Принцип науковості як головний чинник вищої школи

ВИСНОВКИ

Сучасна освіта у вищій  школі вимагає дотримання певних основних положень, що визначають зміст, організаційні форми та методи навчальної роботи – принципів навчання. Наріжним дидактичним принципом навчання у вищій школі є принцип науковості, який передбачає розкриття причинно-наслідкових зв'язків явищ, процесів, подій, включення в засоби навчання науково перевірених знань, які відповідають сучасному рівню розвитку науки. Він реалізується в змісті навчального матеріалу, зафіксованому в навчальних програмах і підручниках.

Досліджено неабияку важливість принципу науковості у вищій школі. Цей принцип вимагає зв'язку між наукою і навчальним предметом, щоб студенти засвоювали лише глибоко обґрунтовані наукою знання, щоб науковими методами формувалися глибокі ідейні переконання, забезпечувалася єдність діяльності і свідомості. Науковість забезпечують програми і підручники, вона залежить від соціального і науково-технічного прогресу, від реалізації змісту навчання викладачем, від того, наскільки набуті знання підкріплюються практикою.

У результаті проведеного  дослідження було встановлено, що між дотриманням принципу науковості навчання і розвитком державної системи освіти існує прямий зв'язок. Реалізація вимог даних положень формує підґрунтя для наукової роботи у вищих навчальних закладах задля становлення  науково-технічного потенціалу країни.

Виявлено, що в той же час науковість навчання забезпечується насамперед науково обґрунтованим змістом навчання, суворим дотриманням принципів його формування. Його забезпечення досягається постійним уведенням у зміст навчання новітніх досягнень науки, формування умінь виконувати аналіз і синтез, бачити проблему в різних аспектах, порівнювати і пропонувати альтернативні варіанти можливих рішень, знаходити оптимальні рішення. Наведено основні вимоги щодо практичної реалізації цього принципу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України «Про освіту» (Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР), 1991, N 34, ст.451 ), із змінами і доповненнями.
2. Астахов О.І. Педагогическое мастерство преподавателя высшей школы. Методические указания для молодых преподавателей. − К.: КПИ, 1982. – 44 с.
3. Бондар В.І. Дидактика. – К.: Либідь, 2005. – 264 с.
4. Буренко В.М. Принципи навчання // Завуч. – 2002. – № 19, липень. – с. 23.

5. Максимюк С.П. Педагогіка: Навч. посібн. – К.: Кондор, 2005. – 667 с.

6. Подласый И.П. Исследование закономерностей дидактического  процесса. – К.: Высшая школа, 1991. – 570 с.

7.  Слєпкань З.І. Наукові засади педагогічного процесу у вищій школі: Навч. посібн. – К.: Вища школа, 2005. – 239 с.

8.  Ситаров В. А. Дидактика / Под ред. В. А. Сластенина – М.: Издательский центр «Академия», 2004. – 368 с.