Поняття про культуру як соціальне явище

Одночасно повинні  проводитись заходи, що відбивають завдання та враховують численні зв’язки соціально-педагогічного середовища ВНЗ із соціумом (зовнішня соціально-педагогічна діяльність). До таких заходів необхідно залучати медичних працівників, працівників ЦСССДМ, громадські організації профілактичного напрямку, релігійні організації, працівників інших соціальних служб, які мають можливість розповісти та показати на практиці важливість виховання дітей в сім’ї.

Зовнішня соціально-педагогічна  діяльність може включати в себе такі форми роботи: екскурсії до Консультативного пункту в жіночій консультації при пологовому будинку – таким чином, студентки будуть знати куди вони можуть звернутися за допомогою в разі необхідності;

ознайомлення  з діяльністю «Школи молодого подружжя», яка діє при міському РАЦСі, де молоді люди можуть отримати консультації щодо питань планування сім’ї та юридичні консультації;

Регулярно мають  відбуватися засідання організаційного  складу (куратори, проректор з виховної роботи, представники студентства, соціальний педагог, представники організацій, що співпрацюють в межах програми). До програми повинні бути залучені не лише виключно студентки ВНЗ, але  й представники інших поколінь, чоловіча молодь, яка не повинна залишатись осторонь процесу формування культури материнства. Це відповідно стимулюватиме  підвищення культури батьківства взагалі.

Отже, підсумовуючи, можемо зазначити, що формування культури материнства жіночої молоді в  соціально-педагогічному середовищі ВНЗ розглядається як один з напрямів соціального виховання жіночої  частини студентства в межах  соціального виховання студентської молоді взагалі і як частина загального виховного процесу у ВНЗ, в  якому формується не тільки професіонал, а й соціальна особа. Материнство як соціокультурне явище є показником важливих процесів у соціальному житті суспільства. Науковий підхід щодо формування культури материнства передбачає аналіз впливів усіх факторів та рівнів соціалізації на цей процес, актуалізацію можливостей соціального виховання жіночої молоді в соціально-педагогічному середовищі ВНЗ. Створена модель формування культури материнства в соціально-педагогічному середовищі ВНЗ стала підґрунтям для розробки відповідної соціально-педагогічної програми. Таким чином, перспективним напрямками подальшого дослідження є впровадження програми, оцінка її результатів та розробка методичних рекомендацій для подальшого вдосконалення соціально-педагогічної діяльності в соціально-педагогічному середовищі ВНЗ з метою формування культури материнства та сприяння позитивній соціалізації жіночої молоді засобами соціального виховання в межах загального виховного процесу в закладах вищої освіти.

ВИСНОВКИ

Отже, проаналізувавши теоретичні джерела по проблемі материнства взагалі та формуванні культури материнства, зокрема, можна зробити висновок, що з усього різноманіття підходів до визначення поняття «материнство» найбільш прийнятним для нашого дослідження виявилось таке визначення поняття: материнство – це біосоціальний феномен відтворення людини та соціуму, який є різновидом соціокультурної діяльності, що ґрунтується на соціально позитивних цінностях суспільства й зумовлює їх збереження та трансляцію шляхом постійного підвищення рівня соціального розвитку матері та включенні її в соціум. Поняття «культура материнства» характеризує рівень розвитку особистості матері як соціального суб’єкта разом з рівнем розвитку особистості жінки як матері й постає в ролі еквівалента оцінки її соціально-виховних можливостей. Культура материнства, таким чином, є компонентом загальної культури особистості та відбиває рівень соціальної готовності жінки до свідомої репродукції представників людства, зумовлює передавання духовних цінностей суспільства через власних дітей.

Формування культури материнства має відбуватися  в системі соціально-педагогічної діяльності, яка охоплює соціальне  виховання жінки, роботу з сім’єю, у соціумі, закладах освіти. Процеси  формування культури материнства та позитивної соціалізації жінок мають  відбуватися паралельно, взаємозумовлено. Вони і є рушійною силою розвитку особистості жінки.

