиває увагу і тренує зорову пам’ять.
• Ви збираєтеся в магазин? Напишіть список необхідних продуктів, уважно прочитайте його кілька разів і залиште вдома. У магазині уявіть собі список і спробуйте прочитати його.
• Розкладіть на столі кілька різних предметів, узятих навмання. Бажано, щоб їх було не менше шести-семи, а ще краще - десяти. Кілька секунд (не більше десяти) розглядайте їх, потім відверніться або закрийте очі, постарайтеся перерахувати ці предмети, заодно вказавши, в якому порядку вони розташовуються на столі. Перевірте результат. Через деякий час почніть ускладнювати умову цієї задачі: збільшуйте кількість предметів, скорочуйте час запам’ятовування. Ви незабаром самі відчуєте, що зорова пам’ять стала набагато кращою!

І останні 5,9% охоплюють учнів із комбінованим типом запам’ятовування, який включає в себе слухову, логічну і механічну.

Хоча в учнів з такою  особливістю не має явного домінування  одного з типів пам’яті, але це не недолік, а можливо і перевага. Тому що запам’ятовування матеріалу в різних умовах вимагає різних зусиль від різних аналізаторів, то за певних умов краще працюють одні аналізатори та певний тип пам’яті, а за інших умов інший аналізатор. При таких умовах комбінований тип запам’ятовування має явні переваги.

Учням з комбінованим запам’ятовуванням  слід не зупинятись на досягнутому  і надалі розвивати усі типи пам’яті. Це можна робити за тими ж методами і прийомами, які описані для  попередніх типів запам’ятовування.

3.  Висновки до розділу ІІ

У другому розділі даної  курсової роботи описано умови при  яких запам’ятовування ефективніше і матеріал сприймається краще. Також подано дванадцять рекомендацій, що до розвитку пам’яті.

В першому параграфі  даного розділу описано декілька прийомів та методів розвитку і тренування пам’яті, подано характеристику даних прийомів. Написано рекомендації для учнів, які не можуть запам’ятовувати матеріал поданий вчителем, сказано як покращити свою пам’ять, що потрібно запам’ятати, а що зрозуміти.

Також в другому параграфі  описано дослідження, що проводилось  у 9-му класі Уманської школи №1 ім. О.С. Пушкіна. Дане дослідження спрямоване на виявлення домінуючого типу запам’ятовування кожного учня у класі. З результатів дослідження було виявлено, що у більшості учнів класу домінує логічний тип запам’ятовування.

 

ВИСНОВКИ

Виконуючи курсову роботу, було опрацьовано та вивчено теоретичний матеріал, пов’язаний з особливостями пам’яті підлітків та старшокласників, її розвитком на даному віковому періоді.

Реалізовано такі завдання:

• На основі опрацьованих теоретичних даних означено поняття пам’ять (запам’ятовування, збереження і пізніше відтворення людиною власного досвіду), виділено основні її типи та подано їх характеристику.
• Опираючись на оброблені дані описано особливості прояву та розвитку пам’яті підлітків та старшокласників.
• Опрацьовано різні прийоми та методи розвитку і тренування пам’яті, зокрема метод «асоціації картин», також описано методи розвитку зорової, слухової пам’яті та два методи покращення логічної пам’яті за Є. Заїкою, а саме «Запам’ятовування незв’язних чисел» та «Складання схематичних малюнків».
• На основі результатів дослідження було визначено, що у 9-му класі в 64,6% учнів домінує логічна пам’ять, в 11,8% - слухова, в 11,8% – механічна, в 5,9% - зорова та 5,9% - мають комбінований тип пам’яті (слухова, логічна і механічна на одному рівні).
• Проаналізувавши результати дослідження, написано психолого-педагогічні рекомендації, щодо розвитку типів пам’яті, які домінують в учнів, та врахування їх при вивченні матеріалу, все це було здійснено з метою підвищення якості навчання кожного учня відповідно до його типу пам’яті, який вплине на якість навчання класу в цілому.

Оскільки  всі діти мають свої індивідуальні особливості пам’яті, то для кожного потрібен індивідуальний підхід для її розвитку, навчання та творчості. І хоча у багатьох учнів виявляються домінантними однакові типи запам’ятовування, та це ще не означає що для них підходять однакові методи та прийоми розвитку, тренування та вдосконалення пам’яті. Адже в таких учнів можуть відрізнятись властивості пам’яті (точність, повнота, тривалість та інше) та властивості характеру, здібностей, відчуттів та сприймань, уяви, мислення, уваги. Поєднання всіх індивідуальних особливостей особистості і формує серед нас індивідів.

Отож  для кожного учня потрібно знайти індивідуальний підхід. Методи та прийоми розвитку пам’яті, які сприятимуть покращенню успішності, виховання учнів та максимальному використанню їх потенціалу у навчальному процесі та іншій діяльності.

Отже, індивідуальні особливості пам’яті  кожного учня, як і кожної людини, відіграють важливу роль у формуванні не тільки особистості, а й у формуванні всього нашого суспільства. Хоч більшість людей і не розуміють, як пам’ять може впливати на становлення нашого соціуму. Та вона (пам’ять) стала визначальним чинником еволюції людини до «Homo sapiens», адже все що досягнуто на сьогоднішній день, побудоване на досвіді минулого, а збереження і використання нашого досвіду це не що інше, як пам’ять.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агеева, А. Л. Характеристика соотношения памяти и мышления в старшем школьном возрасте / А. Л. Агеева // Вісник Харківського національного університету : зб. наукових праць. Серія «Психологія». – Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2009. № 40. –      С. 4-9.
2. Акрітіду, Е. О. Продуктивність мимовільного запам’ятовування і динаміка забування професійної інформації залежно від умов запам’ятовування при безпосередньому і відстроченому відтворенні / Е. О. Акрітіду // Вісник Харківського національного університету : зб. наукових праць. Серія «Психологія». – Харків : Харківський національний університет імені                В. Н. Каразіна, 2011. № 46. – С. 6-10.
3. Бєлих, В. Розвиток пам’яті й уваги старшокласників / В. Бєлих // Психолог. – 2008. № 9. – С. 9-11.
4. Бойко, Т. П. Особливості пам’яті в тривожних підлітків /                 Т. П. Бойко // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. – 2010. № 23. – С. 128-130.
5. Бондаренко, О. Практикум з розвитку пам’яті для учнів середнього шкільного віку / О. Бондаренко // Обдарована дитина. – 2007. № 2. – С. 53-63.
6. Волчек, Е. Е. Роль памяти в познании / Е. Е. Волчек // Психологические исследования : Сб. науч. тр. – Самара : Универс-групп, 2006. № 2.–С. 38-46.
7. Гуменюк, Г. В. Аналіз властивостей пам’яті та їх специфіки: системний підхід / Г. В. Гуменюк // Зб. наук. пр. Серія «Проблеми сучасної психології». – К-ПНУ імені Огієнка : Медобори-2006, 2011. № 14. –С. 176-185.
8. Загубинова, О. Пам’ять та увага. Розвиток сприйняття, пам’яті та уваги / О. Загубинова // Здоров’я та фізична культура. – 2011. № 5. – С. 14-18.
9. Заика Е. В. Объем и точность моторной кратковременной памяти у юношей и взрослых мужчин // Вісник Харківського національного університету : зб. наукових праць. Серія «Психологія». – Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна. – 2011. № 46. – С. 42-46.
10. Заика, Е. В. Некоторые исследования памяти с позиции теории установки / Е. В. Заика // Вісник Харківського національного університету . – 2011, № 47. – С. 83-87.
11. Заїка, Є. В. Комплекс вправ для розвитку логічної пам’яті /              Є. В. Заїка // Шкільному психологу. Усе для роботи. – 2013. № 4. – С. 36-39.
12. Корепанова, И. А. И вновь о параллелограмме развития памяти: данные московской выборки / И. А. Корепанова // Психологический журнал Международного университета природы, общества и человека «Дубна». – 2010. № 4. – С. 43-60.
13. Кузнецов, М. А. Чувство, установка и эмоциональная память /        М. А. Кузнецов // Вісник Харківського національного університету : зб. наукових праць. Серія «Психологія». – Харків : Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна. – 2011. № 47. – С. 120-124.
14. Лисенко, Л. М. Особливості розвитку емоційної пам’яті у старшокласників / Л. М. Лисенко // Автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. психол. наук. Харків : Харк. нац. ун-т. – 2007. -22 с.
15. Максименко, С. Д. Когнітивна психологія в контексті дослідження пам’яті людини / С. Д. Максименко, І. Д. Пасічник // Наукові записки. – 2012. № 20. – С. 3-17.
16. Музика, Т. Дещо про пам’ять / Т. Музика // Позакласний час. – 2012. № 15-16. – С. 82-83.
17. Панібратенко, В. В. Вплив мотивації досягнення і гендерних ролей на особливості запам’ятовування текстів / В. В. Панібратенко // Вісник Харківського національного університету : зб. наукових праць. Серія «Психологія». – Харків : Харківський національний університет імені               В. Н. Каразіна. – 2010. № 43. – С. 227-230.
18. Присталова, С. И. Как развить суперпамять, интиллект и внимание / С. И. Присталова. – Х. : Клуб семейного досуга, 2012. – 320 с.
19. Середа, Г. К. К проблеме соотношения основных видов памяти в концепции «Деятельность – Память – Деятельность» / Г. К. Середа // Психологический журнал Международного университета природы, общества и человека «Дубна», 2009. № 2. – С. 45-52.
20. Середа, Г. К. Теоретическая модель памяти как механизма системной организации индивидуального опыта / Г. К. Середа // Психологический журнал Международного университета природы, общества и че ловека «Дубна». –2009. № 2. – С. 64-71.