 Одним з  напрямів соціального виховання  жіночої частини студентства  в межах соціального виховання  студентської молоді взагалі  і як частина загального виховного  процесу у ВНЗ, у якому формується  не тільки професіонал, але  й соціальна особа розглядається  формування культури материнства  жіночої молоді в соціально-педагогічному  середовищі ВНЗ. Активізація діяльності  саме соціально-педагогічного середовища  ВНЗ є актуальною, оскільки вищий  навчальний заклад – організація,  де існують можливості контакту  з державними,суспільними, громадським   установами, ЦСССДМ, іншими освітніми  закладами, родинами студентів  тощо.

Створена модель формування культури материнства в  соціально-педагогічному середовищі ВНЗ стала підґрунтям для розробки відповідної соціально-педагогічної проблеми. Сутність теоретично розробленої програми полягає в реалізації завдань соціального виховання у виховному процесі ВНЗ задля активізації діяльності соціально-педагогічного середовища та формування в ньому культури материнства студентської жіночої молоді. Таким чином, перспективними напрямами подальшого дослідження є впровадження програми, оцінка її результатів та розробка методичних рекомендацій для подальшого вдосконалення соціально-педагогічної діяльності в соціально-педагогічному середовищі ВНЗ з метою формування культури материнства та сприяння позитивній соціалізації жіночої молоді засобами соціального виховання в межах загального виховного процесу в закладах вищої освіти.

Список використаної літератури:

1. Білоусенко Ю.І. Материнство: спроба соціально-філософської актуалізації проблеми/Ю. І. Білоусенко // Гілея. Історичні науки. Філософські науки. Політичні науки. -К.:Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2012,N Вип. 61 (№ 6).- с.341-344
2. Грицкова Ю. В. Формування педагогічної культури батьків: історико-педагогічний контекст / Ю. В. Грицкова // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах : зб. наук. пр. Вип. 3 (56) / Класич. приват. ун-т. - Запоріжжя : [Б. в.], 2009. – с. 342-350
3. Левкович В. П. Взаимоотношения в семье как фактор формирования личности ребенка / В. П. Левкович// Психология личноси и образ жизни. – М., 1987. – с. 68-70
4. Лукашевич М. П., Туленков М. В. Соціологія. Загальний курс: Навчальний посібник / М. П. Лукашевич, М. В. Туленков. - К.: Каравела , 2006.- с. 310-315
5. Максимовська Н.О. Методологічні підходи до аналізу поняття культура материнства (соціально-педагогічний аспект) / Н.О. Максимовська // Соціальна педагогіка: теорія і практика. – 2006. – № 3 – с.64-73.
6. Максимовська Н.О. Формування культури материнства у соціально-педагогічному середовищі вищого навчального закладу / Н.О. Максимовська // Соціальна педагогіка: теорія і практика. – 2006. – № 4. – с.45–53.
7. Мальований М.М. Культура як суспільне явище (методологічний та методичний аспект розгляду) / М.М. Мальований// Горизонты образования. – 2011. - №3 (33). – с. 155-162
8. Пан Л.В. Середовище функціонування організації як основна категорія стратегічного управління/ Л. В. Пан // Наукові записки Національного університету "Києво-Могилянська Академія". Економічні науки. - 2002. - Т.20. - с. 37-45.
9. Слюсаренко Н. В. Роль та місце жінки в історії розвитку суспільства / Н. В. Слюсаренко // Збірник наукових праць. Педагогічний альманах. Випуск 1. – Херсон: РІПО, 2006. – с. 173-180
10. Танчин І.З. Соціологія: Навч.посібник/І.З.Танчин.-  3-тє вид., перероб. і доп.- К.: Знання, 2008.- с. 51-55
11. Форбс Т., Джонс Р., Корсаков К., Нотаро Д., Пайл П., Стенлі Г. Майбутнє починається сьогодні: Навч.- метод. посіб./ Т. Форбс, Р. Джонс, К. Корсаков, Д. Нотаро, П. Пайл, Г. Стенлі. – Міжнародний шкільний проект, 2007. – с. 218-249